Рішення
від 23.12.2022 по справі 910/7909/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2022Справа № 910/7909/22за позовомДержавного підприємства «Український державний центр радіочастот»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Просат»

простягнення 93 963,52 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Просат» про стягнення 63 679,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3368/405м-13 від 01.08.2013 у частині своєчасної оплати виконаних робіт, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 63 679,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 позовну заяву залишено без руху.

13.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Оскільки у справі № 910/7909/22 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно п. 1 якого постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. При цьому, строк воєнного стану неодноразово продовжувався.

Оскільки, розгляд справи № 910/7909/22 припав на період дії воєнного стану, з метою належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 910/7909/22 та надання йому можливості реалізувати процесуальні права, судом було двічі направлено на адресу ТОВ «Просат» ухвалу суду від 19.09.2022, однак, зазначену ухвалу відповідачем отримано не було.

17.10.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За наслідками розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог до 93 963,52 грн, судом прийнято зазначену заяву до розгляду.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Просат» (замовник, відповідач) та Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (виконавець, позивач) укладено Договір № 3368/40м-13 від 01.08.2013 на виконання робіт, пов`язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків щодо ЕМС РЕЗ, оформленням дозволів на експлуатацію РЕЗ та проведення робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад робіт РЕЗ замовника (договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом даного договору є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків, оформленням дозволів на експлуатацію РЕЗ замовника.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов`язується протягом всього терміну дії цього договору - розглянути в установленому порядку заяви замовника про видачу висновків щодо ЕМС РЕЗ та дозволів та їх експлуатацію на підставі проведення актів ПТК РЕЗ замовника, для чого: згідно з чинним законодавством України розглянути заяву замовника про видачу висновку щодо ЕМС РЕЗ замовника; провести підбір радіочастот; провести розрахунок ЕМС РЕЗ замовника; провести погодження та міжнародну координацію (у разі необхідності); підготувати висновок щодо ЕМС РЕЗ замовника та надати його замовнику; у випадку негативного результату надати замовнику обґрунтовану відмову у видачі висновку щодо ЕМС РЕЗ; провести робота з первинного технічного контролю (ПТК) РЕЗ замовника; на підставі результату робіт з ПТК надати дозвіл на експлуатацію РЕЗ замовника або обґрунтовану відмову щодо видачі дозволу на експлуатацію; проводити роботи з продовження терміну дії (переоформлення дозволів) дозволів на експлуатацію РЕЗ; у випадках негативного результату проведеної роботи заявочні документи замовнику не повертаються.

Згідно п. 2.2 договору виконавець зобов`язується здійснювати роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах частот, що використовує замовник, з метою забезпечення ЕМС РЕЗ замовника з РЕЗ інших користувачів; інформувати замовника про радіозавади, що виникають з його вини і вживати передбачені законодавством України заходи з метою усунення їх дії; виявляти у присвоєній замовнику смузі частот джерела радіозавад та усувати їх у строки та у порядку, визначених нормативно-правовими актами; за заявками замовника виконувати роботи з виявлення та усунення дії джерел радіозавад, які впливають на роботу РЕЗ замов6ника. Виконавець зобов`язується не надавати відомості про структуру мережі та РЕЗ замовника без його дозволу, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до абз. 2 п. 3.4 Договору вартість робіт (послуг), пов`язаних з розглядом заявочних документів, розрахунком ЕМС. присвоєнням радіочастот, призначенням позивних сигналів, міжнародною координацією (у разі необхідності), підготовкою висновків щодо ЕМС, оформленням дозволів, визначається на підставі чинних «Тарифів на роботи (послуги) ДП «Український державний центр радіочастот», пов`язаних з користування радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу».

Згідно з п. 3.5. Договору конкретна сума вартості робіт визначається рахунками, які виконавець в установлені законодавством терміни надає замовнику.

Оплата за виконання робіт здійснюється шляхом перерахування суми, виставленої в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 3.8. Договору виконання всіх робіт, які вказані у договорі, підтверджується відповідними актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами, які виконавець надсилає замовнику після надання висновку щодо ЕМС та/або дозволу на експлуатацію.

Пунктами 3.12., 3.13. Договору визначено, що виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника. Розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням EMC РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку.

