Рішення

від 12.12.2022 по справі 924/780/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. Справа № 924/780/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС" с.Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЕКС" м. Смоленськ Російська Федерація

про стягнення 14 279,03 доларів США, що еквівалентно 522 164,14 грн

Представники сторін:

позивач: Осіпчук Ю.М. - керівник згідно відомостей в ЄДР

відповідач: не з`явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 19.10.2022 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС" с. Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЕКС" м. Смоленськ Російська Федерація про стягнення 14 279,03 доларів США, що еквівалентно 522 164,14 грн, з яких 11 483,00 доларів США (еквівалентно 419 917,23 грн) основний борг та 2 796,03 доларів США (еквівалентно 102246,91 грн) штрафні санкції. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 22.07.2021 між сторонами укладено контракт №2, на виконання умов якого позивач здійснював поставку товару відповідачу. Зазначає, що 28.12.2021 було здійснено чергову поставку партії товару на суму 20394,00 доларів США. Із вказаної суми поставки станом на день написання позовної заяви сума до сплати становить 11483,00 доларів США. Факт належного виконання позивачем свого обов`язку підтверджується контрактом №2 від 22.07.2021 з додатковими угодами, митною декларацією UA400030/2021/002890 від 24.12.2021, інвойсом №67 від 23.12.2021, CMR від 24.12.2021, пакувальним листом №67 від 23.12.2021. З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензію з проханням в найкоротші терміни погасити борг та сплатити штрафні санкції. Проте відповідь станом на день написання позовної заяви не надходила, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом. Також на підставі п. 8.1 розділу 8 контракту та ст.625 ЦК України позивач заявив до стягнення пеню та 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 вищезазначену позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 21.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/780/22 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:00 год. 21 листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 21.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/780/22 до судового розгляду по суті на 12:00 год. 12 грудня 2022 року.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2022 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача для участі в судовому засіданні 12.12.2022 не з`явився, відзиву на позов не подав.

Згідно з інформацією, що міститься на офіційному сайті АТ "Укрпошта", останнє припинило доставку поштових відправлень до/з Російською Федерацією. Здійснити поштове відправлення в Російську Федерацію з відділень Укрпошти неможливо.

З огляду на викладене, ухвали суду від 21.10.22 та від 21.11.2022 надсилались на електронну адресу відповідача, яка була зазначена позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЕКС" (далі - покупець) 22.07.2021 укладено контракт №2 (далі - контракт), предметом якого відповідно до п. 1.1 є поставка покупцю товару: меблів для ванної кімнати, санітарно - технічних виробів, частин для меблів, меблевої фурнітури, а також інших виробів меблевої промисловості (далі - товар).

За умовами п. 1.2 контракту постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар згідно його заявок на умовах DAP - м. Брянськ (Російська Федерація), у відповідності із правилами "ІНКОТЕРМС", в редакції 2010 року, а покупець прийняти та оплатити цей товар, згідно інвойса на кожну окрему партію товару - на умовах та у строки, встановлені цим контрактом.

Згідно з п. 1.3 контракту кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна окремої партії товару, який підлягає поставці по даному контракту відповідно до заявки покупця, вказується у інвойсі при кожному окремому навантаженні. Інвойс є невід`ємною частиною даного контракту.

Ціни на товар встановлюються постачальником за погодженням з покупцем та вказуються в інвойсі. Ціни на товар є договірними (ринковими) та узгодженими сторонами при кожній окремій поставці, про що свідчить інвойс. У випадку зміни цін на товарних ринках, підвищення цін на сировину, ціна товару може бути змінена за згодою обох сторін. Про зміну ціни постачальник повідомляє покупця в строк не менше 20 днів до дати зміни вартості товару (п. 2.1 контракту).

Пунктом 2.2 контракту визначено, що ціна одиниці та загальна вартість партії товару вказується в інвойсі.

Згідно з п. 2.3 контракту ціна на товар відповідно до даного контракту встановлюється в доларах США та включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження, митні витрати на території України, а також витрати на транспортування товару до пункту призначення, вказаного в п. 3.1 контракту та вказується в інвойсі при поставці кожної партії товару.

Сума контракту - 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США. Фактична сума контракту може бути менше суми, вказаної у даному пункті. У випадку перевищення вартості поставок суму, вказану в даному пункті, сторони повинні підписати додаткові угоди про збільшення суми (п. 2.5 контракту).

За умовами п. 3.1 контракту поставка товару згідно даного контракту відбувається на умовах DAP - м. Брянськ (Російська Федерація) "ІНКОТЕРМС" 2010. Умови поставки вказуються в інвойсах. Сторони можуть погодити інші умови відвантаження із зазначенням цих умов в інвойсах на кожну партію товару.

Датою поставки замовленої покупцем партії товару, а також моментом переходу права власності та усіх ризиків - вважається момент передачі товару покупцю, готового до відвантаження з транспортного засобу, який прибув у пункт призначення. Постачальник не зобов`язаний виконувати імпортні митні формальності чи сплачувати імпортні податки при ввезенні товару (п. 3.9 контракту).

Відповідно до п. 3.10 контракту вантажоотримувач товару, що поставляється згідно даного контракту - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛЕКС".

Пунктом 5.1 контракту визначено, що оплата повної вартості кожної окремої партії товару здійснюється на підставі інвойса, виставленого постачальником покупцю, протягом 70 календарних днів з моменту відвантаження партії товару.

Валюта платежу - долари США (п. 5.2 контракту).

Форма розрахунків - банківський переказ (п. 5.3 контракту).

За умовами п. 5.5 контракту датою оплати товару є день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 8.1 контракту за кожний день прострочення оплати товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, за кожний день такої прострочки.

Пунктом 9.1 контракту передбачено, що усі спори та розбіжності, які можуть виникнути по цьому контракту або у зв`язку із ним, сторони будуть вирішувати шляхом переговорів. У випадку якщо спір не врегульований сторонами у претензійному порядку, спір підлягає вирішенню в Господарському суді Хмельницької області. Право, що застосовується при розгляді спору - право України. Рішення суду є кінцевим та обов`язковим для виконання обома сторонами.

Згідно з п. 10.1 контракту даний контракт діє з моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2021 року. Якщо жодна із сторін в місячний строк до закінчення дії контракту в письмовій формі не виявить бажання розірвати його, даний контракт вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.

Контракт підписаний та скріплений відтисками печаток сторін.

22 вересня 2021 року між сторонами підписано додаткову угоду №1 до контракту №2 від 22.07.2021, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.9 розділу 3 контракту "Поставка товару покупцю", виклавши його в наступній редакції:"3.9. Датою поставки замовленої покупцем партії товару, а також моментом переходу права власності та усіх ризиків - вважається момент передачі товару покупцю, що прибув у м. Брянськ (Російська Федерація), пройшов митне очищення, готовий до відвантаження із транспортного засобу. Такою датою є дата, яка проставлена в CMR в розділі "Дата отримання товару". Місце відвантаження товару покупець визначає самостійно. Постачальник не зобов`язаний виконувати імпортні митні формальності чи сплачувати імпортні податки при ввезенні товару."

На виконання умов контракту позивач здійснив поставку відповідачу товару (меблів для ванних кімнат та умивальників) на загальну суму 20394,00 доларів США, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 23.12.2021, інвойсом № 67 від 23.12.2021 та пакувальним листом № 67 від 23.12.2021.

Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 23.12.2021 містить підпис відповідача про отримання вантажу 28.12.2021, який скріплений відтиском печатки відповідача.

Згідно з претензією № 128 від 17.06.2022 позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату 12654,27 доларів США заборгованості за товар, що поставлений на підставі контракту № 2 від 22.07.2021 та штрафних санкцій, у зв`язку із порушенням договірних зобов`язань.

Однак відповідач відповіді не надав та кошти не сплатив, в зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Крім того, матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків, підписаний позивачем, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 10.06.2020 щодо відповідача, статут ТОВ "ІЛЕКС", повідомлення ТОВ "ІЛЕКС" про державну реєстрацію від 07.11.2017 №1176733020562, установчий договір ТОВ "ІЛЕКС" від 07.11.2017, свідоцтво про постановку на облік відповідача в податковому органі, наказ ТОВ "ІЛЕКС" № 1 від 19.04.2018 про вступ на посаду директора та головного бухгалтера.

Аналізуючи надані докази, пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема, і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Суд враховує, що сторони у п. 9.1 контракту № 2 від 22.07.2021 передбачили, що усі спори та розбіжності, які можуть виникнути по цьому контракту або у зв`язку із ним, сторони будуть вирішувати шляхом переговорів. У випадку якщо спір не врегульований сторонами у претензійному порядку, спір підлягає вирішенню в Господарському суді Хмельницької області. Право, що застосовується при розгляді спору - право України. Рішення суду є кінцевим та обов`язковим для виконання обома сторонами.

Таким чином, даний спір підвідомчий Господарському суду Хмельницької області.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд встановив, що 22.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛЕКС" укладено контракт №2, згідно з п.п. 1.1, 1.2 якого позивач зобов`язувався поставляти відповідачу товар (меблі для ванної кімнати, санітарно - технічні вироби, частини для меблів, меблеву фурнітуру, а також інші вироби меблевої промисловості) згідно його заявок на умовах DAP - м. Брянськ (Російська Федерація), у відповідності із правилами "ІНКОТЕРМС", в редакції 2010 року, а відповідач приймати та оплачувати цей товар, згідно інвойсу по кожній окремій партії товару - на умовах та у строки, встановлені цим контрактом.

На виконання умов контракту позивач здійснив поставку відповідачу товару (меблів для ванних кімнат та умивальників) на загальну суму 20394,00 доларів США, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 23.12.2021, інвойсом № 67 від 23.12.2021 та пакувальним листом № 67 від 23.12.2021.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Пунктом 5.1 контракту визначено, що оплата повної вартості кожної окремої партії товару здійснюється на підставі інвойсу, виставленого постачальником покупцю протягом 70 календарних днів, з моменту відвантаження партії товару.

Валюта платежу - долари США (п. 5.2 контракту). Форма розрахунків - банківський переказ (п.5.3 контракту).

Згідно з п. 3.9 контракту в редакції додаткової угоди № 1 від 22.09.2021, датою поставки замовленої покупцем партії товару, а також моментом переходу права власності та усіх ризиків - вважається момент передачі товару покупцю, що прибув у м. Брянськ (Російська Федерація), пройшов митне очищення, готовий до відвантаження з транспортного засобу. Такою датою є дата, яка проставлена в CMR в розділі "Дата отримання товару".

Як вбачається із змісту міжнародної товарно-транспортної накладної CMR від 23.12.2021, відповідач отримав товар 28.12.2021, що підтверджується його підписом, скріпленим відтиском печатки відповідача.

Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, враховуючи п.п. 3.9, 5.1 контракту, відповідач зобов`язаний був провести розрахунок за отриманий товар у строк по 08.03.2022 включно.

Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за поставлений товар згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 23.12.2021 на суму 11 483,00 доларів США.

За таких обставин позивач обґрунтовано заявив до стягнення 11 483,00 доларів США основного боргу, що за курсом НБУ станом на день звернення до Господарського суду із позовною заявою 19.10.2022 (долар США 36,5686 грн) еквівалентно 419917,23 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач заявив до стягнення 2583,67 доларів США пені, нарахованих за період з 08.03.2022 по 18.10.2022.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 8.1 контракту сторони визначили, що за кожний день прострочення оплати товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, за кожний день такої прострочки.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивач невірно визначив дату початку розрахунку за зобов`язанням зі сплати вартості отриманого товару. Також позивач не врахував положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 6 ст. 232 ГК України та встановлений судом вище строк оплати товару, суд провів перерахунок та встановив, що правомірним буде нарахування пені за період з 09.03.2022 по 09.09.2022 в розмірі 2124,36 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.10.2022 еквівалентно 77684,87 грн.

Нарахування 459,31 доларів США пені є безпідставним.

Також позивач заявив до стягнення 212,36 доларів США 3% річних, нарахованих за період з 08.03.2022 по 18.10.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи що позивач невірно визначив дату початку розрахунку за зобов`язанням зі сплати вартості отриманого товару, суд провів перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та встановив, що правомірним буде нарахування 3% річних за період з 09.03.2022 по 18.10.2022 в сумі 211,41 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.10.2022 еквівалентно 7730,97 грн.

Нарахування 0,95 доларів США 3% річних є безпідставним.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та стягнути на користь позивача 11483,00 долари США основного боргу, 2124,36 доларів США пені та 211,41 доларів США 3% річних. У стягненні 459,31 доларів США пені та 0,95 доларів США 3% річних суд відмовляє.

Згідно із ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС" с.Улашанівка Шепетівського району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЕКС" м.Смоленськ Російська Федерація про стягнення 14 279,03 доларів США, що еквівалентно 522164,14 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛЕКС" (Російська Федерація, Смоленська обл., м.Смоленськ, вул. Черняховського, буд. 15, приміщення 7,3, офіс 13, ОГРН 1176733020562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС" (Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с.Улашанівка, вул.Шевченка, буд. 1А, код 36420474) 11483,00 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят три) долари США, що за курсом НБУ станом на 19.10.2022 еквівалентно 419917,23 грн (чотириста дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 23 коп.) основного боргу, 2124,36 доларів США (дві тисячі сто двадцять чотири долари США 36 центи), що за курсом НБУ станом на 19.10.2022 еквівалентно 77684,87 грн (сімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 87 коп.) пені, 211,41 доларів США (двісті одинадцять доларів США 41 цент), що за курсом НБУ станом на 19.10.2022 еквівалентно 7730,97 грн (сім тисяч сімсот тридцять гривень 97 коп.) 3% річних, 7580,25 грн (сім тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 25 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 459,31 доларів США пені та 0,95 доларів США 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 22.12.2022.

СуддяЛ.О. Субботіна

Виготовлено у 3 примірниках:

1- до справи,

2- позивачу на електронну адресу: uvvis_mebli@ukr.net,

3- відповідачу на електронну адресу: info.betrum@gmail.com.