Рішення

від 20.12.2022 по справі 487/9323/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/9323/21

Провадження № 2/487/1145/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

20 грудня 2022 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., участю секретаря судового засідання Горохівського О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи Біржі нерухомості «Эдвайс - Консульт» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи Біржі нерухомості «Эдвайс - Консульт» про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 17.07.1998 квартири АДРЕСА_1 , укладеного між сторонами на Біржі нерухомості «Эдвайс - Консульт» та зареєстрованого в ММБТІ за №16451 від 22.07.1998.

Ухвалою від 06.01.2022 відкрите провадження у справі.

13.12.2022 представник позивача надала до суду заяву, в якій просила про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити, надала згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, ОСОБА_2 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку з тим, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження та місце роботи невідомо, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов та заяву про розгляд справи за їхньою відсутністю не надали.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у них даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання повторно не з`явився та представник позивача проти такого вирішення справи не заперечував.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що 17.07.1998 між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з іншої сторони був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований філією №1 Біржі нерухомості «Эдвайс - Консульт» в журналі реєстрації біржових угод за реєстровим №200 та в подальшому зареєстрованого в ММБТІ за №16451 від 22.07.1998.

На теперішній час позивач не має можливості розпорядитися своїм майном, оскільки договір купівлі-продажу від 17.07.1998 нотаріально не посвідчений, а відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.

За змістом ст. ст.57,58 Конституції України,ст. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих іперехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у липні 1997 року, для їх врегулювання слід застосовувати нормиЦК УРСРв редакції 1963 року.

Приписамист. 224 ЦК УРСРвстановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ізст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСРбула передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

На час укладання договору купівлі-продажу квартири сторони цього договору ухилились від його нотаріального посвідчення, а на даний час визнання такого договору дійсним можливе лише в судовому порядку.

Позивач вказує, що після укладання договору сторонами були виконані умови договору, претензій один до одного сторони не мають.

За таких обставин, оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору купівлі-продажу сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, право власності позивача на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема з дотриманням вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 року № 121, суд приходить до висновку, що позивач на законних підставах набув право власності на придбане майно, але не має можливості розпоряджатися ним на власний розсуд з причин, що не залежать від нього, в зв`язку з чим вважає, що право власності позивача підлягає захисту відповідно до ст. 16 ЦК України, а тому позов про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76,8189,263-265,280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи Біржі нерухомості «Эдвайс - Консульт» про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який зареєстрований філією №1 Біржі нерухомості «Эдвайс - Консульт» в журналі реєстрації біржових угод за реєстровим №200 та в подальшому зареєстрованого в ММБТІ за №16451 від 22.07.1998 дійсним.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , будь-які відомості невідомі, ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , інші відомості відсутні.

третя особа Біржа нерухомості «Эдвайс - Консульт», ЄДРПОУ 24795330, місцезнаходження: м. Миколаїв вул.. Пушкінська, 52.

Суддя: С.М. Афоніна