Рішення

від 30.11.2022 по справі 910/5329/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2022Справа № 910/5329/22

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Петрук Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Інвест"

вул. Мельникова, буд. 12, м. Київ, 04050

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, офіс 103, м. Київ, 03035

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні позивача - Національний банк України

(01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106).

про зобов`язання вчинити дії

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сейф Інвест" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії, зокрема:

- Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" щодо не розкриття повної та достовірної інформації на офіційних веб-сайтах такими, що порушують ст. ст., 12, 12-1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"

- Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (код за ЄДРПОУ 41264766) розкрити на всіх власних веб-сайтах інформацію, передбачену в частинах першій та другій статті 12, частинах першій та четвертій статті 12-1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в обсязі та порядку, визначеному в Положенні про порядок розкриття інформації небанківськими фінансовими установами, що затверджене Постановою Правління НБУ від 05.11.2021 року № 114.

- Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (код за ЄДРПОУ 41264766) розкрити на всіх власних веб-сайтах інформацію про те, що кінцевий бенефіціарний власник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" Бакуненко Ліліан є громадянкою Російської Федерації.

- Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що кінцевий бенефіціарний власник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" Бакуненко Ліліан є громадянкою Російської Федерації.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.07.2022 р. позовна заява була залишена без руху на підставі ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.07.2022 р. було відкрите провадження у справі, за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 03.08.2022 року судом протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 07.09.2022 року.

17.08.2022 року до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що не визнає позов, вважає його безпідставним та необґрунтованим.

05.09.2022 року до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

06.09.2022 року позивачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 07.09.2022 року судом протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 05.10.2022 року.

19.09.2022 року до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшли заперечення.

21.09.2022 року до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сейф Інвест" надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2022 р. судом було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) та зобов`язано Національний банк України надати суду у строк до 26.10.2022 належним чином засвідчені копії доказів у справі №910/5329/22, а саме: копії документів, які подавалися до засновниками (учасниками) та/або бенефіціарними власниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" у зв`язку із набуттям істотної участі у даній фінансовій установі, в тому числі, але не виключно документи, що підтверджують джерела походження коштів (власний фінансовий стан) таких учасників/бенефіціарних власників.

25.10.2022 відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі.

26.10.2022 позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

08.11.2022 року до суду надійшли пояснення та витребувані документи від третьої особи - Національного банку України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.11.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 розгляд справи по суті відкладено на 30.11.2022 року.

У судовому засіданні 30.11.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 30.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, посилаючись на те, що останнім порушується законодавство України про фінансові послуги, зокрема обов`язок щодо опублікування інформації про фінансову компанію, включаючи структуру власності, кінцевих бенефіціарних власників, перелік ліцензій, джерела фінансування, дані про виконавчий орган тощо. Таке порушення зі сторони відповідача в свою чергу порушує законні права та інтереси позивача, як контрагента відповідача.

Судом встановлено, що 30 березня 2020 р. були проведені відкриті торги (аукціон) №N717120, оформлені протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020 року. За результатом вказаних торгів між Публічним акціонерним товариством «Український Професійний Банк» (далі - ПАТ «УПБ») та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено Договір № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020 року (далі - Договір), за яким передавалися права вимоги у тому числі за Договором про відкриття кредитної лінії № 729 від 26.12.2006 року та Іпотечним договором від 28.08.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 2286, а також Договором про відкриття кредитної лінії № 779 від 30.12.2013 року та Іпотечним договором від 18.11.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 3181.

Вказані Іпотечні договори № 2286 та № 3181 передбачали передачу в іпотеку ПАТ «УПБ» земельних ділянок, що на даний час належать ТОВ «СЕЙФ ІНВЕСТ», а саме ділянки, що розташовані на території Щасливської сільської ради, Бориспільського р-ну, Київської обл. з кадастровими номерами 3220888000:06:001:0008, 3220888000:06:001:0006, 3220888000:06:001:0012, 3220888000:06:001:0004, 3220888000:03:006:0113, 3220888000:04:002:0312, 32220888000:04:002:0029 (далі - Земельні ділянки).

24 червня 2020 року ТОВ «СЕЙФ ІНВЕСТ» отримало від ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА Повідомлення-вимогу про усунення порушень шляхом виконання порушеного зобов`язання, а саме шляхом погашення заборгованості за кредитним договором № 779 від 30.12.2013 року в порядку ст. ст. 35, 37, 38 Закону України «Про іпотеку» від 16 червня 2020 року.

Даним повідомленням-вимогою ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА повідомило ТОВ «СЕЙФ ІНВЕСТ» про відступлення на його користь прав вимоги за рядом кредитних і іпотечних договорів та попередило про намір звернути стягнення на належні ТОВ «СЕЙФ ІНВЕСТ» земельні ділянки, які є предметами іпотеки за іпотечними договорами. Таким чином, відповідач заявив майнові вимоги до позивача.

Правомірність таких майнових вимог відповідача не досліджуються судом, оскільки не є предметом розгляду даної справи, однак суд звертає увагу на наступне.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі № 910/12525/20 суд встановив, що на момент укладення між ПАТ «Український професійний банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав у ПАТ «Український професійний банк» не було прав кредитора у зобов`язаннях за кредитними договорами від 26.12.2006 № 729 та від 30.12.2013 № 779. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається. Аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб`єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи - власника майна, яке було обтяжено іпотекою. Тобто Велика Палата дійшла висновку, що ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» не набуло прав кредитора за кредитними договорами № 729 та 779.

В той же час судом встановлено, що ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» є фінансовою установою.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» основними видами діяльності компанії є: 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування) (Основний); 64.91 Фінансовий лізинг; 64.92 Інші види кредитування.

ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» має чотири діючі ліцензії на надання фінансових послуг в Україні, зокрема на надання послуг з фінансового лізингу (розпорядження Нацкомфінпослуг від 22.06.2017 № 2775), надання послуг з факторингу (розпорядження Нацкомфінпослуг від 22.06.2017 № 2775), надання гарантій (розпорядження Нацкомфінпослуг від 22.06.2017 №2775, переоформлена 01.07.2020) та надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту (розпорядження Нацкомфінпослуг від 13.07.2017 № 3188.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон про фінансові послуги) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону про фінансові послуги фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3-1 Закону про фінансові послуги захист прав споживачів фінансових послуг ґрунтується на принципі забезпечення своєчасного надання повної, точної та достовірної інформації про фінансові послуги, суб`єктів господарювання, які надають фінансові послуги, та про їх фінансовий стан.

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 9 Закону про фінансові послуги фінансові установи та особи, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, зобов`язані оприлюднювати інформацію про структуру своєї власності та всі зміни у своїй структурі власності в обсязі та порядку, що встановлені нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону про фінансові послуги структура власності фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, повинна відповідати вимогам щодо прозорості, а також іншим вимогам, встановленим законами України та нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 12-1 Закону про фінансові послуги фінансові установи повинні також розкривати шляхом розміщення на безоплатній основі в загальнодоступній інформаційній базі даних про фінансові установи та на власних веб-сайтах (веб-сторінках) в обсязі та порядку, встановлених відповідним органом, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, таку інформацію:

1) повне найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження фінансової установи;

2) перелік фінансових послуг, що надаються фінансовою установою;

3) відомості про власників істотної участі (у тому числі осіб, які здійснюють контроль за фінансовою установою);

4) відомості про склад наглядової ради та виконавчого органу фінансової установи;

5) відомості про відокремлені підрозділи фінансової установи;

6) відомості про ліцензії та дозволи, видані фінансовій установі;

7) річну фінансову та консолідовану фінансову звітність;

8) відомості про порушення провадження у справі про банкрутство, застосування процедури санації фінансової установи;

9) рішення про ліквідацію фінансової установи;

10) іншу інформацію про фінансову установу, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону.

Згідно з ч. 5 ст. 12-1 Закону про фінансові послуги фінансові установи забезпечують доступність інформації, розміщеної на власних веб-сайтах (веб-сторінках) відповідно до частини четвертої цієї статті, не менше ніж за останні три роки.

Відповідно до п. 6 Постанови Правління НБУ від 05.11.2021 року № 114 «Про затвердження Положення про порядок розкриття інформації небанківськими фінансовими установами» (далі - Положення про розкриття інформації) надавач фінансових послуг зобов`язаний розкривати на всіх власних вебсайтах інформацію, передбачену в частинах першій та другій статті 12, частинах першій та четвертій статті 12-1 Закону про фінансові послуги, в обсязі та порядку, визначених у цьому Положенні.

Відповідно до п. 7 Положення про розкриття інформації надавач фінансових послуг розкриває на власному вебсайті інформацію щодо себе, умов та порядку діяльності, уключно щодо фінансових послуг, які ним надаються клієнту, якщо інше не встановлено законодавством України, у таких мінімальному обсязі та порядку:

1) відомості про найменування:

повне найменування надавача фінансових послуг відповідно до його установчих документів та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

комерційне (фірмове) найменування надавача фінансових послуг відповідно до його установчих документів (за наявності);

2) інформацію про торговельні марки (знаки для товарів і послуг), які використовуються надавачем фінансових послуг для надання ним відповідних видів фінансових послуг, шляхом розміщення на власному вебсайті наявного зображення позначень, які є об`єктом торговельної марки, свідоцтва про реєстрацію/заявки на торговельну марку (знак для товарів та послуг) (за наявності) або документів, які підтверджують наявність інших правових підстав використання торговельних марок (знаків для товарів і послуг);

3) відомості про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі: дата та номер запису про державну реєстрацію юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи;

4) відомості про місцезнаходження:

місцезнаходження відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру із зазначенням поштового індексу, області, району, населеного пункту, району населеного пункту (за наявності), вулиці, номера будинку, номера корпусу (за наявності), номера офісу (квартири) (за наявності);

фактична адреса місця провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, якщо місцезнаходження надавача фінансових послуг не збігається з місцем провадження такої діяльності, із зазначенням поштового індексу, області, району, населеного пункту, району населеного пункту (за наявності), вулиці, номера будинку, номера корпусу (за наявності), номера офісу (квартири) (за наявності);

5) відомості щодо включення надавача фінансових послуг до Державного реєстру фінансових установ/Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, шляхом розміщення інформації про дату та номер рішення про внесення надавача фінансових послуг до Державного реєстру фінансових установ/Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, шляхом розміщення на власному вебсайті копії свідоцтва про реєстрацію надавача фінансових послуг/довідки про взяття на облік юридичної особи та/або гіперпосилання, що забезпечує перенаправлення (відсилання) на сторінку офіційного Інтернет-представництва Національного банку, на якій можливо перевірити таку інформацію;

6) перелік власних вебсайтів надавача фінансових послуг, які використовуються надавачем фінансових послуг для надання ним відповідних видів фінансових послуг та на яких здійснюється інформування про умови та порядок діяльності надавача фінансових послуг, умови та порядок надання ним фінансових послуг, а також обслуговування клієнтів;

7) перелік фінансових послуг, на надання яких має право надавач фінансових послуг, із зазначенням назв ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг, дати рішення про видачу ліцензії та/або гіперпосилання, що забезпечує перенаправлення (відсилання) на сторінку офіційного Інтернет-представництва Національного банку, на якій можливо перевірити такі відомості;

8) перелік осіб, які надають посередницькі послуги (якщо фінансова послуга надається за участю посередників), шляхом розміщення таких відомостей:

найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи-підприємця;

ідентифікаційний код юридичної особи, яка надає посередницькі послуги, в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця;

види послуг (діяльності), які має право надавати (здійснювати) посередник [консультування, експертно-інформаційні послуги, робота, пов`язана з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів, оцінка кредитоспроможності споживача, ідентифікація та верифікація клієнта, врегулювання простроченої заборгованості та/або інші види діяльності посередника, установлені законодавством України], а також обсяг повноважень такого посередника щодо їх надання (здійснення);

9) інформацію про умови та порядок надання фінансових послуг шляхом розміщення на власному вебсайті копій внутрішніх правил, якими визначено умови та порядок надання тих видів фінансових послуг, що надаються клієнтам таким надавачем фінансових послуг, а якщо надавач фінансових послуг є страховиком, - копії правил страхування, кредитною спілкою - копії положень про порядок надання фінансових послуг/положень про фінансові послуги;

10) відомості про режим робочого часу надавача фінансових послуг, протягом якого здійснюється надання відповідних видів фінансових послуг, а саме робочі та вихідні дні, робочі години та години перерви;

11) перелік відокремлених підрозділів надавача фінансових послуг (далі - відокремлені підрозділи) (за наявності) із зазначенням таких відомостей:

повне найменування відокремленого підрозділу;

ідентифікаційний код відокремленого підрозділу в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (за наявності);

прізвище, ім`я, по батькові та назва посади керівника відокремленого підрозділу;

місцезнаходження відокремленого підрозділу із зазначенням поштового індексу, області, району, населеного пункту, району населеного пункту (за наявності), вулиці, номера будинку, номера корпусу (за наявності), номера офісу (квартири) (за наявності);

перелік фінансових послуг, які надаються через відокремлений підрозділ;

режим робочого часу відокремленого підрозділу, а саме робочі та вихідні дні, робочі години та години перерви;

номер(и) телефону для звернень клієнтів і режим його (їх) роботи, адреси електронної скриньки та поштової адреси для листування з відокремленим підрозділом;

дату закриття відокремленого підрозділу і контактну інформацію для звернень клієнтів у такому випадку;

12) відомості про порушення провадження в справі про банкрутство, застосування процедури санації надавача фінансових послуг із зазначенням інформації про факт порушення справи про банкрутство надавача фінансових послуг, відкриття процедури санації надавача фінансових послуг, дати порушення справи про банкрутство, дати відкриття процедури санації надавача фінансових послуг та найменування суду, який постановив відповідну ухвалу (у разі настання визначених у підпункті 12 пункту 7 розділу II цього Положення обставин);

13) відомості про початок процедури ліквідації надавача фінансових послуг із зазначенням дати прийняття рішення про відкриття ліквідаційної процедури надавача фінансових послуг та найменування органу надавача фінансових послуг або суду, який прийняв відповідне рішення (у разі настання визначених у підпункті 13 пункту 7 розділу II цього Положення обставин);

14) річну фінансову та консолідовану фінансову звітність, якщо відповідно до законодавства України потрібно складати консолідовану фінансову звітність, шляхом розміщення річної фінансової та консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом, що підтверджує її достовірність;

15) іншу інформацію про надавача фінансових послуг, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства України, шляхом розкриття звітних даних про його діяльність (інших, ніж фінансова та консолідована фінансова звітність), що складаються та подаються відповідно до вимог законів з питань регулювання ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, в обсязі, визначеному в пункті 9 розділу II цього Положення;

16) відомості про склад наглядової ради та виконавчого органу надавача фінансових послуг шляхом розміщення:

прізвищ, імен та по батькові і назв посад осіб, призначених до наглядової ради надавача фінансових послуг, якщо законодавством України вимагається обов`язкове утворення наглядової ради;

прізвищ, імен та по батькові і назв посад осіб, призначених до виконавчого органу надавача фінансових послуг.

Відповідно до п. 13 Положення про розкриття інформації надавач фінансових послуг, крім кредитної спілки, розкриває інформацію про структуру власності надавача фінансових послуг в обсязі та порядку, визначених нормативно-правовим актом Національного банку про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг.

Згідно з п. 17 Положення про розкриття інформації унесення змін до інформації, яка підлягає розкриттю відповідно до цього Положення шляхом її розміщення на вебсайті, уключаючи у формі окремих документів, оформляється шляхом її викладення в новій редакції із зазначенням дати, з якої набирають чинності такі зміни.

Відповідно до п. 27 Положення про розкриття інформації надавачу фінансових послуг забороняється використовувати власний вебсайт та/або інформацію на власному вебсайті з метою введення відвідувачів вебсайту та клієнтів в оману щодо правового статусу надавача фінансових послуг та правильного розуміння клієнтом суті фінансових послуг, що надаються.

Таким чином, Законом про фінансові послуги передбачений чіткий обов`язок фінансової установи розкривати визначену законодавством інформацію про себе на всіх своїх офіційних веб-сайтах.

В той же час судом було встановлено, що ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» вказану інформацію належним чином не розміщує, чим порушує вищенаведені норми законодавства та права всіх своїх контрагентів, клієнтів та споживачів, в тому числі ТОВ «СЕЙФ ІНВЕСТ».

Із наданих доказів суд з`ясував, що у відповідача є декілька веб-сайтів у мережі Інтернет, зокрема за наступними посиланнями: https://investohills.com/ та http://vesta-finance.com.ua/.

Дані сайти не містить всієї інформації щодо фінансової установи, яка відповідно до ст. 12-1 Закону про фінансові послуги та п. 7 Положення про розкриття інформації має обов`язково розкриватися фінансовою установою на своєму веб-сайті.

Зокрема на вказаних веб-сайтах відсутня повна та достовірна інформація щодо відповідача як фінансової установи, в тому числі за останні три роки, а саме мова йде про наступну обов`язкову для опублікування інформацію: повне найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження фінансової установи, перелік фінансових послуг, що надаються фінансовою установою, відомості про власників істотної участі (у тому числі осіб, які здійснюють контроль за фінансовою установою), відомості про склад наглядової ради та виконавчого органу фінансової установи, відомості про ліцензії та дозволи, видані фінансовій установі, річна фінансова та консолідована фінансова звітність, відомості про режим робочого часу надавача фінансових послуг.

Суд встановив, що офіційний веб-сайт ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» за посиланням https://investohills.com/ не містить повного найменування фінансової установи, не зазначається її код за ЄДРПОУ, а вказане на веб-сайті місцезнаходження («Киев, ул. Верхний Вал, 28») не відповідає інформації, наявній в ЄДР, оскільки відповідно до даних ЄДР місцезнаходженням відповідача є: вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, офіс 103, м. Київ, 03035.

На сайті за посиланням https://investohills.com/ зазначається, що «Бенефіціарними власниками групи компаній Інвестохіллс є ОСОБА_1 (голова правління найбільшої приватної нафтогазової компанії України - «Укрнафтобуріння», УНБ) та ОСОБА_2 (у минулому - голова правління «Альфа-Банк Україна»)». При цьому структура власності актуальна, а також зміни, що відбувалися протягом останніх трьох років, не відображені, розміри часток власників істотної участі не зазначаються. Більше того, навіть наведена інформація не відповідає дійсності, оскільки бенефіціарним власником ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» є ОСОБА_3 .

Суд встановив, що учасниками ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» на даний час є громадянин України ОСОБА_4 , якому належить частка в статутному капіталі в розмірі 70 000,00 гривень, що становить приблизно 0,097%, та ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42554108), якому належить частка в розмірі 71 930 000,00 гривень, тобто 99,903%.

На даний час в ЄДР в якості кінцевого бенефіціарного власника зазначений ОСОБА_3 , якому належить 94,91% у статутному капіталі компанії (непрямий вплив).

В той же час непрямим власником ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» також є громадянка російської федерації ОСОБА_5 . На даний час її частка в ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» формально становить близько 4,99% через опосередковане володіння компанією.

При цьому відповідно до інформації із ЄДР до 25.05.2022 року кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» були: ОСОБА_3 , що мав непрямий вирішальний вплив на 24,97% через ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС УКРАЇНА»; та ОСОБА_5 , що мала непрямий вирішальний вплив на 74,93% через ТОВ «ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС УКРАЇНА».

Вказані зміни не відображені на офіційних веб-сайтах відповідача. Крім того, із наданих суду доказів підтверджується, що відповідні веб-сайти не містять інформації щодо змін у структурі власності відповідача за останні три роки, як цього вимагає законодавство.

Судом також встановлено, що ОСОБА_5 , що до 25.05.2022 року була бенефіціарним власником ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», а на даний час є непрямим власником ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» на 4,99%, є громадянкою російської федерації, про що відповідач не опублікував відповідну інформацію на своїх веб-сайтах. Суд також встановив, що дана інформація не була повідомлена до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг під час погодження набуття ОСОБА_5 істотної участі у ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», а також не була відображена і ЄДР, де вказувалося, що вона є громадянкою Ізраїлю.

ОСОБА_5 набула істотну участь у ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» шляхом придбання 100% частки у компанії ASTREUS HOLDINGS LIMITED (Республіка Кіпр) у попереднього власника - МАРІА ПРОКОПІ. При цьому незважаючи на те, що розмір статутного капіталу компанії ASTREUS HOLDINGS LIMITED, а отже і реальна вартість 100% частки становить 2 145 951,00 євро, вона 100% частку у вказаній компанії придбала за 20 000 грн.

Крім того, суд встановив, що бенефіціарними власниками протягом останніх трьох років у ТОВ «ФК «ІНВЕСТХІЛЛС ВЕСТА» було ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а структура власності відповідача із урахуванням змін включала наявність іноземних компаній, зокрема INVESTOHILLS PARTNERS LTD (Республіка Кіпр), ADECCO LTD (Республіка Сейшельські острови), ASTREUS HOLDINGS LTD (Республіка Кіпр), D.A SECRETARIAL LIMITED (Республіка Кіпр). Інформації щодо усіх змін структури власності за останні три роки у передбачені законодавством формі відповідач не публікує, чим порушує законодавство України.

Також ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» має ліцензії на надання певних видів фінансових послуг, однак про наявність даних ліцензій на сайті за посиланням https://investohills.com/ не зазначається. Так само на вказаному сайті жодної фінансової звітності ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» не опубліковано.

На вказаному веб-сайті https://investohills.com/ відсутні відомості щодо годин роботи компанії, протягом яких здійснюється надання відповідних видів фінансових послуг, а саме робочі та вихідні дні, робочі години та години перерви.

Таким чином, на веб-сайтах відповідача за посиланням https://investohills.com/, так і за посиланням http://vesta-finance.com.ua/ відсутня повня інформація, що передбачена законодавством як обов`язкова для розкриття, чим відповідач грубо порушує норми законодавства.

Вказані обставини відповідачем не було спростовано. А доводи відповідача щодо того, що на його веб-сайті http://vesta-finance.com.ua/ розміщена вся передбачена законодавством України інформація, суд не приймає до уваги, оскільки такі доводи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами.

В той же час право позивача мати вільний доступ до інформації про фінансову установу забезпечується законом. Позивач як контрагент (клієнт) фінансової установи має право володіти повною і достовірною інформацією про дану фінансову установу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є, серед іншого, гарантованість права на інформацію та достовірність і повнота інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод та обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо (ч. 2 ст. 29 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства, що становлять суспільний інтерес, - підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств.

Таким чином ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА як фінансова установа належить до розпорядників інформації і відповідно до ст. 12-1 Закону про фінансові послуги та п. 7 Положення про розкриття інформації має обов`язково розкривати певну визначену законодавством інформацію щодо фінансової установи на всіх своїх веб-сайтах.

Зважаючи на це, суд задовольняє вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача розкрити інформацію, передбачену в частинах першій та другій статті 12, частинах першій та четвертій статті 12-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в обсязі та порядку, визначеному в Положенні про порядок розкриття інформації небанківськими фінансовими установами, що затверджене Постановою Правління НБУ від 05.11.2021 року № 114, а також інформацію про те, що кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» була громадянка російської федерації ОСОБА_5 .

Щодо позовної вимоги зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що кінцевий бенефіціарний власник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" ОСОБА_5 є громадянкою Російської Федерації, суд зазначає наступне.

Суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги, оскільки на час прийняття рішення у даній справі відповідно до даних ЄДР ОСОБА_5 не вказана в якості бенефіціарного власника відповідача.

Щодо вимоги позивача про визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" щодо не розкриття повної та достовірної інформації на офіційних веб-сайтах такими, що порушують ст. ст. 12, 12-1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" суд повідомляє наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 зауважено, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2022 по справі №921/591/20 зауважив, що додатково, в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що визнання дій відповідача щодо не розкриття повної та достовірної інформації на офіційних веб-сайтах такими, що порушують ст. ст., 12, 12-1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", не є ефективним способом захисту порушеного відповідачем права. А тому дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу відхилені судом як такі, що не спростовують висновків суду. Належних та допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач та третя особа суду не подали.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код за ЄДРПОУ 41264766, вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, офіс 103, м. Київ, 03035) розкрити на всіх власних веб-сайтах інформацію, передбачену в частинах першій та другій статті 12, частинах першій та четвертій статті 12-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в обсязі та порядку, визначеному в Положенні про порядок розкриття інформації небанківськими фінансовими установами, що затверджене Постановою Правління НБУ від 05.11.2021 року № 114.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код за ЄДРПОУ 41264766, вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, офіс 103, м. Київ, 03035) розкрити на всіх власних веб-сайтах інформацію про те, що кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» була громадянка російської федерації ОСОБА_5 .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код за ЄДРПОУ 41264766, вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, офіс 103, м. Київ, 03035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» (код за ЄДРПОУ 36412180, вул. Мельникова, буд. 12, м. Київ, 04050) 4962,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 16.12.2022

Суддя М.О. Лиськов