Рішення

від 12.12.2022 по справі 756/12355/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12.12.2022 Справа № 756/12355/21

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/12355/21

Провадження №2/756/1182/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря Колесник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, витребування трудової книжки,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у серпні 2021 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до ТОВ «Імперія Строй», в якому просив витребувати у відповідача трудову книжку, стягнути на свою користь заборгованість по заробітній , компенсацію за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за період затримки розрахунку та компенсацію за завдану моральну шкоду життю і здоров`ю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що з 23.08.2017 по 02.11.2020 ОСОБА_1 працював на посаді водія автотранспортного засобу в ТОВ «Імперія Строй».

З 26.10.2020 Директор ТОВ «Імперія Строй» ОСОБА_2 припинив надавати позивачу та його колегам робочі наряди, уникав зустрічей та не відповідав на телефонні дзвінки. На Порталі Електронних Послуг Пенсійного фонду України, у власному кабінеті, позивач дізнався про припинення відповідачем трудових відносин, на підставі ст. 38 КЗпП «Розірвання трудового договору, з ініціативи працівника», проте заява на припинення з відповідачем трудових відносин з позивачем не складалась та не подавалась до відділу кадрів ТОВ «Імперія Строй».

08.04.2021 року, у відповідь на лист-заяву від 24.03.2021 року про повернення позивачу трудової книжки та виплату заробітної плати, відповідач підтвердив факт звільнення позивача та заборгованість по заробітній платі за періоди вересень, жовтень, листопад 2020 року у сумі 10 616, 99 грн., зазначивши, що трудову книжку та копію наказу буде надано при зустрічі, втім відповідач не розрахувався з позивачем та не віддав трудову книжку, оскільки він не погодився писати заяву на звільнення під тиском, датою 02.11.2020 року, за ст. 38 КЗпП.

Враховуючи, що протягом всього часу перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Імперія Строй» позивачу надавалась щорічна відпустка частинами загально 28 календарних днів, кількість днів невикористаної відпустки за період перебування у трудових відносинах з ТОВ «Імперія Строй» на дату незаконного звільнення 02.11.2020 р. складають 51 календарних днів.

Крім того, в день незаконного звільнення позивача 02.11.2020, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що на думку позивача є грубим порушенням діючого законодавства та передбачає нарахування працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, позивач просить суд стягнути на його користь з ТОВ «Імперія Строй» заборгованість по заробітній платі у сумі 6 213,64 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у сумі 9 275,37 грн.; середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення у сумі 45 471, 60 грн., а також компенсацію за завдану моральну шкоду життю і здоров`ю, яку позивач оцінює у розмірі 15 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 18.08.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 05.10.2021 постановлено витребувати від ТОВ «Імперія Строй» довідку про розмір середньоденної та середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 розрахованої у відповідності до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» за №100 від 08.02.1995.

24.01.2022 представник відповідача Жмарьова О.М. звернулася до суду із відзивом на позовну заяву. Вказувала, щодіяльність товариства з 2020 року є збитковою, вони вимушені були провести скорочення штату, позивач не захотів врегулювати дане питання мирним шляхом та вимагав виплатити йому 30000,00 грн. Заяви про направлення йому трудової книжки поштою, ОСОБА_1 не надсилав. Таким чином вина відповідача у затримці видачі трудової книжки та остаточного розрахунку відсутня. Крім того, відповідач повідомив суд, що ним було виплачено позивачу заробітну плату за вересень 2020 року у розмірі 4 403,12 грн, заробітну плату за жовтень 2020 року у розмірі 4 395, 12 грн., заробітну плату за листопад у розмірі 209,69 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1 608,83 грн. Таким чином, просить провадження в частині стягнення невиплаченої заробітної плати за вересень, жовтень, листопад 2020 року та в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору, в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

В свою чергу, 04.02.2022 представник позивача - адвокат Стельмашенко Д.О. надала до суду відповідь на відзив. Позивач не погоджується з доводами відповідача. Вказує, що ОСОБА_1 намагався врегулювати спір в позасудовому порядку та звертався до відповідача з усними та письмовими заявами. Втім, лише після звернення до суду із позовом до ТОВ «Імперія Строй», відповідач почав здійснювати виплату заборгованості по заробітній платі. Посилання сторони на відсутність коштів не виключає його відповідальності.

У судове засідання позивач не з`явився про дату, час та місце розгляду судом повідомлявся належним чином. Надав до суду заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, не підтримав позовні вимоги в частині витребування трудової книжки, стягнення заборгованість по заробітній, компенсації за невикористану щорічну відпустку, та компенсації за завдану моральну шкоду життю і здоров`ю.

Відповідач у судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся. З клопотанням про відкладення розгляду справи, повідомленням про причини неявки до суду не звертався.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається з матеріалів справи, Наказом №ІС000000006-0000000005 від 21.08.2017 ОСОБА_1 з 23.08.2017 прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів з посадовим окладом 3 200, 00 грн. (а.с.78).

Позивач зазначив, що на порталі Електронних послуг Пенсійного Фонду України, у власному кабінеті дізнався про припинення відповідачем з позивачем трудових відносин, на підставі ст. 38 КЗпП Розірвання трудового договору, з ініціативи працівника, проте заява на припинення трудових відносин з відповідачем позивачем не складалась та не подавалась до відділу кадрів ТОВ «Імперія Строй».

Разом з тим, відповідачем надано до суду Наказ №ІМС00000022-0000000005 від 02.11.2020 про припинення трудового договору (контракту), згідно якого ОСОБА_1 з 02.11.2020 звільнений за скороченням на підставі ст. 40 КЗпП (а.с. 81).

Втім, з наданого документу не вбачається чи був позивач з ним ознайомлений. Представник відповідача Жмарьова О.М. у судовому засіданні 21.02.2022 повідомила суду, що ТОВ «Імперія Строй» було відомо про необхідність ознайомлення працівників з наказом та вручення трудової книжки, однак, представнику невідомо чи відбулись такі дії, зі слів директора конфлікт з працівником позбавив можливості роботодавця здійснити вказані дії.

У день звільнення позивача,відповідачем не було видано належно оформлену трудову книжку і не проведено з ним остаточного розрахунок. Крім того згідно ст. 47 КЗпП Україні (в редакції чинній на день звільнення) у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи, що також не було здійснено.

Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов`язків.

Згідно із ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 233 КЗпП України передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів: працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша); у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Положеннями ст.ст. 21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

У відповідності до ч. 1 ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За приписами ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звільнений з 02.11.2020, однак у день звільнення працівника відповідачем не проведений розрахунок з ним.

28.07.2021 відповідачем було сплачено ОСОБА_1 заробітну плату за вересень 2020 року у розмірі 4 403,35 грн., що підтверджується відомістю нарахування коштів №107, 18.08.2021 - заробітну плату за жовтень 2020 року у розмірі 4 395,12 грн., що підтверджується відомістю нарахування коштів №123, 18.08.2021 - заробітну плату за листопада 2020 року у розмірі 206,69 грн.,що підтверджується відомістю нарахування коштів №124та 18.08.2021 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1 608,83 грн., що підтверджується відомістю нарахування коштів №124 (а.с.98-100).

20.01.2022 відповідачем було направлено на адресу позивача копію наказу про звільнення та було запропоновано з`явитись для отримання трудової книжки особисто або повідомити адресу для направлення її цінним листом (а.с.95).

Відповідно до п. 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.Згідно до вимог п. 5 ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу(в редакції чинній на момент звільнення позивача).

Середній заробіток працівника судом розраховується відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 за №100, що також відповідає п.21 Постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 за №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Пунктом 8 Розділу ІV Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, надано Довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 №4 від 29.12.2021, з якої вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складає 252,58 грн., середньомісячна - 5430,47 грн. (а.с.96).

Судом встановлено, що ТОВ «Імперія-Строй» 20.01.2022 було направлено на адресу позивача копію наказу про звільнення та було запропоновано з`явитись для отримання трудової книжки особисто або повідомити адресу для направлення її цінним листом.

Таким чином, періодом стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є період з дня видачі наказу про звільнення 02.11.2020 по день направлення копії вказаного наказу на адресу позивача, а саме 20.01.2022. Даний період нараховує 306 робочих днів. Отже, середній заробіток, що підлягає стягненню становить 77 289,48 грн. ( 252,58 грн. середньоденної заробітної плати ? 306 робочих днів).

Відомостей про те, за яких поважних причин позивачу не було видано копії наказу про звільнення та не повернуто належним чином оформленої трудової книжки стороною відповідача надано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що реальних перешкод для копії наказу про звільнення та трудової книжки у відповідача не було.

Отже, з урахуванням заяви позивача від 12.12.22 про не підтримання позовних вимог в частині витребування трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку та компенсації за завдану моральну шкоду, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково, а в не підтриманій частині позовних вимог слід відмовити.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за період з 02.11.2020 по 20.01.2022 у розмірі 77 289,48грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимогиОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, витребування трудової книжки - задовольнити частково;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, код ЄДРПОУ 39173235) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за період з 02.11.2020 по 20.01.2022 у розмірі 77 289 (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн. 48 коп.;

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 14/1, код ЄДРПОУ 39173235) судовий збір на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у сумі 908 (вісімсот сорок) грн. 00 коп.;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя О.В.Диба