Рішення

від 23.12.2022 по справі 911/1296/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

23.12.2022Справа № 911/1296/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу №911/1296/22

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ОНТ-Груп» (ідентифікаційний код: 43733110; 18028, м. Черкаси, вул. 14-го Грудня, буд. 87; поштова адреса: 18016, м. Черкаси, вул. Портова, 5; електрона пошта: 4dennyb@gmail.com)

доприватного акціонерного товариства «Ю.П.П.» (ідентифікаційний код: 30573721; 08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 70; адреса для листування: 03026, м. Київ, вул. Столичне шосе, 100)

простягнення 67 489,94 грн,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНТ-ГРУП» (далі позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до приватного акціонерного товариства «Ю.П.П.» (далі відповідач, ПАТ «Ю.П.П.») про стягнення 67 489,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані таким:

- позивач посилається на порушення виконання відповідачем зобов`язань за договором користування холодильною камерою від 04.12.2020 №04/12/20-ХК (далі - Договір) в частині повернення коштів, попередньо сплачених в якості попередньої плати за користування, але не використаних до припинення користування майном;

- Договір укладено щодо користування нерухомим майном- холодильною камерою №201 загальною площею 216,5 кв.м та приміщенням експедиції (авто-рампа №5) загальною площею 35 кв.м, що знаходиться у виробничо-складському комплексі літера В, Г за адресою: 0326, м. Київ, вул. Столичне шосе, 100.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2022 постановлено направити матеріали позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення для усунення недоліків позовної заяви.

22.09.2022 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №911/1296/22; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

07.11.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

22.11.2022 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій ТОВ «ОНТ-ГРУП» заперечив проти доводів ПАТ «Ю.П.П.» і підтвердив отримання від відповідача грошових коштів і наявність заборгованості у розмірі 32 165 грн. Також, просив у зв`язку з частковим добровільним погашенням заборгованості відповідачем позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ПАТ «Ю.П.П.» 32 165 грн попередньої оплати за договором користування холодильною камерою.

30.11.2022 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому ТОВ «Ю.П.П.» заперечило проти доводів позивача.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами, внесеними Указами №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, які затверджені відповідними Законами України), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 ПАТ «Ю.П.П.» (розпорядник) і ТОВ «ОНТ-ГРУП» (користувач) укладено Договір, відповідно до умов якого:

- розпорядник передає, а користувач приймає в строкове платне користування частину холодильної камери №201, загальною площею 216,5 м.кв., та приміщення експедиції (авто - рампа №5), загальною площею 35 м.кв., що знаходяться у виробничо-складському комплексі Літера В, Г за адресою с. Київ, вул. Столичне шосе, 100 (пункт 1.1 Договору);

- плата за користування холодильною камерою за наступні місяці сплачується до 20 числа поточного місяця, та протягом п`яти календарних днів з часу отримання рахунку сплачується плата за електроенергію, вартість якої розраховується як 100% вартості спожитої електричної енергії в попередньому обліковому періоді за плановим тарифом, вказаним в рахунках на оплату ТОВ «Київські енергетичні послуги» (пункт 2.4 Договору);

- попередньо сплачені платежі за користування холодильною камерою у випадку дострокового припинення Договору підлягають поверненню в розмірі їх невикористаної частини (пункт 6.9 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2021 (включно), якщо жодна із сторін в місячний термін до закінчення Договору не заявить про намір його розірвати Договір пролонгується на кожен наступний рік, але не більше 3-х років підряд (пункт 7.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорений та не визнаний недійсним.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач на виконання умов Договору здійснював попередню оплату, яка фактично перевищувала суму фактично наданих послуг.

Сторонами 24.04.2022 було підписано угоду про розірвання Договору, відповідно до умов якої позивач і відповідач дійшли згоди розірвати Договір і домовилися що останнім днем його дії є 24.04.2022.

Позивач вказує, що станом на момент припинення дії Договору, сума попередньої оплати, яка не використана в процесі виконання Договору склала 67 489,94 грн.

Поштовим відправленням №1801800144279 позивач надіслав відповідачу претензію від 29.06.2022 №1 з вимогою повернути суму попередньої оплати.

Вказана претензія отримана відповідачем 01.07.2022, що підтверджується інформацією про поштове відправлення №1801800144279.

Позивач звертаючись з даним позовом вказав, що відповідач попередню оплату не повернув.

У свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що до відкриття провадження у справі ним було повернуто позивачу грошові кошти у розмірі 49 130,36 грн як попередня оплата за Договором і договором оренди нежитлового приміщення від 04.12.2020 №04/12/20-ОФ.

Позивач визнав факт отримання коштів, у тому числі, і за Договором і вказав, що сума неповернутої попередньої оплати складає 32 165 грн.

Оскільки, перерахування грошових коштів (з 08.07.2022 по 18.08.2022) здійснено до відкриття провадження у даній справі (26.09.2022), то у задоволенні позову в частині стягнення 35 324,94 слід відмовити.

Що ж до решти позовних вимог, то слід зазначити таке.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову в частині стягнення залишку неповернутої суми вказував на те, що відповідно ним було виявлено пошкодження, які були зазначені у акті від 21.04.2022.

Вартість усунення пошкоджень як вказує відповідач склала 32 165 грн.

Відповідачем було надіслано позивачу відповідний акт надання послуг від 02.05.2022 №783, який відхилено позивачем.

Так, позивач вказує, що після складення акта від 21.04.2022, відповідно до якого відповідачем було зафіксовано пошкодження, сторони підписали 24.04.2022 акт прийому-передачі з користування до Договору, з якого вбачається, що холодильна камера придатна до використання.

Акт від 24.04.2022 підписано та скріплено печатками сторін без зауважень та без фіксації пошкоджень холодильної камери.

Таким чином, відповідач 24.04.2022 підтвердив відсутність пошкоджень на момент повернення майна.

Що ж до посилань відповідача на пункт 4.1.10 Договору, то слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 4.1.10 Договору якщо внаслідок невиконання, неналежного або несвоєчасного виконання користувачем зобов`язань по ремонту або обслуговуванню взятої в користування холодильної камери відповідні роботи або дії виконання розпорядником, то користувач зобов`язаний відшкодувати розпоряднику понесені у зв`язку з цим витрати.

Таким чином, зобов`язання з відшкодування, передбачене пунктом 4.1.10 Договору, виникає у користувача лише за умови понесення таких витрат розпорядником.

Водночас, відповідач таких доказів суду не подав.

Надані документи, а саме акт надання послуг від 02.05.2022 №783, відповідно до якого відповідач як виконавець виконав роботи на суму 32 165 грн, та рахунок на оплату від 28.04.2022 №86 виставлений ТОВ «БФ СЕРВІС» відповідачу, не є належними та достовірними доказами того, що відповідач дійсно поніс такі витрати та саме позивач завдав відповідні пошкодження.

З огляду на викладене, оскільки невиконання відповідачем зобов`язання з повернення попередньої оплати підтверджується матеріалами справи, позовна вимога в частині стягнення з відповідача 32 165 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що ж до решти доводів і тверджень учасників процесу, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

У даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 32 165 грн.

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Також, позивачем у позові вказано попередній (орієнтовний) розрахунок, з якої вбачається, що позивач очікує понести, зокрема, витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, однак на дату прийняття даного судового рішення позивачем подано лише ордер від 01.08.2022 серії СА №1034553.

Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОНТ-Груп» до приватного акціонерного товариства «Ю.П.П.» про стягнення 67 489,94 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Ю.П.П.» (ідентифікаційний код: 30573721; 08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 70; адреса для листування: 03026, м. Київ, вул. Столичне шосе, 100) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОНТ-Груп» (ідентифікаційний код: 43733110; 18028, м. Черкаси, вул. 14-го Грудня, буд. 87; поштова адреса: 18016, м. Черкаси, вул. Портова, 5; електрона пошта: 4dennyb@gmail.com) 32 165 (тридцять дві тисячі сто шістдесят п`ять) грн попередньої оплати за договором користування холодильною камерою та 1 182 (одну тисячу сто вісімдесят дві) грн 42 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено23.12.2022.

Суддя Ігор Курдельчук