Рішення

від 23.12.2022 по справі 500/4165/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4165/22

23 грудня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Тернопільської області про визнання дій протиправними щодо відмови у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду 18.11.2022 звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Тернопільської області (далі відповідач), в якій просив суд:

- визнати протиправною діяльність Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про розмір його грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 січня 2022 року основного розміру його пенсії;

- зобов`язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Тернопільської області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.20.17 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01 січня 2022 року основного розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що він перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУ ПФУ в Тернопільській області) та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).

У зв`язку з визнанням протиправними та скасуванням пунктів 1, 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі постанова № 103), та відповідно відновленням попередньої редакції пункту 4 постанови №704 та пункту 5 і додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок № 45), позивач у листопаді 2022 року звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до ГУ ПФУ в Тернопільській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії відповідно до постанови №704 станом на 01 січня 2022 року, з обов`язковим зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення нової довідки, що, на переконання позивача, порушує його право на належне соціальне забезпечення.

Поміж тим, свою позицію мотивує із посиланням на правові висновки вкладені в постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/22 та 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/22, відповідно до яких суд касаційної інстанції виснував, « … що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватись навіть у випадках, коли вони є чинними.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік)».

Ухвалою судді від 25.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ.

В листопаді 2022 року позивач звернувся на адресу відповідача із заявою про підготовку та видачу довідки оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01 січня 2022 року для перерахунку пенсії. Позивач просив відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Тернопільській області оновлену довідку, за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку №45 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року у відповідності до вимог статей 8, 10, 43 та 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням вимог постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, для здійснення обчислення, перерахунку та виплати з 1 лютого 2022 року.

Відповідач листом від 14.11.2022 відмовив у оформленні та направленні до ГУ ПФУ в Тернопільській області довідки для перерахунку пенсії, на умовах вказаних позивачем, що від 2018 року розмір посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, визначених Постановою №704, не був змінений та немає жодного нормативно-правового акта або жодних об`єктивних доказів, які б це спростували.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся із даним позовом до суду.

Зміст спірних правовідносин.

Отже, між сторонами виник спір з приводу застосування пункту 4 постанови №704. Зокрема, позивач вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосування пункт 4 постанови №704, в первинній редакції на дату прийняття, якою встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Втім, відповідач вважає, що оскільки пункт 4 постанови №704, є чинним станом на дату звернення позивача із заявою (листопад 2022 року), то в силу того, що нормативно-правові акти Уряду, є обов`язковими до виконання на всій території України, до спірних правовідносин підлягала застосування дана постанова Уряду, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин. Так, пункт 4 постанови №704, установив, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Таким чином, позивач та відповідач по різному розуміють вихідну величину для розрахунку, що множиться на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Запропонована Урядом конструкція «на 1 січня календарного року», в первинній редакції пункту 4 постанови №704, створювала передумови для зміни посадових окладів, визначеної категорії осіб, відповідно до зміни прожиткового мінімуму. Тобто, зміна органом законодавчої влади розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який щороку, визначається Верховною Радою України, шляхом прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, змінювала посадовий оклад, відповідної категорії осіб.

В свою чергу, конструкція «на 1 січня 2018 року», яка запроваджена Урядом в редакції пункту 4 постанови №704, що діяла станом на дату звернення позивача із заявою (листопад 2022), позбавляла позивача права на перерахунок пенсії, позаяк наголошувала на тому, що посадові оклади, про які йдеться в пункті 4, залишалися незмінними з 2018 року.

Норми права, які суд застосував до спірних правовідносин та мотиви їх застосування.

Конституція України, визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19); громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46); виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3) (частина друга статті 92).

Стаття 43 Закону №2262-ХІІ, визначає, що пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Стаття 63 Закону №2262-ХІІ, передбачає, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також, додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до пункту 4 постанови №704 (в редакції станом на дату звернення із заявою до відповідача), установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, 1,12,13,14.

Мотивована оцінка аргументів учасників щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову.

Оцінюючи аргументи сторін, на яких наголошено вище, суд зазначає наступне.

Питання про застосування пункту 4 постанови №704 розглядалось Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/22 та 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/22.

Під час вирішення спору по суті, суд враховує правові висновки, які наведені в указаних постановах Верховного Суду.

Зокрема, Верховний Суд в постанові від 2 серпня 2022 року у справі №440/6017/22, розглядаючи питання про застосування постанови №704, зазначив, що « 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме:« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 1 березня 2018 року пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, Закон № 2017-III визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. При цьому, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Верховний Суд в постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/22 зазначив, що «… законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили».

Таким чином, в силу приписів статті 92 Основного Закону України, Верховна Рада України щороку, при прийнятті закону про Державний бюджет України на відповідний рік, серед іншого, встановлює розмір прожиткового мінімуму розрахункову величину для обрахунку розміру посадового окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року (1762 гривні).

Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет на 2020 рік», унормовано, що в 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривні (абзац 4 статті 7).

Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі Закон №1082-ІХ), визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум, для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами встановлюється з 1 січня у розмірі 2102 гривні (абзац 6 статті 7).

Законом України від 2 грудня 2021 року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі Закон №1928-ІХ), встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів з 1 січня встановлено у розмірі 2102 гривні (абзац 6 статті 7).

Таким чином, протягом 2020 2022 років Верховною Радою України встановлювався прожитковий мінімум, який є розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у розмірі 2102 гривень.

Отже, розмір прожиткового мінімуму, як розрахункової величини, про яку йдеться в пункті 4 постанови №704, у 2022 році не змінювався, в порівнянні з минулими бюджетними періодами.

Разом з тим, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд наголошує, що здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову означає, передусім, самостійне виконання кожним органом державної влади своїх функцій і повноважень. Це не виключає взаємодії органів державної влади, в тому числі надання необхідної інформації, участь у підготовці або розгляді певного питання тощо. Така взаємодія має здійснюватися з урахуванням вимог статей 6, 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 63 Закону №2262-XII унормовано, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Правовою підставою для застосування статті 63 Закону №2262-XII та пункту 4 постанови №704, є зміна розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постановах від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19, від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/22, наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

Суд погоджується з цим беззастережним правилом. З огляду на приписи статей 3, 6, 19, 8, 55 Основного Закону України, статей 2, 6, 7, 9 14, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, чиї права зазнали незаконного втручання із сторони осіб, які здійснюють офіційну повноваження, має право на судовий захист. Правосуддя та судові рішення, є втіленням законності та справедливості, в основі якого знаходиться принцип верховенства права. Утвердження і забезпечення прав та обов`язків особи, є головним обов`язком держави. Держава його здійснює, в тому числі, через судову гілку влади, яка ухвалює судові рішення «іменем України». Рішення судів повинні відповідати завданню адміністративного судочинства. Це означає, що вони повинні бути не тільки справедливими, неупередженими, своєчасними та забезпечити повне вирішення спору по суті. Такі рішення повинні запобігати виникнення конфліктних ситуацій у майбутньому, створювати правові передумови для правильного вибору варіантів поведінки учасниками суспільних відносин, з таким розрахунком, щоб права та інтереси всіх сторін правовідносин були враховані та збережені.

В спірних правовідносинах, з 1 січня 2020 року положення пункту 4 постанови №704, в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Справді, орган законодавчої влади в 2019 році залишив прожитковий мінімум в тому самому грошовому виразі, який діяв у 2018 році (1762 гривні). Надалі, Верховна Рада України прийняла Закон України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет на 2020 рік». Цим Законом парламент змінив грошовий вираз прожиткового мінімуму, в порівнянні з тим, який діяв протягом 2018 та 2019 року, збільшивши його до 2102 гривень.

Після цього, щороку, шляхом прийняття законів №1082-ІХ та №1928-ІХ, парламент в однойменних абзацах статей кожного із законів (про які йшлось вище) залишав попередньо встановлений розмір прожиткового мінімуму в розмірі 2102 гривень.

Повертаючись до аргументів позивача, суд зазначає, що прохання позивача видати йому довідку для перерахунку та виплати його пенсії з 1 лютого 2022 року відповідно до постанови №704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови №704, помилково мотивоване підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом № 1928-IX, для проведення перерахунку основного розміру пенсії станом, з 1 лютого 2022 року.

Позивач не звернув уваги на те, що парламент вкотре залишив розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів військовослужбовців на рівні 2102 гривень (абзац 6 статті 7 Закону №1928-IХ).

Суд знаходить важливим звернути увагу позивача на те, яким чином орган законодавчої влади, визначав розмір прожиткового мінімуму під час прийняття згаданих законів.

В Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», визначено прожитковий мінімум, як величину, що застосувалась для обрахунку всіх інших соціальних виплат, без винятків та застережень. Безальтернативно, Верховна Рада України встановила такий розмір на рівні 2102 гривень. Втім, починаючи із Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», в статті 7 відбулись зміни. Так, законах України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та «Про Державний бюджет України на 2022 рік», парламент здійснив диференціацію розмірів прожиткового мінімуму від правовідносин, в яких він буде застосований. Так, у 2022 році, з метою визначення розмірів посадових окладів окремих категорій працівників, виплата заробітної плати яким регулюється спеціальними законами, встановлювався прожитковий мінімум у розмірі 2102 гривні, для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні, прокурора окружної прокуратури 1600 гривень. Попри це, для регулювання інших правовідносин, стосовно яких відсутні застереження в цьому Законі, встановлено прожитковий мінімум, станом на 1 січня 2022 року, у розмірі 2481 гривня (серед іншого для обчислення ставки судового збору, яка сплачувалась позивачем при зверненні до суду).

Відтак, в 2022 році розмір прожиткового мінімуму не змінився. А, це свідчить про те, що й розмір грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців не зазнав змін, а тому дії відповідача були правомірними.

Наведене дає підстави суду ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5, 12, 132, 139, 143, 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул.Родина Барвінських 10,м.Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ/РНОКПП 26198910);

Головуючий суддяОсташ А.В.