Рішення

від 21.12.2022 по справі 912/1505/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 рокуСправа № 912/1505/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 912/1505/22

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ", 26100, Кіровоградська область, Голованівський район, смт Новоархангельськ, вул. Чкалова, 131,

до відповідача: Новоархангельської селищної ради, 26100, Кіровоградська область, Голованівський район, смт Новоархангельськ, вул. Центральна, 31,

про визнання поновленим договору,

представники:

від позивача - Іванченко В.В., ордер від 10.11.2022 ВА № 1042057;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ", яка містить вимоги до Новоархангельської селищної ради про визнання поновленим до 05.01.2024 року договору оренди земельної ділянки від 18.05.2010 року укладеного між Приватним акціонерним товариством "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ" (код ЄДРПОУ: 01760681) та Новоархангельською селищною радою (код ЄДРПОУ: 04367217), який зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.11.2011 року за номером 35236000400936 на умовах укладеної сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки за № 35236000400936 від 24.11.2011 року термін дії договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням державного реєстратора від 02.02.2022 №63194264 відмовлено у державній реєстрації права оренди, оскільки за поясненнями державного реєстратора, неможливо зареєструвати за Приватним акціонерним товариством "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ" право оренди до 05.01.2024 року на підставі укладеної додаткової угоди від 05.01.2017 року, оскільки термін дії основного договору закінчився до її підписання 24.11.2016 року. За таких обставин позивач позбавлений можливості зареєструвати належне йому право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:099:0001 до 05.01.2024, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 25.10.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1505/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 22.11.2022 на 11:00 год та встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

10.11.2022 до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ" надійшло клопотання від 10.11.2022 № б/н про розгляд підготовчого засідання без участі представника позивача. Клопотання, заяви, доповнення процесуального характеру у позивача відсутні, відзив на дату подання даного клопотання позивачем не отримано.

22.11.2022 суд відкрив підготовче засідання.

Ухвалою від 22.11.2022 закрито підготовче провадження у справі № 912/1505/22. Справу № 912/1505/22 призначено до судового розгляду по суті на 21.12.2022 на 11:00 год.

21.12.2022 господарський суд відкрив судове засідання.

У судовому засіданні 21.12.2022 брав участь представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач представника до суду не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду, про що свідчать матеріали справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 1ст. 202 Господарського процесуального кодексу Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч. 9 ст.165, ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

18.05.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ" (Орендар) та Новоархангельською селищною радою (Орендодавець) було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), який зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.11.2011 року за номером 35236000400936 (а.с. 12-14).

Відповідно до умов п. 1, 2 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення (землі запасу) яка знаходиться на території Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 12,50 га, в тому числі ріллі 12,50 га.

Відповідно до п. 8 Договір укладено на строк 5 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За Актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі Відкритому акціонерному товариству "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ" передано в натурі земельну ділянку в розмірі 12,50 га (а.с. 14 зворот).

Господарський суд бере до уваги, що після укладення зазначеного Договору відбулася зміна найменування юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ" на Приватне акціонерне товариство "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ".

В той час, 15.09.2016 позивач у відповідності до п. 8 Договору року надіслав на адресу відповідача лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди землі (а.с. 16).

Рішенням Новоархангельської селищної ради від 22.12.2016 № 600 вирішено поновити Договір оренди земельної ділянки на тих самих умовах площею 12,50 га укладеного 18.05.2010 року зареєстрованого у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.11.2011 за номером 35236000400936. Також вирішено за згодою сторін термін дії договору змінити на 7 років та встановити орендну плату 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. (а.с. 17).

На виконання вказаного рішення 05.01.2017 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки за № 35236000400936 від 24.11.2011 (а.с. 18).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди визначено, що договір оренди дійсний до 05.01.2024. Також в Прикінцевих положеннях Додаткової угоди визначено, що додаткова угода зареєстрована у Новоархангельській селищній раді про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05.01.2017 за № 53.

Позивач зазначає, що отримавши вказану Додаткову угоду з відміткою про її реєстрацію, продовжив користуватися земельною ділянкою, якій в 2011 році було присвоєно кадастровий номер 3523655100:50:099:0001, та сплачувати за її користування орендну плату, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 22-35).

В свою чергу на замовлення позивача 20.01.2022 було видано Витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:099:0001 (а.с. 19-21).

Разом з тим, саме з інформації, що міститься у вказаному витязі позивачу стало відомо, що за ним не зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:099:0001.

28.01.2022 позивач звернувся з заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно з метою реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:099:0001.

02.02.2022 рішенням державного реєстратора № 63194264 відмовлено у державній реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523655100:50:099:0001, оскільки подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с. 36).

Позивач вважає, що він позбавлений можливості зареєструвати належне йому право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:099:0001 до 05.01.2024 року, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону Уркаїни "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що загальною засадою державної реєстрації прав, зокрема, є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Варто зазначити, що договір оренди землі є консенсуальним договором (орендодавець зобов`язаний передати, а не передає), який встановлює такі базові права сторін: 1) для орендаря: право вимагати передання йому у володіння та користування земельну ділянку; 2) для орендодавця: право на оренду плату; право вимагати використання ділянки відповідно до договору та законодавства. Розмежовувати слід момент укладення договору оренди і момент виникнення речового права, який пов`язаний з моментом його державної реєстрації.

З моменту державної реєстрації права оренди вважається, що ділянка передана орендарю і у орендаря виникає речове право (ст. 17 Закону України "Про оренду землі" прямо вказує на це: "Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом").

У проміжку між укладенням договору і переданням орендарю земельної ділянки (реєстрація речового права) договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами.

З моменту реєстрації речового права оренди орендар може захищати його речово-правовими способами захисту, тобто від третіх осіб (вимагати усунення сторонньою особою перешкод у користуванні тощо) (ст. 396 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що договірні відносини між позивачем та відповідачем стосовно оренди земельної ділянки загальною площею 12,50 га, з врахуванням укладеної Додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки за № 352360004000936 від 24.11.2011 продовжено до 05.01.2024 року.

В той час, Приватне акціонерне товариство "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ" звертаючись із позовом до суду, правовою підставою останнього визначило положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Позивач зазначає, що після закінчення договору оренди землі продовжує користуватися спірною земельною ділянкою; протягом місяця після закінчення Договору заперечень щодо поновлення договору оренди землі від відповідача не надходило та між сторонами укладено додаткову угоду, проте позивач не може скористуватися своїм правом на реєстрацію права оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.96 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Суд зазначає, що належним і ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18 та від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17).

Означена правова позиція також зазначена в постанові Верховного Суду від 09.06.2020 по справі № 912/1860/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 903/1030/19).

Як вище було зазначено судом, договірні відносини між позивачем та відповідачем стосовно оренди земельної ділянки загальною площею 12,50 га, з врахуванням укладеної Додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки за № 352360004000936 від 24.11.2011, продовжено до 05.01.2024 року.

Однак, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3500132032022 від 20.01.2022, право оренди на земельну ділянку загальною площею 12,50 га (кадастровий номер 3523655100:50:099:0001) за Приватним акціонерним товариством "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ" зареєстровано не було.

З прохальної частини позову вбачається, що позивач просить визнати поновленим до 05.01.2024 року Договір оренди земельної ділянки від 18.05.2010 року на умовах укладеної сторонами Додаткової угоди про поновлення договору орендної ділянки за № 352360004000936 від 24.11.2011.

Суд зазначає, що позивачем фактично викладено вимогу про встановлення факту, який має юридичне значення (визнання поновленим Договору до 05.01.2024 року), а тому не може забезпечити захист порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, враховуючи той факт, що додаткова угода до Договору щодо поновлення його дії до 05.01.2024 вже є укладеною між Приватним акціонерним товариством "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ" та Новоархангельською селищною радою.

Крім того, спір між позивачем та відповідачем з підстав, заявлених у даному позові, взагалі відсутній. Доказів створення відповідачем перешкод у користуванні позивачем орендованою земельною ділянкою до суду не надано.

Положеннями ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Водночас, право на доступ до суд, не є абсолютним воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Такої ж позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, та Верховний Суд у постановах від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19.

З огляду на вище встановлене, в даному випадку ні відповідач, ні інші особи не оспорюють право позивача на укладення Додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки за № 352360004000936 від 24.11.2011 (якою поновлено Договір оренди земельної ділянки від 18.05.2010 до 05.01.2021), в діях відповідача не вбачається порушення права позивача на оренду земельної ділянки, а тому суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд зазначає, що належним і ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про оскарження рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 02.02.2022 № 63194264 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на особу, яка звернулась із позовом.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повідомити учасників справи, що ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Приватному акціонерному товариству "Новоархангельська районна контора "ЗАГОТХУДОБОВІДГОДІВЛЯ" (на електронну пошту: dimababitckyi@gmail.com); Новоархангельській селищній раді (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд").

Повне рішення складено 23.12.2022.

Суддя О.Л. Бестаченко