Згідно з п. 6.1. та п. 6.2. Договір укладений на період в 1 (один) календарний рік, набирає чинності з 1 серпня 2013 року. Цей договір вважається подовженим на кожний наступний період тривалістю в 1 (один) календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку що даний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов Договору Позивачем надсилались Відповідачу:

- 24.06.2022 листом №03113311350597 рахунки №823 від 27.01.2022, №1976 від 24.02.2022 та акти про виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) РЕЗ (РО) (Акт) №22-823 від 31.01.2022 на суму 14 941,68 грн та №22-1976 від 28.02.2022 на суму 14 704,08 грн, які 13.07.2022 повернулись відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання;

- 24.06.2022 листом №031133150554 рахунок №2762 від 28.03.2022 та акт №22-2762 від 31.03.2022 на суму 14 466,48 грн, які 12.07.2022 повернулись відправнику;

- 01.07.2022 листом №0311331325185 рахунок №2990 від 29.04.2022 та акт №22-2990 від 29.04.2022 на суму 1 007,16 грн, які 22.07.2022 повернулись відправнику;

- 24.06.2022 листом №0311331350562 рахунок №3244 від 31.05.2022 та акт №22-3244 від 31.05.2022 на суму 14 221,56 грн, які 12.07.2022 повернулись відправнику;

- 08.07.2022 рахунок №3905 від 30.06.2022 та акт №22-3905 від 30.06.2022 на суму 14 221,56 грн, які 26.07.2022 повернулись відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання;

- 19.08.2022 рахунок №4408 від 29.07.2022 та акт №22-4408 від 29.07.2022 на суму 13 825,56 грн, які 29.08.2022 повернулись відправнику за зворотною адресою за відсутності адресата за адресою.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3368/405м-13 від 01.08.2013 у частині своєчасної оплати виконаних робіт, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 93 963,52 грн, з яких: заборгованість у розмірі 87 388,08 грн та 6 575,44 грн пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом було встановлено, що між ТОВ «Просат» та ДП «Український державний центр радіочастот» укладено Договір № 3368/40м-13 від 01.08.2013 на виконання робіт, пов`язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків щодо ЕМС РЕЗ, оформленням дозволів на експлуатацію РЕЗ та проведення робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад робіт РЕЗ замовника (договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом даного договору є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків. оформленням дозволів на експлуатацію РЕЗ замовника.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Згідно із п. 1 ст. 889 ЦК України, за договором підряду замовник зобов`язаний сплатити підряднику встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.3 ст. 212 ЦК України, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Так, судом встановлено, що виконавцем надсилались замовнику засобами поштового зв`язку рахунки та акти виконаних робіт за період січень липень 2022 року, на загальну суму 87 388,08 грн.

Однак, зазначені акти та рахунки (кореспонденція) не були отримані відповідачем (замовником).

Відтак, за відсутності документального підтвердження поважності причин неотримання актів та рахунків (кореспонденції), суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від її прийняття, а тому в силу ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України зазначені вище рахунки та акти є врученими відповідачу.

Оскільки відповідач ухилився від підписання зазначених вище актів, їх не підписав та не повернув позивачу, суд приходить до висновку, що роботи за вказаними актами за договором вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

Відтак, суд враховуючи умови п. 3.13. дійшов висновку, що строк оплати виконаних робіт настав.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виконання зобов`язання по сплаті виконаних позивачем робіт в повному обсязі, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 87 388,08 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), а відтак, задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 6 575,44 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.13 договору передбачено, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням EMC РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку.

Згідно п. 4.3. договору за порушення грошових зобов`язань замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент здійснення розрахунків від суми простроченого платежу.

З аналізу вищезазначених положень договору слідує, що визначена п. 4.3 договору штрафна санкція за своєю правовою природою є штрафом, оскільки, пеня, як різновид неустойки, характеризується, зокрема, триваючим характером нарахування пені здійснюється за кожний день прострочення, тоді-як, штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Суд зазначає, що пунктом 4.3 договору встановлено базу нарахування штрафу: сума простроченого платежу та відсоток: подвійна облікова ставка НБУ, визначена на момент здійснення розрахунків. При чому, враховуючи зміст пункту 3.13 договору, суд приходить до висновку, що під поняттям «розрахунки», про які йде мова в п. 4.3 договору, мається на увазі розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням EMC РЕЗ.

Суд враховує, що облікова ставка Національного банку є одним з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб`єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку. Тобто, облікова ставка є не статичним, а динамічним показником.

Відтак, відповідальність, визначена пунктом 4.3 договору застосовується у разі порушенням замовником строку сплати коштів за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням EMC РЕЗ, однак, може застосовуватися лише у випадку, коли така плата все ж таки була здійснена, оскільки, для визначення відсотку для нарахування штрафу необхідно встановити момент здійснення розрахунків.

Приписами статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів здійснення сплати коштів за виконані позивачем роботи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування відповідальності, передбаченої п. 4.3 договору та відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 6 575,44 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Просат" (03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 89-А, ідентифікаційний код: 33689783) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, місто Київ, проспект Перемоги, 151, ідентифікаційний код: 01181765) заборгованість у розмірі 87 388 (вісімдесят сім тисяч триста вісімдесят вісім) грн 08 коп. та судовий збір у розмірі 2 307 (дві тисячі триста сім) грн 38 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата ухвалення рішення23.12.2022
Оприлюднено26.12.2022

Судовий реєстр по справі —910/7909/22

Рішення від 23.12.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Картавцева Ю.В.

Ухвала від 18.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Картавцева Ю.В.

Ухвала від 28.08.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Картавцева Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні