Постанова

від 08.12.2022 по справі 904/4387/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року

м. Київ

Справа № 904/4387/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс Експо": Мудрак Ю. В.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро регіон партнер": Мудрак Ю. В.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл": Харламова Д. В. (в режимі відеоконференції)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Деліція": Хасіна І. Б.

арбітражного керуючого Касаткіна Д. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс Експо", Приватного акціонерного товариства "Хліб"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б. (головуючого), Верхогляд Т. А., Вечірка І. О.

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021

у складі судді Примак С. А.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл"

про визнання банкрутом

Вступ

1. У відкритій за заявою боржника справі про банкрутство Товариства було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано Товариство та закрито провадження у справі.

2. За результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неможливість задоволення вимог кредиторів через відсутність коштів і майна боржника та здійснення ліквідатором усіх можливих заходів для виявлення активів банкрута.

3. Кредитори оскаржили судові рішення місцевого та апеляційного суду в касаційному порядку, посилаючись на неповноту дій ліквідатора через нездійснення ним належного аналізу фінансово-господарського стану боржника та правочинів боржника на предмет їх вчинення на шкоду кредиторам, а також невжиття ліквідатором заходів для притягнення до субсидіарної відповідальності керівника та засновників (учасників) боржника.

4. Виходячи з доводів касаційних скарг суд касаційної інстанції у цій справі вирішив питання оцінки господарським судом дотримання принципу повноти дій ліквідатора в аспекті здійснення ним аналізу фінансово-господарського стану боржника, зокрема укладених протягом підозрілого періоду правочинів та вчинених ліквідатором заходів з притягнення до субсидіарної відповідальності керівника та засновників (учасників, акціонерів) банкрута.

5. Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд, з огляду на таке.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

6. 10.10.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (далі - ТОВ "Український Рітейл"), введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича.

7. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2020 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Український Рітейл", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Касаткіна Д. М.

8. За клопотанням ліквідатора строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався.

9. 02.07.2021 на затвердження до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

10. Під час ліквідаційної процедури місцевим господарським судом визнано та внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги 228 кредиторів загальною сумою 844 024 026,06 грн, у т. ч.: 968 026,00 грн - перша черга; 2 551 876,92 грн - друга черга; 5 015 451,11 грн - третя черга; 824 936 344,32 грн - четверта черга; 10 298 726,77 грн - шоста черга.

11. Зокрема, визнано та внесено до реєстру вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс Експо" (далі - ТОВ "Сенс Експо") визнані судом на суму: 3 842,00 грн - 1 черга, 61 225,15 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів; вимоги кредитора Приватного акціонерного товариства "Хліб" (далі - ПрАТ "Хліб") визнані судом на суму 3 842,00 грн - 1 черга, 393 529,53 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

12. Ліквідатором проведено інвентаризацію майнових активів ТОВ "Український Рітейл", про що складено інвентаризаційні описи та акти результатів інвентаризації.

13. У результаті інвентаризації ліквідатором виявлено грошові кошти, дебіторську заборгованість, необоротні активи (нерухоме майно, у тому числі нерухоме майно розташоване на непідконтрольній Україні території, транспортні засоби, основні засоби, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи), а також запаси.

14. З метою встановлення ринкової вартості необоротних активів та запасів банкрута, після проведення інвентаризації, ліквідатором для оцінки майна залучено суб`єкта оціночної діяльності. За результатами оцінки майна ліквідатором отримано звіти про оцінку ринкової вартості майнових активів боржника з висновками про їх вартість.

15. Згідно з висновками суб`єкта оціночної діяльності, загальна ринкова вартість майнових активів боржника (у т. ч. тих, що перебувають на тимчасово окупованій території України) склала 108 767 656,21 грн (необоротні активи): 104 712 349,05 грн (нерухоме майно, транспортні засоби, основні засоби, ТМЦ, нематеріальні активи); 4 055 307,16 грн запаси (товар).

16. Після проведення інвентаризації майнових активів банкрута та виявлення дебіторської заборгованості на загальну суму 19 486 126,60 грн, ліквідатором банкрута, відповідно до частини першої статті 61 КУзПБ, вжито заходів щодо заявлення до третіх осіб вимог про повернення банкруту сум дебіторської заборгованості (копії вимог з доказами направлення містяться в матеріалах справи).

17. Виявлені ліквідатором майнові активи були включені до ліквідаційної маси банкрута.

18. Під час проведення ліквідаційної процедури, після отримання погодження комітетом кредиторів умов продажу, ліквідатором здійснено реалізацію майнових активів банкрута на аукціонах. Переможцями торгів повністю сплачено запропоновану ціну за придбане на аукціоні майно та здійснено його передачу за відповідними актами про придбання майна на аукціоні.

19. Під час проведеної інвентаризації ліквідатором виявлені грошові кошти на банківських рахунках загальною сумою 1 219 699,67 грн.

20. Залишок невиплачених коштів Фонду соціального страхування України для фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України у сумі 952 470,26 грн, виявлений на одному з спеціальних рахунків у АТ "ПУМБ", був повернутий Фонду соціального страхування України згідно з листами від 07.10.2020 № 540, від 08.10.2020 № 31.1-06/5885, рахунок закритий.

21. За час проведення ліквідаційної процедури, на ліквідаційний рахунок зараховано грошові кошти зальною сумою 27 792 177,04 грн, у т. ч.: перераховано грошові кошти з іншого рахунку (у зв`язку з закриттям) - 9 219,60 грн; сплата дебіторської заборгованості - 1 256 392,95 грн; грошові кошти від продажу майнових активів (ліквідаційної маси) - 25 521 801,36 грн.

22. Після перерахування залишку коштів рахунки боржника, окрім ліквідаційного, закрито, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками банку.

23. З ліквідаційного рахунку сплачено загальну суму 28 050 186,85 грн, а саме:

- витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури на загальну суму 9 344 479,75 грн, у т. ч.: пов`язані з виплатою заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин - 859 031,04 грн; пов`язані з оцінкою майна - 377 000,00 грн; пов`язані з передачею в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню - 66 200,00 грн; пов`язані з юридичними послугами (підготовка для передачі в установленому порядку на зберігання документів банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню, повернення дебіторської заборгованості) - 485 500,00 грн; пов`язані зі збереженням майна (збереження, перевезення, оренда, охорона) - 7 368 414,52 грн; інші (РКО, поштові, нотаріальні послуги, комунальні послуги) - 188 334,19 грн;

- сплачено основну винагороду арбітражного керуючого (за період червень 2020 - травень 2021) на суму - 191 090,10 грн;

- здійснено виплати кредиторам у порядку черговості (загалом на загальну суму 18 514 617,00 грн.), у т. ч.: 968 026,00 грн - перша черга; 2 551 876,92 грн - друга черга; 5 015 451,11 грн - третя черга; 9 979 262,97 грн - четверта черга.

24. Після проведення розрахунків з кредиторами залишки на ліквідаційному рахунку ТОВ "Український Рітейл" відсутні, ліквідаційний рахунок закрито.

25. Ліквідатором підготовлено аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, виявлення (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ "Український Рітейл".

26. У цьому аналізі ліквідатором зазначено, зокрема, що:

- підприємство перебуває в скрутному матеріальному становищі та має надкритичну неплатоспроможність. Основними причинами, які призвели до скрутного фінансового стану боржника є: військові дії на сході країни (втрата активів та ринку на не підконтрольній території України); велика конкуренція на ринках товарів та послуг в інших областях країни, що призвело до падіння попиту на товари; дефіцит грошових коштів по відношенню до розміру зобов`язань (коефіцієнт абсолютної ліквідності значно менше нормативного значення); наявність великого розміру кредиторської заборгованості; відсутність майнових активів банкрута, які б могли бути джерелом повного погашення кредиторської заборгованості, тобто підприємство не в змозі погасити свої зобов`язання, як у короткостроковому так і в довгостроковому періодах;

- коефіцієнт Бівера протягом всього проаналізованого ліквідатором періоду має від`ємне значення та тенденцію до зменшення, тобто ТОВ "Український Рітейл" відноситься до високої групи "ризику втрати платоспроможності" (рівень його платоспроможності критичний);

- коефіцієнт забезпеченості власними засобами протягом проаналізованого періоду був нижчим нормативного значення та мав від`ємне значення, що виключало можливість використання позасудових заходів відновлення платоспроможності ТОВ "Український Рітейл";

- розмір чистих активів протягом усього періоду мав значне від`ємне значення та постійно збільшувався, що беззаперечно свідчило про відсутність у боржника достатнього розміру активів для погашення розміру зобов`язань, та відповідно вказувало на критичну фінансову стійкість підприємства;

- наявність у ТОВ "Український Рітейл" протягом усього періоду, що аналізувався, непогашеної в строк заборгованості, значення коефіцієнта покриття, коефіцієнта поточної (загальної) ліквідності, коефіцієнта абсолютної ліквідності, показника маневреності власних оборотних засобів (які нижче нормативних показників) свідчив про не ліквідний баланс та те, що підприємство не мало достатньо коштів для негайного погашення своїх поточних зобов`язань (про неплатоспроможність);

- аналіз коефіцієнтів ліквідності, фінансової стійкості показав, що ТОВ "Український Рітейл" знаходився в кризовому фінансовому стані.

27. Документи боржника, що підлягають довгостроковому зберіганню, 16.04.2021 передані ліквідатором на постійне довгострокове архівне зберігання до архівної установи ТОВ "Юридично-архівне бюро "Легіс", про що видано довідку від 16.04.2021 № 72.

