ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 873/70/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"
про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції
у справі № 873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"
до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І. С."
про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань
Учасники справи:
від ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" - не з`явився;
від ФГ "СТОЯНОВА І. С." - не з`явився;
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (далі - ТОВ "НОР-ЕСТ-АГРО") до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (далі - ФГ "СТОЯНОВА І. С."), стягнуто з ФГ "СТОЯНОВА І.С." на користь ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" донарахований розмір грошових коштів, у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та №63/20/66 від 26.03.2020 у сумі 409 681 грн 26 коп., а також третейський збір у сумі 4 496 грн 81 коп.
25.07.2022 ФГ "СТОЯНОВА І. С." звернулося до Північного апеляційного господарського суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 відмовлено у задоволенні заяви ФГ "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 та залишено вказане рішення третейського суду без змін.
28.10.2022 ФГ "СТОЯНОВА І.С." звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №873/70/22, постановити нове рішення, яким задовольнити заяву ФГ "СТОЯНОВА І. С." та скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22.
Постановою Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 873/70/22 апеляційну скаргу ФГ "СТОЯНОВА І.С." залишено без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №873/70/22 - залишено без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО", серед іншого зазначило, що в майбутньому з урахуванням умов та на підставі договору про надання правової допомоги із Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" понесе витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом апеляційної скарги ФГ "СТОЯНОВА І. С.", об`єм, розмір та обсяг яких на момент подання відзиву визначити неможливо. Разом з цим, у відзиві наведено вартість послуг адвоката, якими керуються сторони, що залежить від різного роду умов та чинників. Зокрема вартість однієї години надання правової допомоги Адвокатського бюро "Василя Бонтлаба" складає від 1 000 грн до 1 200 грн, участь у судовому засіданні - від 1 800 грн до 2 000 грн, додаткова оплата за прийняття позитивного для ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" судового рішення - не перевищуватиме від двох до чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
29.11.2022 від представника ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" до Верховного Суду надійшла заява вих.№23-1/11 від 23.11.2022 про розподіл судових витрат, а саме: покладення на ФГ "СТОЯНОВА І. С." 12 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, понесених заявником.
Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2022 заяву ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" щодо розподілу судових витрат у справі №873/70/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.12.2022 о 15:30.
В судове засідання 13.12.2022 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, що відповідно до частини четвертої статті 244 ГПК України не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши доводи поданої заяви та додані до неї документи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається зі змісту поданої позивачем заяви, на підставі укладеного між ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" та Адвокатським Бюро "Василя Бонтлаба" (далі - Бюро) договором про надання правової допомоги №07-12-2020 від 07.12.2020 з урахуванням додаткових угод до нього Бюро надало товариству наступну правову допомогу:
- аналіз апеляційної скарги ФГ "СТОЯНОВА І. С." на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі №873/70/22 від 29.09.2022 - 1 година;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу ФГ "СТОЯНОВА І. С." на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі №873/70/22 від 29.09.2022 і направлення його копії на адресу учасника справи - 2 години;
- участь адвоката Бонтлаб В.В. у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з розгляду апеляційної скарги ФГ "СТОЯНОВА І. С." на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі №873/70/22 від 29.09.2022, яке відбулося 22.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів представника ТОВ "HOP-ЕСТ АГРО" у справі №873/70/22 адвоката Бонтлаб В. В. із застосуванням програмного забезпечення "EasyCon": підтримання правової позиції, надання пояснень у справі - 2 000 грн;
- додаткова оплата ("гонорар успіху адвоката") при позитивному для клієнта рішенні - відмови у задоволенні апеляційної скарги ФГ "СТОЯНОВА І. С." на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі №873/70/22 від 29.09.2022 - 7 500 грн.
ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" повністю розрахувалося за надані Бюро послуги, сплативши 12 500 грн згідно з платіжним дорученням № 6232 від 22.11.2022.
До заяви, зокрема, додано копії наступних документів:
- договір про надання правничої допомоги № 07-12-2020 від 07.12.2020;
- додаткові угоди б/н від 11.04.2022 та №2 від 30.08.2022 до договору про надання правничої допомоги № 07-12-2020 від 07.12.2020;
- акт здачі-приймання правової допомоги № 25 від 22.11.2022;
- платіжне доручення № 6232 від 22.11.2022 на суму 12 500 грн;
- виписка з ЄДРПОУ щодо Адвокатського Бюро "Василя Бонтлаба";
- рішення засновника Адвокатського Бюро "Василя Бонтлаба" № 1 від 12.12.2018;
- наказ № 1 від 12.12.2018 про виконання обов`язків керуючого Адвокатським Бюро "Василя Бонтлаба".
Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на наступне.
Відносно надання адвокатом таких послуг, як аналіз апеляційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі №873/70/22 від 29.08.2022 та підготовка відзиву на апеляційну скаргу, Суд зазначає, що розмір заявлених до стягнення витрат на ці послуги є надмірним, оскільки позиція ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" по суті спору не змінювалася протягом розгляду третейської справи № 11/22 та справи № 873/70/22.
Так, адвокат Бонтлаб В. В., який складав відзив та брав участь під час розгляду справи №11/22 третейським судом, а також у судових засіданнях суду першої інстанції у справі №873/70/22, вже був обізнаний з обставинами справи та позицією учасників справи щодо суті спору. Поданий відзив на апеляційну скаргу ФГ "СТОЯНОВА І. С." фактично повторює зміст заперечень на заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у справі № 11/22 і відповідно раніше висловлену представником ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" позицію як у третейській справі, так і у справі №873/70/22 та судову практику, на яку він посилається.
Крім того, відповідно до статті 263 ГПК України подання відзиву на апеляційну скаргу є правом, а не обов`язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.
Відносно додаткової оплати ("гонорар успіху адвоката") при позитивному для клієнта рішенні, тобто залишення без задоволення апеляційної скарги у цій справі, в розмірі 7 500,00 грн, Суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Врахувавши наведені заявником доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, колегія суддів дійшла висновку про те, що у даному конкретному випадку наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат є співмірним з обсягом наданих послуг та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. В іншій частині заявлений розмір витрат є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І. С." (68454, Одеська область, Арцизський район, село Надеждівка, вул. Центральна, буд. 77; ідентифікаційний код 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код 38953469) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.
3. Видачу наказу доручити Північному апеляційному господарському суду.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. В. Білоус
В. Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2022 |
Оприлюднено | 26.12.2022 |
Номер документу | 108025253 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Васьковський О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні