Рішення

від 22.12.2022 по справі 620/7928/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року Чернігів Справа № 620/7928/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави до Відділу освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент культури та туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Відділу освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради щодо неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації з метою внесення об`єктів культурної спадщини, що знаходяться на території Березнянської селищної ради, а саме: поселення «Гориця» ІІ-І тис. до н. е., XI-XV ст. н.е., поселення «Гориця-1» II тис. до н.е, поселення «Гориця- 2» сер. І тис. н.е., ХІІ-ХІІІ ст. н.е. до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення об`єктів культурної спадщини, що знаходяться на території Березнянської селищної ради, а саме: поселення «Гориця» ІІ-І тис. до н. е., XI-XV ст. н.е., поселення «Гориця-1» II тис. до н.е, поселення «Гориця-2» сер. І тис. н.е., ХІІ-ХІІІ ст.н.е. до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Чернігівською окружною прокуратурою в ході здійснення представницьких повноважень вивчено стан дотримання законодавства з питань охорони культурної спадщини на території села Гориця Березнянської селищної ради Чернігівського району чернігівської області, в результаті чого виявлено факт протиправної бездіяльності відповідача, що полягає у неподанні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України на об`єкти культурної спадщини - поселення «Гориця» ІІ-І тис. до н. е., XI-XV ст. н.е., поселення «Гориця-1» II тис. до н.е, поселення «Гориця-2» сер. І тис. н.е., ХІІ-ХІІІ ст.н.е.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду сторонам надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень.

Відділ освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради отримав копію ухвали суду 25.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а. с. 75/.

Крім того відповідно до витягу про направлення листа на електронну пошту відповідачу 15.11.2022 направлена копія ухвали суду від 14.11.2022 /а. с. 74/.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, про неможливість подання відзиву у визначений строк суд не повідомив.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа правом щодо подання пояснень не скористалась.

Згідно з частинами 1, 2 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Чернігівською окружною прокуратурою в межах наданих повноважень вивчено стан дотримання законодавства з питань охорони культурної спадщини на території селища міського типу Березне Чернігівського району.

За результатами вивчення матеріалів виявлено факт протиправної бездіяльності Відділу освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради Чернігівського району, що полягає у неподанні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України на об`єкт культурної спадщини - поселення «Гориця» ІІ-І тис. до н. е., XI-XV ст. н.е., поселення «Гориця-1» II тис. до н.е, поселення «Гориця-2» сер. І тис. н.е., ХІІ-ХІІІ ст.н.е.

Наказами головного управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської обласної державної адміністрації від 28.07.2010 №149 та від 25.01.2011 №10 зазначені поселення були занесені до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Чернігівської області /а. с. 20, 22/.

На вказані об`єкти культурної спадщини Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації виготовлено облікові картки /а. с. 23-36/.

Відповідно до листа Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 12.10.2022 №15-1545/8 пропозиції від органів місцевого самоврядування (їх структурних підрозділів) Березнянської селищної ради Чернігівського району щодо внесення вищевказаних об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток до Департаменту не надходили /а. с. 19/.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні «інтереси держави», що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 3 наказу Генерального прокурора України від 28.05.2015 «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» визначено, що відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень органи прокуратури можуть отримувати, у тому числі, з інформації, що надходить до прокуратури від органів державної влади, органів місцевого самоврядування і державного нагляду (контролю).

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Зі змісту преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) вбачається, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Положеннями статті 1 Закону передбачено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Відповідно до абз. 6 ст.1 Закону охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Пам`ятка культурної спадщини - пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно зі ст.13 Закону об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.

Так, моніторингом Державного реєстру нерухомих пам`яток України встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України немає жодної пам`ятки культурної спадщини національного чи місцевого значення, що знаходяться на території повноважень Березнянської селищної ради.

Водночас, встановлено, що на території села Гориця (колишньої Локнистенської сільської ради) Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області розташовано 3 пам`ятки культурної спадщини, а саме поселення «Гориця» ІІ-І тис. до н. е., XI-XV ст., поселення «Гориця-1», II тис. до н.е., поселення «Гориця-2» сер. І тис., ХІІ-ХІІІ ст., які не внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які створюються радами для здійснення виконавчих функцій, повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Одночасно, п.п. 10 п. «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту.

При цьому, частиною 2 статті 6 Закону передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.

При цьому, частиною 2 статті 6 Закону передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно- правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць.

Крім цього, відповідно до інформації Березнянської селищної ради, що викладена в листі від 11.10.2022 за №01-02/90, виконавчим органом селищної рад - Відділом освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради не вживались заходи подання пропозицій про занесення вищевказаних об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України з причин кадрових змін в керівництві відділу, а також відсутності облікової документації на зазначені археологічні об`єкти культурної спадщини /а. с. 41-42/.

Правовий аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у даному випадку саме на відповідача - Відділ освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради покладається обов`язок подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і культури, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення поселення «Гориця» ІІ-І тис. до н. е., XI-XV ст. н.е., поселення «Гориця-1» II тис. до н.е, поселення «Гориця-2» сер. І тис. н.е., ХІІ-ХІІІ ст.н.е. до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до статей 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно із статтями 3-6 Закону державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Частиною 2 статті 5 Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; 6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №452, якою затверджено Порядок визначення категорій пам`яток.

Зокрема, п. 1. Порядку передбачено, що згідно з цим Порядком визначаються категорії пам`яток для внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр).

Попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним цим Порядком, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури (п. 5 Порядку).

Разом з цим, Порядок обліку об`єктів культурної спадщини регламентовано наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158.

Зокрема, облік об`єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фото-фіксацію об`єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об`єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об`єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (п. 1.3. Порядку).

На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 2.3. Порядку).

Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292 (п. 4.2. Порядку).

Крім того, п.5.1 Порядку передбачено, що відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 грудня 2004 року № 2245-IV «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам`ятками відповідно національного чи місцевого значення.

Для вирішення питання про занесення (незанесення) до Реєстру об`єктів культурної спадщини, включених до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення, зазначених у пункті 5.1 цього Порядку, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечують проведення перегляду цих списків (переліків). З цією метою орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть створювати комісію з перегляду списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення, зазначених у пункті 5.1 цього Порядку, до складу якої входять представники відповідного органу охорони культурної спадщини та кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), або укладати контракти на проведення перегляду з науково-дослідними та науково-проектними установами, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини (п. 5.2. Порядку).

Пунктом 5.3.Порядку передбачено, що під час перегляду здійснюється перевірка фактичної наявності об`єкта культурної спадщини, уточнення місцезнаходження (адреси) об`єкта культурної спадщини відповідно до сучасного найменування адміністративно-територіальних одиниць (області, району, міста, селища, села), вулиць, уточнення даних обліку про об`єкт культурної спадщини (назва, датування, вид, категорія), натурні обстеження об`єкта культурної спадщини, визначення його технічного стану, складання акта технічного стану, визначення культурної цінності об`єкта та обґрунтування занесення (незанесення) його до Реєстру, поновлення матеріалів фотофіксацїї об`єкта культурної спадщини, складання облікової документації.

Розгляд зазначеного Переліку з доданою до нього обліковою документацією на кожний із рекомендованих для занесення (незанесення) до Реєстру об`єктів культурної спадщини здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 3.1 розділу III цього Порядку (п. 5.4. Порядку).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які створюються радами для здійснення виконавчих функцій, повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.

Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.

Пунктом 10 пункту «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно п. 1.1 Положення про відділ, освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради (далі - Положення) відділ є структурним підрозділом, виконавчим органом Березнянської селищної ради.

Відповідно до п. 2.2. Положення метою відділу у галузі культури - реалізація державної політики у сфері культури та мистецтва, туризму, охорони культурної спадщини, а також у сфері міжнародних відносин, релігії та захисту національних меншин України. Забезпечення в межах, визначених законодавством, прав членів територіальної громади в сфері культури, туризму шляхом виконання державних, обласних та місцевих програм.

Правовий аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у даному спорі саме на відповідача - Відділ освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради покладається обов`язок щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Таким чином, відповідач допустив у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність при неподанні пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єктів культурної спадщини національного значення, що знаходяться на території Березнянської селищної ради, а саме: поселення «Гориця» ІІ-І тис. до н. е., XI-XV ст. н.е., поселення «Гориця-1» II тис. до н.е, поселення «Гориця- 2» сер. І тис. н.е., ХІІ-ХІІІ ст. н.е. до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, оскільки невжиття заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення розглядуваних об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному використанню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов керівника Чернігівської окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради щодо неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації з метою внесення об`єктів культурної спадщини, що знаходяться на території Березнянської селищної ради, а саме: поселення «Гориця» ІІ-І тис. до н. е., XI-XV ст. н.е., поселення «Гориця-1» II тис. до н.е, поселення «Гориця- 2» сер. І тис. н.е., ХІІ-ХІІІ ст. н.е. до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації про занесення об`єктів культурної спадщини, що знаходяться на території Березнянської селищної ради, а саме: поселення «Гориця» ІІ-І тис. до н. е., XI-XV ст. н.е., поселення «Гориця-1» II тис. до н.е, поселення «Гориця-2» сер. І тис. н.е., ХІІ-ХІІІ ст.н.е. до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Керівник Чернігівської окружної прокуратури, вул.Шевченка, буд.1,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ: 02910114.

Відповідач: Відділ освіти, культури, молоді і спорту Березнянської селищної ради, вул. Свято-Покровська, 2а,смт Березна,Чернігівський район, Чернігівська область,15622, код ЄДРПОУ: 44098857.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, вул. Коцюбинського, 70, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02231672.

Повний текст рішення суду виготовлено 22 грудня 2022 року.

Суддя О.В. Заяць