28. Для пошуку та виявлення майна банкрута ліквідатором здійснено запити до: Соборного ВДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Вознесенівського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Дніпро, приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича, Офісу великих платників податків ДФС, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області, Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, Головного сервісного центру МВС України, Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", Департаменту інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Фонду соціального страхування України.

29. Згідно з відповідями Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області від 16.06.2020 № 31/4-1928, Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області від 17.06.2020 № 31/8-292, Головного сервісного центру МВС України від 22.06.2020 № 31/9730, ліквідатору повідомлено про реєстрацію за банкрутом 61 одиниці транспортних засобів (при дослідженні матеріалів справи встановлено, що з них 48 транспортних засобів фактично виявлено під час інвентаризації та обліку банкрута, включені до ліквідаційної маси та реалізовано на аукціонах в лотах № 1, № 4, № 11, № 13, № 14, № 15; 2 транспортних засоби зняті з обліку в 2009 та 2011 роках; 11 транспортних засобів захоплені на початку 2016 року невідомими особами на території не підконтрольній Україні (Донецькій області), тобто ще до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Український Рітейл" (дані транспортні засоби оголошені в розшук згідно звернень до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення як колишнім керівництвом так і ліквідатором банкрута).

30. Листом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 03.07.2020 № 4561-21/04, повідомлено про реєстрацію за банкрутом 4-х одиниць великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів (при дослідженні матеріалів справи встановлено, що ці транспортні засоби виявлено під час інвентаризації та обліку банкрута, включені до ліквідаційної маси та були реалізовані на аукціоні за лотом № 29).

31. Згідно з відповідями ДП "Український інститут інтелектуальної власності" від 01.07.2020 № вих-8731/2020, Департаменту інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.09.2020 № 2312-07/53636-07 та за результатами пошуку на їх офіційних сайтах, виявлено реєстрацію за банкрутом 20 свідоцтв на знаки для товарів та послуг України (при дослідженні матеріалів справи встановлено, що дані активи виявлено під час інвентаризації та обліку банкрута, включено їх до ліквідаційної маси та було реалізовано на аукціоні за лотом № 29).

32. Листом Державної фіскальної служби України від 21.07.2020 № 2953/16-99-09-04-15 повідомлено, що задля отримання інформації необхідно звернутись до Держмитслужби. У відповідь отримано лист від 01.09.2020 № 29-3/30-03/14/10836, яким повідомлено, що інформація використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом.

33. Відповідно до листів Відділу у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.04.2021 № 33-4-0.221-3640/2-21, від 19.06.2020 № 33-4-0.221-4150/2-20, Міськрайонного управління Держгеокадастру у Запорізькому районі та м. Запоріжжя від 29.06.2020 № 0-8-0.182-556/117-20, Державної служби зайнятості від 04.12.2020 № 12/11-4110, Дніпровського міського центру зайнятості від 10.07.2020 № 3386, Запорізького міського центру зайнятості від 30.06.2020 № 3700/04-15, Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 21.12.2020 № 04-487/1568, Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 26.01.2021 № 57/04-10, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.11.2020 № 0400-010604-8/111988, Пенсійного фонду України від 24.06.2020 № 2800-040102-8/20237, Регіонального відділення ФДМ України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській області від 19.06.2020 № 18-09-03296, Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" від 19.06.2020 № 80/09.4.2/6936/20, ПАТ "Укрзалізниця" від 26.06.2020 № 59/895, Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 01.12.2020 № 40-304-1104/20, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 23.06.2020 № 10/01/9340, Державної авіаційної служби України від 13.07.2020 №1.16-5649-20, Державного космічного агентства України від 01.07.2020 № 2407/10-16Д04.1/20, Державної служби морського та річкового транспорту України від 25.06.2020 № 3746/03/15-20, Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 08.07.2020 № 03-9912/214, Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької ОДА від 17.07.2020 № 0691/02.2-05, Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 17.06.2020 № 4902-2243/4907, Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 13.07.2020 № Вих-15/11119, Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 28.07.2020 № Вих-08-13-13/4712, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 18.06.2020 № 31-10/2/9030, Відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 30.06.2020 № 6474/17051-33-20/20.1, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 12.06.2020 № 6714-3-03.1, Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 15.06.2020 № 39931/13, Солонянського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 02.10.2020 № 13.41-47/16552, за боржником суден, повітряних суден, земельних ділянок, вагонів, об`єктів, техніки чи іншого майна яке належить до космічної галузі не зареєстровано, відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника на виконанні вказаних відділів ДВС не перебувають, інформація щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, де замовником будівництва є боржник - відсутня, за боржником захисних споруд цивільного захисту не зареєстровано, боржник не значиться серед власників пакетів голосуючих акцій акціонерних товариств, дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюваних пристроїв (ВП) боржнику не видавались, інформація про наявні РЕЗ та ВП у боржника відсутня, інформація щодо наявного у боржника державного майна відсутня.

