Постанова

від 22.12.2022 по справі 640/6120/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року

м. Київ

справа №640/6120/19

адміністративне провадження № К/990/19252/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року (судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П., Оксененко О.М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекора Інвест»

до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекора Інвест" (надалі також - Позивач, ТОВ «Лекора Інвест») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у місті Києві), Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві при прийнятті поданих ТОВ "Лекора Інвест" в електронному вигляді податкових накладних та зобов`язати їх зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2021 року позов задоволено частково та зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "Лекора Інвест", в іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві.

Постановляючи ухвалу апеляційний суд вказав, що апеляційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 14 лютого 2022 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції та вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Вважаючи, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року не є законною та обґрунтованою у касаційній скарзі Відповідач покликається на положення частини першої статті 293 КАС України.

2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Як підтверджується матеріалами справи, рішення суду першої інстанції увалено у спрощеному провадженні 22 січня 2021 року та отримане представником Головного управління ДПС у м. Києві 23 червня 2021 року.

22 липня 2021 року останнє як правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, яка ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року повернута.

Цю ухвалу отримано Головним управлінням ДПС у м. Києві 20 січня 2022 року.

14 лютого 2022 року Головне управління ДПС у м. Києві як правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві подало повторно апеляційну скаргу, однак відмовляючи у відкритті провадження апеляційний суд вказав, що суб`єкт владних повноважень подав апеляційну скаргу після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Надаючи правову оцінку процесуальним діям суду апеляційної інстанції, Верховний Суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

За змістом частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як передбачено частиною третьою цієї статті строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Отже, положення КАС України виключають випадки, за яких суд позбавлений правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Відтак, якщо апеляційна скарга подається суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки, перебачений статтею 299 КАС України пресічний строк, як підстава для відмови у відкритті апеляційного провадження, не може бути застосований.

Як свідчить зміст касаційної скарги, Головне управління ДПС у м. Києві не заперечує, що орган, правонаступником якого він є, був повідомлений про розгляд справи та до участі у справі залучався. Не наводить у касаційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві й доводів про неправильне визначення судом апеляційної інстанції дати складання повного тесту рішення суду першої інстанції - 22 січня 2021 року.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відтак, податковий орган, який в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації його діяльності, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи. Реалізація права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений після спливу встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку час не допускається.

Враховуючи те, що з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві як правонаступник ГУ ДФС у м.Києві (суб`єкт владних повноважень) повторно звернулося 14 лютого 2022 року, тобто після спливу річного строку, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у даній справі.

Схожий за змістом підхід застосування норм процесуального права продемонстрований Верховним Судом у постанові від 15 січня 2019 року у справі №810/3638/16.

Наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних Відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, та як наслідок обґрунтованість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу.

Аргументи, наведені у касаційній скарзі, повторюють аргументи, які належним чином були оцінені судом апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б свідчили про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками апеляційного суду.

2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх