Рішення

від 23.12.2022 по справі 287/773/22

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/773/22

2/287/526/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Винара Л.В.

з участюсекретаряКострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Олевська центральна лікарня» Олевської міської ради про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла вищевказана позовна заява. У поданій позовній заяві позивачка просить суд поновити її на роботі на посаді медичної сестри (чергової) педіатричного відділення Комунального некомерційного підприємства «Олевська центральна лікарня» Олевської міської ради та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.05.2022 року до дня поновлення на роботі.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона працювала медичною сестрою (черговою) педіатричного відділення Комунального некомерційного підприємства «Олевська центральна лікарня» Олевської міської ради (далі - КНП «Олевська ЦЛ» ОМР). Наказом № 156/к від 12.05.2022 року позивачку звільнено з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. На думку позивачки звільнення є незаконним, так як підставою для звільнення стали накази № 80/к від 21.03.2022 року та № 155/к від 12.05.2022 року якими до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Наказ № 80/к від 21.03.2022 року «Про оголошення догани РЕДЬКО Зінаїді» винесено на підставі того, що під час евакуації у сховище у зв`язку з повітряною тривогою позивачка не виконала свої посадові обов`язки, а саме залишила хворих дітей з дорослими без нагляду у сховищі. Проте, позивачці не було роз`яснено порядок евакуації хворих під час повітряної тривоги і пояснення під час засідання профспілкового комітету бралися з інших причин. Також, наказ № 155/к від 12.05.2022 року «Про оголошення догани РЕДЬКО Зінаїді» винесено на підставі скарги гр. ОСОБА_2 , а саме за неналежне виконання позивачкою посадових обов`язків, проте на її думку ці звинувачення є неправдивими та після скарги ОСОБА_3 в неї не було взято пояснень, а одразу звільнено з посади. Зазначене, на думку позивачки, є підставою для її поновлення на посаді та стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.

Ухвалою суду від 15.06.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

11.07.2022 року до суду від головного лікаря КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Казюка О. надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що зі змісту доповідної записки завідувачки педіатричного відділення КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Самсонович А.Л. слідує, що чергова медична сестра педіатричного відділення ОСОБА_1 залишила під час повітряної тривоги евакуйованих у сховищі без належного медичного догляду пацієнтів педіатричного відділення, а саме 4 (чотирьох) дітей із них дві дитини віком до року та 4 (чотирьох) дорослих, які знаходились по догляду за дітьми, мотивуючи це тим, що боїться закритого простору (про що раніше не повідомляла), що могло призвести до погіршення стану здоров`я пацієнтів (малюків). На підставі зазначеного, відповідно до норм Кодексу законів про працю України та враховуючи те, що позивачка є членом виборного органу профспілки 11.03.2022 року було направлено подання голові профспілкового комітету КНП «Олевська ЦЛ» ОМР на отримання попередньої згоди про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . На думку відповідача, вищевказаний проступок є порушенням функціональних обов`язків чергової медичної сестри, а також вказані дії ОСОБА_1 призвели до дезорганізації евакуації пацієнтів до сховища під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану, тому надано згоду на оголошення ОСОБА_1 догани із занесенням у трудову книжку. Враховуючи зазначене, на підставі доповідної записки завідувачки педіатричним відділенням Самсонович А.Л. від 10.03.2022 року № 05-3/74, пояснюючої ОСОБА_1 від 11.03.2022 року та протоколу засідання профспілкового комітету № 22 від 14.03.2022 року, наказом від 21.03.2022 року № 80/к ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, з яким позивачка ознайомлена 21.03.2022 року. Крім того, 02.05.2022 року мамою дитини, що знаходилася на лікуванні у педіатричному відділенні, ОСОБА_2 подана скарга зі змісту якої вбачається порушення медичної етики та медичної деонтології черговою медичною сестрою педіатричного відділення ОСОБА_1 . Колектив профкому також вислухав пояснення матері безпосередньо у відділенні 02.05.2022 року. 05.05.2022 року направлено подання голові профспілкового комітету КНП «Олевська ЦЛ» ОМР на отримання попередньої згоди про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . При цьому, позивачка відмовилася від надання пояснень та бути присутньою на засіданні профспілкового комітету. На підставі доповідної записки завідувачки педіатричним відділенням Самсонович А.Л. від 02.05.2022 року № 05-12/13, скарги гр. ОСОБА_4 від 02.05.2022 року, витягу з протоколу засідання профспілкового комітету № 23 від 06.05.2022 року наказом від 12.05.2022 року № 155/к ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни. Оскільки, позивачка допустила порушення трудової дисципліни після винесення їй повторної протягом короткострокового періоду часу догани за неналежне виконання посадових обов`язків у роботодавця виникло право на звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Накази КНП «Олевська ЦЛ» ОМР № 80/к від 21.03.2022 року та № 155/к від 12.05.2022 року позивачкою не оскаржувалися, що, на думку відповідача, свідчить про визнання нею фактів вчинення дисциплінарних проступків. А тому, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, до суду надала письмову заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, до суду надала письмову заяву з проханням розглядати справу без її участі та відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов`язків цивільного характеру.

Стаття 15 ЦК Українита частина першастатті 4 ЦПК Українипередбачають право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Згідно зістаттею 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Припинення трудового договору може мати місце лише з підстав, передбачених законодавством (стаття 3 КЗпП України).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 51 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 21 КЗпП Українипередбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зістаттею 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Частиною першоюстатті 147 КЗпП Українипередбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Відповідно достатті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень передбаченийстаттею 149 КЗпП України.

Відповідно до вказаної статті, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема: систематичного невиконанняпрацівником безповажних причинобов`язків,покладених нанього трудовимдоговором абоправилами внутрішньоготрудового розпорядку,якщо допрацівника ранішезастосовувалися заходидисциплінарного стягнення (пункт 3 частини першоїстатті 40 КЗпП України).

За передбаченими пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українипідставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року. Звільнення працівника за пунктом 3статті 40 КЗпП Україниє видом дисциплінарного стягнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-1,148,149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3статті 40 КЗпП Українинеобхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється законність звільнення, обов`язок доведення правомірності звільнення працівника покладається на роботодавця.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року у справі №273/212/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала на посаді сестри медичної (чергової) педіатричного відділення КНП «Олевська ЦЛ» ОМР.

Позивачка ОСОБА_1 під підпис ознайомлена з Посадовою інструкцією сестри медичної (чергової) педіатричного відділення, затвердженої наказом головного лікаря КУ «Олевська ЦРЛ» № 89 від 15.03.2017 року (а.с. 38-40).

Згідно вказаної Посадової інструкції основним завданням сестри медичної (чергової) є виконання лікарських призначень і догляд за закріпленими пацієнтами (п. 1.2).

Сестра медична (чергова) педіатричного відділення призначається і звільняється з посади наказом головного лікаря КУ ОЦРЛ за поданням завідувача педіатричним відділенням (п. 1.3).

В своїй роботі сестра медична (чергова) керується статутом ЦРЛ, правилами внутрішнього трудового розпорядку відділення, розпорядженням вищестоящих посадових осіб, даною інструкцією, діючим законодавством України.

Розділом 2 вказаної Посадової інструкції передбачено функції та обов`язки сестри медичної (чергової) педіатричного відділення, а саме:

- слідкувати за дотриманням розпорядку роботи відділення;

- дотримувати санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим на довіреному робочому місці;

- забезпечувати правильне зберігання медикаментів і роздачі їх хворим дітям;

- виконувати лікарські призначення по догляду за хворими дітьми, вимірювати їх температуру тіла, проводити ранкову гігієнічну гімнастику;

- контролювати роботу їдальні і харчування хворих дітей. Годувати тяжкохворих дітей;

- готувати хворих дітей до рентгенологічних, функціональних, лабораторних обстежень;

- проводити забір біологічного матеріалу та лабораторні дослідження і направляти його в лабораторію;

- приймати і розміщувати по палатах заново поступивших хворих дітей. Контролювати якість проведення санобробки. Проводити зважування хворих, ознайомлювати їх з режимом роботи відділення;

- слідкувати за відвідуванням хворих дітей родичами і організацією передач;

- вести і зберігати відповідну облікову медичну документацію;

- в цілості і схоронності утримувати медичне і господарське обладнання, інструментарій та апаратуру, що знаходиться у віданні чергової медичної сестри;

- контролювати роботу молодшого медичного персоналу;

- повідомляти лікуючому і черговому лікарю-педіатру про стан здоров`я хворої дитини;

- систематично підвищувати свою кваліфікацію, приймати активну участь в роботі сестринських конференцій.

Крім того, Розділом 4 вказаної Посадової інструкції встановлено, що сестра медична (чергова) педіатричного відділення несе відповідальність:

- за невиконання або несвоєчасне виконання покладених цією посадовою інструкцією обов`язків та (або) невикористаних наданих прав;

- за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту;

- за розголошення інформації про організацію (підприємство/установу), що відноситься до комерційної таємниці;

- за невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх нормативних документів організації (підприємства/установи) та законних розпоряджень керівництва;

- за порушення скоєнні в процесі своєї діяльності, в межах встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством;

- за завдання матеріального збитку організації (підприємству/установі) в межах, встановлених адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством;

- за неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях;

- за незаконне розголошення медичної таємниці, згідно Кримінального кодексу України;

- за порушення норм чинного антикорупційного законодавства.

Зі змісту доповідної лікаря-педіатра педіатричного відділення Рафальської Ю.В. від 10.03.2022 року на ім`я завідуючої педіатричного відділення ОСОБА_5 вбачається, що 09.03.2022 року, о 18 год. 45 хв., під час повітряної тривоги ОСОБА_1 після того, як спустила дітей та батьків в бомбосховище, покинула його та розмовляла по телефону на сходах. На запитання ОСОБА_6 чому ОСОБА_1 не знаходилася поряд з дітьми у бомбосховищі в період дії повітряної тривоги остання відповіла, що боїться закритого простору (а.с. 42).

З доповідної чергового молодшого медичного працівника дитячого відділення ОСОБА_7 від 10.03.2022 року на ім`я завідуючої педіатричним відділенням ОСОБА_5 слідує, що 09.03.2022 року під час повітряної тривоги ОСОБА_1 спустивши хворих дітей з дорослими до бомбосховища, стояла на сходах та розмовляла по телефону (а.с. 43).

Враховуючи зазначене, завідуюча педіатричним відділенням ОСОБА_5 10.03.2022 року звернулася із доповідною до головного лікаря КНП «Олевська ЦЛ» ОМР в якій зазначила викладені вище обставини (а.с. 41).

11.03.2022 року головний лікар КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Казюк О. звернувся до голови профспілкового комітету КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Петрова В. з поданням на отримання попередньої згоди про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 в якому також виклав обставини залишення ОСОБА_1 під час повітряної тривоги дітей з дорослими у бомбосховищі без нагляду, що на його думку, вказує на порушення трудової дисципліни та невиконання посадових обов`язків ОСОБА_1 (а.с. 36-37).

Також, 11.03.2022 року сестра медична (чергова) педіатричного відділення ОСОБА_1 надала свої письмові пояснення стосовно випадку залишення пацієнтів у бомбосховищі без нагляду (а.с. 44-47).

Відповідно до витягу з протоколу засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації КНП «Олевська ЦЛ» ОМР від 14.03.2022 року № 22 за результатами розгляду питання про надання попередньої згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності чергової медичної сестри педіатричного відділення ухвалено надати попередню згоду на оголошення догани ОСОБА_1 із записом у трудову книгу. «За» - 15, «Проти» - 0, «Утримались» - 0 (а.с. 48-49).

Наказом головного лікаря КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Казюка О. від 21.03.2022 року № 80/к «Про оголошення догани ОСОБА_8 » у зв`язку із залишенням без належного медичного нагляду під час повітряної тривоги евакуйованих у сховище пацієнтів педіатричного відділення, а саме 4 (чотирьох) дітей із них дві дитини до року та 4 (чотирьох) дорослих, які знаходилися по догляду за дітьми, що могло призвести до непередбачуваних наслідків стосовно погіршення стану здоров`я пацієнтів (малюків) та порушенням п. 1.2 посадової інструкції сестри медичної (чергової) педіатричного відділення оголошено ОСОБА_1 сестрі медичній (черговій) педіатричного відділення догану за порушення трудової дисципліни (а.с. 10).

Крім того, 02.05.2022 року ОСОБА_2 звернулася до головного лікаря КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Казюка О. зі скаргою в якій зазначила, що вона разом з дитиною 30.04.2022 року потрапила до лікарні та, оскільки, у донечки піднялася температура звернулася до медсестри, щоб зробити укол. ОСОБА_1 прийшла з двома набраними шприцами 5 мм, враховуючи, що дитині лише 6 (шість) місяців. На запитання ОСОБА_2 . ОСОБА_1 відповіла, що шприців 2 мм в наявності немає. Також, прохання ОСОБА_2 розводити препарат при ній ОСОБА_1 проігнорувала, підвищувала голос, грюкала дверима (11-12).

Відповідно до пояснювальної записки старшої медичної сестри педіатричного відділення ОСОБА_9 від 02.05.2022 року 30.04.2022 року під час чергування сестри медичної (чергової) педіатричного відділення ОСОБА_1 в наявності були шприци 2 мм, 5 мм, 10 мм, 20 мм (а.с. 53).

Враховуючи зазначене, 02.05.2022 року завідуюча педіатричним відділенням ОСОБА_5 звернулася до головного лікаря КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Казюка О.В. із доповідною в якій виклала зазначені обставини (а.с. 52).

В свою чергу головний лікар КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Казюк О.В. звернувся до голови профспілкового комітету КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Петрова В. з поданням на отримання попередньої згоди про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 в якому просив згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани ОСОБА_1 (а.с. 50-51).

З Акту про відмову чергової сестри медичної педіатричного відділення ОСОБА_10 про надання письмових пояснень щодо обставин зазначених у скарзі гр. ОСОБА_11 від 05.05.2022 року № 1 вбачається, що інспектор відділу кадрів ОСОБА_12 повідомили 05.05.2022 року, о 11 год. 53 хв., в телефонному режимі черговій сестрі медичній педіатричного відділення ОСОБА_13 про засідання профспілкового комітету КНП «Олевська ЦЛ» ОМР, яке відбудеться 06.05.2022 року о 11 год. 00 хв. з приводу скарги гр. ОСОБА_4 щодо дій останньої та про надання нею письмових пояснень щодо обставин зазначених у скарзі. ОСОБА_13 відмовилася від надання пояснень та бути присутньою на засіданні профкому (а.с. 58).

Згідно витягу з протоколу профспілкового комітету первинної профспілкової організації КНП «Олевська ЦЛ» ОМР від 06.05.2022 року № 23 за результатом розгляду питання порядку денного про надання попередньої згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності чергової сестри медичної педіатричного відділення ОСОБА_1 ухвалено надати попередню згоду на оголошення догани ОСОБА_1 із записом у трудову книгу. «За» - 12, «Проти» - 0, «Утримались» - 0. Також, члени профспілкового комітету ухвалили надати попередню згоду на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 56-57).

Наказом головного лікаря КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Казюка О.В. від 12.05.2022 року № 155/к «Про оголошення догани ОСОБА_8 » оголошено ОСОБА_1 сестрі медичній (черговій) педіатричного відділення догану за порушення трудової дисципліни, що мало місце у порушенні медичної етики та медичної деонтології по відношенню до гр. ОСОБА_4 та її дитини, які перебували на стаціонарному лікуванні на базі педіатричного відділення (а.с. 9).

Також, наказом головного лікаря КНП «Олевська ЦЛ» ОМР Казюка О.В. від 12.05.2022 року № 156/к «Про звільнення з посади сестри медичної (чергової) педіатричного відділення Редько Зінаїди» звільнено ОСОБА_1 з посади сестри медичної (чергової) педіатричного відділення КНП «Олевська ЦЛ» ОМР з 13.05.2022 року згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, враховуючи заходи дисциплінарного стягнення, які застосовувалися до працівника раніше (а.с. 8).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2018 року у справі № 714/395/17 (провадження № 61-9123св18) зазначено, що «відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: в тому числі, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Систематичне порушення трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2019 року у справі № 363/4221/16-ц (провадження № 61-28075св18) вказано, що «за передбаченими пунктом 3статті 40 КЗпП Українипідставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України). У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті40, пункту 1 статті41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-1,148,149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення,чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода,обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3статті 40 КЗпП Українинеобхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця».

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першоюстатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Аналізуючи зміст оскаржуваного наказу про звільнення позивачки, суд дійшов висновку, що у ньому відсутнє будь-яке посилання на конкретне порушення або невиконання обов`язків з боку позивачки, в наказі не зазначено в чому конкретно полягає систематичне невиконання позивачкою посадових обов`язків покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, не зазначено, коли саме вони мали місце, які проступки вчинила ОСОБА_1 після застосування до неї стягнення та коли, а тому вказаний наказ не відповідає наведеним вище нормам законодавства.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2019 року у справі №456/2368/16 у якій суд дійшов висновку про правильність висновку про задоволення позовних вимог про поновлення позивача на роботі, оскільки відповідач в наказі про звільнення не зазначив, у чому проявилось порушення працівником трудових обов`язків, яке стало підставою для звільнення позивача, не навів даних на підтвердження того, що невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків є систематичним, і раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Крім того, за одне й те саме правопорушення заборонено двічі притягувати до юридичної відповідальності одного й того самого виду (частина першастатті 61 Конституції України).

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (стаття 149 КЗпП України).

З матеріалів справи вбачається, що наказ роботодавця від 12.05.2022 року № 156/к «Про звільнення з посади сестри медичної (чергової) педіатричного відділення Редько Зінаїди» на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України видано на підставі наказу № 80-к від 21.03.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та наказу № 155-к від 12.05.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » (а.с. 8).

В оскаржуваному наказі про звільнення не зазначено, який новий проступок було вчинено позивачкою після застосування до неї попередніх дисциплінарних стягнень, що стало підставою для її звільнення. За таких обставин суд дійшов висновку, що роботодавцем було звільнено позивачку за проступок, за який до неї вже було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, тобто, фактично за одне й те саме порушення трудової дисципліни, застосовано два види стягнення, догану та звільнення, що свідчить про те, що звільнення позивачки з роботи відбулося з порушенням норм трудового законодавства.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах у цивільних справах № 343/585/20 від 16 червня 2021 року, № 234/1020/18-ц від 27 січня 2021 року, № 755/6249/18 від 27 травня 2020 року.

Також, наведене кореспондується з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №705/539/21, де зазначено, що оскільки підставою для звільнення позивача з роботи стало систематичне невиконання нею своїх посадових обов`язків, за які її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, після чого вона не вчинила нового проступку у відповідача не було підстав для її звільнення, адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення - догана чи звільнення.

При цьому, суд не досліджує питання стосовно правомірності винесення наказу № 80/к від 21.03.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та наказу № 155/к від 12.05.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 », оскільки вказане питання виходить за межі судового розгляду.

Також, у поданій позовній заяві позивачка звертала увагу суду на той факт, що при винесенні наказу про звільнення її з роботи від неї не було взято письмових пояснень.

З приводу вказаних тверджень позивачки, суд зазначає наступне.

Згідност. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез`явлення працівника або його представника на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез`явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі, якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору дає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів профспілки згідно зі статутом.

Орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Згідно ч. ч. 1-3ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", працівникам підприємств, установ або організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.

Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що питання стосовно надання попередньої згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України розглянуто у відсутність ОСОБА_1 .

При цьому, суд наголошує, що враховуючи наведені вище норми законодавства, розгляд подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником за відсутності працівника можливе лише у разі його письмової згоди або повторної неявки на засідання профспілкового комітету.

З наведених підстав суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення її на роботі є підставними, та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

За правилами частини 3статті 235 Кодексу законів про працю Українипри винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

При цьому відповідно достатті 27 Закону України «Про оплату праці»порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100.

За змістом абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, тобто що передують дню звільнення працівника, яке згодом визнано незаконним.

Пунктом 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно пункту 8 обчислюється діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Час вимушеного прогулу позивачки розпочався 14 травня 2022 року. Тобто, період по день ухвалення судового рішення (23.12.2022 року) становить 160 робочих днів.

Відповідно до Довідки, виданої КНП «Олевська ЦЛ» ОМР від 15.08.2022 року № 986/05-8, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 на день звільнення становила 13833 грн. 78 коп..

Відтак розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 102948 грн. 80 коп

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів (п. 6 ППВСУ від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентуєтьсястаттею 141 ЦПК України.

Пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки при зверненні до суду з позовом позивачка була звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,40 грн. (за вимогу немайнового характеру про поновлення на роботі) та 992,40 грн. (за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 23, 24, 40 КЗпП України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 137, 141, 263 265,268,273,354,355, 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доКомунального некомерційногопідприємства «Олевськацентральна лікарня»Олевської міськоїради пропоновлення нароботі іоплату зачас вимушеногопрогулу задоволити.

Поновити ОСОБА_1 на посаді сестри медичної (чергової) педіатричного відділення Комунального некомерційного підприємства «Олевська центральна лікарня» Олевської міської ради та скасувати наказ головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Олевська центральна лікарня» Олевської міської ради від 12.05.2022 року № 156/к «Про звільнення з посади сестри медичної (чергової) педіатричного відділення Редько Зінаїди».

Стягнути з Комунального некомерційногопідприємства «Олевськацентральна лікарня»Олевської міськоїради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.05.2022 року по 23.12.2022 року у розмірі 102948 (сто дві тисячі дев`ятсот сорок вісім) грн. 80 коп. з відрахуванням з даної суми всіх необхідних податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунального некомерційногопідприємства «Олевськацентральна лікарня»Олевської міськоїради на користь держави судовий збір в сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 12.12.2002 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Олевська центральна лікарня» Олевської міської ради, код ЄДРПОУ 01991872, місце знаходження: 11001, м. Олевськ, провулок Промисловий, 2, Коростенського району, Житомирської області.

Суддя: Л.В.Винар