Постанова

від 23.12.2022 по справі 640/6444/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6444/19 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючогоВасиленка Я.М.,

суддівГанечко О.М., Кузьменка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2021 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РКГРУП» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «РКГРУП» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних №6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018;

- вважати податкові накладні №6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018 зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх фактичного надсилання для реєстрації 15.01.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2021 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Державна податкова служба України (правонаступник Державної фіскальної служби України) звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «РКГРУП» було сформовано податкові накладні:

- №6 від 21.12.2018 на загальну суму 149 760,00 грн., в т.ч. ПДВ 24 960,00 грн.;

- №7 від 21.12.2018 на загальну суму 299 520,00 грн., в т.ч. ПДВ 49 920,00 грн.;

- №10 від 21.12.2018 на загальну суму 149 760,00 грн., в т.ч. ПДВ 24 960,00 грн.;

- №12 від 22.12.2018 на загальну суму 485 326,80 грн., в т.ч. ПДВ 80 887,80 грн.

Листом (вих. №7 від 22.01.2019) ТОВ «РКГРУП» звернулось до Державної фіскальної служби України, в якому зазначило, що 15.01.2019 в період з 16 год. 33 хв. до 16 год. 44 хв. товариством з використанням програмного продукту «M.Е.Doc» було направлено для реєстрації податкові накладні №6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018; щодо зазначених податкових накладних не було отримано ні квитанції №1 про їх реєстрацію, ні квитанції про відмову в реєстрації чи зупинення реєстрації в ЄРПН. У вказаному листі ТОВ «РКГРУП» просило Державну фіскальну службу України виправити технічну помилку та здійснити реєстрацію податкових накладних № 6 від 21.12.2018, № 7 від 21.12.2018, № 10 від 21.12.2018, № 12 від 22.12.2018.

Лист був отриманий Державною фіскальною службою України 23.01.2019 та зареєстрований за вхід. №2666/6.

У відповідь на вказане звернення Державна фіскальна служба України листом (вих. №5107/6/99-99-09-07-02-15 від 31.01.2019) повідомила ТОВ «РКГРУП», що за даними ЄРПН ТОВ «РКГРУП» 15.01.2019 двічі направляло до ДФС податкові накладні № 7 від 21.12.2018 та № 12 від 22.12.2018, проте в зв`язку із перевищенням в документах суми ПДВ над сумою, на яку продавець має право реєструвати податкові накладні, податкові накладні не було зареєстровано, про що на адресу rgk3530576@ukr.net (по прямому з`єднанню) було надіслано квитанції №1; на момент спроби реєстрації зазначених податкових накладних сума ліміту СЕА ПДВ складала 21 362,14 грн.; податкові накладні №6 від 21.12.2018 та №10 від 21.12.2018 до ДФС на реєстрацію не надходили.

ТОВ «РКГРУП» звернулось до Державної фіскальної служби України із листом (вих. №17 від 05.02.2019), в якому просило надати суму реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ протягом 15.01.2019 за кожною операцією із зазначенням часу та відповідної суми.

Вказаний лист був отриманий Державною фіскальною службою України 06.02.2019 та зареєстрований за вхід. №4739/6.

У відповідь на вказане звернення Державна фіскальна служба України листом (вих. № 6984/6/99-99-12-03-09-15 від 13.02.2019) надала ТОВ «РКГРУП» витяг з СЕА ПДВ за 15.01.2019.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідачів щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних №6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що що ДФС як адміністратор системи електронного адміністрування ПДВ не виконала покладених на неї обов`язків щодо своєчасного відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем згідно з чинними нормами ПК України відомостей, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI. (далі ПК України)

Відповідно до пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказаний Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок № 1246).

Пунктами 1, 3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації; операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації (п. 4 Порядку № 1246).

Згідно із п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п.п.14, 15 Порядку № 1246).

Таким чином з наведеного вбачається, що податкові накладні, складені з 16 грудня по 31 грудня 2018 року, платник податку зобов`язаний зареєструвати до 15 січня 2019 року включно.

Для реєстрації податкових накладних платник податків зобов`язаний надіслати їх до ДФС в електронній формі протягом операційного дня, який триває з 8 до 20 години.

При цьому, після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та серед іншого проводиться перевірка наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 ПК України.

В свою чергу, п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених, зокрема, п.200-1.3, 200-1.9 ст.200-1 ПК України.

За приписами п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200-1.3 ст.200-1 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ??НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ, де: ?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; ?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником; ?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Не враховуються в обрахунку показника ?ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:

а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);

б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;

в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 січня 2016 року, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців.

?НаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п.200-1.9 ст.200-1 ПК України, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ??Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 встановлений Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі Порядок № 569).

Відповідно до п.9 Порядку № 569 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ,

де ?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;

?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 липня 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника ?Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 р.;

?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка, в тому числі з електронних рахунків, що були додатково відкриті відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 Кодексу платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

Під час розрахунку показника (?ПопРах) також враховується сума коштів:

- вилучених контролюючим органом відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 р., визначеними платником податків у податковій декларації з податку або уточнюючому розрахунку;

- у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам із спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку подається Казначейством до ДПС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків відповідно до порядку взаємодії органів ДПС та органів Казначейства в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

На підставі отриманої від Казначейства інформації ДПС зменшує суми залишку узгоджених податкових зобов`язань з податку платника, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що виникли на підставі податкових декларацій з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015 р. - для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період), які обліковуються в ДПС. ДПС не пізніше ніж через десять робочих днів з дати отримання такої інформації від Казначейства збільшує суму поповнення електронного рахунка платника податку на суму зменшення зазначеного залишку, формує та надсилає Казначейству коригуючі реєстри на суму наявного залишку узгоджених податкових зобов`язань, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі. При цьому зазначені коригуючі реєстри формуються ДПС в межах суми такого збільшення у міру виникнення зазначеного залишку в розрізі окремих документів, за якими обліковується такий залишок.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство на підставі таких реєстрів зменшує суму наявного залишку узгоджених податкових зобов`язань, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, про що повідомляє ДПС;

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Платникам податку, які станом на 1 січня 2016 р. зареєстровані платниками податку менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку після 1 січня 2016 р., - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців;

?НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;

?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування, що визначається на підставі задекларованих до відшкодування сум від`ємного значення податку, розрахованих за операціями, здійсненими після 1 липня 2015 р., згідно з податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до них, поданими контролюючому органу, починаючи з податкової звітності за:

- липень 2015 р. - для платників податку, що застосовують місячний звітний період;

- III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період.

Показник ?Відшкод підлягає коригуванню за результатами перевірок, що проводяться відповідно до Кодексу;

?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між:

- сумами податкових зобов`язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 липня 2015 р., та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015 р. для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;

- сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 липня 2015 р., та розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року.

Загальна сума перевищення (?Перевищ) визначається за кожний звітний (податковий) період наростаючим підсумком.

Реєстрація в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 р., здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 9 цього Порядку.

Для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до п.187.10 ст.187 Кодексу, під час проведення розрахунку суми ?Накл застосовуються суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року.

Такі суми податку застосовуються під час проведення розрахунку суми ?Накл на підставі податкової декларації з податку за звітний (податковий) період, в якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 Кодексу) у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку.

Під час проведення розрахунку показника ?Накл також застосовуються суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., які у зв`язку із застосуванням касового методу податкового обліку включені до складу податкового кредиту за звітні (податкові) періоди до періоду, за який вперше подається податкова декларація з податку за формою, що передбачає відображення таких сум податку. Для їх врахування в обчисленні показника ?Накл платники податку одноразово відображають такі суми у податковій декларації з податку за перший звітний (податковий) період, за який вперше подається така декларація за зазначеною формою.

Під час проведення розрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Сума податку (?Накл) платника податку, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на дату державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обчислення суми податку (?Накл) правонаступника такого реорганізованого платника податку за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Кодексу та з урахуванням результатів проведеної згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальної позапланової перевірки.

Сума податку (?Накл) платника податку, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на дату державної реєстрації припинення юридичної особи (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обчислення суми податку (?Накл) правонаступника такого реорганізованого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільним балансом за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до п.п.16.1.10 п.16.1 ст.16 Кодексу та з урахуванням результатів проведеної згідно з п.п.78.1.7 п.78.1 статті 78 Кодексу документальної позапланової перевірки.

Сума податку (?Накл) платника податку, що реорганізовується шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), зазначається таким платником податку у заяві відповідно до розподіленої частки майна згідно з розподільним балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку - правонаступників.

Сума податку (?Накл) платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, зазначається таким платником податку - правонаступником у заяві відповідно до отриманої частки майна згідно з розподільним балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку, яких реорганізовано. Така заява подається після підтвердження суми податку (?Накл) документальною перевіркою контролюючого органу.

Згідно із п.9-1 Порядку № 569, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (?Перевищ), а сума податку (?Накл), визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні (податкові) періоди виникнення зазначеного перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Реєстрі на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 р. (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні / розрахунки коригування за звітні (податкові) періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі (?Перевищ).

Таким чином з наведеного вбачається, що платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (? Накл), обчислену за формулою, передбаченою пп.200-1.3 ПК України (? Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт ?НаклВид ?Відшкод ?Перевищ). Всі показники формули обраховуються наростаючим підсумком, починаючи з 01.07.2015.

Судом першої інстанції було встановлено, що 15.01.2019 позивачем з використанням програмного продукту «M.Е.Doc» було направлено для реєстрації податкові накладні № 6 від 21.12.2018, № 7 від 21.12.2018, № 10 від 21.12.2018, № 12 від 22.12.2018; на момент надсилання спірних податкових накладних для реєстрації сума ліміту становила 311 362,14 грн.; сума ПДВ за податковими накладними № № 6, 7, 10, 12 становила 180 727,20 грн., що менше від суми ліміту.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем було сформовано податкові накладні:

- №6 від 21.12.2018 на загальну суму 149 760,00 грн., в т.ч. ПДВ 24 960,00 грн.;

- №7 від 21.12.2018 на загальну суму 299 520,00 грн., в т.ч. ПДВ 49 920,00 грн.;

- №10 від 21.12.2018 на загальну суму 149 760,00 грн., в т.ч. ПДВ 24 960,00 грн.;

- №12 від 22.12.2018 на загальну суму 485 326,80 грн., в т.ч. ПДВ 80 887,80 грн.

Не отримавши квитанції № 1 щодо вказаних податкових накладних, позивач листом (вих. № 7 від 22.01.2019) звернувся до Державної фіскальної служби України.

У відповідь на вказане звернення Державна фіскальна служба України листом (вих. № 5107/6/99-99-09-07-02-15 від 31.01.2019) повідомила позивача, що за даними ЄРПН ТОВ «РКГРУП» 15.01.2019 двічі направляло до ДФС податкові накладні №7 від 21.12.2018 та №12 від 22.12.2018; податкові накладні №6 від 21.12.2018 та №10 від 21.12.2018 до ДФС на реєстрацію не надходили.

Позивач звернувся із відповідним запитом до постачальника послуг з використання програмного продукту «M.Е.Doc» - ТОВ «Вектор Звіт». У відповідь на запит позивача ТОВ «Вектор Звіт» в листі (вих. № 1302/1 від 13.02.2019) зазначило, що:

- 15.01.2019 у роботі серверів обробки електронної звітності ДФС були зафіксовані технічні збої роботи, що підтверджується масовим зверненням клієнтів;

- в результаті технічних проблем були перебої в роботі прямого з`єднання, обробки та реєстрації ПН/РК, проблеми в обробці запитів до ЄПРН, а також відправки платникам квитанції про реєстрацію;

- відправка електронних ПН та РК, а також отримання квитанцій щодо реєстрації відбувається без участі серверів розробника, а здійснюється безпосередньо між програмою підприємства та сервером контролюючого органу;

- відправка документів з КП «M.Е.Doc» можлива по двом каналам зв`язку, в залежності від налаштувань користувача, через «Пряме з`єднання» або «Електронну пошту»;

- вся інформація щодо відправлення електронного звіту, а також спосіб його відправки фіксується в Протоколі подій відповідного документу КП «M.Е.Doc». Дата та час відправлення, що фіксується КП «M.Е.Doc», залежать від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та зазначається у вкладці «В дорозі»;

- на підставі вищезазначеного та наданої ТОВ «РКГРУП» копії протоколу відправки (вкладка «В дорозі») податкові накладні №6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018 були відправлені з програми «M.Е.Doc» з використанням електронної пошти, а саме: податкова накладна №6 від 21.12.2018 була відправлена 15.01.2019 о 16 год. 35 хв., податкова накладна №7 від 21.12.2018 була відправлена 15.01.2019 о 16 год. 44 хв., податкова накладна №10 від 21.12.2018 була відправлена 15.01.2019 о 16 год. 33 хв., податкова накладна №12 від 22.12.2018 була відправлена 15.01.2019 о 16 год. 42 хв.

Отже, колегія суддів підтверджує, що матеріалами справи підтверджується, що 15.01.2019 року позивачем було направлено до Державної фіскальної служби України податкові накладні № 6 від 21.12.2018, № 7 від 21.12.2018, № 10 від 21.12.2018, № 12 від 22.12.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за допомогою програмного забезпечення «M.Е.Doc» з використанням електронної пошти, що підтверджується протоколами відправки та листом ТОВ «Вектор Звіт». (вих. № 1302/1 від 13.02.2019).

