Постанова

від 22.12.2022 по справі 640/31494/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року

м. Київ

справа №640/31494/21

адміністративне провадження № К/990/10977/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року (судді Парінов: А.Б., Беспалов О.О., Грибан І.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» (далі - позивач, ТОВ «УБМ-ГРУП») звернулось до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс», в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію, вчинену 30 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В., «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», номер запису 1000681070039038479, а саме зміна керівника або відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» (ідентифікаційний код 35129952);

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію, вчинену 30 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В., «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», номер запису 1000681070040038479, а саме зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» (ідентифікаційний код 35129952).

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію, вчинену 30 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни «Виправлення помилок» номер запису 1000687770041038479, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» (ідентифікаційний код 35129952);

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію, вчинену 30 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В., «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», номер запису 1000681070042038479, а саме зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» (ідентифікаційний код 35129952);

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію, вчинену 30 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В., «Державна реєстрація переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту», номер запису 1000681810043038479, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно український будівельний альянс» (ідентифікаційний код 35129952).

Разом з адміністративним позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом заборони Міністерству юстиції України, будь- яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно український будівельний альянс».

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивачем обґрунтовано тим, що в разі не вжиття заходів щодо забезпечення позову існує можливість внесення до Єдиного державного реєстру подальших змін, зокрема в частині наступних змін керівника та/або учасника боржника з метою недопущення притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів. Такі дії потягнуть за собою порушення прав позивача, що негативно вплине на хід розгляду справи про банкрутство боржника.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року заяву про забезпечення позову - задоволено. Заборонено Міністерству юстиції України, будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс».

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «УБМ-ГРУП» є кредитором ТОВ «Північно-український будівельний альянс» на суму 27 644 013,35 грн., що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 лютого 2021 року у справі № 910/18253/20 про банкрутство товариства і станом на день постановлення ухвали зазначена заборгованість позивачу не повернута.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачу стало випадково відомо з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31 жовтня 2021 року, що 30 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено п`ять реєстраційних дій по відношенню до товариства, а саме:

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу 30 жовтня 2021 року о 12:45:29, 000681070039038479, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу 30 жовтня 2021 року о 13:04:47, 000681070040038479, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

- виправлення помилок 30 жовтня 2021 року о 13:06:44,1000687770041038479;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 30 жовтня 2021 року о 13:20:53, 000681070042038479, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера);

- державна реєстрація переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту 30 жовтня 2021 року о 13:29:54, 1000681810043038479.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем були вчинені реєстраційні дії про зміну складу засновників товариства, директора товариства, зміну кінцевого бенефіціарного власника товариства та було прийняте рішення про перехід товариства на діяльність на підставі модельного статуту.

Виходячи із зазначеного, суд першої інстанції, із посиланням на статтю 34 Кодексу України з процедур банкрутства, прийшов до висновку що зазначені реєстраційні дії, які вчинені відповідачем порушують права позивача, як кредитора товариства, який очікує на повне погашення заборгованості з боку боржника.

На підставі таких висновків суд першої інстанції вжив заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Український будізельний Альянс».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» про забезпечення позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції, забезпечуючи позов шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Північно- український будівельний альянс» до набрання законної сили рішенням у справі, фактично розглянув справу по суті та надав оцінку протиправним діям відповідача без з`ясування всіх обставин справи та помилково заборонив не стороні по справі (Міністерству юстиції України) вчиняти певні дії, що є порушенням норм процесуального права.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року і залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс», в обґрунтування якої кредитор посилався на неспроможність боржника погасити наявну значну безспірну кредиторську заборгованість, що складає 27 429 898,88 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за укладеними із кредитором договорів про надання послуг.

За наслідками розгляду в підготовчому засіданні поданої заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 грудня 2020 року у справі № 910/18253/20 відмовлено ТОВ «УБМ-ГРУП» у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Північно-український будівельний альянс» у зв`язку із відсутністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

ТОВ «УБМ-ГРУП», не погодившись із вказаною ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 грудня 2020 року, оскаржило її в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 лютого 2021 року у справі № 910/18253/20 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 грудня 2020 року, справу №910/18253/20 направлено до Господарського суду міста Києва для вчинення дій, передбачених статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року підготовче засідання у справі № 910/18253/20 призначене на 10 листопада 2021 року.

Також суди зазначили, що Північним апеляційним господарським судом у своїй постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 910/18253/20 встановлено, що станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство безспірна сума заборгованості ТОВ «Північно-український будівельний альянс» перед ТОВ «УБМ- ГРУП» підтверджується матеріалами справи та складає 27 644 013,35 грн.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони, або обов`язку вчиняти дії, що випливають із такого рішення (частина третя статті 151 КАС України).

Відповідно до статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів із дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень і доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №826/7496/18.

Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована із зазначенням:

1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі;

2) у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх доводів, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог і бути співмірними з позовними вимогами.

Інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Однак, застосовуючи такий інститут, необхідно перш за все враховувати його мету та запобігати вирішенню спору у справі шляхом задоволення заяви про забезпечення позову.

Принципами Рекомендації № Я (89) 8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне:

- приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;

- заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади;

- заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;

- провадження в суді має здійснюватися без зволікання.

Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом «очікування». Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпеченгя позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, згідно зазначених Рекомендацій, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, яка була неврахована судом апеляційної інстанції при ухвалені спірної постанови. Натомість у своїй постанові, суд посилаючись на матеріали справи зазначив, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії спірного наказу Міністерства юстиції України до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі, в даному випадку, дійсно може певним чином ускладнити виконання рішення суду та привести до необхідності додавати значних зусиль для відновлення прав позивача. При цьому не аргументує яким чином можливо ускладнити виконання рішення суду та з яких підстав виникне необхідність у додаванні значних зусиль для відновлення прав позивача, а також які саме права позивача будуть порушені.

Як свідчать матеріли справи, у своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що відповідачем були вчинені реєстраційні дії про зміну складу засновників ТОВ "Північно-український будівельний альянс", директора товариства, зміну кінцевого бенефіціарного власника товариства та було прийняте рішення про перехід товариства на діяльність на підставі модельного статуту.

Згідно з витягом з ЄДР станом на 29 жовтня 2021 року, єдиним учасником товариства був ОСОБА_1 . Згідно з витягом з ЄДР станом на 30 жовтня 2021 року, єдиним учасником товариства є ОСОБА_2 .

Згідно з Витягом з ЄДР станом на 29 жовтня 2021 року, кінцевим бенефіціарним власником товариства був ОСОБА_1 . Згідно з Витягом з ЄДР станом на 30 жовтня 2021 року, кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_2 .

Згідно з Витягом з ЄДР станом на 29 жовтня 2021 року керівником товариства був ОСОБА_3 . Згідно з Витягом з ЄДР станом на 30 жовтня 2021 року керівником товариства є ОСОБА_2.

Згідно з Витягом з ЄДР станом на 29 жовтня 2021 року, в графі «Вид установчого документа» зазначено «відомості відсутні». Згідно з Витягом з ЄДР станом на 30 жовтня 2021 року, в цій же графі зазначено «Модельний статут».

Відповідно до статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

З аналізу вищезазначених матеріалів суд першої інстанції дійшов висновку, що реєстраційні дії, вчинені відповідачем порушують права позивача, як кредитора товариства, який очікує на повне погашення заборгованості з боку боржника.

Верховний Суд вважає, що в даному випадку судом першої інстанції розглянуто заяву про забезпечення позову та надано оцінку доказам, які підлягають оцінці виключно під час розгляду справи по суті в судовому засіданні.

Також Верховний Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться заява про вчинення злочину від 01 листопада 2021 року щодо неправомірних дій невстановленими особами про зміну засновника та керівника ТОВ "Північно-український будівельний альянс" та до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 09 листопада 2021 року відомості про звернення ОСОБА_1 щодо порушення кримінального провадження № 12021100010002760.

В контексті наведеного суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду про те, що застосовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції втрутився у компетенцію суб`єкта владних повноважень та діяльність третьої особи, в даному випадку Міністерства юстиції України, який не є стороною по справі. Суд першої інстанції фактично підтвердив існуючу заборгованість ТОВ "Північно-український будівельний альянс" перед позивачем та встановив в ухвалі про забезпечення позову протиправні дії третьої особи по відношенню до позивача.

З аналізу матеріалів справи Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про помилковість висновку суду першої інстанції щодо зупинення реєстраційних дій ТОВ "Північно-український будівельний альянс" до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 800/521/17 позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 150 КАС України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі не підлягає скасуванню.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УБМ-ГРУП» залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов