Рішення

від 07.12.2022 по справі 445/1637/22

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/1637/22

провадження № 2/445/687/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - орган опіки і піклування - Служба у справах дітей Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

представник позивача - адвокат Черевко Н.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про позбавлення їх батьківських прав щодо нього. На даний час позивач є неповнолітнім. Відповідачі по справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_1 . Однак через невиконання відповідачами своїх батьківських обов`язків, ОСОБА_2 проживав та знаходився на повному забезпеченні у дитячому будинку "Рідний дім" Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області. Передумовою для влаштування дитини в заклад стала відсутність належних побутових умов проживання, належного піклування та виховання. Під час перебування позивача в даному закладі батьки відвідували його на більше 10 разів, контакту не підтримували, не цікавилися його здоров`ям, успішністю в навчанні, а під час останнього відвідування з`явилися в нетверезому стані. Вважає, що його батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків впродовж тривалого часу, оскільки, маючи реальну можливість доглядати та піклуватися про нього, вони не цікавилися його життям, навчанням, здоров`ям, тому просить позбавити їх батьківських прав.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов визнали, вказавши що усвідомлюють та розуміють наслідки позбавлення їх батьківських прав щодо неповнолітнього сина.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалося.

Оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 200, 206 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідачі є батьками наповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно протоколу №5 засідання комісії з питань захисту прав дитини Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області від 10.02.2022 року, комісія рекомендувала подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків щодо їх неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і почати сумлінно й відповідально дбати про своїх синів.

Згідно довідки №04-04/6 від 05.10.2022 року, дирекція дитячого будинку "Рідний дім" інформує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , на підставі розпорядження голови Золочівської РДА від 18.05.2011 року №226 " Про влаштування в районний дитячий будинок "Рідний дім" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " та №73 від 27.02.2017 року "Про влаштування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у районний дитячий будинок "Рідний дім", діти знаходяться на вихованні та повному забезпеченні у дитячому будинку.

Згідно характеристики від 15.10.2022 року на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виданої Поморянською селищною радою Золочівського району Львівської області, через невиконання ними своїх батьківських обов`язків та створення умов, через які постійно порушувались права та інтереси дітей, їх родина потрапила на облік , як така, що перебуває у складних життєвих обставинах. У зв`язку із відсутністю результату від роз`яснювальної роботи соціальних працівників соціальна служба вилучила дітей від батьків без позбавлення батьківських прав. Упродовж усього часу перебування дітей у дитячому будинку, батьки вчинили в будинку пожежу, внаслідок чого він став непридатним до проживання. Відтак, батьки ОСОБА_1 залишилась без постійного місця проживання.

Відповідно до висновку Служби у справах дітей Поморянської селищної ради та комісії із захисту прав дитини, затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Поморянської селищної ради від 14.10.2022 року №64, за місцем проживання відповідачі характеризуються негативно, систематично вживають алкоголь, життям, здоров`ям та розвитком дітей не цікавляться. Станом на момент обстеження їх житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , будинок пошкоджено вогнем, для проживання він непридатний. На засіданні комісії батьки просили позбавити їх батьківських прав відносно їх неповнолітніх дітей. Свою життєву позицію вони обгрунтовують тим, що через складні життєві обставини вони не можуть піклуватися про них. Відтак, комісія рекомендувала позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як вбачається з акту №10 від 24.10.2022 року про обстеження житлово-побутових умов, в яких проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , які є батьками неповнолітніх ОСОБА_1 , 2005 р.н., та ОСОБА_6 , 2012 р.н., комісією встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зловживають алкоголем, будинок понищений вогнем, потребує капітального ремонту, протікає покрівля, прогнила підлога.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №20 від 19.12.2008) в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №20 від 19.12.2008) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( далі по тексту - ЄКПЛ) становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас, ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №20 від 19.12.2008), зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Верховний Суд в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі, маючи реальну можливість дбати про своїх дітей, щоб забезпечити їм фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, оскільки є працездатними особами, молодого віку, хронічними чи іншими важкими захворюваннями не страждають, тобто немаючи жодних об`єктивних перешкод, свідомо нехтують виконанням батьківських обов`язків по відношенню до позивача. При цьому, судом також встановлено, що таке збайдужіле ставлення батьків до дитини має місце вже протягом тривалого часу.

Окрім того, при вирішенні питання щодо задоволення позову, суд враховує і визнання відповідачами позову, що в свою чергу підтверджує їх небажання змінити поведінку в кращу сторону по відношенню до позивача.

Відтак, суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачів відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 відповідатиме інтересам останнього та максимально спрямоване на захист його прав.

Окрім того, на підставі ст. 142 ЦПК України, з врахуванням того, що відповідачі позов визнали на стадії підготовчого провадження, з них на користь держави слід стягнути 496,20 грн. судового збору.

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - орган опіки і піклування - Служба у справах дітей Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь держави 496,20 грн. судового збору.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.12.2022 року.

Суддя В. М. Сивак