Ухвала

від 22.12.2022 по справі 947/28272/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/28272/22

Провадження № 1-кс/947/13180/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено заступником керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022164010000229 від 16.09.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022164010000229від 16.09.2022рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за фактом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.12.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за обставин викладених у письмовому вигляді у клопотанні.

Санкцією ч. 3 ст.332 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Таким чином, майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання судом його винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України може бути використано для забезпечення покарання у виді конфіскації майна.

Так, на думку сторони обвинувачення за час проведення досудового розслідування та судового розгляду справи ОСОБА_5 може вжити заходів щодо перереєстрації належного йому на праві приватної власності майна, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 4825183200:03:002:0023, загальною площею 0.1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з метою уникнення покарання у вигляді конфіскації майна.

Вказані обставини на думку органу досудового розслідування свідчать про те, що на даному етапі є доцільним накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , що унеможливить подальше відчуження нерухомого майна.

За викладених обставин, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна в рамках даного кримінального провадження.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з`явилися, проте слідчий долучила до клопотання заяву, в якій зазначила, що у зв`язку із значним службовим навантаженням та проведенням ряду слідчих дій просить розглянути клопотання у її відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У своєму клопотанні сторона обвинувачення просить розгляд клопотання провести за відсутності власника майна, зважаючи на можливість вжиття неправомірних дій щодо майна до прийняття рішення судом.

Приймаючи до уваги клопотання сторони обвинувачення, враховуючи положення ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022164010000229від 16.09.2022рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за фактом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.12.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за обставин викладених у письмовому вигляді у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна.

При цьому, відповідно до інформаційної довідки від 09.12.2022 року за № 317218199 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 , на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4825183200:03:002:0023, загальною площею 0.1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя вважає, що відносно вказаного майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 наявна необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя прийшов до висновку, що арешт майна у даному випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, беручи до уваги розумність та співрозмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання в частині накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено заступником керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42022164010000229 від 16.09.2022 року - задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та здійснення будь-яких реєстраційний дій на земельну ділянку, кадастровий номер 4825183200:03:002:0023, загальною площею 0.1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ОСОБА_6