П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/10015/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
23 грудня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року (ухвалена в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літма" про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до Хмельницькогоокружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літма" про зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року адміністративний позов повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 листопада 2022 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що до Хмельницького окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області за №55-3060-22 від 20.09.2022 в якому просить: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Літма" привести у стан готовності захисну споруду - сховище №84097, що знаходиться за адресою: вул. Чорновола, 174/6 м. Хмельницький, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.
Так, вказаний позов обґрунтований тим, що інформацією ГУ ДСНС у Хмельницькій області стверджено про виявлення порушень вимог законодавства щодо утримання захисних споруд цивільного захисту, розташованих на території Хмельницької міської територіальної громади упродовж 2021-2022 років різними суб`єктами, у переліку яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Літма". Порушення цього товариства зафіксовані у пунктах 17-36 акту складеного ГУ ДСНС у Хмельницькій області №173 від 19.03.2021. Також, Товариству 19.03.2021 внесений Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки із строком виконання до 19.05.2021 і його директора 19.03.2021 притягнуто до відповідальності за ст.188 - 8 КУпАП.
Правовими підставами вказано Конституцію України, Закони України "Про прокуратуру", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про оборону України", Кодекс цивільного захисту України, "Про центральні органи виконавчої влади", Указ Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні, позиції Верховного Суду у справах №826/12192/16, 820/4717/16, №420/26/20, №04040/7154/18, №320/1724/19, №924/1237/17, №912/9/20, №903/129/18.
Позивач зазначає, що ГУ ДСНС у Хмельницькій області, як спеціально уповноважений державою орган, знаючи про триваюче порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Літма" щодо ігнорування вимог по приведенню сховища №84097 у відповідність до наказу МВС України №579, відповідних заходів для усунення порушення, не вживає.
А тому, позивач вказує, що у прокуратури виникло право і обов`язок вжити заходи з представництва інтересів держави у суді, враховуючи обізнаність позивача про порушення інтересів держави, а також беручи до уваги характер наданих на запити прокуратури відповідей, наявний виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжуються неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Отже, прокурор може здійснювати представництво, якщо: 1) суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту чи здійснює його неналежно; 2) відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом, а саме приписами статей 67 та 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.
Прокурор у позові вказує позивача - Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, і при цьому не встановлює обставин не здійснення захисту чи здійснення його неналежно, цим суб`єктом владних повноважень. Фактично прокурор просить, щоб суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Літма" виконати вимоги Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту від 19.03.2021, що не відповідає вимогам закону.
Також, потрібно враховувати висновок Верховного Суду викладений у постанові від 20.01.2022 у справі №0440/6277/18 (провадження №К/9901/32920/20), відповідно до якого: "48. Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.
З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2019 року в справі № 320/1724/19, від 09 жовтня 2019 року в справі № 0440/4892/18, від 04 жовтня 2019 року в справі № 804/4728/18, від 30 липня 2019 року в справі № 0440/6927/18, від 26 лютого 2020 року в справі № 804/4458/18, від 27 квітня 2020 року в справі № 826/10807/16, від 20 травня 2020 року в справі №580/17/20 і Суд не вбачає підстав відступу від нього у цій справі.
При цьому відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
З огляду на вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанціх, щодо наявності підстав для повернення адміністративного позову позивачу.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2022 |
Оприлюднено | 26.12.2022 |
Номер документу | 108056981 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Гонтарук В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні