Рішення

від 22.12.2022 по справі 200/4433/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року Справа№200/4433/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач, через свого представника, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області Бахмутське міське відділення (ЄДРПОУ 41419167), в якому (з урахуванням уточненого позову) просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) страхових виплат за період з серпня 2016 року;

зобов`язати Бахмутське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по страховим виплатам за період з серпня 2016 року.

Посилаючись на порушення Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно припинив страхові виплати, як внутрішньо переміщеній особі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений судом строк Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231) подано відзив на позовну заяву. Позицію, стосовно вимог адміністративного позову, вмотивовано наступним. Позивач з 01 вересня 2014 по 31.07.2016 перебував на обліку та отримував страхові виплати у Бахмутському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. У серпні 2015 року потерпілому була сплачена заборгованість за період травень 2014 серпень 2014 включно. 3 01 серпня 2016 року потерпілому припинені страхові виплати у зв`язку зі зміною місця проживання за його заявою на підставі п. 6 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з інших підстав, передбачених законодавством. Надалі ОСОБА_1 із заявою про продовження страхових виплат до будь-яких відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не звертався, документів не надавав, у зв`язку з чим страхові виплати йому не нараховувались., отже заборгованість по страховим виплатам з 01 серпня 2016 року відсутня.

Управління наголошує, що суд має надати юридичну оцінку діям (бездіяльності) позивача, який через недотримання вимог законодавства, якими встановлений особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, що проживають на тимчасово окупованій території, позбавляє відповідача, який є органом владних повноважень, можливості виконувати свої функції в межах законодавства без судового розгляду.

Ухвалою від 22.12.2022 суд залучив до участі у справі у якості співвідповідача Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 03.04.2002 Калінінським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області.

Позивач, як внутрішньо переміщена особа знаходився на обліку та отримував виплати у Бахмутському відділенні управління Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01.09.2014 по 31.07.2016 включно, що сторонами не заперечується.

Постановою Бахмутського ВУВД ФСС України в Донецькій області №0503/7356/7356/15 від 07.11.2016 припинено щомісячну страхову виплату потерпілому ОСОБА_1 з 01.08.2016, відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у зв`язку із відмовою потерпілого від виплат.

Спірним питанням даної справи є правомірність припинення виплати щомісячних страхових виплат позивачу з 01.08.2016.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правові, фінансові, організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян стосовно їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-ХІV від 23.09.1999 року (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Приписами ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-ХІV визначено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Умови та підстави припинення страхових виплат встановлені ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV, згідно з якою страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; в інших випадках, передбачених законодавством.

Положеннями п. 3 розд. VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-ХІV визначено, що особливості надання соціальних послуг і виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України від 20.10.2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець, особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до приписів ст. 2 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

У той же час, за ст. 3 Закону № 1706-VII громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.

Відповідно до частини 1 статті 7 вказаного Закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Частиною 10 вказаної статті 7 Закону № 1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.

Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України та позивач не звернувся до відповідача з заявою про продовження страхових виплат.

У разі відсутності в зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання.

Судом встановлено, що страхові виплати припинено на підставі заяви позивача через зміну місця його проживання.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Суд зазначає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1382-IV), не може позбавляти його права на отримання страхових виплат. Отримання позивачем страхових виплат не може фактично ставитись в залежність від місця проживання особи, прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати заборгованості.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або «інші права», як це зазначено у ст. 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Суд звертає увагу відповідача на те, що Законом № 1105-XIV та Порядком № 24 Фонду не надано повноважень щодо припинення страхових виплат на підставі заяви потерпілого у зв`язку зі зміною місця проживання.

Підстави, зазначені відповідачем, не є передбаченими законом підставами для припинення виплат.

Щодо посиланням відповідача на незвернення позивача із заявою щодо поновлення виплати в цей період, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав, встановлених Законом, для припинення та невиплати сум страхових виплат за попередній період, що, відповідно, не створює для позивача обов`язок для повторного звернення.

Порядок № 27 не є законом, а є підзаконним нормативно-правовим актом, який є актом нижчої юридичної сили, та не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовим актом вищої юридичної сили - законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що припинення позивачу виплати раніше призначеної щомісячної страхової виплати здійснено відповідачем за відсутності підстав, передбачених ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-ХIV, або підстав, передбачених будь-яким іншим законом, отже, є протиправним.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме: визнання дій (бездіяльності) протиправними щодо припинення страхових виплат, суд зазначає, що в даному випадку вчинення дій суб`єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції та не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи, правові наслідки для позивача тягне акт індивідуальної дії.

Врахувавши викладене, суд зазначає про те, що згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Застосувавши положення ч. 2 ст. 9 та ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області від 07.11.2016 №0503/7356/7356/15 про припинення щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 та зобов`язання поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з моменту їх припинення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 28.09.2022 №45.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, з урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, та задоволення позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок відповідача судовий збір у сумі 992,40 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (Донецька область, 84511, м. Бахмут, вул. Незалежності, 41 ЄДРПОУ 41419167), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5; код ЄДРПОУ 41325231) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області від 07.11.2016 №0503/7356/7356/15 про припинення щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість, яка утворилась з 01.08.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: Свободи, б. 5, м. Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 41325231) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 22.12.2022.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.В. Буряк