34. Місцевим господарським судом скасовано та припинено арешти та обтяження майна боржника, а ліквідатором вжито відповідні заходи для видалення відповідних записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

35. Іншого майна та коштів в ліквідаційній процедурі ТОВ "Український Рітейл" ліквідатором не виявлено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

36. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.06.2021 № б/н про зобов`язання надати документи для проведення перевірки. Задоволено клопотання ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 03.06.2021 по 30.06.2021. Затверджено звіт арбітражного керуючого Касаткіна Д. М. про нарахування і виплату грошової винагороди, пов`язаної з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ "Український Рітейл" за період з 03.06.2020 по 30.06.2021 (грошова винагорода у розмірі 209 090,10 грн). Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Український Рітейл". Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Український Рітейл". Провадження у справі закрито.

Короткий зміст рішення апеляційної інстанції

37. Постановою від 06.09.2022 Центральний апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 та прийняв нове рішення, яким було відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області № б/н від 30.06.2021 про зобов`язання надати документи для проведення перевірки. Задоволено клопотання ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 03.06.2021 по 30.06.2021. Затверджено звіт арбітражного керуючого Касаткіна Д. М. про нарахування і виплату грошової винагороди, пов`язану з виконанням повноважень ліквідатора ТОВ "Український Рітейл" за період з 03.06.2020 по 30.06.2021 (грошова винагорода у розмірі 209 090,10 грн). Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора боржника. Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Український Рітейл". Провадження у справі закрито.

38. Попри скасування ухвали першої інстанції через неповідомлення кредиторів про розгляд справи, мотивуючи затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора апеляційний суд повною мірою погодився з висновками місцевого господарського суду про вичерпність і повноту здійснення арбітражним керуючим дій у ліквідаційній процедурі та вжиття ліквідатором належних заходів з виявлення майна боржника

39. При цьому апеляційний суд зазначив, що ліквідатором за досліджуваний період належним чином здійснено аналіз показників ліквідності боржника та його фінансової стійкості, а комітетом кредиторів у роботі ліквідатора порушень не виявлено, зауваження до роботи ліквідатора Касаткіна Д. М. не надходили, звіт та ліквідаційний баланс схвалено на зборах комітету кредиторів одноголосно.

40. Пославшись на результати здійсненого ліквідатором аналізу господарської діяльності боржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у ліквідатора банкрута не було законних підстав для звернення до суду з вимогами до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Рух касаційної скарги

41. 03.10.2022 ТОВ "Сенс Експо" звернулося до Верховного Суду з касаційної скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 у справі № 904/4387/19.

42. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4387/19 за касаційною скаргою ТОВ "Сенс Експо" визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.10.2022.

43. Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Сенс Експо", призначено справу до розгляду та надано її учасникам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

44. 03.10.2022 ПрАТ "Хліб" звернулося до Верховного Суду з касаційної скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 904/4387/19.

45. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4387/19 за касаційною скаргою ПрАТ "Хліб" визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 05.10.2022.

46. Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2022 касаційну скаргу ПрАТ "Хліб" залишено без розгляду та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме подання доказів, що підтверджують сплату судового збору та письмових пояснень щодо підстав касаційного оскарження.

47. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 20.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Хліб", встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу, а також об`єднано касаційні скарги ПрАТ "Хліб" та ТОВ "Сенс Експо" в одне касаційне провадження та призначено справу до розгляду на 08.12.2022.

48. У судовому засіданні 08.12.2022 взяли участь представники кредиторів, скаржника та арбітражний керуючий, інші учасники справи явку своїх представників не забезпечили.

49. Заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.

50. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

51. Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 08.12.2022, обов`язковою не визнавалася.

52. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявного у судовому засіданні складу учасників.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнений виклад вимог та доводів касаційних скарг кредиторів

(ТОВ "Сенс Експо")

53. У касаційній скарзі ТОВ "Сенс Експо" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 у справі № 904/4387/19, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

54. Визначаючи підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України касант стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо оцінки повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та:

- залишили поза увагою те, що ліквідатор не досліджував договорів боржника, які укладалися ним до відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема, з відчуження корпоративних прав та отримання позик, інші правочини вчинені боржником із юридичними особами, пов`язаними одним керівником чи кінцевим бенефіціарним власником;

- не перевірили чи виконав належним чином ліквідатор обов`язки з проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

- залишили поза увагою те, що ліквідатор проігнорував очевидні ознаки тривалого приховування керівництвом неплатоспроможності боржника, а також ухилився від аналізу вжитих керівництвом боржника заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та сам не вжив належних заходів для її стягнення на користь боржника;

- не надали належної оцінки твердженням ліквідатора про відсутність підстав для притягнення до субсидіарної відповідальності керівника, учасників (засновників) боржника;

- необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про витребування документів боржника для проведення перевірки, адже результати такої перевірки можуть вплинути на оцінку дій керівництва ТОВ "Український Рітейл", зокрема щодо доведення до банкрутства та приховування стійкої фінансової неспроможності боржника.

(ПрАТ "Хліб")

55. У касаційній скарзі ПрАТ "Хліб" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 в частині затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора та ліквідації боржника, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

56. Касант в якості підстави касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись в контексті цієї підстави на здійснення судами попередніх інстанцій оцінки результатів ліквідаційної процедури та дій ліквідатора боржника без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 24.02.2021 у справі № Б8/191-10, від 07.04.2021 у справі № 911/1815/17, від 24.06.2020 у справі № 922/2187/16, від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20.

57. Зокрема скаржник стверджує, що місцевий та апеляційний господарські суди, всупереч покладених на них обов`язків, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс залишили поза увагою те, що ліквідатором не було вжито всіх заходів, передбачених законом і необхідних до застосування у цій справі за наявності очевидних ознак:

- тривалої неплатоспроможності ТОВ "Український Рітейл", що виникла задовго до звернення директором боржника із заявою про банкрутство;

- приховування ознак неплатоспроможності (банкрутства) боржника;

- підстав для покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасників (засновників) боржника;

- неповноти вжиття ліквідатором заходів щодо формування ліквідаційної маси, адже ним не було вжито дієвих заходів для стягнення дебіторської заборгованості та визнання недійсними правочинів, укладених на шкоду кредиторам, а на час затвердження ліквідаційного балансу на балансі ТОВ "Український Рітейл" залишалися об`єкти нерухомого майна.

58. До того ж, скаржиться, що судами попередніх інстанцій з формальних підстав проігноровано заяви кредиторів щодо недоліків та порушень при проведенні ліквідаційної процедури, у тому числі наявності підстав для оспорення правочинів боржника та притягнення до субсидіарної і солідарної відповідальності керівників, учасників (засновників) ТОВ "Український Рітейл".

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(Арбітражний керуючий Касаткін Д. М. )

59. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Сенс Експо" арбітражний керуючий Касаткін Д. М. просить залишити її без задоволення, посилаючись на фактичні обставини, що, на його думку, підтверджують повноту вжитих лікевідатором заходів у ліквідаційній процедурі ТОВ "Український Рітейл" та правильність висновків судів попередніх інстанцій про затвердження ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, ліквідацію боржника і закриття провадження у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

60. Щодо наведеного у пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.

Щодо оцінки судами повноти дій ліквідатора з аналізу фінансового-господарського стану боржника, розшуку, виявлення та повернення майна банкрута та формування ліквідаційної маси

61. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 90 КУзПБ суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

62. За змістом статті 65 КУзПБ звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення усіх необхідних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

63. Отже, у поданому суду на затвердження звіті ліквідатор зобов`язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури, а господарський суд має перевірити висновки ліквідатора та надати мотивовану оцінку повноті його дій у ліквідаційній процедурі.

64. КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

65. На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15.

66. Суд акцентує, що завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (див. постанови Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 18.10.2022 у справі № 903/393/21, від 19.10.2022 у справі № 927/50/20).

67. Проте, суди попередніх інстанцій наведеного повною мірою не врахували, фактично обмежившись у оскаржуваних рішеннях посиланням на твердження ліквідатора щодо невиявлення ним активів боржника, достатніх для задоволення всіх вимог кредиторів, проте не надали цим висновкам мотивованої оцінки, зокрема в аспекті повноти вжитих ліквідатором заходів щодо пошуку, виявлення майнових активів банкрута, повернення майна боржника, що знаходиться у третіх осіб, стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які несуть субсидіарну чи солідарну відповідальність з боржником.

68. Як убачається зі змісту оскаржуваних рішень, посилаючись на отримані за запитом ліквідатора відповіді установ (підприємств, організацій), що здійснюють реєстрацію та облік майна (майнових прав) переважно за місцем реєстрації ТОВ "Український Рітейл", ані ліквідатор, ані суди попередніх інстанцій, не надали належної оцінки повноті цих відомостей та вжитих заходів з виявлення майна банкрута з урахуванням того, що більше сотні торговельних та інших об`єктів боржника були розміщені у п`ятьох областях України (Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській).

69. За таких обставин, окрім запитів до відповідних установ за останнім та/чи передостаннім місцем реєстрації банкрута обов`язковим, але не єдиним достатнім, засобом пошуку майнових активів боржника є сукупний аналіз даних бухгалтерського обліку, договірної бази та інформації з локальних облікових систем за місцезнаходженням окремих об`єктів боржника (бюро технічної інвентаризації, тощо) у поєднані з відомостями єдиних електронних баз даних з обліку майна, майнових прав та правочинів, зареєстрованих/вчинених на всій території країни, зокрема: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Державного реєстру правочинів, Державного земельного кадастру тощо.

70. Тому згода судів попередніх інстанцій з висновком ліквідатора про відсутність активів боржника для задоволення вимог кредиторів мала б ґрунтуватися не лише на зазначенні переліку запитів, надісланих для виявлення майна боржника, але й на оцінці повноти проведеного ліквідатором аналізу відомостей з офіційних джерел у сукупності із іншими заходами з виявлення активів боржника та аналізу його господарської діяльності, чого зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається.

