Рішення

від 21.12.2022 по справі 585/2984/22

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/2984/22

Номер провадження 2-о/585/114/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Цвєлодуб Г.О.,

секретаря судового засідання Салій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , особа, яка надає безоплатну правову допомогу на стороні заявниці ОСОБА_2 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Проскурня Лариса Іванівна, Роменська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документу, а саме: свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого 04 листопада 1992 року та посвідченого державним нотаріусом Роменської державної нотаріальної контори Солопун М.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 5540.

Вимоги заяви обґрунтовує тим, що вона звернулась до приватного нотаріуса Проскурні Л.І. щодо укладення договору довічного утримання відносно її утримання. Враховуючи те, що договір довічного утримання - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно та зважаючи на те, що предметом договору довічного утримання є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частина, нежитлове приміщення, земельна ділянка, гараж, рухоме майно, на яке поширюється режим нерухомого майна відповідно до вимог ст. 181 ЦК України, то вона вирішила укласти договір довічного її утримання з фізичною особою, де предметом договору є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте як виявилося, за консультацією нотаріуса, остання повідомила, про те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04 листопада 1992 року та посвідченого державним нотаріусом Роменської державної нотаріальної контори Солопун М.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 5540, то після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заповіту посвідченого Роменською державною нотаріальною конторою 03 вересня 1991 і зареєстрованого в реєстрі за № 2997, спадкоємицею є - ОСОБА_1 , а згідно її паспортних даних (документа, що посвідчує мою особу), то її прізвище, ім`я по батькові вказано українською мовою: « ОСОБА_1 » та російською мовою: « ОСОБА_1 », тобто через допущені очевидні помилки - це різні фізичні особи, тому з метою захисту своїх законних прав та інтересів звернулась до суду. Встановлення факту створює заявнику умови для здійснення особистого майнового права отримання спадкового права.

В судове засідання заявник та її представник не з`явились, в заяві до суду просили справу слухати без їх участі, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Проскурня Л.І. в листі до суду просила справу розглядати без її участі, поклалась на розсуд суду при вирішенні вказаної заяви.

Роменська міська державна нотаріальна контора не здійснює свою діяльність.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе здійснити розгляд заяви без участі сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне заяву задовольнити, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Роменським МРВ УМВС України в Сумській області 22.05.2002 р., ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8-9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 04 листопада 1992 року та посвідченого державним нотаріусом Роменської державної нотаріальної контори Солопун М.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 5540, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заповіту посвідченого Роменською державною нотаріальною конторою 03 вересня 1991 і зареєстрованого в реєстрі за № 2997, спадкоємицею є ОСОБА_1 . Дане свідоцтво складене українсько-російською мовою. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з: житлового будинку. Житловою площею 19.6 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15 жовтня 1959 року Роменським районним бюро ДРАЦС Сумської області, ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, у зв`язку із чим прізвище змінилося з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбі серії НОМЕР_3 , виданого 14 листопада 1991 року відділом ДРАЦС виконкому м. Ромни, Сумської області(а.с.13).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 77799288, виданого 06.01.2017 Управлінням адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0.0781 га, кадастровий номер 5910700000:02:024:0150, цільове призначення для індивідуального садівництва, місце знаходження земельної ділянки АДРЕСА_1 (а.с.14-18).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 6 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведений у ст. 273 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Згідно листа ВСУ від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи, тщо встановлення даного факту необхідно заявнику для реалізації свого спадкового права, при цьому здійснено не правильний переклад прізвища з російської на українську мову, іншого порядку встановлення даного факту законом не визначено, встановлення даного факту не порушує прав інших осіб, а тому, оцінивши докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню як законні, обґрунтовані та доведені заявником.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263 - 265, 315-316 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правовстановлюючого документу, а саме: свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого 04 листопада 1992 року та посвідченого державним нотаріусом Роменської державної нотаріальної контори Солопун М.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 5540.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