Постанова

від 26.10.2022 по справі 761/10528/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/10528/22

Апеляційне провадження

№ 33/824/2782/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року суддя Київського апеляційного суду судді Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України Ясінської Ольги Яківни на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої керівником ТОВ «Коштан», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

згідно протоколу про порушення митних правил №0045/126000/21 від 2 грудня 2021 року, 3 квітня 2020 року на митну територію України з Бразилії через пункт пропуску «Одеський морський торговельний порт», відділ митного оформлення № 3 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби, морським судном DIAMANTIS Р у контейнері НОМЕР_1 на адресу ТОВ «Коштан» (код за ЄДРПОУ 42934913), надійшов товар: «кава в зернах, зелена, несмажена, з кофеїном, виду Арабіка», країна виробництва - Бразилія всього 1 товар, 320 пакувальних місць, загальною вагою брутто - 19 360 кг, вартістю 41 280 доларів США.

Підставою для переміщення вказаних товарів через митний кордон України були наступні документи: попередня митна декларація одержувача ТОВ «Коштан» від 03.04.2020 №UA500030/2020/2003844, а також товаросупровідні документи: контракт від 20.02.2020 №419054/2020, укладений між компанією «G. BIJDENDIJK BV» (Нідерланди) та TOB «Коштан» в особі директора ОСОБА_1 ; інвойс від 24.02.2020 №3845-INV-072/2020, згідно якого вартість товарів складає 41 280 доларів США; коносамент (Bill of lading) від 26 лютого 2020 року № MEDUSN945283.

Згідно з вказаними товаросупровідними документами продавцем товару виступає компанія «G. BIJDENDIJK BV» (LAAN 57 8071 JH NUNSPEET THE NETHERLANDS/Нідерланди), відправником - компанія «Montesa Comercio Imp. Е Exp. De Cafe Itda» (Rua Do Comercio Do Cafe, 77 Ind. R. Foresti-Cep.37026-530 Varginha, MG-BR-T: 3212-1614-CNPJ: 19.846.339/0001-31), а одержувачем - TOB «Коштан».

Вказаний товар вантажним автомобілем з р.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 доставлено у зону діяльності Одеської митниці Держмитслужби до пункту контролю «Одеса-Ліски» відділу митного оформлення №2 митного поста «Одеса» (Одеська обл., с. Усатове - 1, вул. Залізничників, 14).

6 квітня 2020 року товар «кава в зернах, зелена, несмажена, з кофеїном, виду «Арабіка» заявлений до митного оформлення декларантом TOB «Коштан» ОСОБА_1 (гр. 14, 54) за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA500030/2020/203885.

Разом із вказаною митною декларацією до Одеської митниці Держмитслужби були надані наступні документи: документи, подані під час переміщення через митний кордон України; CMR від 03.04.2020 № 008971; та інші, необхідні для здійснення митного

контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вказаної митної декларації.

Після митного оформлення зазначений товар був випущений у вільних обіг.

12 лютого 2021 року Державною митною службою України, за ініціативи Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, направлено запит до митних органів Нідерландів (вих. №20/20-02-01/11/180) з метою перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при переміщенні через митний кордон України партій товару «кава натуральна у зернах, несмажена (зелена)» на адресу TOB «Коштан».

16 вересня 2021 року до Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України надійшла відповідь від митних органів Нідерландів (лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 16.09.2021 №20/20-02-01/7.9/3176) на запит стосовно надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товару «кава натуральна несмажена», одержувачем якого виступало TOB «Коштан».

За інформацією митних органів Нідерландів компанія «G. BIJDENDIJK BV» не укладала жодних контрактів на поставку товарів, не виставляла інвойсів та не поставляла товари до компанії TOB «Коштан».

Отже, документи, що були підставою для переміщення через митний кордон України та для митного оформлення вказаного товару містять недостовірні відомості.

Таким чином, товар, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 06.04.2020 № UА 500030/2020/203885, загальною вартістю 41 280 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (03.04.2020 р.) становить - 1 139 171,14грн, переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом, а саме контракту від 20 лютого 2020 року № 419054/2020 та інвойсу від 24 лютого 2020 року № 0039-INV-072/2020, до яких компанія «G. BIJDENDIJK BV» ніякого відношення немає.

Відповідно до даних, що є у митного органу, на момент переміщення вказаних товарів через митний кордон України (03.04.2020 р.) ОСОБА_1 обіймала посаду директора ТОВ «Коштан».

Таким чином, дії директора ТОВ «Коштан» ОСОБА_1 призвели до переміщення товарів загальною вартістю 1 139 171,14грн через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом, а саме контракту від 20 лютого 2020 року № 419054/2020 та інвойсу від 24 лютого 2020 року № 0039-INV-072/2020, до яких компанія «G. BIJDENDIJK BV» ніякого відношення немає. Саме вказані документи і були підставою для переміщення товарів через митний кордон України.

Отже, в діях громадянки України ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Приймаючи вказане судове рішення, суддя виходив з того, що матеріалами справи повністю доведений факт вчинення керівником ТОВ «Коштан» ОСОБА_1 порушення митних правил, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 483 МК України, однак справа про порушення митних правил ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла 15 червня 2022 року, при цьому шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення сплинув 7 березня 2022 року.

Не погоджуючись з постановою судді, представник Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України Ясінська О.Я. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення, що становить 1 139 171грн 14коп., з конфіскацією товарів, а в разі неможливості конфіскації товарів - стягнути їх вартість на суму 1 139 171грн 14коп.

Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що 2 грудня 2021 року Координаційно-моніторинговою митницею складено протокол про порушення митних правил №0045/126000/21 відповідно до матеріалів перевірки, які надійшли до митниці 16 вересня 2021 року. Отже, строк накладення адміністративного стягнення закінчувався 16 березня 2022 року. 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Відповідно, у рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні, з підстав безпеки та збереження здоров`я працівників митниці, наказом Координаційно-моніторингової митниці № 16 від 1 березня 2022 року всі працівники переведені в режим дистанційної роботи. Таким чином, за обставин, які не залежали від посадової особи митниці, матеріали справи про ПМП №0045/126000/21 відносно ОСОБА_1 не могли бути передані до суду.

Також представник митниці посилається на те, що за наявною у митниці інформацією, суд в період з 24 лютого 2022 року до 16 березня 2022 року також не працював та не реєстрував вхідні документи. Митним законодавством не врегульовано зупинення строку накладення стягнення за інших поважних підстав, окрім як під час розгляду справ судом. Разом з тим, ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Розуміючи неврегульованість законодавства в умовах воєнного стану, народний депутат України ОСОБА_2 ініціював розгляд законопроекту № 7404 від 24 травня 2022 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення судочинства в умовах воєнного стану», яким ймовірно було б врегульовано питання продовження строків накладення адміністративних стягнень в умовах воєнного стану. Апелянт зазначає, що існували об`єктивні обставини, що унеможливлювали накладення адміністративного стягнення в умовах правового режиму воєнного стану. Воєнний стан в державі не повинен давати можливість правопорушникам безвідповідально уникати притягнення до відповідальності і надалі вчиняти протиправні дії.

ОСОБА_1 та Координаційно-моніторингова митниця Держмитслужби України про день та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені шляхом направлення судової повістки-повідомлення на електронні адреси, які наявні у матеріалах справи, однак у судове засідання не з`явилися, ОСОБА_1 причини неявки не повідомила.

26 жовтня 2022 року на електронну пошту Київського апеляційного суду надійшло клопотання представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України - Ясінської О.Я. про перенесення розгляду справи у зв`язку з відсутністю можливості прибути на судове засідання.

Разом з цим, у клопотанні не зазначені причини неможливості прибути у судове засідання представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, а саме клопотання не підписано електронним підписом Ясінської О.Я .

Використання електронного підпису врегульоване Законом України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 7 листопада 2018 року.

Пунктами 12, 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі

послуги» передбачено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Подане в електронній формі клопотання вважається належним чином підписаним, у разі його скріпленням електронним цифровим підписом.