71. До того ж, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки достовірності змісту ліквідаційного балансу ТОВ "Український Рітейл", зокрема, в контексті доводів кредиторів про залишення на балансі боржника об`єктів нерухомого майна та більш ніж суттєвої різниці між визначеною оцінювачем загальною ринковою вартістю майнових активів боржника (у т. ч. тих, що перебувають на тимчасово окупованій території України) - 108 767 656,21 грн, виявлених на початок ліквідаційної процедури, та загальною сумою 25 521 801,36 грн, отриманою від реалізації майна боржника.

72. З огляду на специфіку господарської діяльності ТОВ "Український Рітейл" (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах) не знайшли належного відображення у судових рішеннях, звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі, зокрема, відомості про наявність/відсутність у боржника і ліквідність таких майнових активів, як права оренди нерухомого майна, а також заходи вжиті ліквідатором для з`ясування цих обставин.

73. Не містять оскаржувані рішення й належної оцінки повноти та ефективності діяльності ліквідатора з виявлення, аналізу ліквідності та стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, що в подальшому була реалізована з торгів (557 позицій/найменувань права вимоги) за 169 551,63 грн, тобто за ціною у 70 разів меншою ніж загальна "номінальна" вартість цього активу, що складала більше 12 мільйонів гривень на час інвентаризації майна боржника.

74. Верховний Суд акцентує, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, як підсумкові документи, що подаються ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не можуть бути затверджені господарським судом за відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (див. постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16).

75. Відповідно до статті 12 КУзПБ на арбітражного керуючого, серед іншого, покладено обов`язок проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію

76. За змістом статі 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

77. Серед інших, саме функції ліквідатора зі здійснення інвентаризації, виявлення майна банкрута та аналізу фінансово-господарського стану боржника є взаємопов`язаними та базовими для забезпечення ефективності ліквідаційної процедури, адже належне їх виконання є запорукою досягнення її основної мети - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів, як за рахунок продажу активів банкрута, так і шляхом притягнення до солідарної та субсидіарної відповідальності керівника, засновників (учасників, акціонерів) боржника.

78. Тому, перш ніж погодитися з висновками ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури господарський суд має перевірити повноту та обґрунтованість здійсненого арбітражним керуючим аналізу фінансового-господарського стану боржника, серед іншого, на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства.

79. Незалежно від того, чи подано арбітражним керуючим суду аналіз фінансово-господарського стану боржника у формі окремого документа чи складової звіту за результатами ліквідаційної процедури, такий аналіз, серед іншого, має включати дослідження правочинів (у т. ч. господарських договорів), вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, на предмет їх впливу на фінансовий стан боржника, доцільності та реальності таких правочинів, вчинення їх на шкоду кредиторам з метою уникнення відповідальності за зобов`язаннями боржника.

80. У пункті 1 Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3105/5, визначено, що арбітражний керуючий проводить такий аналіз згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) (далі - Методичні рекомендації від 19.01.2006 № 14).

81. За змістом цих рекомендацій під час оцінки фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, серед іншого, обов`язковому аналізу підлягають фінансово-господарські договори боржника, укладені за попередні три календарні роки, у тому числі ті, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення, умов і наслідків їх виконання/невиконання для боржника.

82. Наразі вже сформована усталена судова практика щодо оспорення правочину, вчиненого боржником з метою завдання шкоди кредиторам (фраудаторного правочину).

83. У правовідносинах банкрутства такий інститут врегульовано спеціальними нормами статті 20 Закону про банкрутство (на час відкриття провадження у цій справі), та з 21.10.2019 статтею 42 КУзПБ.

84. У правовідносинах банкрутства не виключається також визнання недійсним договору, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) (висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).

85. За змістом наведених вище приписів статей 12, 42, 61 КУзПБ з`ясування ознак фраудаторності правочинів боржника та їх оспорення у судовому порядку, за наявності підстав, зокрема для наповнення ліквідаційної маси банкрута, є обов`язком арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора боржника), тому господарський суд не вправі посилатися на можливість самостійної реалізації кредиторами такого права при оцінці відповідної бездіяльності ліквідатора боржника.

86. Верховний Суд сформулював чіткий правовий висновок про те, що боржник, який відчужує активи (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора ( див. постанови Верховного Суду від 15.07.2021, у справі № 927/531/18 від 29.09.2021 у справі № 456/604/17, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), від 19.07.2022 у справі № 904/6251/20 (904/316/21).

87. Дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

88. Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

89. Проте, суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, позаяк оскаржувані рішення не містять мотивованої оцінки дій/бездіяльності ліквідатора щодо здійснення відповідного ґрунтовного аналізу правочинів боржника, зокрема, але не виключно укладених з юридичними особами, пов`язаними одним керівником, засновниками чи бенефіціарним власником з боржником:

- договору позики від 25.06.2019 між ТОВ "Український Рітейл" та ТОВ "АЗОВРІТЕЙЛ", за яким боржник отримав у позику 120 000 000, 00 грн за кілька місяців до подання зави про банкрутство;

- договору позики від 05.07.2019 № 050719/01-ФП, укладеного між боржником та ПрАТ "СІСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ", предметом якого є надання поворотної фінансової допомоги у сумі 75 000 000,00 грн ТОВ "Український Рітейл";

- відчуження за номінальною вартістю належної боржнику частки у статутному капіталі ТОВ "АЗОВРІТЕЙЛ", що відбулося за кілька місяців до подання заяви про банкрутство ТОВ "Український Рітейл", а також інших правочинів боржника.

90. Такий аналіз має містити, серед іншого, з`ясування економічної доцільності правочинів, обґрунтованості ціни відчуження/придбання активів, реальності операцій (отримання коштів) та їх цільового використання, наслідків таких правочинів (у т. ч. їх вигідність) для боржника.

91. Результати аналізу можуть бути підставою для оспорення фраудаторних правочинів боржника та стягнення заборгованості з осіб, на яких відповідно до закону або договору може бути покладено субсидіарну чи солідарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, приховування банкрутства.

92. Тому, звіт ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури та/або доданий до звіту аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства має містити не тільки твердження про відсутність таких ознак, але й змістовне обґрунтування висновків та повноти проведеного аналізу за критеріями, визначеними у Методичних рекомендаціях від 19.01.2006 № 14.

93. Попри зазначене, подані ліквідатором на затвердження господарському суду підсумкові документи за результатами ліквідаційної процедури ТОВ "Український Рітейл" не містять належним чином обґрунтованих висновків стосовно наявності/відсутності підстав для оспорення правочинів боржника через їх фраудаторність чи/та щодо ознак доведення боржника до банкрутства, приховування банкрутства.

94. До того ж, самі по собі твердження про відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування банкрутства не узгоджуються із зазначеними ліквідатором в аналізі фінансового стану боржника висновками стосовно наявності у ТОВ "Український Рітейл" з 2016 року непогашеної в строк заборгованості, неліквідності балансу боржника та недостатності коштів для погашення своїх зобов`язань, тобто фактичне перебування у боржника стані неплатоспроможності протягом більше ніж три роки до моменту подання директором заяви про банкрутство ТОВ "Український Рітейл".

95. На переконання суду, зазначені висновки мають бути оцінені також в контексті дослідження правочинів боржника, зокрема зазначених вище договорів позики на загальну суму 195 000 000,00 грн, що були укладені із заінтересованими особами за кілька місяців до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Український Рітейл".

96. Враховуючи наведене Верховний Суд вважає передчасними та необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність активів боржника для задоволення вимог кредиторів та про повноту дій ліквідатора ТОВ "Український Рітейл" у ліквідаційній процедурі, зокрема щодо ефективного аналізу фінансового стану боржника, правочинів боржника на предмет їх вчинення на шкоду кредиторам та формування ліквідаційної маси задля забезпечення найповнішого задоволення вимог кредиторів.

Щодо інституту субсидіарної відповідальності як обов`язкового елемента принципу повноти дій ліквідатора

97. Відповідно до частини першої статті 61 КУзПБ з дня свого призначення ліквідатор має право, зокрема, заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

98. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (частина другої статті 61 КУзПБ)

99. Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 922/2391/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20), від 23.06.2022 у справі № 904/3551/20).

100. Першочерговою метою застосування механізму субсидіарної відповідальності є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов`язком здійснення ліквідатором всієї повноти передбачених законом повноважень і заходів спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедурі.

101. Неповнота з`ясування ліквідатором обставин з якими пов`язана можливість покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб свідчить про нездійснення ліквідатором всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів для задоволення вимог кредиторів (див. постанову Верховного Сулу від 23.06.2022 у справі № 904/3551/20 )

102. Отже, звернення ліквідатора до господарського суду щодо покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є складовою принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (подібний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 927/1099/13, від 17.06.2020 у справі № 924/669/17).

103. Як убачається з оскаржуваних судових рішень, у цій справі ліквідатор банкрута до господарського суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на керівника, засновників (учасників) боржника не звертався.

104. Аналізі фінансового стану ТОВ "Український Рітейл" від 11.09.2020 та звіт ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури не містять обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб та й власне - самого аналізу з виявлення ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, проведеного у відповідності до Методичних рекомендацій від 19.01.2006 № 14.

105. До того ж колегія суддів зауважує, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, 23.06.2022 у справі № 904/3551/20, від 03.11.2022 у справі № 908/2694/20)

106. Тому, саме лише посилання в оскаржуваних рішеннях на висновок ліквідатора про відсутність правових підстав для притягнення керівника/засновників (учасників) та посадових осіб банкрута до субсидіарної відповідальності, наведений у аналізі фінансово-господарської діяльності боржника, чи аналогічне твердження у листі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.09.2020 № 07-64/2519, не свідчить про належне виконання судами попередніх інстанцій функції судового контролю у справі про банкрутство на час завершення ліквідаційної процедури та зроблений без урахування актуальної судової практики щодо покладення субсидіарної відповідальності на керівника/засновників (учасників) та посадових осіб банкрута.

107. Отже, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із доводами касаційних скарг ТОВ "Сенс Експо" та ПрАТ "Хліб" про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Український Рітейл".

108. З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, а відтак і про повноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, передчасними, зробленими без належного аналізу дій ліквідатора при реалізації ним відповідних повноважень та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо реалізації статей 61, 65 КУзПБ у подібних правовідносинах.

Щодо суті касаційної скарги

109. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

110. За усталеним правовим висновком Верховного Суду ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.

111. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (див. постанови Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16).

112. При цьому слід враховувати, що одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

113. Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження, який здійснюється з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (подібний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

114. Однак, оскаржувані рішення повною мірою таким вимогам не відповідають, оскільки не містять мотивованої оцінки усіх обставин справи з якими КУзПБ пов`язує можливість затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство, отже не відображають належного виконання судами попередніх інстанцій покладених на них завдань із судового контролю на завершальному етапі ліквідаційної процедури.

115. Стосовно доводів касаційної скарги щодо безпідставного відхилення клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області № б/н від 30.06.2021 про зобов`язання ліквідатора надати документи для проведення податкової перевірки Верховний Суд зауважує, що усім аргументам скаржника і контролюючого органу в обґрунтування цього клопотання має бути надана належна оцінка місцевим господарським судом під час нового перегляду справи з урахуванням мети такої перевірки, значення її результатів, серед іншого, для з`ясування дійсного фінансово-господарського стану боржника та надання оцінки діям його керівників і засновників (учасників) для з`ясування ознак доведення до банкрутства чи приховування банкрутства.

116. Зважаючи на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити повноту дій ліквідатора, в тому числі щодо дослідження обставин, що можуть бути обґрунтуванням підстав для покладення субсидіарної відповідальності на колишніх посадових осіб боржника, його учасників, чи засновників, а також перевірити доводи інших учасників справи щодо забезпечення повного аналізу фінансової та господарської діяльності боржника (подібної позиції щодо неможливості перевірки і встановлення судом касаційної інстанції обставин справи дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

117. Оскільки у цій справі судами попередніх інстанцій не встановлено сукупності фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, а суд касаційної інстанції позбавлений такої можливості в силу своїх процесуальних повноважень (стаття 300 ГПК України), то ухвалення остаточного рішення у справі за результатами касаційного перегляду не вбачається можливим, що зумовлює направлення справи на новий розгляд під час якого судам слід всебічно з`ясувати усі обставини, необхідні для вирішення питання щодо наявності підстав для завершення ліквідаційної процедури ТОВ "Український Рітейл".

118. Отже, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягаю скасуванню на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

119. Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанцій дійшов висновку, що касаційні скарги ТОВ "Сенс Експо" та ПрАТ "Хліб" підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

120. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

121. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

122. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

123. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті вимог позивача, тому оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 у справі № 904/4387/19 підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

124. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові та вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема на підставі матеріалів справи з урахуванням доводів сторін перевірити та надати оцінку результатам ліквідаційної процедури та повноті дій ліквідатора, серед іншого щодо :

- розшуку, виявлення та повернення від третіх осіб майна банкрута і формування ліквідаційної маси задля забезпечення найповнішого задоволення вимог кредиторів, зокрема з урахуванням доводів кредиторів про залишення на балансі підприємства нереалізованого нерухомого майна;

- аналізу фінансового стану боржника фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, зокрема аналізу правочинів боржника на предмет їх вчинення всупереч інтересам боржника чи на шкоду кредиторам, ознак приховування банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ "Український Рітейл";

- реалізації повноважень з оспорювання правочинів ТОВ "Український Рітейл", вчинених протягом підозрілого періоду на шкоду кредиторам чи боржнику;

- з`ясування ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, та ініціювання перед судом покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на винних осіб.

Щодо судових витрат

125. У зв`язку із частковим задоволенням касаційної скарги та направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

126. Кодексом України з процедур банкрутства (статті 61, 62, 65) передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

127. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

128. Невід`ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі є з`ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства.

129. Оскільки частина друга статті 61 КУзПБ не визначає ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості перед кредиторами та сукупності правочинів, інших юридичних дій, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника дозволить ліквідатору банкрута виявити ознаки доведення до банкрутства у діях засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенс Експо" та Приватного акціонерного товариства "Хліб" задовольнити повністю.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 у справі № 904/4387/19 скасувати повністю.

3. Справу № 904/4387/19 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

О. В. Васьковський