Рішення

від 22.12.2022 по справі 916/3047/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3047/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В., розглянувши матеріали справи № 916/3047/22

Позивач: Одеська міська рада (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код - 26597691)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНА СЛОВЕНСЬКО-УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ "ДМ КОНСАЛТИНГ" (03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6-Д, офіс 43; код - 35290353)

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська 83/85, код - 44162529).

про стягнення 58747,07 грн.

з підстав безпідставно збережених коштів

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Суд дослідив матеріали справи та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

СУТЬ СПОРУ: 10.11.2022 року Одеська міська рада (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНА СЛОВЕНСЬКО-УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ "ДМ КОНСАЛТИНГ" (далі Відповідач) про стягнення 58747,07 грн. безпідставно збережених коштів.

11.11.2022 року, суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради.

Сторони вчасно отримали Ухвалу суду про відкриття провадження по справі, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНА СЛОВЕНСЬКО-УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ДМ Консалтинг» (Відповідач), починаючи з 01.06.2016 року, належить на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс ЗАТ «Санаторій Україна», загальною площею 10 236,8 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 54.

Вказане нерухоме майно розташовано на масиві земельних ділянок за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 54, у тому числі на земельній ділянці загальною площею 0,1000 га, з кадастровим номером: 5110137500:51:003:0347, власником якої є територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради (дата державної реєстрації земельної ділянки 30.10.2007 року).

Рішенням Одеської міської ради від 30.10.2019 року № 5405-VI1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється, а саме:

-земельна ділянка (кадастровий номер 5110137500:51:003:0347) площею 0,1000 та, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 54;

-земельна ділянка (кадастровий номер 51 10137500:51:003:0272) площею 0,1000 та, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 54/16;

-земельна ділянка (кадастровий номер 5110137500:51:003:0271) площею 0,1000 та, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 54/16.

Пунктом 2 рішення Одеської міської ради від 30.10.2019 року № 5405-VII змінено цільове призначення земельних ділянок з цільового призначення - В 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (землі житлової та громадської забудови) на цільове призначення - D 06.01 для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, вид використання - для будівництва, обслуговування та експлуатації частини цілісного майнового комплексу (категорія земель за основним цільовим призначенням землі оздоровчого призначення).

Пунктом 3 рішення Одеської міської ради від 30.10.2019 року № 5405-VII Відповідачу надано в оренду земельні ділянки строком на 20 років.

Підпунктом 6.2. рішення Одеської міської ради від 30.10.2019 року № 5405-VII зобов`язано Відповідача оформити в порядку, встановленому чинним законодавством, договір оренди землі.

Отже, рішенням Одеської міської ради від 30.10.2019 року № 5405-VII зобов`язано Відповідача здійснити заходи щодо оформлення договору оренди землі відповідно до вимог чинного законодавства.

Позов ґрунтується на тому, що договір оренди землі між Позивачем та Відповідачем було укладено та зареєстровано - 18.11.2021 року. Тому, посилаючись на ст.ст. 12, 80, 83, 116, 122, 124-126, 201 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 14, 19 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 15-16, 1212-1214 Цивільного кодексу України, п. 14.1.136. ст. 14, п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 26, 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 4, 162, 163 Господарського процесуального кодексу України, Позивач просить суд Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНА СЛОВЕНСЬКО-УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ДМ Консалтинг» (03189, м. Київ, вуя. Академіка Вільямса, буд. б-Д, офіс 43, ідентифікаційний код юридичної особи 35290353) безпідставно збережені кошти у сумі 58 747,07 грн. на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, ідентифікаційний код 26597691).

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель державної та приватної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно з ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, Відповідач, будучи власником об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 54, користувалось земельною ділянкою без укладеного договору оренди, що має наслідком неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, чим порушено право територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради як власника такої земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що на даний час Верховним Судом сформована стала практика, відповідно до якої стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати можливе виключно з моменту формування земельних ділянок як об`єктів цивільного права та проведення державної реєстрації права власності.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі № 922/926/19, суд зазначає, що: «...для правильного вирішення цього спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав та чи обґрунтованими є порядок та підстави здійснення нарахування орендної плати за користування нею.

Статтею 206 Земельного кодексу України установлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

У силу приписів статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами. певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом частин 1, 3. 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї ».

Зазначена правова позиція підтверджується також чималою судовою практикою Верховного Суду, зокрема викладеною в постановах від 09.03.2021 р. у справі № 922/1453/20, від 02.06.2020 р. у справі № 922/2417/19 та від 11.02.2019 р. у справі № 922/391/18.

Згідно з п. 14.1.136. ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до абз. 1 п. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо порядку застосування ст. 1212 ЦК України у випадку збереженні фактичними землекористувачами коштів за рахунок власника земельної ділянки, викладених у постановах від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 р. у справі № 320/5877/17, обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси, виданим Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області від 20.01.2020 року № 166, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 54, складає 679 811,50 грн.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 договору оренди від 18.11.2021 року орендна плата за земельну ділянку площею 0,1000 га розрахована у розмірі 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 54.

Таким чином, позивачем правомірно розраховано суму безпідставно збережених коштів за формулою визначення орендної плати, яку б він отримав у випадку належного оформлення права користування земельною ділянкою Відповідачем.

Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів погашення з боку Відповідача заявленої в позові суми безпідставно збережених коштів, або будь-яких заперечень щодо розміру та порядку їх нарахування, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНА СЛОВЕНСЬКО-УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ДМ Консалтинг» (03189, м. Київ, вуя. Академіка Вільямса, буд. 6-Д, офіс 43, ідентифікаційний код юридичної особи 35290353) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, ідентифікаційний код 26597691): безпідставно збережені кошти у сумі 58 747 гривень 07 коп. та 2481 гривню 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.

Суддя О.А. Демешин

Повне рішення складено 22 грудня 2022 р.