Разом з тим, клопотання Ясінської О.Я. , направлене на електронну пошту Київського апеляційного суду, не підписане електронним підписом, що унеможливлює ідентифікувати особу, що заявила таке клопотання, а тому вказане клопотання не може бути предметом розгляду суддею апеляційного суду та залишається без розгляду.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що представник Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України у судове засідання не з`явився без поважної причини, що є підставою для розгляду апеляційної скарги у його відсутність.

Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу і у відсутність ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Важливе значення для перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження мають форма і зміст апеляційної скарги. Значною мірою від того, які доводи і мотиви викладені у скарзі та які вимоги висуваються скаржником, залежать наслідки апеляційного провадження.

Доводами апеляційної скарги Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби є те, що місцевий суд закрив провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, не врахувавши, що існували об`єктивні обставини, що унеможливлювали направлення протоколу про порушення митних правил № 0045/126000/21 від 2 грудня 2021 року у визначені законом строки, так як на території України 24 лютого 2022 року був введений військовий стан, а працівники Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби були переведені на дистанційний режим роботи.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що

мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та викладені винні дії особи повинні відповідати диспозиції статті за якою особа притягується, до відповідальності за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕДта його митної вартості.

З суб`єктивної сторони дії, передбачені ч. 1 ст. 483 МК України, характеризуються наявністю прямого умислу, оскільки особа, яка переміщує або вчиняє дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, повинна чітко розуміти та усвідомлювати обставини і характер незаконного переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, передбаченим вказаною нормою способом та прагне зробити це саме таким шляхом, незалежного від того яку мету вона переслідує.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд визнав винною ОСОБА_1 у

вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу

України.

У цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Згідно із ч. 1 ст. 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не можуть бути застосовані інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності обставин, передбачених цією статтею, у тому числі, і у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (п. 7 ст. 247 КУпАП).

Згідно зі статтею 491 МК підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною митною службою України 16 вересня 2021 року на підставі повідомлення митних органів Нідерландів про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України (вх. № 20/20-02-01/7.9/3176), було виявлено порушення митних правил директором ТОВ «Коштан» ОСОБА_1 .

Отже, адміністративне стягнення на ОСОБА_1 могло бути накладено у разі надходження до суду протоколу про порушення митних правил до 16 березня 2022 року.

Разом з цим, протокол про порушення митних правил №0045/126000/21 від 2 грудня 2021 року, складений стосовно ОСОБА_1 , до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов 15 червня 2022 року, тобто після закінчення шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за протоколом про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Доводи апеляційної скарги, що суд повинен був врахувати, що 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента №64/2022 в Україні введено воєнний стан, тому з підстав безпеки та збереження здоров`я працівників митниці наказом Координаційно-моніторингової митниці № 16 від 01 березня 2022 року всі працівники були переведені в режим дистанційної роботи, тому протокол про порушення митних правил, складений стосовно ОСОБА_1 , не міг бути переданий до суду до 16 березня 2022 року, апеляційний суд вважає безпідставними і такими, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що Координаційно-моніторигова митниця

Держмитслужби мала достатньо часу для направлення протоколу про порушення митних

правил стосовно ОСОБА_1 до суду до 24 лютого 2022 року, враховуючи, що складений він 2 грудня 2021 року.

При цьому, поновлення строку, визначеного ч. 1 ст. 467 МК України, чинним законодавством не передбачено.

Посилання апелянта на законопроект №7404 від 24 травня 2022 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення судочинства в умовах воєнного стану» також є необґрунтованими, оскільки зазначений законопроект відхилено та знято з розгляду Верховною Радою України.

Враховуючи, що статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом та враховуючи, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені, зокрема, ст. 55 Конституції України право на судовий захист у порядку, визначеному законом, апеляційний суд вважає безпідставними доводи представника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби щодо поважності причин пропуску строків направлення справи до суду та відповідно строків накладення стягнення у справі про порушення митних правил ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року в частині, що оскаржується, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять посилань на підстави для її скасування, а, відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 529, 530 МК України, ст., 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України Ясінської Ольги Яківни залишити без задоволення, постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_1 в частині закриття провадження за ч. 1 ст. 483 МК України у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт