Рішення

від 20.12.2022 по справі 746/36/22

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 746/36/22

Провадження № 2/692/158/22

20.12.22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року смт Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко Л.О.,

за участю: секретаря Савенко О.В.,

представника відповідача Литвиненко Д.Г.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смтДрабів цивільнусправуза позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Зибінської Галини Вікторівни 02.02.2022р. звернувся до Срібнянського районного суду Чернігівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» про усунення перешкод у користуванні майном.

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у 2017 році успадкував після смерті баби ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,9834 га з кадастровим номером 7425182000:02:001:0093, що розташована на території Васьковецької сільської ради Срібнянського району Чернігівської області. Вказав, що не може вільно користуватись та розпоряджатись своїм майном, оскільки у 2004 році від імені ОСОБА_2 без її відома та попереднього узгодження СТОВ «Васьківці» було укладено договір оренди землі строком на 25 років, примірник якого остання отримала від «орендаря» з підписом в графі орендодавець від імені останньої та відміткою про реєстрацію договору оренди. Вказаний договір у 2006р. зареєстрований Срібнянським райвідділом Чернігівської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2006 № 040685300101. Вважає, що факт підроблення підпису від імені ОСОБА_2 в графі орендодавець на Типовому договорі оренди землі встановлений висновком спеціаліста почеркознавчого дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 09.09.2008. Вказує, що ОСОБА_2 за життя намагалась повернути землю в своє розпорядження, однак СТОВ «Васьківці» не погодилось повернути земельну ділянку, оскільки договір оренди зареєстрований належним чином в Державному реєстрі. На даний час вказана земельна ділянка площею 2,9834 га за кадастровим номером 7425182000:02:001:0093 перебуває у користуванні СТОВ «Дружба Нова» - правонаступника СТОВ «Васьківці». Це перешкоджає позивачу вільно розпоряджатись своїм майном, тому він звернувся до суду з даним позовом і просить зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку площею 2,9834 га, кадастровий номер 7425182000:02:001:0093, позивачу та, уточнивши позовні вимоги в цій частині, скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, розташованої на території Васьковецької сільської ради Срібнянського району Чернігівської області площею 2,9834 га за кадастровим номером 7425182000:02:001:0093, що здійснена на підставі договору оренди землі від 23.12.2004р. укладеного між СТОВ «Васьківці» і ОСОБА_2 та проведена Срібнянським райвідділом Чернігівської регіональної філії центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2006040685300101.

Представник відповідача СТОВ «ДружбаНова» адвокат Литвиненко Д.Г. скерувала до Срібнянського районногосуду відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти позову у повному обсязі, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та недоведеними. Вказує, що земельна ділянка, яка є предметом договору була передана у користування орендаря на підставі чинного договору та відповідних актів приймання-передачі, тому перебуває у правомірному користуванні. Зазначила, що посилання позивача на те, що оспорюваний договір не підписувався ОСОБА_2 не відповідає дійсності, оскільки з моменту укладення і до моменту подання позову відповідач регулярно, своєчасно та у повному обсязі сплачував орендну плату, що свідчить про стійкий характер правовідносин між позивачем (його бабусею) та відповідачем. Поведінка позивача, який протягом багатьох років отримував орендну плату, а потім подав позов про повернення земельної ділянки до належного користувача з мотивів відсутності підпису попереднього власника у договорі оренди, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісною. Щодо експертного почеркознавчого дослідження вказала, що наданий позивачем висновок почеркознавчого дослідження не містить відомостей про ознайомлення експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а отже такий висновок є недопустимим доказом. Вважає що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки позивач позбавлений права вільно володіти своїм майном, адже право володіння та користування земельною ділянкою перейшло до відповідача за договором оренди. Таким чином, належним способом захисту є подання саме віндикаційного, а не негаторного позову, адже орендар є належним користувачем земельної ділянки і його право оренди підлягає захисту на рівні із правом власності.Щодо вимогипро скасуваннядержавної реєстраціївказує,що відповідачне мавповноважень стосовно державної реєстрації права оренди чи договорів оренди і не є належним відповідачем за цією вимогою. Також заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі.

Від представника позивача ОСОБА_1 до Срібнянського районного судуЧернігівської області надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що у даному випадку доктрина суперечливої поведінки не може бути застосована, оскільки спірний договір, укладений від імені ОСОБА_2 , нею не підписаний, а виплата коштів підприємством власнику земельної ділянки не спростовує факту безпідставного (позадоговірного) користування майном та не свідчить про укладення договору оренди земельної ділянки. Вказує,що зайняттяземельної ділянкифактичним користувачемтреба розглядатияк таке,що непов`язане зпозбавленням прававласника йогоправа володінняна цюділянку.Таким чином,позивач правильнообрав спосібзахисту,звернувшисьза захистомсвоїх порушенихправ,спростовуючи фактукладення договоруоренди земельноїділянки умотивах негаторногопозову,а нез віндикаційнимпозовом,як натому наполягаєвідповідач. Також щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди зазначив, що враховуючи предмет позову, належним відповідачем у даній справі буде юридична особа, оскільки державний реєстратор не порушував прав позивача під час здійснення реєстрації договору оренди. Тому сторона позивача просила відхилити заперечення.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 07.02.2022р. вказана справа була прийнята до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 30.03.2022р. дана цивільна справа була прийнята до провадження, оскільки Розпорядженням Голови Верховного Суду №2/0/9-22 від 08.03.2022р. «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» ряд справ, що перебували на розгляді Срібнянського районного суду Чернігівської області, зокрема і дану справу, було направлено для продовження розгляду до Драбівського районного суду Черкаської області.

Сторона позивача у клопотаннях, що надійшли до суду через систему «Електронний суд» 19.04.2022р. за вх. №1210/22-Вх, та 04.05.2022р.за вх. №1390/22-Вх зверталась до суду для призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування необхідних документів.

Ухвалою суду від 04.05.2022р. дані клопотання було задоволено у межах, що підтримані представником позивача у судовому засіданні.

Сторона позивача звернулась до суду з клопотанням за вх. №1693/22-Вхвід 26.05.2022р. про передачу справи за підсудністю, у задоволенні якого ухвалою суду від 27 травня 2022р. було відмовлено.

Сторона позивача у клопотанні про уточнення питань експертизи та приєднання документів, що надійшло до суду через систему «Електронний суд» 03.06.2022р. за вх. №1715/22-Вх звернулась з клопотанням про витребування документів та проведення посмертної почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 07.06.2022р. дане клопотання було задоволено та після отримання витребуваних документів 04.07.2022р. направлено матеріали даної цивільної справи Київського НДІСЕ, м. Київ, для проведення посмертної почеркознавчої експертизи, на час розгляду експертизи провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 06.10.2022р. провадження по справі поновлено, справа призначена до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 19.10.2022р. підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до розгляду.

Сторона позивача зверталась до суду з клопотанням вх. №3414/22-Вх від 07.11.2022р. про повернення до стадії підготовчого провадження та призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 07.11.2022р. у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено, клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи залишено без задоволення.

Представники як позивача, так і відповідача звертались до суду з клопотаннями про участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції, тому судові засідання по справі проводились у режимі відео конференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язкуEASYCON.

У судових засіданнях, що проводились в режимі відеоконференції, неодноразово оголошувалась перерва через перебої з інтернет зв?язком та відсутністю електропостачання, а саме у засіданні 21.11.2022р. (перервався зв`язок з представником відповідача). 30.11.2022р. за клопотанням представника позивача судове засіданні було відкладене, оскільки був відсутній інтернет зв?язок через перебої в електропостачанні. Тому, оскільки після початку судового засідання 07.12.2022р. перервався зв?язок з представником позивача, у відповідності до норм ст. 223 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності представника позивача.

ІІІ. Позиції сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, його позицію по справі висвітлила представник позивача адвокат Зибінська Г.В., яка наголосила, що витребування майна(земельної ділянки) з чужого незаконного володіння у даному випадку є належним способом захисту, оскільки відповідач без відповідної правової підстави користується земельною ділянкою позивача. Зазначила, що попередній власник земельної ділянки не підписувала спірного договору оренди, що підтверджується наявним в матеріалах справи висновком спеціаліста № 1039-д від 09.09.2008р. почеркознавчого дослідження, проведеного за заявою ОСОБА_3 . Хоч у ньому і не зазначено, що спеціаліст попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, однак станом на 2008р. було не було обов`язку щодо попередження експерта, тому даний висновок є належним доказом і повинен враховуватись, а висновок експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 746/36/22 від 26.09.2022 не має пріоритету. Крім того, вказала на відсутність доказів отримання орендної плати як попередньою власницею землі так і позивачем. Наголосила, що баба позивача ОСОБА_2 за життя зверталась з заявою до підприємства про повернення землі, яку було проігноровано, а пізніше з позовом, який було повернуто без розгляду. Незважаючи на заперечення відповідача, який вважає, що договір оренди є чинним, договір і акт прийому-передачі земельної ділянки є одним цілим, а згідно даних експертизи підпис у акті ймовірно виконано не бабою позивача, тобто вона земельну ділянку не передавала.Вважає, що є всі підстави для задоволення позову, оскільки баба позивача не підписувала спірного договору, позивач, як її правонаступник, не погоджував умови договору оренди, орендну плату вони не отримували, тому просила повернути земельну ділянку з чужого незаконного володіння та скасувати державну реєстрацію права оренди даної земельної ділянки.

У судовому засіданні представник відповідача СТОВ «Дружба-Нова» адвокат Литвиненко Д.Г. проти заявлених позовних вимог заперечувала у повному обсязі. Вказала, що висновок спеціаліста є неналежним і недопустимим доказом у відповідності до висновків ВП ВС та не відповідає вимогам до такого документу. Окрім того, у своєму клопотанні про повторну експертизу сторона позивача погоджувалась з даним твердженням, зазначаючи, що висновок є неналежним доказом. Вважала висновок експерта КНІДСЕ є належним доказом у даній справі. Стверджувала, що у обох екземплярах договору оренди земельної ділянки підпис належить саме бабі позивача, що відповідає висновку експерта, а підставою позову було саме не підписання договору ОСОБА_2 . Щодо підпису у акті прийому-передачі зазначила, що висновок є ймовірним, а не категоричним. Договір оренди земельної ділянки є основним документом, що свідчить про укладення правочину, а акт передачі земельної ділянки- другорядним. Тому позов не підлягає до задоволення.

Суд, вислухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧН №161092 виданого 09.06.2003р., ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,98га, для ведення особистого селянського господарства, розташованоїу с. Васьківці, Васьковецької сільської ради, Срібнянського району Чернгівської області, кадастровий номер земельної ділянки 7425182000:02:001:0093.

Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 09.10.2015р. виконавчим комітетом Васьковецької сільської ради Срібнянського району,Чернігівської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 рокув с. Васьківці, Срібнянського р-ну, Чернігівської області.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2017р., виданого державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори,реєстраційний номер 910, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_2 , 1924 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина складається з земельної ділянки площею 2,9834 га, яка знаходиться за адресою: Чернігівська область, Срібнянський район, Васьковецька сільська рада, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 7425182000:02:001:0093.

Згідно даних Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №82987630 від 21.03.2017р. право власності на земельну ділянку площею 2,9834га, призначену для особистого селянського господарства, кадастровий номер 7425182000:02:001:0093, що розташована: Чернігівська область, Срібнянський район, Васьковецька сільська рада, зареєстровано з ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину №910, виданого 21.03.2017р. Державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори.