Колегія суддів також враховує, що відповідно до скріншоту електронної сторінки Державної фіскальної служби України (https//cabinet.sfs.gov.ua/news/7F7F7855A624039CE0530A50280732C9) на сайті останньої було розміщено повідомлення наступного змісту: «Повідомляємо, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі». Тобто сервер ДФС був перезавантажений, що, на переконання суду, могло стати підставою для неотримання контролюючим органом відправлених податкових накладних.

Відповідно до положень п.201.10 ст.201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 2 Порядку № 1246 операційний день - це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно з п.3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

У 2019 році 15 січня (вівторок) був робочим днем.

Виходячи з аналізу матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що нездійснення реєстрації 15.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 6 від 21.12.2018, № 7 від 21.12.2018, № 10 від 21.12.2018, № 12 від 22.12.2018 відбулось не з вини позивача. Позивач вчасно 15.01.2019 - намагався провести реєстрацію в ЄРПН податкових накладних № 6 від 21.12.2018, № 7 від 21.12.2018, № 10 від 21.12.2018, № 12 від 22.12.2018.

Крім того, в ході розгляду справи в суді першої інстанції та при апеляційномй розгляді належних та допустимих доказів про надіслання позивачу квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних № 6 від 21.12.2018, № 7 від 21.12.2018, № 10 від 21.12.2018, № 12 від 22.12.2018 саме протягом операційного дня 15.01.2019 (з 8-ї години до 20-ї години), відповідачами надано не було, а тому, вірними є висновки про те, що відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів Державної податкової служби України про перевищення в податкових накладних № 7 від 21.12.2018 та № 12 від 22.12.2018 суми ПДВ над сумою, на яку продавець має право реєструвати податкові накладні, з огляду на наступне.

Відповідно до п.13 Порядку № 569 ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Судом першої інстанції було встановлено, що 05.02.2019 ТОВ «РКГРУП» звернулось до Державної фіскальної служби України із листом (вих. № 17 від 05.02.2019), в якому просило надати суму реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ протягом 15.01.2019 за кожною операцією із зазначенням часу та відповідної суми.

У відповідь на вказане звернення Державна фіскальна служба України листом (вих. № 6984/6/99-99-12-03-09-15 від 13.02.2019) надала ТОВ «РКГРУП» витяг з СЕА ПДВ за 15.01.2019.

Із вказаного витягу вбачається, що:

- станом на 11 год. 32 хв. ліміт ТОВ «РКГРУП» на рахунку СЕА ПДВ становив 21 362,14 грн.

- станом на 16 год. 15 хв. 15.01.2019 ліміт ТОВ «РКГРУП» на рахунку СЕА ПДВ становив 221 362,14 грн.

- станом на 16 год. 35 хв. 15.01.2019 ліміт ТОВ «РКГРУП» на рахунку СЕА ПДВ становив 311 362,14 грн.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що податкова накладна №7 від 21.12.2018 на загальну суму 299 520,00 грн., в т.ч. ПДВ 49 920,00 грн. була надіслана для реєстрації 15.01.2019 о 16 год. 44 хв., а податкова накладна №12 від 22.12.2018 була надіслана для реєстрації 15.01.2019 о 16 год. 42 хв.

Колегія суддів зауважує, що станом на час надсилання податкових накладних №7 від 21.12.2018 та №12 від 22.12.2018 для реєстрації в ЄРПН, реєстраційний ліміт ТОВ «РКГРУП» на рахунку СЕА ПДВ становив 311 362,14 грн., тоді як сума ПДВ по вказаним накладним 130 807,80 грн, що свідчить про необґрунтованість доводів податкового органу, що сума ПДВ податкових накладних №7 від 21.12.2018 та №12 від 22.12.2018 перевищувала суму, на яку продавець мав право реєструвати податкові накладні.

Також колегія суддів звертає увагу, що згідно із листа Головного управління ДФС у м. Києві (вих. № 5582/26-15-41-01-11 від 15.08.2019), копія якого наявна в матеріалах справи, інформація щодо зупинки реєстрації податкових накладних №6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018 у податкового органу відсутня.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ДФС як адміністратор системи електронного адміністрування ПДВ не виконала покладених на неї обов`язків щодо своєчасного відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей.

Отже, враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про правомірність висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних №6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкових накладних № 6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018 фактичною датою їх подання для реєстрації, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Колегія суддів також застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 по справі «Суомінен проти Фінляндії», відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Колегія суддів зауважує, що для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018 виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, з огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 21.12.2018, №7 від 21.12.2018, №10 від 21.12.2018, №12 від 22.12.2018 датою їх фактичного надходження, тобто 15.01.2019.

У контексті наведеного колегією суддів враховується, що задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх фактичного подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2021 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді:Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.