Постанова
від 07.12.2022 по справі 908/1720/21
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/1720/21 (908/2202/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представника Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області - Новікова О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області

на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022

у справі № 908/1720/21 (908/2202/21)

за позовом Приватного підприємства "Інвалідів Діва"

до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

в межах справи № 908/1720/21

про банкрутство Приватного підприємства "Інвалідів Діва"

ВСТАНОВИВ:

22.02.2021 Приватним підприємством "Інвалідів Діва" (далі - Підприємство, позивач) подано до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - Управління ДПС) Податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ), в якій було задекларовано до бюджетного відшкодування від`ємне значення ПДВ за січень 2021 року в розмірі 2 406 163,00 грн, а також подано відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до декларації).

Працівниками Управління ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року від`ємного значення з ПДВ (в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету), за результатами якої складено акт від 02.04.2021 № 2436/08-01-07-06/42872669 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення: від`ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за січень 2021 року (р. 20.2.1) на 2 406 163 грн; суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації), за січень 2021 року на суму 5 833 336 грн.

На підставі Акта перевірки Управлінням ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):

- №00064750706 від 07.05.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 5 833 336,00 грн;

- №00064740706 від 07.05.2021, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 2 406 163,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 601 540,75 грн.

Підставою для висновку про завищення позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, стало те, що проведеною Управлінням ДПС перевіркою не підтверджено здійснення товарних операцій постачальниками на адресу Підприємства. Контролюючий орган дійшов висновку, що товари/послуги не постачалися та не надавалися, в первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, у зв`язку з чим, вони (договори, податкові накладні, видаткові накладні тощо) не мають юридичної сили первинних документів. За таких обставин, Підприємство неправомірно формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ на підставі таких первинних документів.

Короткий зміст позовних вимог

У провадженні Господарського суду Запорізької області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа № 908/1720/21 про банкрутство Підприємства.

29.07.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Підприємства (позивач) до Управління ДПС (відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування ППР №00064750706 від 07.05.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 5 833 336,00 грн;

- визнання протиправним та скасування ППР №00064740706 від 07.05.2021, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 2 406 163,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 601 540,75 грн.

- зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі - Реєстр) дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині декларування від`ємного значення ПДВ за січень 2021 року та незаконністю оскаржених ППР. Вимоги в частині зобов`язання відповідача внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування обґрунтовані необхідністю відновлення прав позивача відповідно до статті 200 ПК України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021 у справі № 908/1720/21 (908/2202/21), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано повністю ППР від 07.05.2021 № 00064740706, за формою "В1".

Визнано протиправним та скасовано повністю ППР від 07.05.2021 року №00064750706, за формою "В4".

В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані протиправністю застосування до позивача негативних санкцій оскаржуваними ППР, оскільки:

- реальність господарських операцій позивача із контрагентами підтверджується наданими суду доказами (договори поставки та договори на надання послуг, специфікації до них, договори оренди та акти до них, податкові та видаткові накладні, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, банківські виписки);

- в Акті перевірки не міститься висновків податкового органу щодо невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в свою чергу, видаткові накладні відповідають вимогам, визначеним пункту 201.1 статті 201 ПК України, а отже сумніви у правильності нарахування та сплати податків позивачем є помилковими та необґрунтованими;

- вказані в Акті перевірки висновки щодо того, що подані позивачем документи не мають юридичної сили первинних документів є суто суб`єктивною думкою контролюючого органу.

У частині вимог позивача про зобов`язання відповідача внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування суди дійшли висновку про передчасність вказаних вимог з огляду на положення п.200.7.2 п. 200.7 ст. 200, п.п. "ґ" п.200.12 ст.200 ПК України, оскільки після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погодившись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у цій справі, відповідач - Управління ДПС подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки судами застосовано норми права без урахування правового висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 28.05.2021 у справі № 2а/2470/1937/11.

Також скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача, не досліджено первинних документів, що призвело до порушення вимог статей 73, 86, 236 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Підприємство подало відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу Управління ДПС без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Наведені у відзиві аргументи позивача (Підприємства) зводяться до такого:

- твердження Відповідача про неможливість фактичного користування виробничими та трудовими ресурсами не підтверджується належними і допустимими доказами ;

- проведення Відповідачем контрольно-перевірочних заходів за допомогою власних інформаційних баз даних (ЄРПН, АІС "Податковий блок" тощо) не може бути належним доказом порушення Позивачем податкової дисципліни, - оскільки такі заходи не ґрунтуються на безпосередньому аналізі первинних документів.;

- посилання відповідача на те, що ТОВ "Біг Софт" не декларувало взаємовідносини з Підприємством у період, що підлягав перевірці, спростовується наявними в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) та податковою накладною;

- формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з постачальниками є правомірним, оскільки відповідач не заперечує факт оплати позивачем суми ПДВ в періоді, що підлягав перевірці, у розмірі 19 732 534,00 грн, яка в подальшому була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, а товар, який придбавався позивачем, притаманний його господарській діяльності та використовувався ним для здійснення господарської діяльності;

- посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.05.2021 у справі №2а/2470/1937/11 є безпідставним.

Також у прохальній частині поданого відзиву міститься клопотання про розгляд справи без участі представника Підприємства.

Касаційне провадження

12.08.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга Управління ДПС.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1720/21 (908/2202/21) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 витребувано з Господарського суду Запорізької області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/1720/21 (908/2202/21). Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою Управління ДПС до надходження матеріалів цієї справи до Верховного Суду.

04.10.2022 до касаційного суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2022 касаційну скаргу Управління ДПС залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.10.2022 до касаційного суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з відповідними додатками.

Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління ДПС на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 908/1720/21 (908/2202/21); призначено касаційну скаргу до розгляду на 23.11.2022 о 11:00 год.

11.11.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання Управління ДПС про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з Запорізьким апеляційним судом Запорізької області.

Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2022, зокрема, задоволено клопотання Управління ДПС про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2022 відкладено розгляд справи на 07.12.2022 о 11:45 год.

Судове засідання 07.12.2022 відбулось за участі у режимі відеоконференції представника Управління ДПС, який надав пояснення у справі. Оскільки поданий позивачем відзив на касаційну скаргу містив клопотання про розгляд справи без участі представника Підприємства, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Установлені судами обставини справи

Судами встановлено, що у період, за який було проведено перевірку, Підприємство мало фінансово-господарські взаємовідносини та включило до складу податкового кредиту за січень 2021 року суми ПДВ за такими контрагентами.

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Велсіт Трейд" (код ЄДРПОУ 43391971)

04.01.2021 позивачем, як Покупцем, та ТОВ "Велсіт Трейд", як Продавцем, було укладено Договір поставки №6, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати (поставити) у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар і своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до умов п.2.1цього Договору до товару, що поставляється, додаються супровідні документи із зазначенням найменування, кількості, ціни за одиницю Товару, загальна вартість поставленого Товару.

На виконання умов вказаного Договору у період, що перевірявся, ТОВ "Велсіт Трейд" було здійснено поставку Позивачу товару на загальну суму 10 000 010,99 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001 від 05.01.2021, № РН-0000003 від 06.01.2021, № РН-0000004 від 06.01.2021, № РН-0000007 від 11.01.2021, № РН-0000008 від 11.01.2021, № РН-0000012 від 12.01.2021, № РН-0000013 від 12.01.2021, № РН-0000014 від 12.01.2021, №РН-0000015 від 13.01.2021, № РН-0000016 від 13.01.2021, № РН-0000017 від 14.01.2021, № РН-0000018 від 14.01.2021, № РН-0000019 від 15.01.2021, № РН-0000020 від 15.01.2021.

Перевезення вказаного товару здійснювалась автомобільним перевізником ТОВ "Біг Софт", що підтверджується товарно-транспортними накладними № 5/01-00001 від 05.01.2021, № 6/01-00001 від 06.01.2021, № 11/01-00001 від 11.01.2021, № 12/01-00001 від 12.01.2021, № 12/01-00002 від 12.01.2021, № 12/01-00003 від 12.01.2021, № 13/01-00001 від 13.01.2021, № 13/01-00002 від 13.01.2021, № 14/01-00001 від 14.01.2021, № 15/01-00001 від 15.01.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 ПК України, а саме поставки товару, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні № 1 від 05.01.2021, № 2 від 06.01.2021, № 3 від 06.01.2021, № 4 від 11.01.2021, № 5 від 11.01.2021, № 6 від 12.01.2021, № 7 від 12.01.2021, № 8 від 12.01.2021, № 9 від 13.01.2021, № 10 від 13.01.2021, № 11 від 14.01.2021, № 12 від 14.01.2021, № 13 від 15.01.2021, № 14 від 15.01.2021. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Також, на підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 ПК України, а саме попередньої оплати товару, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні № 21 від 16.01.2021, № 22 від 16.01.2021, № 23 від 16.01.2021, № 24 від 18.01.2021, № 25 від 18.01.2021, № 26 від 18.01.2021, № 27 від 18.01.2021, № 28 від 18.01.2021, № 29 від 19.01.2021, № 30 від 19.01.2021, № 31 від 19.01.2021, № 32 від 20.01.2021, № 33 від 20.01.2021, № 34 від 21.01.2021, № 35 від 21.01.2021, № 36 від 21.01.2021, № 37 від 22.01.2021, № 38 від 25.01.2021, № 39 від 26.01.2021, № 40 від 27.01.2021, № 41 від 28.01.2021, № 42 від 28.01.2021. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Судом також встановлено, що в період, що перевірявся, позивачем здійснено оплату за отриманий товар за Договором поставки № 6 від 04.01.2021, що підтверджується банківською випискою за період з 14.01.2021 по 31.01.2021.

Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

Усього по вказаному договору в період, що перевірявся, було здійснено поставку товару на загальну суму 10 000 010,99 грн, в т.ч. ПДВ 1 666 668,50 грн, що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, Позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

ТОВ "Інтер Велс Груп" (код ЄДРПОУ 43155279)

15.01.2021 між позивачем, як Покупцем, та ТОВ "Інтер Велс Груп", як Продавцем, було укладено Договір поставки №4, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати (поставити) у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар і своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до умов п. 2.1 цього Договору до Товару, що поставляється, додаються супровідні документи із зазначенням найменування, кількості, ціни за одиницю Товару, загальна вартість поставленого Товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Інтер Велс Груп" було здійснено поставку Позивачу товару на загальну суму 15 000 007,82 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000018 від 18.01.2021, № РН-0000019 від 19.01.2021, № РН-0000020 від 19.01.2021, № РН-0000021 від 21.01.2021, № РН-0000022 від 21.01.2021, № РН-0000023 від 22.01.2021, № РН-0000024 від 22.01.2021, № РН-0000025 від 22.01.2021, № РН-0000026 від 25.01.2021, № РН-0000027 від 25.01.2021, № РН-0000028 від 26.01.2021, № РН-0000029 від 26.01.2021, № РН-0000030 від 26.01.2021, № РН-0000031 від 27.01.2021, № РН-0000032 від 27.01.2021, № РН-0000033 від 27.01.2021, № РН-0000034 від 28.01.2021, № РН-0000035 від 28.01.2021, № РН-0000036 від 29.01.2021, № РН-0000037 від 29.01.2021.

Перевезення вказаного товару здійснювалась автомобільним перевізником ТОВ "Біг Софт", що підтверджується товарно-транспортними накладними № 18/01-00002 від 18.01.2021, № 19/01-00001 від 19.01.2021, № 21/01-00001 від 21.01.2021, № 21/01-00002 від 21.01.2021, № 22/01-00002 від 22.01.2021, № 22/01-00003 від 22.01.2021, № 25/01-00002 від 25.01.2021, № 25/01-00003 від 25.01.2021, № 25/01-00004 від 25.01.2021, № 26/01-00002 від 26.01.2021, № 26/01-00003 від 26.01.2021, № 26/01-00004 від 26.01.2021, № 27/01-00001 від 27.01.2021, № 27/01-00002 від 27.01.2021, № 28/01-00003 від 28.01.2021, № 28/01-00004 від 28.01.2021, № 29/01-0000 від 29.01.2021, № 29/01-00008 від 29.01.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 ПК України, постачальником Позивача було зареєстровано податкові накладні № 18 від 18.01.2021, № 19 від 19.01.2021, № 20 від 19.01.2021, № 21 від 21.01.2021, № 22 від 21.01.2021, № 23 від 22.01.2021, № 24 від 22.01.2021, № 25 від 22.01.2021, № 26 від 25.01.2021, № 27 від 25.01.2021, № 28 від 26.01.2021, № 29 від 26.01.2021, № 30 від 26.01.2021, № 31 від 27.01.2021, № 32 від 27.01.2021, № 33 від 27.01.2021, № 34 від 28.01.2021, № 35 від 28.01.2021, № 36 від 29.01.2021, № 37 від 29.01.2021 на загальну суму 15 000 007,82 грн. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Оплата за вказаний Товар у періоді, що перевірявся, здійснена не була, що не суперечить п. 4.2 Договору, згідно якого розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України протягом 90 календарних днів з моменту поставки Товару.

Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

Усього по вказаному договору було здійснено поставку Товару на загальну суму 15 000 007,82 грн, в т.ч. ПДВ 2 500 001,30 грн, що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

ТОВ "Атік Вест" (код за ЄДРПОУ 44064110)

16.01.2021 між позивачем, як Покупцем, та ТОВ "Атік Вест", як Продавцем, було укладено Договір поставки № 7, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати (поставити) у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар і своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до умов п. 2.1 цього Договору до товару, що поставляється, додаються супровідні документи із зазначенням найменування, кількості, ціни за одиницю товару, загальна вартість поставленого товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Атік Вест" було здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 5 000 000,86 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001 від 16.01.2021, № РН-0000002 від 16.01.2021, № РН-0000003 від 16.01.2021, № РН-0000035 від 16.01.2021, № РН-0000032 від 29.01.2021, № РН-0000033 від 29.01.2021.

Перевезення вказаного товару здійснювалась автомобільним перевізником ТОВ "Біг Софт", що підтверджується товарно-транспортними накладними № 16/01-00001 від 16.01.2021, № 16/01-00002 від 16.01.2021, № 16/02-00003 від 16.01.2021, № 16/01-00004 від 16.01.2021, № 29/01-00001 від 29.01.2021, № 29/01-00002 від 29.01.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п. 198.2 ст.198 ПК України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні № 1 від 16.01.2021, № 2 від 16.01.2021, № 3 від 16.01.2021, № 35 від 16.01.2021, № 32 від 29.01.2021, № 33 від 29.01.2021 на загальну суму 5 000 000,86 грн. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Оплата за вказаний товар у періоді, що перевірявся, здійснена не була, що не суперечить п. 4.2 Договору, згідно якого розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України протягом 90 календарних днів з моменту поставки товару.

Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

Усього по вказаному договору було здійснено поставку товару на загальну суму 5 000 000,86 грн, в т.ч. ПДВ 833 333,48 грн, що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

ТОВ "Глобал си стар" (код ЄДРПОУ 41571365)

13.01.2021 між позивачем, як Покупцем, та ТОВ "Глобал Си Стар", як Продавцем, було укладено Договір поставки № 13-01/01-2021, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити рибну продукцію в асортименті відповідної якості, який зазначено в видаткових накладних, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити таку продукцію.

Відповідно до п. 3.2 Договору, продукція, що є предметом поставки за цим Договором, відвантажується зі складу Продавця, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд.1Д.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Глобал Си Стар" було здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 2 583 245,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 15 від 15.01.2021, № 16 від 15.01.2021, № 17 від 15.01.2021, № 18 від 15.01.2021, № 27 від 22.01.2021, № 28 від 22.01.2021, № 29 від 22.01.2021, № 32 від 26.01.2021, № 36 від 28.01.2021, № 37 від 28.01.2021, № 38 від 28.01.2021, № 39 від 29.01.2021, № 40 від 29.01.2021, № 41 від 29.01.2021, № 42 від 29.01.2021.

Перевезення вказаного товару здійснювалась автомобільним перевізником ТОВ "Біг Софт", що підтверджується товарно-транспортними накладними № 15/01-00002 від 15.01.2021, № 22/01-00001 від 22.01.2021, № 26/01-00001 від 26.01.2021, № 28/01-00001 від 28.01.2021, № 29/01-00005 від 29.01.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п. 198.2 ст. 198 ПК України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні № 15 від 15.01.2021, № 16 від 15.01.2021, № 17 від 15.01.2021, № 18 від 15.01.2021, № 25 від 22.01.2021, № 26 від 22.01.2021, № 27 від 22.01.2021, № 32 від 26.01.2021, № 34 від 28.01.2021, № 37 від 28.01.2021, № 36 від 28.01.2021, на загальну суму 2 128 245,00 грн, в т.ч. ПДВ 354 707,49 грн. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Крім того, судом встановлено, що реєстрацію податкових накладних № 39 від 29.01.2021, № 40 від 29.01.2021, № 41 від 29.01.2021 та № 42 від 29.01.2021 було зупинено, відповідно, сума податку на додану вартість за вказаними податковими накладними не була віднесена до складу податкового кредиту під час формування податкової звітності за період, що перевірявся,.

Оплата за вказаний товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою за період з 14.01.2021 по 31.01.2021.

Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

Усього по вказаному договору було здійснено поставку товару на загальну суму 2 583 245,00 грн, в т.ч. ПДВ 430 540,82 грн, що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

ТОВ "Агрос Море" (код ЄДРПОУ 42898163)

12.01.2021 між позивачем, як Покупцем, та ТОВ "Агрос Море", як Продавцем, було укладено Договір поставки № 2/21, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується постачати та передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується приймати товар і оплачувати його на умовах даного Договору.

Відповідно до умов п. 1.2 даного Договору асортимент, вид, фактична кількість партії товару, його ціна та умови поставки зазначаються сторонами у специфікаціях та/або видаткових накладних, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Сума договору визначається сумою вартостей всіх видаткових накладних в рамках цього Договору (п. 1.3 Договору).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Агрос Море" було здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 1 632 227,60 грн, що підтверджується видатковими накладними № 155 від 14.01.2021, № 211 від 18.01.2021 та № 321 від 25.01.2021.

Перевезення вказаного товару здійснювалась автомобільним перевізником ТОВ "Біг Софт", що підтверджується товарно-транспортними накладними №14/01-00002 від 14.01.2021, № 18/01-00001 від 18.01.2021 та № 25/01-00001 від 25.01.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 ПК України, постачальником Позивача було зареєстровано податкові накладні № 155 від 14.01.2021, № 211 від 18.01.2021, № 321 від 25.01.2021 на загальну суму 1 632 227,60 грн. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою за період з 14.01.2021 по 31.01.2021.

Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

Усього по вказаному договору було здійснено поставку товару на загальну суму 1 632 227,60 грн, в т.ч. ПДВ 272 037,93 грн, що підтверджується підписаними покупцем та продавцем договором поставки та видатковими накладними. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

ТОВ "Югла-Н" (код ЄДРПОУ 43360647)

18.01.2021 між позивачем, як Покупцем, та ТОВ "Югла-Н", як Постачальником, було укладено Договір поставки № 22, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується постачати Покупцеві, а Покупець приймати та сплачувати продовольчі товари (риба, морепродукти, рибопродукти та інше), в подальшому "Товар", згідно замовлення Покупця, що оформлені за довільною формою.

З моменту підписання накладної представником Покупця, поставка товару вважається такою, що відбулась належним чином, товар вважається таким, що прийнятий Покупцем по кількості і якості, а право власності на товар і ризики випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару такими, що перейшли від Постачальника до Покупця (п. 2.12 Договору).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Югла-Н" було здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 391 562,61 грн, що підтверджується видатковими накладними № 10 від 20.01.2021 та № 20 від 29.01.2021.

Перевезення вказаного товару здійснювалась автомобільним перевізником ТОВ "Біг Софт", що підтверджується товарно-транспортними накладними № 20/01-00002 від 20.01.2021 та № 29/01-00004 від 29.01.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п.198.2 ст.198 ПК України, постачальником позивача було зареєстровано податкові накладні № 14 від 19.01.2021, № 20 від 29.01.2021 на загальну суму 391 562,61 грн. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою за період з 14.01.2021 по 31.01.2021.

Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

Усього по вказаному договору було здійснено поставку товару на загальну суму 391 562,61 грн, в т.ч. ПДВ 65 260,43 грн, що підтверджується підписаними покупцем та постачальником договором поставки та видатковими накладними. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

ТОВ "Рибна Лавка" (код ЄДРПОУ 43521342)

04.01.2021 між позивачем, як Покупцем, та ТОВ "Рибна Лавка", як Постачальником, було укладено Договір поставки № 04/01, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки продукцію (надалі - Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов`язується приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору.

Товар вважаться прийнятим Покупцем з моменту підписання уповноваженим представником Покупця оформленої належним чином накладної на Товар (п. 5.3 Договору).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Рибна Лавка" було здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 449 911,13 грн, що підтверджується видатковими накладними № 5 від 17.01.2021, № 6 від 18.01.2021, № 8 від 20.01.2021, № 9 від 21.01.2021, № 13 від 28.01.2021, № 14 від 29.01.2021.

Перевезення вказаного товару здійснювалась автомобільним перевізником ТОВ "Біг Софт", що підтверджується товарно-транспортними накладними № 17/01-00001 від 17.01.2021, № 18/01-00003 від 18.01.2021, № 20/01-00001 від 20.01.2021, № 21/01-00003 від 21.01.2021, № 28/01-00002 від 28.01.2021, № 29/01-00003 від 29.01.2021.

На підставі настання першої події, визначеної п. 198.2 ст.198 ПК України, постачальником Позивача було зареєстровано податкові накладні № 5 від 17.01.2021, № 6 від 18.01.2021, № 8 від 20.01.2021, № 9 від 21.01.2021, на загальну суму 284 932,95 грн, в т.ч. ПДВ 47 488,82 грн. Зазначені податкові накладні були прийняті та зареєстровані органами ДПС України.

Крім того, судом встановлено, що реєстрацію податкових накладних № 13 від 28.01.2021, № 14 від 29.01.2021 було зупинено, відповідно, сума ПДВ за вказаними податковими накладними не була віднесена до складу податкового кредиту під час формування податкової звітності за період, що перевірявся.

Оплата за вказаний Товар була здійснена в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою за період з 14.01.2021 по 31.01.2021.

Відсутність зауважень з боку податкового органу до змісту і форми наданих під час перевірки первинних розрахунково-фінансових документів з даним контрагентом підтверджується актом перевірки.

Усього по вказаному договору було здійснено поставку товару на загальну суму 449 911,13 грн, в т.ч. ПДВ 74 985,18 грн, що підтверджується підписаними покупцем та постачальником договором поставки та видатковими накладними. При цьому, позивач отримав товар саме на підставі видаткових накладних. Підписи належних представників на видаткових накладних є достатнім та належним доказом приймання-передачі товару, що свідчить про товарність господарської операції між позивачем та постачальником.

ТОВ "Біг Софт" (код ЄДРПОУ 42622918)

Перевезення товару за зазначеними вище договорами здійснювало ТОВ "Біг Софт"

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 04.01.2021 року між позивачем, як Замовником, та ТОВ "Біг Софт", як Виконавцем, було укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажу №0401/2021/1, відповідно до п. 1.1 якого на умовах і в порядку, передбачених даним Договором, Виконавець зобов`язується за плату та за замовленням Замовника виконувати перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом на території України (надалі - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Згідно з п. 2.1. даного Договору замовник повідомляє Виконавця про необхідність здійснення перевезення засобами телефонного чи електронного зв`язку або шляхом надання заявки не пізніше, ніж за 6 годин до дати подання транспортних засобів під завантаження.

Відповідно до п. 4.4. Договору Замовник здійснює оплату належним чином наданих Виконавцем послуг відповідно до погоджених Сторонами перевезень згідно вимог даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця після підписання Замовником оригіналу підписаного Виконавцем акту приймання-передачі наданих послуг.

Надання вказаних послуг з перевезення вантажу підтверджується підписаним між сторонами договору актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 0103-2 від 01.03.2021.

На підставі настання права першої події, передбаченої ст. 198 ПК України ТОВ "Біг Софт" було зареєстровано податкову накладну № 9 від 01.03.2021, яка була прийнята органами ДПС України, що підтверджується відповідною квитанцією.

Посилання відповідача на те, що ТОВ "Біг Софт" не декларувало взаємовідносини з Підприємством у періоді, що перевірявся, (аркуш 28 Акту перевірки) спростовується наявними в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) та податковою накладною.

Таким чином, суди встановили, що факт придбання Підприємством у ТОВ "Велсіт трейд, ТОВ "Інтер велс груп", ТОВ "Атік вест", ТОВ "Глобал си стар", ТОВ "Агрос море", ТОВ "ЮГЛА-Н", ТОВ "Рибна лавка" та ТОВ "Біг Софт" товарів і послуг підтверджується належними первинними документами.

ТОВ " Фірма Терма 2020" (код ЄДРПОУ 44094412)

Судами з`ясовано, що матеріали справи підтверджують та відповідачем не спростовано придбання позивачем супутніх товарів для подальшої переробки продукції, отриманої від постачальників товарів та реалізації готової рибної продукції на ТОВ "Фірма Терма 2020", що підтверджується відповідним договором постачання товару № 0421-1 від 04.01.2021 та видатковими накладними.

Пунктом 2.3 зазначеного договору передбачено постачання товару зі складу позивача на умовах самовивозу, що також було встановлено відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 16 акту перевірки).

Твердження відповідача щодо нереальності взаємовідносин позивача з контрагентом покупцем ТОВ "Фірма Терма 2020" не підтверджується належними і допустимими доказами.

ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД"

В Акті перевірки зазначено, що на перевірку платником податків надано договір суборенди приміщення від 04.01.2021 № 01/04-1 між позивачем та ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД".

Згідно умов договору Підприємство прийняло у строкове платне користування приміщення консервного цеху за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Нова, 8 (том 1 а.с.35-39). За умовами цього договору отримання дозволу від орендодавця приміщення покладено на вказане товариство, а не на позивача.

Окрім вищенаведеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем зазначались в апеляційній скарзі такі обставини:

1) щодо неможливості фактичного використання виробничих потужностей:

- ПП "Інвалідів Діва" в охопленому перевіркою періоді оформлює операції з виробництва копченої риби та консервів з риби та морепродуктів;

- відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" Підприємство не надало до перевірки експлуатаційний дозвіл;

- на сайті ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області інформація про отримання Підприємством експлуатаційного дозволу або реєстрації потужностей за адресою АДРЕСА_1 , відсутня;

- листом від 05.04.2021 № 02-01-17/01-11/1281-21 (вх. №31517/6 від 05.04.2021) ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області повідомлено на запит апелянта, що потужності оператора ринку Підприємства (ЄДРПОУ 428726691) в Рівненській області не зареєстровано;

- згідно реєстру речових прав на нерухоме майно з 27.09.2019 виробничий склад (приміщення консервного цеху) за адресою: АДРЕСА_1 належить ФОП Ревюк Олександру Сергійовичу ;

- відповідно до договору позички, Ревюк О.С. надає всі потужності ТОВ "Рибацька Артіль", яке в свою чергу використовує їх для ведення фінансово-господарської діяльності. На підприємстві ТОВ "Рибацька Артіль" працює 10 осіб, основний вид діяльності виробництво рибних консервів. Територія огороджена та охороняється. Підприємство, його керівники та працівники йому не відомі;

- згідно отриманих пояснень, власник консервного цеху Ревюк О.С. інформацією про ведення господарської діяльності Підприємством на території консервного цеху не володіє;

- ТОВ "Рибацька Артіль" здає в оренду частину нежитлового приміщення консервного цеху загальною площею 200 кв.м. підприємству ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД" (код ЄДРПОУ 31716343) - договір оренди нежитлового приміщення № 01-11/2020 від 02.11.2020. Згідно даного Договору Орендар (ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД") має право здавати приміщення в суборенду лише за письмовою згодою Орендодавця (ТОВ "Рибацька Артіль"). Запитів стосовно надання письмової згоди на передачу приміщення згідно умов вищезазначеного договору оренди від Орендаря до Орендодавця для інших контрагентів/підприємств не надходило, жодної письмової згоди на передачу приміщення в суборенду за період дії договору ТОВ "Рибацька Артіль" не надавало;

- згідно наданого договору суборенди приміщення від 04.01.2021 № 01/04-1 Підприємство отримало від ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД" в оренду 580,7 кв м., при тому що ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД" отримано лише 200 кв.м. (інформація про виробничі потужності відсутня) від ТОВ "Рибацька Артіль", який в свою чергу письмово не надавав згоду на їх суборенду;

- ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД" ЄДРПОУ 31716343, зареєстровано - Острозькою районною державною адміністрацією 07.03.2002 №1672105000200009, знаходиться на обліку - ГУ ДПС У Рівненської області (м. Острог). Основний вид діяльності _Ю.20 - перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків;

- інформація щодо найманих працівників відсутня. Згідно пояснень ОСОБА_2 , отриманих ОВС ВОВЕЗ УПЕП ГУ ДФС у Рівненської області, на підприємстві працює лише він;

- ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД" до контролюючого органу надавались відомості, що свідчать про наявність у підприємства власних/орендованих приміщень або транспортних засобів (Форма 20-ОПП). Відповідно до наданої інформації потужності, що надані в оренду Підприємству, на підприємстві не значаться;

- ТОВ "Рибацька Артіль" придбавало у ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД" холодильні камери місткістю 300 л. та 800 л., що унеможливлює одночасне зберігання задекларованого обсягу придбаної та реалізованої рибної продукції на території рибного цеху підприємствами ПП "Інвалідів Діва", ТОВ "Рибацька Артіль" та ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД";

- згідно отриманих фотографій обстеження території за адресою Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Нова, 8 неможливо встановити його належність до виробництва продуктів харчування у значних обсягах.

2) щодо неможливості користування задекларованими трудовими ресурсами, залученими при здійсненні господарської діяльності

- проведеним аналізом 37 найманих працівників, з яких 27 штатних працівників та 10 працювали по цивільно - правовому договору Підприємства (код ЄДРПОУ 42872669) встановлено наступне: 33 працівника працювали та отримували доходи у 2020 році на підприємствах та організаціях, громадських об`єднань громадян з інвалідністю, які систематично декларують від`ємне значення з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню використовуючи пільгу в оподаткуванні та реалізуючи товари неплатникам ПДВ, При цьому, вищезазначені платники зареєстровані у м. Києві та Київській області, здійснювали діяльність згідно задекларованих об`єктів оподаткування (офіс, цех, склад) розташованих по відмінних регіонах (Київська, Одеська, Рівненська області) та займались різноманітними видами діяльності (виробництво одягу, меблів, перероблення та консервування риби, перероблення м`яса, діяльність у сфері права); 20 працівників протягом 2020 року отримували доходи та були звільнені з ПОГ "САНТАНА". Надалі, зазначені працівники були прийняті на роботу, отримували доходи та були звільнені з ПОГ "ПІЛАТУС". З січня 2021 року зазначені 18 працівників вже прийняті на роботу до ПП "Інвалідів Діва";

- при цьому, ПОГ "Сантана", ПОГ "Пілатус" та Підприємство декларували перероблення та консервування риби за однією адресою Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Нова, 8;

- лише 4 працівника з 37 працівників мають місце реєстрації згідно паспортних даних та довідки про отримання номерів облікової картки платника податку (РНОКПП) Рівненська область. При цьому, інші 33 працівника згідно паспортних даних та довідки про отримання номерів облікової картки платника податку (РНОКПП) зареєстровані у різних регіонах країни (Івано - Франківська, Київська, Донецька, Миколаївська, Хмельницька, Полтавська, Вінницька та Черкаська області та м. Київ);

- у Підприємства відсутні на балансі гуртожитки та готельні комплекси, при перевірці не надано пояснень щодо фактичного проживання працівників та/або їх перевезення на роботу, враховуючи різні території їх місця проживання;

- середня заробітна плата одного працівника Підприємства після відрахувань податків і зборів до бюджетів складає 4800.000 грн, за січень 2021 року, шо свідчить про фактичну неможливість самостійної оренди житла працівниками за місцем розташування виробничого цеху;

- згідно наданих до перевірки штатного розпису, табелю обліку використання робочого часу працівників, наказів про прийом на роботу, трудових договорів та копій довідок до акту огляду медико - соціальної експертної комісії у січні 2021 року працювало 17 працівників з обмеженими можливостями, які мають протипоказання важкої фізичної праці та в тому числі 8 працівників віком від 57 до 74 років, які фізично не могли виконувати роботу у задекларованих обсягах;

- на запит Управління ДПС від 12.04.2021 № 23382/6/08-01-07-06-08 до ОСОБА_3 , який згідно наданих документів працює оператором котельні на Підприємстві, то останній повідомив, що він ніколи на підприємстві позивача не працював і у м. Запоріжжя не був;

- судом не надано жодної оцінки доводам відповідача та не взято до уваги пояснень людей, які були формально лише оформлені та не виконували жодної роботи на підприємстві, а також доводів про те, що немає жодних дозволів на виготовлення консервів та суборендоване приміщення в два рази більше, аніж орендоване приміщення у початкового орендодавця;

3) щодо нереальності взаємовідносин з контрагентом покупцем - ТОВ " Фірма Терма 2020":

- Підприємство протягом січня 2021 року здійснило реалізацію на ТОВ "Фірма Терма 2020" (не платник ПДВ) морепродуктів на загальну суму 32 430 347 грн, у тому числі копченої риби у кількості 249 663,48 кг на загальну суму 21 269 807 грн та рибних консервів у кількості 236 174 шт. на загальну суму 11 160 540 грн;

- інформація щодо транспортування товару від постачальника до покупця до перевірки не надана;

- з урахуванням обсягів придбання даного виду товару при його реалізації ТОВ "Фірма Терма 2020" підлягає обов`язковій реєстрації платником ПДВ, яка на даний час відсутня. На теперішній час реалізація придбаного товару не задекларована;

- інформація щодо найманих працівників ТОВ "Фірма Терма 2020" відсутня. Статутний фонд 20 000 грн;

- згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ "Фірма Терма 2020" - на ТОВ "Фірма Терма 2020" не зареєстроване нерухоме майно;

- до контролюючого органу не надавались відомості, що свідчать про наявність у підприємства власних/орендованих приміщень або транспортних засобів (Форма 20-ОПП);

- з моменту реєстрації ТОВ "Фірма Терма 2020" не подано до податкового органу жодного звіту;

4) щодо транспортування товару (рибної продукції) від постачальників до Підприємства:

- до перевірки надано товарно - транспортні накладні (далі - ТТН) та договір про надання послуг перевезення вантажу № 0401/2021/1 від 04.01.2021, укладений з ПП "БІГ СОФТ" (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується за плату та на замовлення Замовника (Підприємство) виконувати перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги та здійснити їх оплату;

- згідно ТТН транспортування товару оформлювалось протягом січня 2021 року. Проте, згідно ЄРПН, податкової звітності та регістрів бухгалтерського обліку Підприємства за січень 2021 року взаємовідносини з ПП "БІГ СОФТ" не зафіксовано. ПП "БІГ СОФТ" не декларувало взаємовідносини з Підприємством, податкові накладні теж не реєструвало;

- на запит Управління ДПС від 30.03.2021 № 1072/12/08-01-07-07-11 Регіональним сервісним центром МВС України у Запорізькій області надана відповідь від 06.04.2021 №31/7-1050, згідно якої встановлено, що за ПП "БІГ СОФТ" транспортні засоби не зареєстровано;

- судом не враховано пояснень відповідача щодо транспортування, адже по одному з контрагентів взагалі не надано ТТН та не зрозуміло, чи відбувалось транспортування товару, а з іншим контрагентом не декларувались взаємовідносини взагалі;

- Актом перевірки встановлено обставини, які свідчать про неможливість (нереальність) придбання товарів/надання послуг у контрагентів-постачальників ТОВ "Велсіт трейд", ТОВ "Інтер велс груп", ТОВ "Атік вест", ТОВ "Глобал си стар", ТОВ "Агрос море", ТОВ "ЮГЛА-Н", ТОВ "Рибна лавка", ТОВ "Універсалпрод-ЗПТ", ТОВ "Бренд проперті", ТОВ "Біг СОФТ", у зв`язку із тим, що фінансово-господарські операції мають ознаки нереальності, що підтверджується дефектністю складених ними первинних документів;

- проведеним аналізом наданих в ході перевірки первинних документів, баз даних встановлено, що вказані юридичні особи не мають власних або орендованих основних фондів, приміщень. Проведеним аналізом ЄРПН не встановлено отримання ними послуг оренди транспортних засобів (транспортних послуг), послуг з опалення, водо-, тепло- постачання, зв`язку. Здійснення господарської діяльності за відсутності таких витрат фактично є неможливою;

- згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що у них нерухоме майно відсутнє;

- Актом перевірки встановлена відсутність необхідних трудових ресурсів, технічного та кваліфікованого персоналу, що необхідний для здійснення господарської діяльності в значних обсягах.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.

Як встановлено судами, позивач доводив суду неправомірність прийнятих відповідачем ППР, оскільки у періоді, що підлягав перевірці (січень 2021 року), господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку, а товар, отриманий від контрагентів, мав реальний і товарний характер та був використаний в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях.

Водночас, відповідач наполягав, що під час проведеної перевірки не підтверджено здійснення товарних операцій постачальниками на адресу ПП "Інвалідів Діва". У первинних документах, на підставі яких ПП "Інвалідів Діва" формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ, зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, що призвело до завищення позивачем суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Так, приймаючи оскаржувані рішення, суди, серед іншого, керувались тим, що вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.

Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом норм статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи складаються лише за результатами господарських операцій і мають бути достовірними. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у нормі статті 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 ПК, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Визначальним щодо податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є сукупність обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Здійснивши аналіз зібраних у цій справі доказів, суди попередніх інстанцій встановили, що:

- позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано до перевірки первинні розрахунково-фінансові документи щодо поставки товарів, їх перевезення від постачальників та подальшої переробки і реалізації готової продукції;

- факт придбання Підприємством у ТОВ "Велсіт трейд, ТОВ "Інтер велс груп", ТОВ "Атік вест", ТОВ "Глобал си стар", ТОВ "Агрос море", ТОВ "ЮГЛА-Н", ТОВ "Рибна лавка" та ТОВ "Біг Софт" товарів і послуг підтверджується належними первинними документами;

- всі вказані господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товар, отриманий від контрагентів, мав реальний і товарний характер та був використаний в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях;

- твердження відповідача щодо нереальності взаємовідносин позивача з контрагентом покупцем ТОВ "Фірма Терма 2020" не підтверджується належними і допустимими доказами;

- в Акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість;

- в Акті перевірки не спростовано факту наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- в Акті перевірки не викладено належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладених договорів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків;

- висновки в Акті перевірки не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту оплата за договорами з постачальниками товарів/послуг підтверджена, що доводиться банківською випискою;

- в Акті перевірки не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в свою чергу, видаткові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 ПК України, а отже сумніви у правильності нарахування та сплати податків позивачем є помилковими та необґрунтованими;

- у якості підтвердження своєї позиції відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на відповідь ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області та письмові пояснення, відібрані, за поясненнями відповідача, у працівників позивача. При цьому, такої інформації Акт перевірки не містить, що свідчить про те, що така інформація не враховувалась під час винесення оскаржуваних ППР;

- розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації № 606 від 28.12.2020, яке у період, що перевірявся, було чинним, позивачу надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування на період з 01.01.2021 по 01.04.2021 на підставі пункту 142.1 статті 142 розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" ПК України та пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України. Вказане розпорядження на момент проведення перевірки відповідачем не оспорювалось та не було визнано недійсним у встановленому законом порядку;

- питання документального підтвердження виконання умов пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України було предметом дослідження судового експерта, висновок якого наявний у матеріалах справи та надавався контролюючому органу під час проведення перевірки. Згідно вказаного експертного висновку підтверджується відсоткове співвідношення суми витрат, понесених Підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, до виручки від реалізації (продажної ціни) таких виготовлених товарів, зазначені у калькуляції виготовленої та реалізованої готової продукції у розмірі: за січень 2021 року - 20,66 %.

У контексті спірних правовідносин судами попередніх інстанцій також враховано такі правові висновки Верховного Суду:

- господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків (постанова від 06.02.2018 у справі № К/9901/5042/17);

- норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкової звітності та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова від 04.06.2020 у справі № 340/422/19);

- посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача основних фондів також не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати іншу діяльність, не заборонену законом, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань за укладеними ним договорами (постанова від 03.02.2021 у справі № 826/14004/17);

- податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (постанова від 20.03.2018 у справі № 804/939/16);

- наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами (постанови від 27.02.2020 у справах № 813/7081/14, № 814/120/15, від 03.10.2019 у справі № 813/4079/15, від 10.09.2019 у справі № 814/2412/17);

- фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (постанова від 06.02.2018у справі № 821/589/17);

- відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутсорсингу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди, лізингу тощо (постанови від 30.01.2018 у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16, від 22.10.2019 у справі № 822/5413/15, від 15.04.2020 у справі № 826/13929/17 та від 16.04.2020 у справі № 520/7467/19).

З урахуванням встановлених обставин справи та вищенаведених правових позицій Верховного Суду, суди попередніх інстанцій дійшли таких висновків:

- складений за результатами перевірки Акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці, що свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при здійсненні господарської діяльності з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (далі Порядок № 727);

- оскільки умисел діяльності позивача не досліджувався контролюючим органом під час перевірки, не встановлений жодним судовим рішенням, а матеріали справи не свідчать про наявність умислу в ухиленні від оподаткування або вчиненні іншого порушення податкового законодавства, згадані доводи відповідача є лише відомостями про обставини, які без причинно-наслідкового зв`язку не мають значення для вирішення даного спору;

- наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності позивач не міг отримати товари/послуги від контрагентів. До матеріалів справи відповідачем не надано жодних документів на підтвердження того, що та база даних, звідки була використана інформація у спірних правовідносинах, є сертифікованою або стандартизованою чи пройшла інші аналогічні (тотожні або хоча б подібні) процедури контролю;

- посилання податкового органу на те, що позивач не мав фактичної (реальної) господарської діяльності з вищеназваними контрагентами з огляду на недостатню кількість працюючих на зазначених підприємствах, не може слугувати достатнім свідченням сумнівності розглядуваних операцій та недобросовісності позивача, як платника податків. Необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), навіть якщо про такі платник не звітував;

- щодо посилання в акті перевірки на те, що Підприємство не дотримувалось вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", суди зазначили, що контроль за дотриманням вимог безпечності та якості харчових продуктів не відноситься до сфери контролю, функцій та повноважень органів Державної податкової служби України, а тому відповідач не уповноважений надавати висновок стосовно дотримання позивачем вимог законодавства, що не належить до сфери управління означеного контролюючого органу;

- висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на податковій інформації по контрагентах позивача та не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку;

- посилання про відсутність на балансі Підприємства гуртожитків та готельних комплексів, а також не надання пояснень під час проведення перевірки щодо фактичного проживання працівників та/або їх перевезення на роботу, враховуючи різні території їх проживання та роботи у виробничому цеху за адресою: АДРЕСА_1 , не знайшли свого правового обґрунтування, оскільки умовами Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами трудового законодавства обов`язок роботодавця забезпечувати найманих працівників місцем проживання не передбачений. Такий обов`язок може бути передбачений тільки індивідуальними умовами трудових, колективних договорів, укладених підприємством з найманими працівниками. Згідно з поясненнями позивача, таких індивідуальних умов щодо трудових відносин з найманими працівниками немає;

- посилання відповідача на ненадання під час перевірки доказів транспортування товару на ТОВ "Фірма Терма 2020" відхилені судами, оскільки пунктом 2.3 договору постачання товару № 0421-1 від 04.01.2021 передбачено постачання товару зі складу позивача на умовах самовивозу, що також було встановлено відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 16 Акту перевірки);

- посилання відповідача на відсутність у позивача під час перевірки експлуатаційного дозволу, як на доказ неможливості фактичного використання виробничих потужностей, відхиляється колегією суддів, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" перевірка наявності такої документації належить до компетенції Держпродспоживслужби, а не податкового органу. Відповідно, податковий орган не наділений повноваженнями робити висновки щодо неможливості вчинення підприємством такої діяльності;

- посилання скаржника на пояснення TОB "Рибацька Артіль" щодо того, що приміщення за згаданою адресою належить вказаному товариству і передано ним в оренду ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД", який не запитував у орендодавця дозволу на передачу приміщення у суборенду судами відхилено, оскільки, за висновком суду першої інстанції, під час розгляду цієї справи не встановлено жодних відносин між позивачем та даним підприємством. Крім того, за висновком апеляційного суду, твердження відповідача про неможливість користування приміщенням орендованого рибного цеху, у зв`язку з переданням приміщення в суборенду позивачу ТОВ "Завод продовольчих товарів - УНІВЕРСАЛПРОД", як Орендарем, з площею, відмінною від отриманої останнім в оренду, не заслуговує на увагу, оскільки це є межами відповідальності Орендаря, а не позивача і така обставина не може підтверджувати або спростовувати факт користування приміщенням;

- висновок відповідача про неможливість використання вказаного приміщення для виробництва продуктів харчування у значних розмірах відповідно до фотографій, які долучені до матеріалів відпрацювання є безпідставним. На думку апеляційного суду, викладені доводи скаржника жодним чином не спростовують факт здійснення позивачем господарської діяльності в орендованому приміщенні. Вони є лише міркуваннями апелянта, які не підтверджені і не містять посилання на норми права;

- є необґрунтованим висновок контролюючого органу про те, що фізично деякі з оформлених працівників позивача не мали можливості виконувати роботу з переробки та виготовлення риби та консервів. З яких підстав такий висновок зроблено в Акті перевірки не є зрозумілим, оскільки питання - які умови праці - важкі, спеціально створені для інвалідів з урахуванням групи інвалідності, відповідачем не досліджувалось. Не досліджувалось і питання щодо якого зроблено висновок контролюючого органу про те, що особи віком від 57 до 74 років фізично не могли виконувати роботу у задекларованих обсягах, що праця на підприємстві була важка та її неможливо було виконувати 8 працівникам позивача. Такі доводи ґрунтуються лише на особистих висновках відповідача. Зокрема, вказана в акті перевірки працівник позивача ОСОБА_4 вік 63 роки, 3 група інвалідності, оформлена мийником банок. З яких підстав відповідач дійшов висновку, що вказана особа має протипоказання по віку чи фізичним можливостям до виконання такої роботи, не зазначено і суду не доведено. Аналогічне стосується інших вказаних у Акті перевірки осіб;

- щодо письмових пояснень, відібраних, зі слів відповідача, у працівників позивача, судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення з цього приводу зауважено, що Акт перевірки не містить інформації, яку наразі наводить апелянт в доводах скарги. Наведене дозволяє дійти до висновку про те, що така інформація не враховувалась під час винесення оскаржуваних податкових рішень, тому не повинна братись до уваги під час вирішення питання про їх правомірність або протиправність;

- посилання відповідача на те, що ТОВ "Біг Софт" не декларувало взаємовідносини з Підприємством у період, що підлягав перевірці, спростовується наявними в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) та податковою накладною;

- ураховуючи, що в Акті перевірки та в процесуальних документах відповідача не зазначається про проведення перевірки контрагентів, це свідчить про відсутність у податкового органу відомостей, а отже і про неможливість формування податкової інформації, про яку йдеться в Акті перевірки;

- жодного належного доказу того, що договори між позивачем та його контрагентами були укладені сторонами без мети їх здійснення під час розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано.

- в Акті перевірки відповідачем не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов`язаності позивача та контрагентів, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку відповідача про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій;

- відповідачем - суб`єктом владних повноважень не визначені порушення, безпосередньо допущені позивачем. З Акту перевірки вбачається, що первинним документам бухгалтерського обліку по спірним господарським операціям взагалі не надавалась оцінка на предмет підтвердження реальності господарських операцій, усі висновки спираються виключно на податкову інформацію по контрагентам. Вказані документи не містять жодних юридичних дефектів, є чинними та ніким не скасованими, а тому факт отримання товарів від контрагентів не спростовано;

- доводи відповідача про те, що позивач не мав право застосовувати пільгову ставку оподаткування ПДВ, передбачену ч.8 підрозділу 2 розділу XX ПК України, є необґрунтованими, оскільки вищевказані обставини не були предметом перевірки та не відображені в Акті перевірки, відповідно не враховувались під час винесення оспорюваних ППР від 07.05.2021 за № 00064740706 та № 00064750706. Твердження відповідача про те, що працівники були оформлені номінально на підприємстві, не підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами.

Таким чином, зважаючи на те, що підтвердженням правомірності включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту є документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зокрема документи, що підтверджують факт отримання товарів від іншої особи та документи, що підтверджують зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку), місцевий господарський суд проаналізував первинні фінансово-розрахункові документи щодо взаємовідносин позивача з його контрагентами, дослідив рух активів та використання отриманих товарів і послуг, а також ділову мету укладення договорів між позивачем та його контрагентами.

На підставі наданих сторонами пояснень та доказів суд першої інстанції дійшов висновку, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами підтверджується належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку для такого виду послуг та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне здійснення таких операцій, а саме: договорами поставки та договорами на надання послуг, специфікаціями до них, договорами оренди та актами до них, податковими та видатковими накладними, актами прийому-передачі, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками. Натомість всі висновки у акті перевірки стосовно порушень позивача при здійсненні господарської діяльності з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням ПК України та Порядку № 727.