Згідно копії типового договору оренди землі від 23.12.2004р. Орендодавець ОСОБА_2 та Орендар СТОВ «Васьківці» в особі директора Пташника М.В. уклали даний договір щодо передачі в оренду строк на 25 р. земельної ділянки загальною площею 2,98 га. Договір у розділі Підписи сторін у графі щодо орендовця містить зразок особистого підпису, у графі щодо орендаря- зразок особистого підпису та відтиск печатки СТОВ «Васьківці». Даний договір має відмітку про його реєстрацію Срібнянським райвідділом Чернігівської регіональної філії ДЗК у державному реєстрі земель 28.12.2006р. № 04068530010.

Згідно висновків спеціаліста Чернігівського відділення КНДСЕ №1039-д від 09.09.2008р. почеркознавчого дослідження за заявою ОСОБА_3 від 14.08.2008р. підпис від імені ОСОБА_2 в типовому договорі оренди землі від 23.12.2004р. в графі «Орендодавець» виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Інших доказів стороною позивача не надано.

Таким чином наданими доказами достовірно підтверджено факт належності земельної ділянки площею 2,9834га, призначеної для особистого селянського господарства, кадастровий номер 7425182000:02:001:0093, що розташована: Чернігівська область,Срібнянський район, Васьковецька сільська рада, позивачу ОСОБА_1 , який успадкував вказану ділянку після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем оспорюється право оренди вказаної земельної ділянки, оскільки договір оренди землі від 23.12.2004р., сторонами якого вказані ОСОБА_2 та СТОВ «Васьківці», правонаступником якого є відповідач СТОВ «Дружба-Нова», ОСОБА_2 не підписувала, волевиявлення на його укладення не мала, відповідно, він є неукладеним.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Частиною 1 ст.15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав - обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність правочину означає, що і є юридичним фактом, який породжує ті правові наслідки, наступу яких бажають сторони, які відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави, суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України зовнішнє волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст . 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу та інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закону України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ч. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. N 2073 (чинного на час укладення договору оренди) державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Позивач підставами задоволення вимог вказує, що померла ОСОБА_2 типовий договір оренди землі від 23.12.2004р. не підписувала, волевиявлення на його укладення не мала, зверталась з позовом про його оскарження. При цьому посилається на висновок спеціаліста №1039-д від 09.09.2008р.

Суд зауважує,що звисновку спеціаліста№1039-двід 09.09.2008р.вбачається,що ззаявою пропризначення почеркознавчогодослідженнятипового договору оренди землі від 23.12.2004р. зверталась особа ОСОБА_3 , без розшифровки даних, а ініціали заявника ( ОСОБА_2 ) не збігаються з даними особи, за заявою якої складено висновок ( ОСОБА_3 ).

Також щодо цього висновку слід зазначити, що статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У той же час, у висновку спеціаліста № 1039-д почеркознавчого дослідження за заявою ОСОБА_3 від 14.08.2008р., складеному 09.09.2008р., не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Крім того, можливість складання висновку за зверненням учасника справи на момент складання вказаного висновку у висновку спеціаліста №1039-д передбачено ще не було, оскільки така можливість була передбачена з 15 грудня 2017 року дати набрання чинності такими змінами до ЦПК України, в тому числі, в частині викладення ст. 106 цього Кодексу, у вищевказаній редакції.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому даний висновок є неналежним та недопустимим доказом у справі, що відповідає висновкам, викладеним у п. 66-71 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, і не береться до уваги судом.

