Рішення

від 23.12.2022 по справі 480/6990/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 року Справа № 480/6990/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЕ" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЕ", в якому просить:

1. Стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 143833,50 грн., а саме:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4 833,50 грн.;

- з акцизного податку на пальне на суму 139000 грн.;

2. Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЕ" (код за ЄДРПОУ 36487785) загальною сумою 143833,50 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках:

МФО банку - 337568; назва банку - АТ "ОЩАДБАНК"; номер рахунку НОМЕР_1 980 - українська гривня;

МФО банку - 337546; назва банку - АТ КБ "ПриватБанк"; номер рахунку НОМЕР_2 - українська гривня;

МФО банку - 337546; назва банку - АТ КБ "ПриватБанк"; номер рахунку - НОМЕР_3 980- українська гривня.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що складається зі штрафних санкцій в сумі - 4833,50 грн. та з акцизного податку на пальне, що складається з штрафних санкцій у сумі 139000,00 грн. Відповідачу надсилалась податкова вимога від 04.10.2021 на суму 4833,50 грн., однак, сума боргу залишилась не сплаченою.

Ухвалою суду від 25.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Дана ухвала суду отримана відповідачем 02.11.2022 (а.с. 44).

На момент розгляду даної справи, відзив на позов до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "КАНЕ" зареєстровано органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків.

Відповідно до картки особового рахунку та витягу з історії недоїмок за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що складається зі штрафних санкцій в сумі - 4833,50 грн. та з акцизного податку на пальне, що складається зі штрафних санкцій у сумі 139000,00 грн. (а.с. 4, 29-35). У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як вбачається з розрахунку податкової заборгованості, сформованої на підставі ІКПП ІТС "Податковий борг" (а.с. 4) за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що складається зі штрафних санкцій в сумі - 4833,50 грн. та з акцизного податку на пальне, що складається з штрафних санкцій у сумі 139000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0058561811 від 30.08.2021 на суму 4833,50 грн., на підставі акту перевірки № 3865/А/18-28-18-11/36487785 від 03.08.2021, у зв`язку з порушенням строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (а.с.12).

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 06.09.2021, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 13).

Доказів того, що податкове повідомлення-рішення № 0058561811 від 30.08.2021 оскаржувалось відповідачем в адміністративному чи судовому порядку, суду надано не було.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача виник у зв`язку з несвоєчасною сплатою визначеного податковим органом зобов`язання за податковими повідомленями-рішеннями № 0001433201 від 25.08.2020 та № 0001453201 від 25.08.2020

Відповідно до п. 56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

ТОВ "КАНЕ" було оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення до суду, проте рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень № 0001433201 від 25.08.2020 та № 0001453201 від 25.08.2020 судом було відмовлено. При цьому, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЕ" залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 по справі № 480/7486/20 залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021.

Для повного та всебічного з`ясування обставин справи, судом було досліджено матеріали судової справи №480/7486/20, з якої зроблено та долучено до матеріалів цієї справи копії податкових повідомлень-рішень:

- № 0001433201 від 25.08.2020 про застосування штрафних санкцій у сумі 20000,00 грн. за платежем - акцизний податок на пальне (а.с. 47);

- № 0001453201 від 25.08.2020 про застосування штрафних санкцій у сумі 119000,00 грн. за платежем - акцизний податок на пальне (а.с. 49).

Отже, з огляду на викладене, вказані податкові зобов`язання є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога № 0023824-1302-1814 від 04.10.2021 направлялась відповідачу на його податкову адресу та отримана ним 09.11.2021 (а.с. 10, 11).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до норм статті 95 ПК України податкова заборгованість платника податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Станом на день розгляду справи сума грошового зобов`язання відповідача зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що складається з штрафних санкцій в сумі 4833,50 грн., а також штрафні санкції у сумі 139000,00 грн. за платежем - акцизний податок на пальне у встановлені законом строки не сплачена, тому відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотнього відповідачем не подано, а судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 4833,50 грн. та з акцизного податку на пальне в сумі 139000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.

Так, позивач просить суд накласти арешт на кошти ТОВ "КАНЕ", що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, посилаючись на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої відомості щодо наявності у відповідача права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відсутні. Також позивачем встановлена відсутність майна у відповідача, за рахунок якого може бути погашений податковий борг (а.с. 18, 21-22, 25).

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 94.1, 94.2, 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Приписи ст. 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Таким чином, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 по справі № 820/1929/17.

Крім того, відповідно до п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі, якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В рішенні від 01.10.2019 по справі № 825/2243/18 Верховний Суд зазначив: "Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов) для такого звернення.

Наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку".

У даному випадку Головне управління ДПС у Сумській області не зазначило та не довело належними доказами наявність підстав застосування арешту коштів ТОВ "КАНЕ", передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЕ" в загальній сумі 143833,50 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою практикою Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 10.11.2020 по справі №480/4396/19, від 07.10.2020 по справі №480/4478/19, від 26.10.2020 по справі №480/4422/19 від 28.06.2022 №480/6758/21 та з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.05.2022 по справі №825/2335/18.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЕ" про стягнення податкового боргу та накладення арешту задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЕ" (код за ЄДРПОУ 36487785, вул. Сумська, 246, кв. (офіс) 4, м. Середина-Буда, Шосткинський район, Сумська область, 41000) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 143 833,50 грн. (сто сорок три тисячі вісімсот тридцять три гривні п`ятдесят копійок), а саме:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100) на суму 4833,50 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять три гривні п`ятдесят копійок) отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ на р/рUА868999980313000029000018001, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку на пальне (код податку 14021900) на суму 139000 грн. (сто тридцять дев`ять тисяч гривень 00 копійок) отримувач ГУК Сум.обл/С-Будська МТГ на р/р UА598999980333129344000018566, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска