Рішення

від 13.12.2022 по справі 922/4138/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2022м. ХарківСправа № 922/4138/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 39485251) до 1) Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (Павлівський майдан, буд. 4, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ: 44493552 , 2) Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 58; код ЄДРПОУ: 41430678), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; код ЄДРПОУ: 37567646), про стягнення 291646,01 грн, за участю представників:

позивача - Швець С.В.,

відповідача (1) - Мироненко О.О.;

відповідача (2) - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс", м.Харків, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. №4138/21 від 11.10.2021) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Виконавчого комітету Харківської міської ради та Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про стягнення 291646,01грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказані грошові кошти були примусово стягнуті з позивача державним виконавцем в ході примусового виконання постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Виконавчого комітету Харківської міської ради №10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 та № 9/493/0/250-20-П від 18.02.2020, які в подальшому були визнані протиправними та скасовані рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі № 520/12040/2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2021 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 28.10.2021 позивачу надано додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2021, після усунення недоліків, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/4138/21 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання. Даною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Державну казначейську службу України.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 22.12.2021, відповідач-2, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), проти позову заперечує, посилаючись на те, що боржником у виконавчих провадженнях № 61878553 та № 61878488 з примусового виконання постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради - ТОВ "Харківбудсервіс" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби не оскаржувалися та не визнавалися незаконними.

Вищевказані постанови були визнані протиправними та скасовані рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі №520/12040/2020, після винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, всі дії та рішення були прийняті державним виконавцем в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що встановлений Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду від 11.01.2022 було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс" (вх. № 30877 від 31.12.2021) в частині виправлення помилки в найменуванні 2-го відповідача у справі, а саме суд ухвалив вважати належним найменуванням 2-го відповідача - Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

27.01.2022 до суду надійшов відзив Харківської міської ради на позовну заяву, в якому відповідач-1 проти позову ТОВ "Харківбудсервіс" заперечує на тій підставі, що позивачем не надано доказів та не доведено обставини, які б підтверджували, що позивачем понесено матеріальні збитки (шкоду), внаслідок неправомірних дій Інспекції та Відділу виконавчої служби.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача у справі, а саме здійснено заміну первісного 2-го відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на належного відповідача - Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Протокольною ухвалою господарського суду від 15.02.2022 підготовче провадження у справі № 922/4138/21було закрито; розгляд справи по суті призначено на 01.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, тобто до 26.03.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває на даний час.

01.03.2022 судове засідання у справі № 922/4138/21 не відбулось з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, веденням активних бойових дій на території Харківської області та постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами.

За таких обставин, враховуючи поточну обстановку, що склалася в державі та, зокрема, у місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку розгляду справи, встановленого статтею 195 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2022, у зв`язку з відновленням можливості проведення судових засідань за участю представників сторін як безпосередньо в приміщенні Господарського суду Харківської області, так і поза його межами в режимі відеоконференції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, розгляд по суті було призначено на 13.12.2022 о 15:00.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.12.2022, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача-1 проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач-2 у судове засідання не з`явився; про причину неявки суд не повідомив; поштове відправлення штриховий код 6102271654986, яким було направлено на адресу відповідача-2 копію ухвали суду від 21.11.2022 перебувало в точці доставки з 23.11.2022 та було отримано адресатом лише 14.12.2022, тобто наступного дня після судового засідання.

Третя особа в судове засідання не з`явилась; про причину неявки не повідомила; про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що суд здійснив усі заходи щодо повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача-2, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд встановив наступне.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс" (позивач) стягнуто штраф у розмірі 189180 грн за порушення у сфері містобудівної діяльності.

22.04.2020 на підставі вказаної постанови Інспекції державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сикаловою О.В. відкрито виконавче провадження №61878553 відносно ТОВ "Харківбудсервіс".

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 9/493/0/250-20-П від 18.02.2020 з ТОВ "Харківбудсервіс" стягнуто штраф у розмірі 75672 грн за порушення у сфері містобудівної діяльності.