У той же час згідно Висновку № 18833/18834/22-32 від 26.09.2022р. експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №746/36/22, підписи від імені ОСОБА_2 , що містяться в графі «Орендодавець» на зворотній стороні аркуша двох примірників типового договору оренди землі від 23.12.2004р., що зареєстрований Срібнянським райвідділом Чернігівської регіональної філії центру ДЗК 28.12.2006р. за №040685300101 виконано ОСОБА_2 . Підписи від імені ОСОБА_2 , що містяться в графі «Орендодавець» в двох примірниках акта приймання-передачі земельної ділянки від 23.12.2004р., виконано ймовірно не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Суд враховує, що сторона позивача, не погоджуючись з Висновком експертів № 18833/18834/22-32 від 26.09.2022р., заявляла клопотання про проведення повторної судової почеркознавчої експертизи. Однак суд звертає увагу, що стороною позивача не було надано належних, достовірних доказів того, що вищезазначений висновок експертизи виготовлений з порушенням норм законодавства, та є неналежним доказом у даній справі. Доводи заявника не були суттєвими, зводились до незгоди з висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18833/18834/22-32 від 26.09.2022р. і не давали підстав для висновку про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи, що й стало підставою для відмови у вказаному клопотанні.

Таким чином факт підпису договору ОСОБА_2 підтверджено належним доказом.

Згідно із законом правочин завжди є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Із викладеного вбачається, що Типовий договір оренди землі від 23грудня 2004 року, у розумінні ст. 203 ЦК України, не суперечить Цивільному Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. На момент його укладення ОСОБА_2 мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, Договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (СТОВ «Васьківці» використовувало земельну ділянку за цільовим призначенням, а ОСОБА_2 отримувала орендну плату), тому у суду немає підстав вважати даний Договір неукладеним з підстав, наведених у позові.

При цьому суд відхиляє доводи представника позивача про те, що даний документ був підроблений, оскільки не ставилась під сумнів за життя самою ОСОБА_2 ні справжність її підпису, ні зміст Договору від 23.12.2004р. Оскільки в наданій стороною позивача копії заяви від 10.03.2014р., поданій від імені ОСОБА_2 на ім?я керівника СТОВ «Васьківці» ставиться питання про розірвання договору оренди землі. Крім того, як вбачається з ухвали Срібнянського районного суду Чернігівської області від 30.04.2015 року, колективну позовну заяву групи осіб, в тому числі ОСОБА_2 до СТОВ «Васьківці» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, розірвання їх в односторонньому порядку, скасування їх реєстрації та витребування земельних ділянок і повернення їх власниками повернуто позивачам до відкриття провадження за заявою їх представника.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України передбачено однією з загальних засад цивільного судочинства є добросовісність. Це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contrafactum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі -«non conceditve nire contrafactum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contrafactum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Дії позивача, який успадкував у 2017році спірну земельну ділянку та знаючи про існування договору оренди землі щодо неї, протягом близько 5 років з будь-якими позовними вимогами щодо договору оренди не звертався, користувався орендною платою, (оскільки незважаючи на відсутність відповідних доказів у матеріалах справи, з такої підстави до суду не звертався), не є добросовісними.

Так само померла ОСОБА_2 з моменту укладення договору (23.12.2004р.) та до моменту своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами про скасування типового договору оренди землі не зверталась та користувалась орендною платою, оскільки доказів протилежного не надано.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, якщо вже сам договір передбачає передання майна або інші дії, він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії (частина перша - друга статті 640 ЦК України).

З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно висновків, викладених у п. 6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі №227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) у разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Оспорюючий даний договір позивач зазначає, що особа, від імені якої він укладений, даний договір не укладала, проте підстави, якими сторона позивача обґрунтовує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не довів належними та допустимим доказами наявність підстав, на які він посилався, звертаючись до суду з позовними вимогами, а тому його позов до задоволення не підлягає у повному обсязі з огляду на те, що друга позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки є похідною від вимоги про повернення земельної ділянки позивачу.

Згідно положеньч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати належить покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 77-78, 81, 89, 141, 285-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доСільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Дружба-Нова»про усуненняперешкод укористуванні майном відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.О. Левченко

У зв?язкуз перебоямив електропостачанні,повний текстрішення виготовлений20грудня 2022 року.