КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2022 року справа №320/3836/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Шамраївське" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Шамраївське" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та незаконними дії ГУ ДПС України у Київській області щодо анулювання статусу платника єдиного податку ІV групи Приватного акціонерного товариству "Шамраївське", код ЄДРПОУ 00385862;
- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області відновити статус Приватного акціонерного товариства "Шамраївське" як платника податку на спрощеній системі оподаткування ІV групи, починаючи з 01 січня 2022 року;
- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області вчинити певні дії, а саме: визнати своєчасно поданими Податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік реєстраційні №№ 9010052129, 9010052027 від 27.01.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у січні 2022 року подав до ГУ ДПС у Київській області необхідну податкову звітність. Проте листом від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08 ГУ ДПС у Київській області повідомило, що ТОВ "Шамраївське" не є платником податку четвертої групи у 2021 році у зв`язку з тим, що станом на 01.01.2022 рахується податковий борг в сумі 685,25 грн., а тому податкові декларації за 2022 рік № 9010052129, та №9010052027 від 27.01.2022 вважаються неприйнятими.
Позивач вважає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи). А відтак, вважає дії податкового органу протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Залучено в якості співвідповідача до участі у справі Державну податкову службу України. Витребувано належним чином засвідчені докази у справі від позивача: копії реєстраційних документів (витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із зазначенням видів діяльності, Статут); копії документів, що підтверджують статус платника єдиного податку ІV групи та перебування на спрощеній системі оподаткування; від відповідача-1: копію Положення про Головне управління ДПС України у Київській області; письмові пояснення про те, чи приймалось відповідачем-1 рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ІV групи відносно позивача, якщо так - надати його копію із доказами направлення позивачу; докази перебування позивача на обліку як платника єдиного податку ІV групи та до 2016 року - платником фіксованого сільськогосподарського податку; пояснення про правові підстави для скасування або анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку ІV групи; пояснення про законодавчо визначені підстави наявності податкового боргу та його розмір, існування якого стало підставою анулювання статусу позивача як платника єдиного податку ІV групи; зворотній бік інтегрованої картки платника з єдиного податку на позивача за весь період перебування на обліку з повним описом графи "Опис операції"; письмові пояснення та докази, чи проводилась відповідачем-1 документальна перевірка, за результатами якої було б прийнято рішення про анулювання статусу платника єдиного податку ІV групи Приватного акціонерного товариству "Шамраївське", код ЄДРПОУ 00385862, якщо так - надати копії таких доказів.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнає, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі. Стверджує, що станом на 01.01.2022 в інтегрованій картці платника податку Приватного акціонерного товариства "Шамраївське" (ЄДРПОУ 00385862) по коду платежу 18010600 наявний борг в розмірі 685,25 грн., що спричинило не підтвердження суб`єкту господарювання у перебуванні на спрощеній системі оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи на звітний (податковий) період 2022 рік на виконання вимог підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291.5-1 Податкового кодексу України. Про не підтвердження суб`єкту господарювання у перебуванні на спрощеній системі оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи на звітний (податковий) період 2022 рік позивача повідомлено листом від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08, який отримано ПрАТ «Шамраївське» 17.03.2021.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими з огляду на те, що законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для прийняття фіскальним органом рішення про анулювання статусу платника єдиного податку 4 групи. Разом з тим, рішення про анулювання ПрАТ «Шамраївське» статус платника єдиного податку 4 групи на адресу підприємства так і не надходило. Аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що для прийняття рішення потрібно щонайменше дотримання кроків з боку відповідача, а саме: податковий борг повинен перевищувати 3060 грн.; такий податковий борг повинен бути наявним протягом шести послідовних календарних місяців на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів; цей факт повинен бути зафіксований в Акті, складеному за результатами виїзної документальної перевірки. Станом на момент подання відповіді на відзив жоден з цих фактів (кроків) відповідачем не дотриманий.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 клопотання Головного управління ДПС у Київській області про здійснення розгляду справи №320/3836/22 у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, залишено без задоволення.
Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
Приватне акціонерне товариство "Шамраївське" (ідентифікаційний код 00385862, місцезнаходження: 09061, Київська обл., Білоцерківський район, с. Руда, вул. Польова, 9) зареєстроване як юридична особа 07.04.1998, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та має статус платника податку на додану вартість.
Видами діяльності Приватного акціонерного товариства "Шамраївське" є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).
Позивач є сільськогосподарським виробником, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області та зареєстрований як платник єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Київській області про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи від 07.10.2021 №4808/АП/10-36-1808.
Судом встановлено, що в січні 2022 року позивачем засобами електронного зв`язку подано звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік, до яких були додані додатки №1 - відомості про наявність земельних ділянок та розрахунки частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік.
Ці декларації були прийняті контролюючим органом та зареєстровані 27.01.2022 за №9010052027 та №9010052129.
Листом від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08 Головне управління ДПС у Київській області повідомило позивача про те, що подані ПрАТ "Шамраївське" податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік від 27.01.2022 №9010052027 та №9010052129 вважаються не прийнятими, так як згідно з пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не може бути платником єдиного податку четвертої групи. Повідомлено, що згідно АІС ДПС України ПрАТ «Шамраївське» (ЄДРПОУ 00385862) платником єдиного податку четвертої групи не зареєстровано.
Вважаючи дії відповідача щодо анулювання ПрАТ «Шамраївське» статусу платника єдиного податку ІV групи протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України визначено, що платниками єдиного податку четвертої групи є сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Так, відповідно до п.п.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Аналіз наведених положень статті 291 ПК України свідчить, що вимоги несумісності суб`єкта господарювання зі статусом платника єдиного податку четвертої групи стосуються випадку, коли такий суб`єкт лише бажає набути відповідний статус, однак не відповідає визначеним критеріям та йому контролюючим органом за місцем його реєстрації та обліку може бути відмовлено в реєстрації платником єдиного податку.
Іншими словами, ці норми стосуються випадків обрання або переходу платником податків на спрощену систему оподаткування, однак не охоплюють та не врегульовують випадки, коли юридична особа на момент виникнення ситуації з необхідністю підтвердження перебування на спрощеній системі оподаткування вже є платником єдиного податку четвертої групи, включена до Реєстру платників єдиного податку та подає до контролюючого органу документи для підтвердження цього статусу.
Як встановлено судом, позивач є платником єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідкою про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку від 07.10.2021 №4808/АП/10-36-18-08.
У листі від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08 «Про відмову у прийнятті податкової звітності» контролюючим органом повідомлено позивача про те, що за даними податкового обліку станом на 01.01.2022 за ПрАТ "Шамраївське" обліковується податковий борг, внаслідок чого податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік не були прийняті як податкова звітність.
У зв`язку з недотриманням вимог п.п.291.5-1.3 ст. 291 Податкового кодексу України ПрАТ "Шамраївське" відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку 4 групи на 2022 рік.
Наведена обставина стала єдиною підставою для прийняття відповідачем рішенням про відмову у набутті статусу платника єдиного податку 4 групи на 2022 рік, оформленого листом відповідача від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08.
Проте, доводи контролюючого органу про наявність податкового боргу у позивача, як підстава відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи з посиланням на норми п.п.291.5-1.3 ст. 291 ПК України суд вважає помилковими, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, тобто на момент набуття такого статусу. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.
Суд звертає увагу, що наявність податкового боргу на перше січня 2022 року може бути підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус. Адже іде мова про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування, оскільки позивач вже мав цей статус, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Київській області про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи від 07.10.2021 №4808/АП/10-36-1808.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.02.2019 у справі №804/3117/17, від 26.02.2019 у справі №816/513/17, від 05.03.2019 у справі №818/606/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Пунктом 299.6 статті 299 ПК України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.
Таким чином, випадки анулювання реєстрації платником єдиного податку чітко окреслені п. 299.10 ст. 299 ПК України, є вичерпними та перелік таких підстав, їхній зміст та документальне підтвердження наявності таких підстав у діяльності суб`єкта господарювання не підлягають розширеному трактуванню як з боку платників податку, так і з боку контролюючих органів.
Суд наголошує, що серед випадків, визначених у ст. 299 ПК України, відсутня така підстава для анулювання реєстрації суб`єкта господарювання платником єдиного податку четвертої групи, як наявність податкового боргу станом на 1 січня звітного року.
У разі наявності в контролюючого органу підстав вважати, що позивач не може бути платником єдиного податку, він згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17 та від 29.03.2018 у справі №804/2321/17.
Як встановлено судом, в рішенні відповідача, що оформлене листом від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08, Головне управління ДПС у Київській області не зазначає про наявність жодної з підстав, передбачених п. 299.10 ст. 299 ПК України для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2022 року.
Крім того, згідно положень п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Тобто, для встановлення обставин неможливості перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, а також для проведення йому донарахування сум податків і зборів, від яких він був звільнений внаслідок перебування на спрощеній системі оподаткування, щодо такого платника має бути проведена виїзна документальна перевірка у відповідності до вимог ПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач лише під час проведення виїзної документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Проте, контролюючим органом не надано суду докази проведення виїзної документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Суд зазначає, що для тих суб`єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог ст. 298 ПК України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. У разі наявності такого боргу платник може добровільно відмовитись від знаходження на спрощеній системі оподаткування. Або безстрокова реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням відповідного контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 х 180 = 3060 грн.).
Натомість податковий борг позивача у сумі 685,25 грн. по сплаті податку на додану вартість утворився 30 вересня 2021 року, та був погашений позивачем 28.01.2022, що підтверджується платіжним дорученням від 28.01.2022 №75 на суму 685,25 грн.
Отже умова переходу на сплату інших податків і зборів, а саме існування податкового боргу у розмірі, що перевищує 3060,00 грн. на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в даному випадку не дотримана, що виключає обов`язок позивача перейти на сплату інших податків і зборів.
Суд також акцентує увагу на тому, що матеріали справи не містять рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, як окремого індивідуально-розпорядчого документу.
Натомість лист відповідача від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08 «Про відмову у прийнятті податкової звітності», яким повідомлено позивача про те, що подані ПрАТ "Шамраївське" податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік від 27.01.2022 №9010052027 та №9010052129 вважаються не прийнятими, так як згідно з пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не може бути платником єдиного податку четвертої групи, а також повідомлено, що згідно АІС ДПС України ПрАТ «Шамраївське» (ЄДРПОУ 00385862) платником єдиного податку четвертої групи не зареєстровано не є рішенням про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи.
Рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку може бути прийняте з вичерпних підстав, передбачених п. 299.10 ст. 299 ПК України, до яких не належить заборона, передбачена пп.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, якою керувався відповідач.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19.12.2019 у справі №810/3682/15, від 10.12.2019 у справі №806/499/16, від 27.06.2019 у справі №806/1086/17, від 20.06.2019 у справі №822/1807/17, які в силу вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом під час ухвалення рішення у даній справі.
Таким чином, враховуючи не проведення щодо ПрАТ "Шамраївське" виїзної документальної перевірки та не прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, позбавлення позивача такого статусу листом від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08, на думку суду, є таким, що виходить за межі наданої відповідачу як суб`єкту владних повноважень компетенції, а отже, є протиправним та таким, що не може тягнути за собою жодних юридично зобов`язуючих наслідків для позивача.
Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.03.2019 у справі №818/606/17, в якій, зокрема, зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу виключно у встановлених законом випадках.
При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).
Судом в ході дослідження матеріалів справи документального підтвердження жодної із обставин, визначених у п. 299.10 ст. 299 ПК України, відносно позивача не встановлено.
Відтак, відмова Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні ПрАТ "Шамраївське" статусу платника єдиного податку четвертої групи, що оформлена листом від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08 є протиправною та підлягає скасуванню, що має своїм наслідком відновлення прав позивача у стані, в якому він перебував до порушення з боку відповідача, а саме відновлення для ПрАТ "Шамраївське" статусу платника єдиного податку четвертої групи з 1 січня 2022 року.
У позовні заяві позивач просить суд визнати протиправними та незаконними дії ГУ ДПС України у Київській області щодо анулювання статусу платника єдиного податку ІV групи Приватного акціонерного товариству "Шамраївське", код ЄДРПОУ 00385862.
Відповідно до статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні Приватному акціонерному товариству "Шамраївське" статусу платника єдиного податку 4 групи, оформлену листом відповідача-1 від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що за наявності рішення суб`єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб`єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.
Відповідно до п.299.1 ст.299 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2014) свідоцтво платника єдиного податку видається суб`єкту господарювання, який подав до контролюючого органу заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Проте, Законом України від 24.10.2013 року № 657 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників та удосконалення деяких положень» було внесено зміни до Податкового кодексу України, які набули чинності з 01.01.2014.
Так, відповідно до п.299.9 ст.299 Податкового кодексу України (в редакції вказаного Закону) за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Відповідно до п.299.1 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Пунктом 299.2 ст.299 Податкового кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Згідно із ст.19-2 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції: здійснює координацію діяльності контролюючих органів; затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету; узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів; видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу; виконує інші функції, передбачені законом.
Відповідно до п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 25.09.2019 №846), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно із п.7 п.4 Положення ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію та веде облік платників податків, платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводить диференціацію платників податків.
Отже, здійснення реєстрації платників єдиного податку належить до повноважень Державної податкової служби України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Таким чином, з огляду на встановлення судом протиправності виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України поновити позивача в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2022 року.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 вчинити певні дії, а саме: визнати своєчасно поданими податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік реєстраційні №№ 9010052129, 9010052027 від 27.01.2022, суд зазначає таке.
Так, з листа Головного управління ДПС у Київській області від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08 вбачається, що подані ПрАТ "Шамраївське" податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік 27.01.2021 №9010052027 та №9010052129 вважаються не прийнятими з підстав того, що ПрАТ "Шамраївське" має податковий борг.
З даного приводу суд зазначає наступне.
В силу положень п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Таким чином, своєчасне подання податкової декларації встановленої форми є одним із основних обов`язків платників податків, їх представників та податкових агентів.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з положеннями ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції (п. 48.5 ст. 48 ПК України).
Згідно з п. 48.7 ст. 47 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п.46.4 ст. 46 цього Кодексу.
Пунктом 49.8 статті 49 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації, визначений положеннями статтями 48 і 49 ПК України, є вичерпним, а відтак, неприйняття податкової декларації з інших, відмінних від цього підстав податковим законодавством не передбачено.
Згідно з п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПК України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
При цьому, як встановлено п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.
Враховуючи визнання судом відмови відповідача у не підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік протиправною, подальші дії Головного управління ДПС у Київській області щодо неприйняття податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік від 27.01.2022 №9010052027 та №9010052129, поданих ПрАТ "Шамраївське", є протиправними і ці декларації підлягають визнанню такими, що подані ПрАТ "Шамраївське" у день їх фактичного отримання ГУ ДПС у Київській області.
З огляду на вказане, як похідна також підлягає задоволенню вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області прийняти податкові декларації ПрАТ "Шамраївське" від 27.01.2022 №9010052027 та №9010052129 платника єдиного податку на 2022 рік та зареєструвати їх датою подання.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 7443,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №290 від 15.04.2022.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Таким чином, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якими становить 4962,00 грн.
Отже, позивачем під час звернення до суду з позовною заявою було надмірно сплачено судовий збір на суму 2481,00 грн.
При цьому, задовольняючи адміністративний позов суд враховує, що саме протиправність відмови Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкової звітності та в підтвердженні статусу платника єдиного податку, розумних і правових підстав якої судом не встановлено, спричинила виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.
Вказане повністю узгоджується із положеннями частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи викладене та задоволення позовних вимог, сума судового збору у розмірі 4962,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст.7 Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачена ним сума судового збору підлягає поверненню у разі його звернення до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Київській області в підтвердженні Приватному акціонерному товариству «Шамраївське» статусу платника єдиного податку четвертої групи, оформлену листом від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08.
3. Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код: 43005393, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) поновити Приватне акціонерне товариство «Шамраївське» (09061, Київська область, Білоцерківський район, с. Руда, вул. Польова, буд. 9; ідентифікаційний код 00385862) в Реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2022 року.
4. Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Київській області у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку на 2022 рік від 27.01.2022 №9010052027 та №9010052129, поданих Приватним акціонерним товариством «Шамраївське» засобами електронного зв`язку 27.01.2022, оформлену листом від 03.02.2022 №5739/6/10-36-18-08.
5. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-а, ідентифікаційний код ВП 44096797) прийняти податкові декларації платника єдиного податку на 2022 рік Приватного акціонерного Товраиства "Шамраївське" від 27.01.2022 №9010052027 та №9010052129 та зареєструвати їх датою фактичного подання - 27.01.2022.
6. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Шамраївське" (09061, Київська область, Білоцерківський район, с. Руда, вул. Польова, буд. 9; ідентифікаційний код 00385862) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-а, ідентифікаційний код ВП 44096797) судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 15.12.2022.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2022 |
Оприлюднено | 26.12.2022 |
Номер документу | 108051059 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні