Рішення

від 23.12.2022 по справі 480/3988/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 року Справа № 480/3988/22

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан-Престиж" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Октан-Престиж" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, і просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 02.06.2022 №04, яким вирішено вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан-Престиж» в дохід державного бюджету необґрунтовано одержану виручку, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання у розмірі 82549,65 грн. та застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан-Престиж» адміністративно-господарську санкцію за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки - 82549,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області було проведено фактичну перевірку, про що складено акт від 20.05.2022, у висновку якого зазначено про порушення позивачем державної дисципліни цін, а саме здійснення реалізацію палива за цінами, які перевищують граничні ціни, сформовані відповідно до запровадженого способу регулювання, чим порушено вимоги п. 1 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Зазначає, що наказ Головного управління ДПС у Сумській області про проведення перевірки є протиправним, перевірка проводилася із порушеннями норм ПК України, акт перевірки складено без деталізації обставин, не містять інформації, яка підтверджувала вартість придбання товару, що було предметом перевірки. Перевірка проводилася поза межами встановленого терміну, підстави для проведення перевірки взагалі були відсутні, акт перевірки на підпис уповноваженому представнику позивача надано не було.

Спірне рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін є незаконним, таким, що прийнято відповідачем необґрунтовано, незрозуміло, без з`ясування фактичних обставин та з порушенням законодавства. Позивач зазначає, що санкції застосовано за незрозуміле порушення, оскільки норма має три окремі склади порушення, зокрема порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. При цьому норма передбачає застосування штрафу, але така інформація відсутня в спірному рішенні. Звертає увагу, що спірне рішення прийнято всупереч вимогам п. 69.27 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень « ПК України, оскільки прийнято на підставі копії акту, а не його оригіналу.

Звертає увагу суду на те, що рішення прийнято не уповноваженою особою, яка не має згідно функціональних обов`язків права приймати рішення, до компетенції заступника начальника не відноситься винесення рішень про вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано одержану виручку, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання та застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки

Стосовно виявлених порушень зазначає, що обставини, які відображені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскільки позивачем не порушувалося засоби регулювання цін. В акті відображено недостовірну інформацію щодо середньої вартості пального, не досліджено дату встановлення Мінекономіки середньої вартості пального. Зазначає, що інформація про середню вартість повинна бути опублікована на офіційній сторінці Мінекономіки, але в акті перевірки відображені ціни без врахування того, що вони не були оприлюднені в установленому порядку та не були встановлені на день реалізації пального.

Позивач звертає увагу на те, що відповідачем було розміщено інформацію, яку доводив до споживачів пального на власному офіційному сайті, при цьому не врахував таку інформацію під час винесення спірного рішення.

Позивач направив зауваження від 27.05.2022 стосовно зазначених в акті перевірки порушень, але від відповідача відповіді не отримав, зауваження залишилися нерозглянутими.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому ГУ Держпродспоживслужби повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що відповідач на підставі акту перевірки, здійсненого ГУ ДПС в Сумській області було винесено спірне рішення за порушення державних регульованих цін. Спірне рішення підписано уповноваженою особою, а саме заступником начальника Управління, який відповідно до принципу розподілу повноважень має право приймати рішення у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін. Судом було задоволено клопотання представника відповідача щодо надання додаткового строку для надання відзиву на позовну заяву. Також відмовлено у задоволенні клопотання про залучення 3-ю особою ГУ ДПС в Сумській області при розгляді даної справи.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області №282-КП від 11.05.2022 та направлення на перевірку від 11.05.2022 №384/18-28-07-06, №385/18-28-07-06 була проведена фактична перевірка за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, через які здійснює (проводить) діяльність ТОВ «Октан-Престиж», за наслідками якої складено акт фактичної перевірки від 20.05.2022 №1053/18/19/РРО/40355129 (далі акт від 20.05.2022) (а.с.29-34).

Направлення на проведення фактичної перевірки та наказ було отримано позивачем, що підтверджується відповідним підписом адміністратора-оператора ТОВ «Октан-престиж» (а.с. 26-28).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області на підставі висновків акту перевірки від 20.05.2022 було прийнято рішення про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 02.06.2022 № 04, яким вилучено у ТОВ «Октан-Престиж» в дохід державного бюджету необґрунтовано одержану виручку, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання у розмірі 82549,65 грн. та застосовано до ТОВ «Октан-Престиж» адміністративно-господарську санкцію за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки 82549,65 грн.

Не погоджуючись із правомірністю винесеного рішення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає та регулює Закон України від 01 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон № 5007).

Відповідно до статті 1 Закону № 5007:

- встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни;

- застосування ціни - продаж (реалізація) товару за встановленою ціною;

- продаж (реалізація) - господарська операція, під час якої здійснюється обмін товару на виражений у грошовій формі еквівалент або інший вид компенсації його вартості;

- товар - продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації).

Відповідно до статті 4 Закону №5007, державна цінова політика є складовою частиною державної економічної та соціальної політики і спрямована на забезпечення: 1) розвитку національної економіки та підприємницької діяльності; 2) протидії зловживанню монопольним (домінуючим) становищем у сфері ціноутворення; 3) розширення сфери застосування вільних цін; 4) збалансованості ринку товарів та підвищення їх якості; 5) соціальних гарантій населенню в разі зростання цін; 6) необхідних економічних гарантій для виробників; 7) орієнтації цін внутрішнього ринку товарів на рівень цін світового ринку.

Частини першої статті 7 Закону №5007, реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику.

Відповідно до вимог статті 13 Закону №5007 державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:

1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Статтею 16 Закону №5007 передбачено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами;

інші органи, визначені законом.

Відповідно до приписів пункту 6 частини першої статті 18 Закону №5007, уповноважені органи мають право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Так, здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а також розгляд звернень громадян щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів у сфері надання послуг відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667, покладено на Держпродспоживслужбу.

Підпунктом 11 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Так, відповідач ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та під час виконання завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, керується законодавством про ціни і ціноутворення, зокрема нормами Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного надзвичайного стану», який набрав чинності 16.04.2022, та яким внесено зміни у Податковий кодекс України, а саме у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, підпункт 69.2 після абзацу четвертого доповнено двома новими абзацами такого змісту:

«У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення камеральних перевірок оформлюється акт перевірки, який направляється контролюючим органом шляхом надіслання документа до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Перебіг строків подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення зупиняється.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

У зв`язку з цим абзаци п`ятий і шостий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим;

в абзаці восьмому слова «проведення перевірок, передбачених цим підпунктом» замінити словами «проведення фактичних перевірок»;

підпункт 69.6 після слів «для потреб забезпечення оборони держави» доповнити словами «та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу».

Окрім цього, вказаним Законом № 2173 від 01.04.2022 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.27 такого змісту:

« 69.27. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб`єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін».

З аналізу наведених норм законодавства слідує, держава, в особі уповноважених органів, здійснює державний контроль (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Спеціально уповноваженим для такого контролю (нагляду) та спостереження органом виконавчої влади є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні підрозділи.

Разом з тим, у період дії, зокрема, воєнного стану в Україні, на Державну податкову службу України та її територіальні підрозділи, підпунктом 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України покладено обов`язок щодо проведення фактичних перевірок дотримання платниками податків вимог чинного законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) за наявності таких підстав, а саме: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Такі повноваження надано органам ДПС із 16 квітня 2022 року.

При цьому, суд звертає увагу, що у разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Тобто, податкові органи хоч і зобов`язано тимчасово здійснювати державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням визначених особливостей, водночас, повноваженнями щодо прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, - їх не наділено та зобов`язано матеріали їх фактичних перевірок надсилати до територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Надалі, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5007, «за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін» до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції, а саме: вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Водночас, підпунктом 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, вказано, що у разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час проведеної податковим органом фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що територіальні органи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наділені повноваженнями приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, в тому числі і на підставі матеріалів фактичних перевірок, які проведено податковими органами на виконання підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Щодо самих фактичних перевірок податкового органу, які він проводить на виконання підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, то суд звертає увагу, що вказаним пунктом визначено особливості проведення фактичної перевірки в межах реалізації вказаного пункту.

Водночас, загальні вимоги до контрольно-перевірочного заходу податкового органу у вигляді фактичної перевірки, зокрема щодо порядку, підстав та умов її проведення, врегульовано також главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Так, за приписами пункту 75.1 та підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Відповідно до статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з визначених кодексом підстав.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлено статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу (пункт 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки (пункт 86.5 статті 86).

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання (пункт 86.6 статті 86 Податкового кодексу України).

При цьому, суд звертає увагу, що абзацом «в» підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, врегульовано, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім фактичних перевірок.

За наведених обставин, керуючись пунктом 1 статті 1 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», частиною дев`ятою статті 7, частиною першою статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідачем ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області прийняті були спірні рішення.

Посилання позивача на те, що спірне рішення було прийнято на підставі копії акту перевірки, а не його оригіналу, суд зазначає, що такі твердження не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

В даному випадку, перевірка проводилася іншим органом, яким складено відповідний акт перевірки від 20.05.2022, і належним чином завірені копії матеріалів направлені ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області для встановлення наявності чи відсутності підстав застосування адміністративно-господарських санкцій до суб`єкта господарювання.

Стосовно посилання представника позивача на те, що у податкового органу були відсутні підстави для винесення наказу на перевірку, порушено строки проведення перевірки, суд зазначає, що зазначені обставини не є підставою для скасування спірних наказів. В даному випадку, не є предметом розгляду будь-яке рішення, дія чи бездіяльність ГУ ДПС в Сумській області.

На час розгляду справи докази того, що наказ на проведення перевірки ТОВ «Октан-престиж» скасовано, чи позивачем було оскаржено дії податкового органу під час здійснення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, матеріали справи не містять. Матеріали справи підтверджують, що про перевірку позивач був повідомлений, до перевірки перевіряючих було допущено, акт перевірки підписано представником позивача.

В разі, якщо позивач вважає, що податковим органом порушено норми чинного законодавства при призначенні чи проведенні фактичної перевірки він не позбавлений права звернення до суду в установленому порядку для захисту порушеного права.

Також не є підставою для скасування спірних рішень посилання позивача на те, що спірне рішення прийнято не уповноваженою особою, яка не має згідно функціональних обов`язків права приймати рішення.

Зазначені твердження спростовуються наданим представником відповідача розподілом обов`язків між начальником ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області, першим заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області та заступником начальника ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області, затвердженими наказом ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області від 05.11.2021 №1689-ОД.

Пунктом 2.1 розділу 2 зазначеного розподілу передбачено право першого заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області організовувати роботу з виконання функцій та повноважень ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області з реалізації державної політики у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Посилання на відсутність такої інформації на офіційному сайті ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області не спростовує наявність відповідного наказу «Про затвердження розподілу обов`язків між начальником Головного управління, його першим заступником та заступником» (а.с.103-110).

Щодо обґрунтованості підстав для винесення спірного рішення та висновків відповідача про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у спірному рішенні від 02.06.2022 №04, суд зазначає наступне.

Статтею 12 Закону №5007-VI, визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв`язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб`єкта господарювання. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов`язково включають розмір їх інвестиційної складової частини.

Пункт 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», визначав граничний рівень надбавки цін на пальне (бензин/дизельне паливо).

В даному випадку, суд зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність висновків, що підприємством в період з 17.04.2022 по 11.05.2022 здійснювалася реалізація пального за цінами, вищими від граничних, не доведено належними та допустимими доказами відповідний розрахунок застосованих адміністративно-господарських санкцій, з огляду на наступне.

Як зазначає позивач, ним було під час реалізації пального застосовані ціни, які були сформовані відповідно до запровадженого способу регулювання та доведено до відома у встановленому порядку на час здійснення відповідної реалізації пального.

Так, як зазначає позивач, додаток 1 до акт перевірки від 20.05.2022 містить недостовірну інформацію в графі «Середня вартість 1 літра пального, визначеного Мінекономіки» , а саме в графах за 19.04.22, 20.04.22. 29.05.22, 30.04,22. 01.05.22. 09.05.22. 11.05.22, що впливає на розрахунок в таблиці Додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022 .

Так, таблиці Додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022 станом на 19.04.22 зазначена середня вартість 1 літра пального, визначеного Мінекономіки, а саме вартість бензину автомобільного А-95 Євро5 дорівнює 29,55 грн.

Разом із тим, згідно інформації з офіційної сторінки Міністерства економіки України (а.с.54), відповідно до вимог пункту 414 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (лист від 11.04.2022 № 16/2-64-22) визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ррт, яка становить 32,65 гривень, та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10ppm, яка становить 29,32 грн.

При цьому, вартість 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10ppm, яка становить 29,55 грн. була оприлюднена пізніше, а саме 22.04.2022 на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (лист від 21.04.2022 № 16/2-71-22), та опублікована на офіційному сайті Міністерства економіки України (а.с.55).

Таким чином відповідачем не доведено, що станом на 19.04.2022 зазначена середня вартість 1 літра пального, визначеного Мінекономіки України, а саме вартість бензину автомобільного А-95 Євро5 дорівнювала 29,55 грн., і зазначену інформацію було доведено до суб`єктів господарювання в установленому порядку.

Також слід зазначити, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що станом на 20.04.2022, 29.04.2022, 30.04.2022, 01.05.2022, 09.05.2022, 11.05.2022 середня вартість 1 літра пального, визначеного Мінекономіки України, дорівнювала розміру, зазначено у Додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022.

Так, 20.04.22 середня вартість бензину визначена розмірі 29,55 грн. та на дизельне пальне в розмірі 33,66 грн., як зазначено в Додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022, була встановлена Мінекономіки України та оприлюднено на офіційній сторінці Міністерства 22.04.2022 (а.с.55).

29.04.22, 30.04.2022, 01.05.2022 середня вартість на бензин в розмірі 31,19 грн. та на дизельне пальне в розмірі 35,63, як зазначено в Додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022, була встановлена Мінекономіки 05.05.22 (а.с.56).

09.05.22, 11.05.22 середня вартість на бензин в розмірі 33,36 грн., як зазначено в Додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022, була встановлена Мінекономіки 14.05.22 (а.с.57).

Слід також зазначити, що відповідно до п. 41-1 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа.

При цьому, відповідачем не було взято до уваги, що в додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022 відображені ціни без врахування того, що така інформація не була наявна та не була оприлюднена на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України.

Як вбачається з офіційної сторінки Міністерства економіки України, наданою представником позивача до матеріалів справи, інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних була оприлюднена 12.04.2022, 22.04.2022, 05.05.2022, 14.05.2022, що свідчить про відсутність можливості застосування такої інформації суб`єктом господарювання за період з 3, 13 числа відповідно.

Матеріалами справи підтверджується, що в додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022 в графі за 30.04.22, 01.05.22 зазначена максимальна розрахункова роздрібна ціна 1 літра бензину автомобільного А-95-Євро5 в розмірі 37,69 грн., середня вартість 1 літра дизельного пального ДП-3-Євро5-ВО в додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022 за 03.05.22 зазначена в розмірі 42,63 грн.

Разом із тим, станом до 05.05.2022, Міністерства економіки України було визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 33,66 грн. та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10ppm 29,55 гривень (а.с.55).

Зазначена вартість пального діяла до 05.05.2022, оскільки 05.05.2022 було розміщено на офіційній сторінці Міністерства економіки України нову середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD в розмірі 35,63грн. та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10ppm в розмірі 31,19 грн. (а.с.56).

З урахуванням граничного рівня торгівельної надбавки, максимальна розрахункова роздрібна ціна дизельного палива ULSD до 05.05.2022 року (у т.ч. станом на 03.05.22) складала 40,66 грн. (33,66-7), а не 42,63 грн., яке зазначено в додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022.

З урахуванням граничного рівня торгівельної надбавки, максимальна розрахункова роздрібна ціна 1 літра бензину автомобільного GASOLINE 10ppm до 05.05.2022 (у т.ч. станом на 30.04.22 та 01.05.22) складала 36,05 грн. (29,55+6,5), а не 37,69 грн., як зазначено в додатку 1 до акту перевірки від 20.05.2022.

Крім того, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області на своєму офіційному сайті 11.05.2022 розмістило інформацію «Актуальна інформація для споживачів пального» (а.с.58).

Так, ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області проінформувало споживачів, що відповідно до постанови КМУ від 9 грудня 2020 № 1236 встановлено граничний рівень торговельної надбавки в розміріне більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 6,50 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1літра бензинів автомобільних.

Поряд з цим, середня вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і включає, поміж іншого, податок на додану вартість.

Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3. 13 і 23 числа.

Гранична роздрібна ціпа пального, що визначається додаванням граничної торговельної надбавки до визначеної Міністерством економіки середньої вартості пального, з 05.05.2022 становить 37,69 грн/л для бензинів звичайних; 42,63 грн/л для дизельного пального».

Таким чином у відповідач повинен мати в наявності інформацію про фактичну дату, з якої Міністерством економіки України змінювався граничний рівень торговельної надбавки на паливо, а тому повинен був врахувати всі фактичні обставини під час прийняття спірного рішення та в разі наявності порушення застосувати адміністративно-господарські санкції до суб`єкта господарювання.

Представником відповідача жодним чином не спростовано твердження позивача та надані позивачем дані з офіційного сайту Міністерства економіки України, не надано доказів того, що середня вартість палива станом на день його реалізації не відповідала інформації, яка була оприлюднена на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України.

Доказів того, що відповідачем з`ясовували зазначені обставини матеріалами справи не підтверджується.

Суд зазначає, що відповідачем для підтвердження виявлених фактичними перевірками порушень не представлено жодного доказу та не надано будь-яких спростувань чи пояснень, на твердження та докази, надані представником позивача до адміністративного позову.

У відзиві відповідач стосовно порушень зазначає виключно про те, що проведеною податковим органом перевіркою встановлені відповідні порушення та складено акт від 20.05.2022, і на підставі висновків акту про наявність порушення та додатку 1 до акту з відповідними розрахунками ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області прийнято оспорюване рішення.

Суд такі твердження визнає неправомірними та необґрунтованими, враховуючи те, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для суб`єкта господарювання та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин.

При цьому саме на відповідача, як органу який застосовує адміністративно-господарські санкції та кий повинен встановити порушення в діях суб`єкта господарювання покладено обов`язок надати оцінку акту перевірки, викладення у ньому висновків перевірки, оскільки в разі притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності зобов`язаний доводити правомірність прийняття такого рішення при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, а також обґрунтовувати власну позицію щодо наявності певних допущених суб`єктом господарювання порушень.

При розгляді даної справи відповідач не надано жодних доказів правомірності прийнятого рішення, застосування штрафних санкцій відповідачем виключно на підставі висновків акту перевірки без дослідження та встановлення фактичних обставин, визнаються судом необґрунтованими.

Матеріали справи не підтверджують факти допущених позивачем порушень, які є підставою для застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій в розмірі 82549,65грн., висновки відповідача про порушення позивачем вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін не підтверджені належними та допустими доказами.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній судовій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, оскаржуване рішення прийняте без дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу підлягає відшкодуванню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан-Престиж" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області №04 від 02.06.2022

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан-Престиж" (м.Суми, пр..Курський,6,і.к. 40355129) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (м.Суми, вул..Гамалія,25,і.к. 40356714) суму судового збору в розмірі 2481 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета