Рішення

від 23.12.2022 по справі 299/6034/22

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог державний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог державний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу, про визнання права власності.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 .

Після смерті матері залишився залишився житловий будинок із надвірними спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який рахувався за ОСОБА_3 та земельна ділянка площею 0,8005 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Заповіту покійна не залишила.

Відповідач по справі ОСОБА_2 брат позивачки, претензій до спадкового майна не ставить.

Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» від 04.11.2022 року № 722 житловий будинок в АДРЕСА_1 будівництвом завершений, правовстановлюючі документи не оформлені.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Позивач та відповідач є спадкоємцями за законом.

Згідно положень ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Однак, Позивач через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно не може оформити за собою право власності.

Через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Враховуючи те, що за матір`ю Позивача рахувалось нерухоме майно, яке вона за життя належним чином не зареєструвала, а також через те, що Позивач прийняла спадщину після смерті матері, є всі підставі у суду задовільнити позовну заяву у повному обсязі та визнати право власності на житловий будинок та земельну ділянку.

Сторони у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 30.03.2021 р. (а.с.7).

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 22.11.1969 року, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 . Батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.5).

Згідно відмітки у паспорті у графі сімейний стан позивачка уклала шлюб 19.10.1990 р. з ОСОБА_6 (а.с.4 зв.).

Згідно довідки Виноградівської міської ради №19.8-21/729 від 27.09.2022 р. ОСОБА_5 , за яким рахувався житловий будинок в АДРЕСА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Згідно довідки Виноградівської міської ради №19.8-21/726 від 27.09.2022 р. дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на момент смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювала за нею догляд, а після смерті здійснює догляд за майном померлої (а.с.10).

Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» від 04.11.2022 року № 722 житловий будинок в АДРЕСА_1 будівництвом завершений, правовстановлюючі документи не оформлені.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,8005 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 2121283600:03:001:0210 належить ОСОБА_3 .

Заповіту покійна не залишила.

Відповідач по справі ОСОБА_2 брат позивачки, претензій до спадкового майна не ставить.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Позивач та відповідач є спадкоємцями за законом.

Згідно положень ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Однак, Позивач через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно не може оформити за собою право власності.

Через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Позивач є спадкоємцем за законом другої черги.

Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою першої черги спадкування, спадщину прийняла, інші особи, які мають право претендувати на спадкове майно від своїх прав відмовилися, про що подали відповідні заяви. Спадковий будинок будівництвом завершений, однак правовстановлюючих документів спадкодавцем за життя не виготовлено, що є перешкодою позивачу в оформленні спадкових прав. Іншого способу захистити своє право у спадкоємця, як визнання права власності в судовому порядку, у позивача не має.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,8005 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 2121283600:03:001:0210.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийВ. В. Леньо