22.04.2020 на підставі вказаної постанови державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Халєєвим Т.В. відкрито виконавче провадження №61878488 відносно ТОВ "Харківбудсервіс".

Виконавче провадження № 61878553 з примусового виконання постанови №10/494/0250-20-П, виданої 18.02.2020 Інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про стягнення з TOB "Харківбудсервіс" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 189180 грн перебувало в провадженні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 22.04 2020 по 09.03.2021.

В ході примусового виконання виконавчого провадження № 61878553 з боржника ТОВ "Харківбудсервіс" було стягнуто грошові кошти у розмірі 208261,48 грн.

Платіжними дорученнями № 1390 від 26.01.2021 та № 4313 від 17.03.2021 позивачем на користь стягувача перераховано заборгованість в розмірі 189180,00 грн у повному обсязі.

Платіжними дорученими № 1385 від 28.01.2021 та № 4264 від 17.03.2021 позивачем перераховано виконавчий збір у розмірі 18918,00 грн у повному обсязі.

Платіжним дорученням № 1386 від 26.01.2021 перераховано витрати виконавчого провадження у розмірі 163,48 грн у повному обсязі.

09.03.2021 виконавче провадження № 61878553 завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, в провадженні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 22.04.2020 по 13.01.2021 перебувало виконавче провадження № 61878488 з примусового виконання Постанови № 9/493/0/250-20-П, виданої 18.02.2020 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про стягнення з TOB "Харківбудсервіс" на користь Інспекції боргу в розмірі 75672,00 грн.

В ході примусового виконання виконавчого провадження № 61878488 з боржника ТОВ "Харківбудсервіс" було стягнуто грошові кошти у розмірі 83384,53 грн.

Платіжним дорученням № 1388 від 26.01.2021 позивачем на користь стягувача перераховано заборгованість в розмірі 75672,00 грн повному обсязі.

Платіжним дорученням № 1385 від 26.01.2021 позивачем перераховано виконавчий збір у розмірі 7567,20 грн у повному обсязі.

Платіжним дорученням № 1386 від 26.01.2021 перераховано витрати виконавчого провадження у розмірі 145,33 грн у повному обсязі.

13.01.2021 виконавче провадження № 61878488 завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, всього в ході здійснення виконавчого провадження з позивача стягнуто грошових коштів на суму 291646,01 грн.

У вересні 2020 року ТОВ "Харківбудсервіс" було подано до Харківського окружного адміністративного суду позов про визнання протиправною та скасування Постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 та № 9/493/0/250-20-П від 18.02.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі № 520/12040/2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов задоволено; визнано протиправною та скасовано Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради № 10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 189180 грн; визнано протиправною та скасовано Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради № 9/493/0/250-20-П від 18.02.2020 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 75672 грн; стягнуто з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3972,79 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі № 520/12040/2020 залишено без змін.

У липні та серпні 2021 року позивач звертався до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - Відділ) з заявами від 16.07.2021 та від 13.08.2021, в яких просив Відділ повернути стягнуті з нього в межах виконавчих проваджень № 61878553 та № 61878488 грошові кошти в сумі 291646,01 грн, в тому числі, сформувати подання на повернення позивачу безпідставно (помилково) стягнутих грошових коштів.

Листом від 18.08.2021 № 103954 Відділ повідомив, що Постанову Інспекції №9/493/0/250-20-П від 18.02.2020 та Постанову Інспекції № 10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 скасовано після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Закон не передбачає порядку повернення боржником суми стягнутих коштів, що підлягали стягненню після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону, у зв`язку з чим відсутні підстави для повернення Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові стягнутих грошових коштів у виконавчих провадженнях №61878553 та № 61878488.

Також, з аналогічними заявами від 16.07.2021 та від 12.08.2021 про повернення стягнутих з позивача в ході виконавчих проваджень грошових коштів в сумі 291646,01грн, в тому числі, формування подання на повернення позивачу безпідставно (помилково) стягнутих грошових коштів, позивач звертався і до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - Інспекція).

У відповідях від 03.08.2021 та від 27.08.2021 Інспекція повідомила, що повернення стягнутих коштів здійснюється шляхом стягнення коштів з бюджету в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затверджених КМУ від 03.08.2021 № 845.

З огляду на викладене, позивач, посилаючись на ст.1173,1174 ЦК України, звернувся до суду за захистом своїх прав на підставі того, що протиправними рішеннями Інспекції йому були спричинені збитки у вигляді стягнення грошових коштів у сумі 291646,01 грн, а відповідачами безпідставно не були відновлені порушені права позивача при зверненні до них в позасудовому порядку.

З`ясувавши усі фактичні обставини справи та надавши їм правову кваліфікацію, суд, приймаючи рішення у цій справі, виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" не наділяє державного виконавця повноваженнями діяти в інший спосіб, який не передбачений Законом.

Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає порядку повернення боржником суми коштів, що вже були стягнуті державним виконавцем, після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону.

Отже, законні підстави для повернення Холодногірсько-Новобаварським відділом Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) грошових коштів, що були стягнуті у виконавчих провадженнях № 61878553 та № 61878488, відсутні.

Таким чином, будь-які дії державного виконавця, направлені на повернення позивачу коштів, стягнутих у виконавчих провадженнях № 61878553 та № 61878488, будуть порушувати норми чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Боржником - TOB "Харківбудсервіс", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, що були вчинені в межах спірних виконавчих проваджень, не оскаржувалися та не визнавалися незаконними.

Суд також зазначає, що позивач, заявляючи вимоги про визнання протиправною відмову Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в позові не зазначив жодної норми законодавства або Закону України "Про виконавче провадження", яку б було порушене відповідачем.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що позивачем не обґрунтовано позовних вимог, заявлених до Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), та не надано доказів і не доведено обставини, які б підтверджували, що позивачем понесено матеріальні збитки (шкоду), саме внаслідок неправомірних дій Відділу виконавчої служби.

Водночас , як свідчать матеріали справи № 922/4138/21, яка розглядається, предметом позову у ній є вимога ТОВ "Харківбудсервіс" про стягнення з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Виконавчого комітету Харківської міської ради та Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 291646,01 грн шкоди (збитків), завданої внаслідок неправомірних дій відповідачів, на підставі, зокрема, статей 1173, 1174, Цивільного кодексу України, а саме коштів які були примусово стягненні з Позивача як оплата штрафу, на виконання Постанов , які згодом було скасовано.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України, , збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, наведеними у статті 1166 цього Кодексу, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу визначені у статтях 1173, 1174 Цивільного кодексу України, за змістом яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи посадовою особою відповідного органу при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статті 1173 і 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, ці норми не заперечують обов`язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом до суду про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 2, частини 1 статті 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

Дії (бездіяльність) відповідного органу, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та про відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено у статті 16 Цивільного кодексу України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої позовні вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункт 5 частини 2 зазначеної норми).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Харківбудсервіс" звернулось до суду із вимогою про стягнення з Державного бюджету України 291646,01 грн шкоди (збитків), завданої внаслідок неправомірних дій відповідачів, на підставі, статей 1173, 1174, Цивільного кодексу України, обгрунтовуючи свої вимоги відмовою у повернені Позивачу коштів, які були примусово стягнути з нього як оплата штрафу, на виконання Постанов , які згодом було скасовано.

Отже, за змістом позовної заяви позивач ототожнює розмір майнової шкоди із витратами які він поніс в ході примусового стягнення штрафу.

Аналізуючи вищевикладенні норми законодавства, суд приходить до висновку що витрати , пов"язані з примусовим стягненням штрафів, не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.

Законодавством не передбачено можливості стягнення коштів які були оплачені в якості штрафу на виконання Постанов ДАБІ України у порядку господарського судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на оплату цих штрафів і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства.

Разом з цим , суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, позивач звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - Інспекція) із заявами від 16.07.2021 та від 12.08.2021 про повернення стягнутих з позивача в ході виконавчих проваджень грошових коштів в сумі 291646,01 грн, в тому числі, формування подання на повернення позивачу безпідставно (помилково) стягнутих грошових коштів.

Проте, у задоволенні його заяв було відмовлено.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 посилається на те, що він не є розпорядником бюджетних коштів, а тому не може їх повернути. Також відповідач-1 вказує, що позивачем не надано доказів звернення ним до державної казначейської служби щодо повернення йому коштів на підставі рішення адміністративного суду.

Суд вважає необґрунтованими такі посилання відповідача, з огляду на наступне.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі), визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013року № 787 (далі - Порядок № 787).

Згідно п. 3 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв`язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Пунктом 5 Порядку № 787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Отже, відповідно до Порядку № 787, обов`язковою умовою для повернення надміру зарахованих до бюджету коштів є підготовка органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, відповідного подання.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11 "Про бюджетну класифікацію" затверджено класифікацію доходів бюджету. Згідно розшифровки бюджетної класифікації, код класифікації 21081100 відповідає таким надходженням до бюджету, як "адміністративні штрафи та інші санкції".

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" від 16 лютого 2011 року № 106 затверджено Перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. При цьому, вказаною Постановою установлено, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (далі - перелік), згідно з додатком.

За вказаною постановою КМУ встановлено, що надходження за кодом бюджетної класифікації 21081100 (адміністративні штрафи та інші санкції) контролюють серед інших також Держархбудінспекція.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 року № 294, в редакції постанови КМУ від 07.06.2017 року № 408, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Отже, Державна архітектурно-будівельна інспекція України відноситься до органів, які здійснюють контроль за справлянням надходжень за кодом класифікації бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

З аналізу положень пунктів 3 та 5 Порядку № 787 слідує, що для повернення коштів сплачених на погашення штрафу Державна архітектурно-будівельна інспекція України є контролюючим органом в розумінні положень пункту 5 Порядку, оскільки саме на виконання рішень його територіальних органів сплачено штрафи позивачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №826/13636/14.

Пунктом 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене постановою КМУ від 09.07.2014 року № 294 передбачено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

З огляду на те, що саме Державна архітектурно-будівельна інспекція України є юридичною особою публічного права, тому суд приходить до висновку про те, що саме цей орган повинен здійснювати підготовку подання до органів Державної казначейської служби про повернення сплачених коштів щодо накладених її територіальними органами штрафів .

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно абз. 5 п. 5 Порядку № 787 подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Суд зазначає, для належного захисту права та повернення помилково сплачених штрафів, накладених Державною архітектурно-будівельною інспекцією України буде вимога позивача зобов`язати ДАБІ України звернутись з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби, оскільки згідно Порядку № 787 безпосередньо сам платник звертається з поданням відповідного органу та заявою до органів Казначейства.

Неправомірність постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є доведеною рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі №520/12040/2020.

Проте, у даному випадку рішення адміністративного суду є підставою для здійснення заходів для повернення, а саме безспірного списання коштів з державного бюджету відповідно до Порядку про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 № 1650/24182.

Водночас, враховуючи, що Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, як контролюючий орган у розумінні положень пункту 5 Порядку, на виконання рішення якого позивачем сплачено штраф, ухиляється від виконання свого обов`язку щодо складання відповідного подання про повернення сплачених позивачем сум штрафу та звернення з ним до органу казначейської служби, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем-1 існує спір, який за своєю суттю є публічно-правовим, тобто спором, заснованим на публічному праві між двома учасниками правовідносин, в яких однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень (орган місцевого самоврядування), а відтак цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України, а також ст. 20 Господарського кодексу України.

Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як зазначено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.06.2016 по справі №910/268/16, від 10.05.2016 по справі № 920/1837/14).

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Однак, позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, обрав невірний спосіб захисту - відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс" є необґрунтованими, не доведені наявними у матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудсервіс" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 39485251) до Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (Павлівський майдан, буд. 4, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ: 44493552) та Холодногірсько-Новобаварського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 58; код ЄДРПОУ: 41430678), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; код ЄДРПОУ: 37567646), про стягнення 291646,01 грн - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "22" грудня 2022 р.

СуддяН.М. Кухар