УХВАЛА
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 120/3112/22
адміністративне провадження № К/990/34300/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 10 листопада 2022 року у справі № 120/3112/22 за позовом Фермерського господарства «Карауш М.І.» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
установив:
Фермерське господарство «Карауш М.І.» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №3526386/43149486 від 15 грудня 2021 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №8 від 22 листопада 2021 року.
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №8 від 22 листопада 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в частині сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю фінансування та введенням воєнного стану на всій території України, до його закінчення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року продовжено відповідачу термін для усунення недоліків апеляційної скарги, надано строк 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
05 серпня 2022 року від скаржника до суду надійшло аналогічне попередньому клопотання про продовження терміну для усунення недоліків апеляційної скарги, яке мотивоване тим, що у відповідача відсутні кошти на оплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
21 жовтня 2022 року відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування якого зазначено, що скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 295 КАС України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Апеляційний суд зауважив, що оскільки з моменту отримання копії ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року (про повернення апеляційної скарги), яка отримана апелянтом 30 серпня 2022 року (згідно звіту про отримання), до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою 21 жовтня 2022 року пройшло півтора місяці, що не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду з повторною апеляційною скаргою.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
Не погодившись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліку апеляційної скарги щодо наведення підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, однак у встановлений судом апеляційної інстанції строк скаржником недоліки апеляційної скарги усунуто не було.
Відтак правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Верховний Суд не встановив неправомірних обмежень судом апеляційної інстанції у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судових рішень, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду 10 листопада 2022 року у справі № 120/3112/22 за позовом Фермерського господарства «Карауш М.І.» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2022 |
Оприлюднено | 26.12.2022 |
Номер документу | 108025758 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Яремчук Костянтин Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні