Рішення

від 22.12.2022 по справі 922/1944/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1944/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг", м.Київ (юридична адреса: 03150, м.Київ, вулДілова,5, корпус 2; поштова адреса:14034, м.Чернігів, вул.77 Гвардійської дивізії,1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційні енерготехнології", м.Харків (адреса: 61071, м.Харків, вул.Новожанівська,1) про стягнення 347053,96 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

25.10.2022 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційні енерготехнології" про стягнення 347053,96грн заборгованості за договором поставки №ІЕТ 2022/31/01-02Т від 31.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2022 року відкрито провадження у справі №922/1944/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

31.10.2022 судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61071, м.Харків, вул.Новожанівська,1.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

13.12.2022 ухвала про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

На час винесення рішення у справі судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іноваційні енерготехнології" (відповідач, постачальник) був укладений договір поставки №ІЕТ 2022/31/01-02Т (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору покупець бере на себе зобов`язання прийняти та сплатити вартість товару, в порядку та в строки вказані в пп.4.1.,4.2.,4.3. цього договору.

Згідно з п.1.2. договору постачальник бере на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупця товар відповідно до замовлення на поставку та/або товаросупроводжувальних документів на умовах, викладених у договорі.

Відповідно до п.1.3. договору найменування, асортимент, ціна та кількість товару що постачається, строк оплати та поставки, умови транспортування зафіксовані у супроводжувальних документах на товар у замовленнях на доставку, рахунках на оплату, видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.2.2. договору покупець замовляє товар у відповідальної особи по роботі з клієнтом, в офісі постачальника або на території покупця, а також іншим зручним для сторін способом (в т.ч. телефонним зв`язком, електронною поштою). У випадку відсутності письмового замовлення на поставку товару, підтвердженням погодження сторонами асортименту (номенклатури), кількості, ціни товару, строку і умови оплати і поставки є факт відсутності заперечень з боку покупця щодо асортименту (номенклатури), кількості, ціни товару, строку і умов його оплати і поставки протягом 1 робочого дня з моменту отримання покупцем рахунку на оплату та оплата по наданому постачальником рахунку на оплату.

Згідно з п.4.1. договору покупець здійснює 100% попередню оплату за кожну партію товару згідно виставленого постачальником рахунку.

07.02.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційні енерготехнології" грошові кошти у розмірі 347053,96 грн платіжними дорученнями №1524 та №1525 від 07.02.2022 року (а.с.13-14).

Вказана сума була перерахована в якості попередньої оплати за товар відповідно до рахунків-фактури №10 та №11 від 04.02.2022 року (а.с.11-12).

Проте відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, товар позивачу не поставив.

27.09.2022 року позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційні енерготехнології" претензію №27-09/22, в якій просив протягом 7 (семи) днів поставити оплачений товар або повернути суму попередньої оплати у розмірі 347053,96 грн (а.с.15-16).

Однак, відповіді на претензію відповідач не надав, товар не поставив та попередню оплату не повернув.

Отже, позивач стверджує, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, попередню оплату сплатив, що підтверджується платіжними дорученнями №1524 та №1525 від 07.02.2022 року, а відповідач товар не поставив, внаслідок чого, станом на 13.10.2022 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Іноваційні енерготехнології" утворилась заборгованість у розмірі 347053,96 грн, що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності дост.265ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав та перерахував на рахунок постачальника попередню оплату в розмірі 347053,96 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1524 та №1525 від 07.02.2022 року, проте відповідач товар не поставив та передплату не повернув.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

27.09.2022 року позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційні енерготехнології" претензію №27-09/22, в якій просив протягом 7 (семи) днів поставити оплачений товар або повернути суму попередньої оплати у розмірі 347053,96 грн.

На даний час доказів повернення відповідачем суми попередньої оплати чи постачання товару до суду не надано.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо повернення 347053,96 грн попередньої оплати за непоставлений товар є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача 15000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Як передбачено чч.1,2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: - договір про надання правової допомоги №13/10-22 від 13.10.2022 року;

- акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №13/10-22 від 13.10.2022 року;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000093 від 13.01.2017 року.

Судом встановлено, що 13.10.2022 року між позивачем та адвокатом Малишенко Олександром Миколайовичем було укладено Договір про надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Правнича допомога, обумовлена Договором, надавалась Малишенко Олександром Миколайовичем, який є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000093 від 13.01.2017, виданого Радою адвокатів Чернігівської області, а тому має право надавати правничу допомогу позивачу.

Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач просить стягнути з відповідача 15000,00 грн витрат на правничу допомогу, на підставі вищезазначених документів.

З матеріалів справи, а саме з акту приймання-передачі наданих послуг, слідує, що адвокатом надана правнича допомога у вигляді усної консультації з вивченням та правовим аналізом документів - 3000,00 грн, складання позовної заяви - 12000,00 грн. При цьому розмір витрат на оплату правничої допомоги в сумі 15000,00 грн визначено за домовленістю сторін в договорі.

За змістом акту приймання-передачі наданих послуг, вбачається, що адвокат надав позивачеві усну консультацію з вивченням та правовим аналізом документів, склав позовну заяву, що узгоджується із обов`язками, визначеними договором про надання правової допомоги.

Згідно з пп.4.3., 4.4. договору про надання правової допомоги за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі в розмірі 15000,00 грн після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже Фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Отже, позивачем надані до суду належні докази на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги на суму 15000,00 грн.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати (в т.ч. пов`язані з наданням професійної правничої допомоги) покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням повного задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74-80, 86, 123, 126, 129, 238, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційні енерготехнології" (адреса: 61071, м.Харків, вул.Новожанівська, буд.1; код ЄДРПОУ 40168862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівторг" (юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Ділова, буд.5, корпус 2; поштова адреса: 14034, м.Чернігів, вул.77 Гвардійської дивізії,1; код ЄДРПОУ 35687180) основний борг у розмірі 347053,96 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. та судовий збір у розмірі 5205,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" грудня 2022 р.

СуддяК.В. Аріт