Суд апеляційної інстанції, погодившись із висновком місцевого господарського суду, зазначив, що в акті перевірки відповідачем не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов`язаності позивача та контрагентів, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку відповідача про невідповідність закону вчинених позивачем господарських операцій. З акту перевірки вбачається, що первинним документам бухгалтерського обліку по спірним господарським операціям взагалі не надавалась оцінка на предмет підтвердження реальності господарських операцій, усі висновки спираються виключно на податкову інформацію стосовно контрагентів позивача. Ці документи не містять жодних юридичних дефектів, є чинними та ніким не скасованими, а тому факт отримання товарів від контрагентів не спростовано.

Колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила, що відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії", "Булвес АД проти Болгарії", "Інтерсплав проти України", визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Тому судова колегія вважає, що немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних контрагентом. Такі дії суперечитимуть принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента (за відсутності доказів залучення такого платника (позивача у цій справі) до зловживань зі сторони контрагента, чого не було доведено відповідачем).

За наведених вище мотивів та враховуючи встановлені судами обставини справи, беручи до уваги зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості вимог позивача в частині визнання протиправними та скасування ППР від 07.05.2021 № 00064750706 та №00064740706.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права саме в межах доводів та вимог касаційної скарги Управління ДПС, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, касаційний суд зазначає таке.

Щодо неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах

За твердженням скаржника судами попередніх інстанцій не враховано висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.05.2021 у справі № 2а/2470/1937/11, щодо застосування нульової ставки оподаткування ПДВ, передбаченої пунктом 8 Підрозділу 2 Розділу XX ПК України.

Колегія суддів зазначає, що для касаційного перегляду судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для такого перегляду є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Так, згідно з встановленими судами обставинами справи № 2а/2470/1937/11:

- в обґрунтування правомірності прийнятих ППР щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних санкцій, податковий орган зазначав про те, що Підприємство "ДІМ" (платник податку та позивач у справі) не виготовляє цемент, а є лише пакувальником цієї продукції, і відповідно незаконно використовує пільгу в оподаткуванні ПДВ, передбачену пунктом 8 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України;

- за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення платником пункту 187.1 статті 187, підпункту "а" пункту 200.4 статті 200, пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України з огляду на безпідставне застосування нульової ставки ПДВ до господарських операцій фасування цементу у паперові мішки, оскільки зазначені господарські операції не можна вважати переробкою (обробкою чи іншими видами перетворення) у розумінні поняття "безпосереднє виготовлення", що наведене у пункті 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України;

- переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій у справі № 2а/2470/1937/11, суд касаційної інстанції погодився з доводами податкового органу та вказав на відсутність підстав вважати, що Підприємством "ДІМ" (позивачем) здійснювалася будь-яка переробка (обробка, інше перетворення) сировини чи покупного товару, внаслідок чого створювався би новий продукт, у зв`язку з чим висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач є виробником розглядуваного товару є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи;

- суд касаційної інстанції також зазначив, що позиція контролюючого органу про неправомірне застосування платником нульової ставки оподаткування ПДВ на підставі пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України з огляду на відсутність факту безпосереднього виготовлення товару, як обов`язкової передумови для застосування такої пільги, є правильною.

Натомість у цій справі № 908/1720/21 (908/2202/21) судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки Підприємства, податковий орган встановив порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України. При цьому в Акті перевірки зазначено про те, що в охопленому перевіркою періоді встановлено документальне оформлення Підприємством операцій удаваного виробничого процесу, що на переконання перевіряючих свідчить про те, що Підприємство є псевдовиробником та створене лише для одержання протиправного відшкодування ПДВ з Державного бюджету України;

- обґрунтовуючи правомірність прийнятих ППР щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних санкцій, податковий орган зазначав про те, що Підприємство (платник податку та позивач у справі) відобразило у первинних документах, наданих на перевірку, господарські операції, які фактично не відбувались. Тобто, відповідачем (податковим органом) поставлено під сумнів реалізацію позивачем товарів власного виробництва та відповідно зазначено про безпідставне застосування нульової ставки ПДВ з оподаткування підприємств та громадських організацій осіб з інвалідністю відповідно до пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ (Перехідні положення) ПК України;

- суди попередніх інстанцій за результатами розгляду справи дійшли висновку про те, надані позивачем докази підтверджують реальність і фактичне виконання зазначених в Акті перевірки господарських операцій та визнали помилковими і необґрунтованими сумніви у правильності нарахування та сплати податків позивачем у періоді, що підлягав перевірці.

З наведеного вбачається, що судові рішення у справі № 908/1720/21 (908/2202/21), яка розглядається, та у справі № 2а/2470/1937/11, наведеній скаржником в обґрунтування підстав касаційного оскарження, хоча й прийнято за схожого правового регулювання, однак за іншої фактично-доказової бази (інших обставин та поданих на їх підтвердження і досліджених судами доказів), тому посилання скаржника на подібність правовідносин у названих справах є помилковим.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.05.2021 у справі № 2а/2470/1937/11.

Щодо неналежного дослідження обставин та оцінки доказів

Інші доводи скаржника, як зазначалось, зводяться до того, що судами не надано належної оцінки відповідним обставинам (серед іншого, щодо неможливості фактичного використання виробничих потужностей, відсутності у позивача експлуатаційного дозволу; нездійснення позивачем діяльності з виготовлення консервів, а також доказів, які це підтверджують, зокрема: договору суборенди приміщення від 04.01.2021 № 01/04-1, пояснень найманих працівників позивача, відсутності документального підтвердження витрат позивача на здійснення господарської діяльності; щодо нереальності взаємовідносин з контрагентом покупцем ТОВ " Фірма Терма 2020"; щодо транспортування товару (рибної продукції) від постачальників до Підприємства).

Наведені аргументи скаржника спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень. Вказані скаржником обставини та докази (що є аналогічними тим, що наводились скаржником у апеляційній скарзі) були предметом оцінки судами попередніх судових інстанцій. Тому такі доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, відповідно до якого встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Таким чином, наведені Управлінням ДПС у касаційній скарзі доводи щодо неналежного дослідження обставин та оцінки доказів спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення судами норм процесуального права. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування ППР ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до приписів статті 300 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відхиляючи доводи скаржника суд враховує наведені у рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" висновки, згідно яких пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У контексті вказаної практики Верховний Суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані судові рішення, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 цього Кодексу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов до висновку, що касаційна скарга Управління ДПС підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення у цій справі - залишенню без змін.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 908/1720/21 (908/2202/21) залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2021 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 908/1720/21 (908/2202/21).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді В.Г. Пєсков

Н.Г. Ткаченко

Дата ухвалення рішення07.12.2022
Оприлюднено26.12.2022
Номер документу108025224
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/1720/21

Ухвала від 27.07.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Ухвала від 27.07.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Ухвала від 27.07.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Ухвала від 19.07.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Ухвала від 19.07.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Ухвала від 19.07.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Судовий наказ від 27.04.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Судовий наказ від 27.04.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Судовий наказ від 27.04.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Постанова від 18.04.2023

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні