Рішення

від 14.12.2022 по справі 914/1340/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 Справа № 914/1340/22

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Лілії Бернацької розглянув матеріали

за позовом: Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради, м. Борислав, Львівська область,

до відповідача: Комунального підприємства «Оазис Карпат» Східницької селищної ради, селище міського типу Східниця, Львівська область,

предмет позову: стягнення 410 352,36 грн,

підстава позову: порушення умов договору про подачу води від 10.12.2021,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився.

1. ПРОЦЕС

1.1. Комунальне підприємство «Вододар» Бориславської міської ради звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Комунального підприємства «Оазис Карпат» Східницької селищної ради про стягнення 927 448,56 грн.

1.2. Ухвалою суду від 04.07.2022 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.4. Відповідачем 02.08.2022 подано клопотання про долучення доказів, 07.09.2022 - письмові пояснення, заперечення на витрати позивача на професійну правничу допомогу. Позивачем 08.09.2022 подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим предметом стягнення на даний час є 410 352,36 грн.

1.5. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, у судовому засіданні 07.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

1.6. У судове засідання 14.12.2022 з`явився представник позивача, подав клопотання про закриття провадження в частині сплати основного боргу. Представник відповідача явку представника не забезпечив, проте, про дату та час удового засідання повідомлений у спосіб надіслання ухвали суду від 25.11.2022 на електронну адресу сторони. Судом оголошено перерву до 14.12.2022 до 14:15 год, після чого представники сторін не з`явилися.

1.7. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

1.8. Суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

1.9. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.10. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

1.11. За таких обставин, суд вважає за можливе вирішити спір по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін.

1.12. У судовому засіданні 14.12.2022 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Позивач стверджує, що відповідачем неналежним чином виконуються договірні зобов`язання, а саме в частині оплат отриманих послуг з централізованого водопостачання в період лютого травня 2022. На час звернення з позовом до суду борг відповідача становив 811 490,60 грн, а з урахуванням здійснених відповідачем платежів у липні 2022 сума основного боргу зменшилась до 294 414,40 грн, у зв`язку з чим 08.09.2022 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. За прострочення виконання зобов`язання позивач також нарахував відповідачу 37 280,47 грн пені, 70 446,38 грн інфляційних втрат і 8 211,11 грн 3 % річних. На 14.12.2022 позивачем повідомлено, що сума основного боргу 294 414,40 грн сплачена, тому просить стягнути з відповідача 37 280,47 грн пені, 70 446,38 грн інфляційних втрат, 8 211,11 грн 3 % річних.

2.2. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, однак, частково сплатив заборгованість 04 та 25 липня 2022, і повністю сплатив основний борг 07.12.2022. У письмових поясненнях стверджує про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій після 24.02.2022, оскільки воєнний стан визнаний форс-мажорною обставиною.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1. Комунальним підприємством «Вододар» Бориславської міської ради (надалі по тексту рішення позивач, згідно з договором виробник) і Комунальним підприємством «Оазис Карпат» Східницької селищної ради (надалі по тексту рішення відповідач, згідно з договором споживач) укладено договір про подачу води для смт. Східниця від 10.12.2021.

3.2. Відповідно до п. 5.3 договору споживач зобов`язується проводити оплату за отримані послуги з централізованого постачання шляхом планового перерахування коштів платіжним дорученням в термін до 5 числа наступного місяця, що йде за розрахунковим 100 % вартості послуг з централізованого водопостачання. Остаточна оплата рахунку виконавця проводиться протягом 3-ьох робочих днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 5-го числа наступного місяця, що йде за розрахунковим.

3.3. Позивачем складено такі рахунки: № 2562/1 за лютий 2022 на суму 496 868,00 грн (з них нараховано за місяць 306 555,20 грн), № 2562/1 за березень 2022 на суму 750 547,00 грн (з них нараховано за місяць 392 679,00 грн), № 2562/1 за квітень 2022 на суму 1 042 076,20 грн (з них нараховано за місяць 352 842,00 грн), № 2562/1 за травень 2022 на суму 1 111 490,60 грн (з них нараховано за місяць 294 414,40 грн).

3.4. Сторонами підписано такі акти здачі приймання робіт (надання послуг): 28.02.2022 на суму 306 555,20 грн, 31.03.2022 на суму 392 679,00 грн, 30.04.2022 на суму 352 842,00 грн, 31.05.2022 на суму 294 414,40 грн.

3.5. Зі змісту претензії від 22.02.2022 вбачається наявність у відповідача боргу в сумі 235 312,80 грн та 1 056,16 грн пені. Претензією від 21.04.2022 позивач повідомляв відповідача про наявність заборгованості в розмірі 699 234,20 грн.

3.6. Відповідачем здійснено такі платежі: 22.04.2022 в сумі 10 000,00 грн за лютий, 03.05.2022 в сумі 45 000,00 грн за лютий, 23.05.2022 в сумі 180 000,00 грн за лютий, 07.06.2022 в сумі 71 555,20 грн за лютий, 07.06.2022 в сумі 228 444,80 грн за березень, 04.07.2022 в сумі 185 765,80 грн за квітень, 04.07.2022 в сумі 164 234,20 грн за березень, 25.07.2022 в сумі 167 076,20 грн за квітень, 07.12.2022 в сумі 294 414,40 грн за травень 2022.

3.7. У поданому суду клопотанні 14.12.2022 позивач визнає відсутність основного боргу у зв`язку зі здійсненим відповідачем платежем на суму 294 414,40 грн.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

4.2. Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір про подачу води, умови якого відповідач виконував неналежним чином, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість за період лютого травня 2022.

4.3. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються за (ст. 714 Цивільного кодексу України).

4.4. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

4.5. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

4.6. Як встановлено вище та випливає з умов договору, споживач зобов`язався здійснювати остаточну оплату за отримані послуги з централізованого постачання не пізніше 5-го числа наступного місяця, що йде за розрахунковим.

4.7. Згідно з долученими позивачем актами та рахунками у спірний період позивачем надано послуги на суму 1 111 490,60 грн, в таку суму включено також сальдо на початок місяця 305 312,80 грн. Відповідачем здійснено оплати за лютий, березень і квітень на загальну суму 1 052 076,20 грн. Зокрема, за лютий сплачено 306 555,20 грн платежами, здійсненими в квітні, травні та червні. За березень сплачено 392 679,00 грн платежами, здійсненими в 07.06 та 04.07.2022. За квітень сплачено 352 842,00 грн платежами, здійсненими 04.07.2022 і 25.07.2022. За травень 2022 здійснено оплату 07.12.2022, на суму 294 414,40 грн.

4.8. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи встановлені обставини та подане позивачем 14.12.2022 клопотання, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження в частині стягнення 294 414,40 грн.

4.9. Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає таке. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.10. Відповідно до п. 5.3 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань споживач сплачує на користь виконавця пеню у розмірі однієї облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

4.11. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

4.12. Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

4.13. Суд зазначає, що прострочення по акту за лютий 2022 на суму 306 555,20 грн настало у відповідача 06.03.2022. Оплати за лютий відповідач здійснював 22.04.2022 в сумі 10 000,00 грн, 03.05.2022 в сумі 45 000,00 грн, 23.05.2022 в сумі 180 000,00 грн, 07.06.2022 в сумі 71 555,20 грн. Відповідно, розмір заборгованості зменшувався таким чином:

06.03.2022 21.04.2022 борг становив 306 555,20 грн,

22.04.2022 02.05.2022 борг становив 296 555,20 грн,

03.05.2022 22.05.2022 борг становив 251 555,20 грн,

23.05.2022 06.06.2022 борг становив 71 555,20 грн.

4.14. Прострочення по акту за березень 2022 на суму 392 679,00 грн настало у відповідача 06.04.2022. Оплати за березень відповідач здійснював 07.06.2022 в сумі 228 444,80 грн і 04.07.2022 в сумі 164 234,20 грн. Відповідно, розмір заборгованості зменшувався таким чином:

06.04.2022 06.06.2022 борг становив 392 679,00 грн,

07.06.2022 03.07.2022 борг становив 164 234,20 грн.

4.15. Прострочення по акту за квітень 2022 на суму 352 842,00 грн настало у відповідача 06.05.2022. Оплати за квітень відповідач здійснював 04.07.2022 в сумі 185 765,80 грн і 25.07.2022 в сумі 167 076,20 грн. Відповідно, розмір заборгованості зменшувався таким чином:

06.05.2022 03.07.2022 борг становив 352 842,00 грн,

04.07.2022 24.07.2022 борг становив 167 076,20 грн.

4.16. Прострочення по акту за травень 2022 на суму 294 414,40 грн настало у відповідача 06.06.2022. Докази оплати вказаного акта відсутні. Тому позивач має право нараховувати пеню на вказану суму заборгованості до вказаної ним у розрахунку даті: 17.06.2022.

4.17.Враховуючи зазначене вище, здійснений судом розрахунок пені такий:

1. 06.03.2022 21.04.2022 пеня становить 3 947,43 грн,

2. 22.04.2022 02.05.2022 пеня становить 893,73 грн,

3. 03.05.2022 22.05.2022 пеня становить 1 378,39 грн,

4. 23.05.2022 06.06.2022 пеня становить 411,69 грн,

5. 06.04.2022 06.06.2022 пеня становить 7 315,67 грн,

6. 07.06.2022 03.07.2022 пеня становить 3 037,21 грн.

7. 06.05.2022 03.07.2022 пеня становить 10 198,59 грн,

8. 04.07.2022 24.07.2022 пеня становить 2 403,15 грн,

9. 06.06.2022 17.06.2022 пеня становить 2 419,85 грн, тобто всього 32 005,71 грн, а не 37 280,47 грн, як заявлено до стягнення позивачем. Тому у стягненні 5 274,74 грн пені суд відмовляє.

4.18. Щодо позовних вимог про стягнення 70 446,38 грн інфляційних втрат і 8 211,11 грн 3 % річних, суд зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.19. Перевіряючи здійснений позивачем розрахунок з урахуванням встановлених вище сум і періодів прострочення, суд зазначає, що 3 % річних становлять 6 802,58 грн, а не 8 211,11 грн. Зокрема, за період з 06/03/2022 до 21/04/2022 3 % річних становлять 1 184,23 грн, з 22/04/2022 до 02/05/2022 - 268,12 грн, з 03/05/2022 до 22/05/2022 - 413,52 грн, з 23/05/2022 до 06/06/2022 - 88,22 грн, з 06/04/2022 до 06/06/2022 - 2 001,05 грн, з 07/06/2022 до 03/07/2022 - 364,46 грн, з 06/05/2022 до 03/07/2022 - 1 904,22 грн, з 04/07/2022 до 24/07/2022 - 288,38 грн, з 06/06/2022 до 17/06/2022 - 290,38 грн. Тому 1 408,53 грн заявлені до стягнення безпідставно та задоволенню судом не підлягають.

4.20. При здійсненні перерахунку інфляційних втрат суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 № 14 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

4.21. Крім того, суд враховує правові висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, викладені у пункті 25 мотивувальної частини цієї постанови, про те, що якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова нараховується в залежності від математичного округлення часу прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

4.22. Враховуючи наведене, позивач має право нараховувати інфляційні втрати за такі періоди та на такі суми боргу:

06.03.2022 21.04.2022 на суму 306 555,20 грн (за березень та квітень),

03.05.2022 22.05.2022 на суму 251 555,20 грн (за травень),

06.04.2022 06.06.2022 на суму 392 679,00 грн (за квітень і травень),

07.06.2022 03.07.2022 на суму 164 234,20 грн (за червень),

06.05.2022 03.07.2022 на суму 352 842,00 грн (за травень та червень),

04.07.2022 24.07.2022 на суму 167 076,20 грн (за липень). Проте, відповідно до таку розрахунку розмір інфляційних втрат становить 80 597,29 грн, що є більшим, ніж заявлено до стягнення позивачем. Тому, не маючи повноважень виходити за межі, визначені позивачем, суд зазначає, що позовна вимога про стягнення 70 446,38 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

4.23. Аналізуючи заперечення відповідача стосовно форс-мажорних обставин, пов`язаних з війною, які, на переконання відповідача, звільняють його від обов`язку сплати штрафних санкцій, суд зазначає таке.

4.24. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

4.25. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

4.26. Відповідно до ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

4.27. Згідно з листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14№ Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

4.28. Так, загальновідомим є факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 і сторони, листуючись, посилались на таку форс-мажорну обставину та однозначно обізнані про неї. Разом з тим у справі, що розглядається, відповідач не надав сертифікату про форс-мажорні обставини та не стверджує, що звертався до торгово-промислової палати для отримання такого.

4.29. Суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

4.30. Тому сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

4.31. Суд враховує, що відповідач знаходиться в межах Львівської області, доказів припинення чи призупинення господарської діяльності з 24.02.2022 не надав та про такі обставини не стверджує.

4.32. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов`язання перед позивачем не доведено. Тому, суд зазначає про наявність у позивача законного права на отримання грошових коштів за належне виконання ним умов договору та пені в розмірі, визначеному судом вище.

4.34. Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що у зв`язку зі зменшенням ціни позову до 410 352,36 грн сплаті підлягав судовий збір в розмірі 6 155,29 грн. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 13 911,73 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивач має право на повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

4.35. Разом з тим, відшкодуванню позивачу відповідачем підлягає судовий збір у розмірі 6 054,96 грн, що становить 98,37% від ціни позову, так як вимоги про стягнення 1 408,53 грн 3 % річних і 5 274,74 грн пені суд визнав не обґрунтованими. При розподілі судового збору суд враховує приписи ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про те, що, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Тому судовий збір за позовні вимоги, пропорційні сумі основного боргу, який сплачений відповідачем після відкриття провадження, покладається також на відповідача.

4.36. Щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке. Так, у позовній заяві позивач вказував приблизний розрахунок понесених витрат на правову допомогу 35 000,00 грн. Надалі, 13.10.2022, подав клопотання з проханням стягнути з відповідача 26 000,00 грн витрат на надання правової допомоги.

4.37. Позивачем та Адвокатським об`єднанням підписано акт № 07/10/22 про надання правової (правничої) допомоги згідно з договором про надання правової допомоги № 1422 від 14.02.2022, яким затверджено перелік надано правової допомоги:

1.Участь у судовому розгляді справи в суді першої інстанції (в Господарському суді Львівської області) 16 000,00 грн, що включає правовий аналіз матеріалів справи і документів, що стосуються господарської справи, необхідних для підготовки позовної заяви (4 год), аналіз судової практики, законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для підготовки позову (3 год), складення позовної заяви (2 год) 4 000,00 грн, розрахунок ціни позову (штрафних санкцій) (2 год) 2 000,00 грн, формування копій позову з додатками для сторін, формування описів вкладення в цінний лист, конвертів та відправка поштовим засобом зв`язку в суд та всім учасникам (1 год), правовий аналіз ухвали суду про залишення без руху та усунення недоліків позовної заяви (3 год), підготовка та подання в суд заяви про перерву в підготовчому засіданні у зв`язку з відсутністю представника позивача (2 год), аналіз документів про часткову сплату боргу відповідачем, проведення перерахунку суми боргу (1 год), підготування та подання в суд заяви про зменшення позовних вимог у зв`язку з частковими оплатами відповідача (2 год), участь в судовому засіданні 07.09.2022,

2.Участь в судовому засіданні 05.10.2022 2 000,00 грн, участь в судовому засіданні 19.10.2022 2 000,00 грн, підготовка остаточного розрахунку суми судових витрат, які поніс позивач, підготування та подання до суду направлення клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат па професійну правову допомогу відповідача (на 5-ти сторінках) (4 год), складення опису вкладення в лист та відправлення клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правову допомогу позивачу з додатками учасникам справи (1 год).

4.38. Вартість правової допомоги, наданої клієнту у справі № 914/1340/22 під час розгляду в суді першої інстанції, згідно з таким актом становить 26 000,00 грн (п. 3 акту). З урахуванням сплати авансового платежу в сумі 7 000,00 грн остаточна до оплати сума становить 19 000,00 грн (п. 5 акту).

4.39. Адвокатським об`єднанням складено рахунок № 17/06/22 на суму 7 000,00 грн та рахунок № 07/10/22 на суму 19 000,00 грн. Позивачем сплачено 19 000,00 грн 07.10.2022.

4.40. Розглядаючи клопотання позивача, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4.41. Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.42. Як вбачається із наданих представником позивача документів, клієнтом і Адвокатським об`єднанням підписано акт про надання правової допомоги у справі № 914/1340/22.

4.43. Відповідач заперечує розмір заявлених витрат, вказує, що визначені в акті дії щодо правового аналізу матеріалів справи і документів - 4 год та аналіз судової практики, законодавства та підзаконних нормативно-правових актів - 3 год, тобто разом - 7 год - не відповідають та не є співмірними з обсягами наданих послуг, оскільки поглинаються складенням позовної заяви, розрахунку ціни позову та формування копій позову з додатками, з урахуванням того, що для складенням позовної заяви, розрахунку ціни позову та копій позову з додатками знадобилось 5 годин. Час, витрачений на правовий аналіз ухвали суду про залишення без руху та усунення недоліків в обсязі 3 годин є не обґрунтованим, враховуючи те, що через неподання позивачем доказів на підтвердження того, що 07.06.2022 відповідачем сплачено 300 000,00 грн, суд прийняв рішення про залишення позовної заяви без руху та усунення недоліків, тобто представник позивача вважає, що відповідач повинен оплачувати помилки допущені позивачем при поданні позову.

4.44. Крім цього, 2 (дві) години часу, витраченого на підготування та подання в суд заяви про перерву у судовому засіданні у зв`язку з відпусткою представника позивача, також є необґрунтованими, адже не є співмірними з реальним часом, що необхідний для підготування та подання в суд заяви про перерву. Крім того, необгрунтованим є те, що відповідач не повинен оплачувати за те, що представник позивача не може прибути в судове засідання. Щодо заявленої суми витрат 2000 грн за участь в судовому засіданні 05.10.2022, то позивачем не вказано, яка тривалість присутності представника позивача у судовому засіданні в суді, тому така сума не відповідає критерію розумності їхнього розміру. А стягнення витрат в розмірі 2000 грн за судове засідання, яке ще не відбулось, тобто 11.10.2022 представник позивача просить суд стягнути витрати за судове засідання - 19.10.2022, яке ще навіть не відбулось, що не відповідає жодним критеріям та нормам.

4.45. Відповідач також вважає, що аналіз документів про часткову сплату боргу в обсязі 1 година та підготовка остаточного розрахунку суми судових витрат в обсязі 4 години також є необгрунтованими, адже не є співмірним з реальним часом, що необхідний для підготування та подання в суд таких документів, тому не відповідає критерію розумності їхнього розміру.

4.46. Таким чином, відповідач не погоджується щодо заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу і заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу 26 000 грн вважає не співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт). Тому зазначає, що можливим є відшкодування витрат в сумі 5 000,00 грн.

4.47. Як вказує Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

4.48. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 постанови).

4.49. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

4.50. Відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

4.51. Проаналізувавши акт про надання правової допомоги у справі № 914/1340/22, суд зазначає, що не обґрунтованими є покладення на відповідача витрат за такі послуги, які позивач, ініціюючи судовий процес, мав імперативно вчинити: формування копій позову з додатками для сторін, формування описів вкладення в цінний лист, конвертів та відправка поштовим засобом зв`язку в суд та всім учасникам (п. 1.5, 1 год), і які позивач вчиняв на власний розсуд і на свій ризик та які не залежали від поведінки відповідача: правовий аналіз ухвали суду про залишення без руху та усунення недоліків позовної заяви (п. 1.6, 3 год), підготовка та подання в суд заяви про перерву в підготовчому засіданні у зв`язку з відсутністю представника позивача (п. 1.7, 2 год).

4.52. Також недоцільно виокремлювати аналіз судової практики, законодавства та підзаконних нормативно-правових актів (п. 1.1, 3 год), необхідних для підготовки позову, адже такі дії охоплюються складенням позовної заяви та аналізом матеріалів.

4.53. Зауваження відповідача стосовно вартості і тривалості судових засідань 05.10.2022, 11.10.2022 і 19.10.2022 є не доречними та участі адвоката в розгляді справи не спростовують і не нівелюють. Крім того, засідання на 11.10.2022 у справі не призначалось та не мало відбуватись.

4.54. З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме без врахування вартості 9 годин роботи. Позивач у тексті заяви зазначає, що година роботи по його розрахунках становить 1 040 грн. Тому 9 годин роботи адвоката становить 9 360,00 грн. Відмінусувавши від 26 000,00 грн заявлених до стягнення 9 360,00 грн, отримуємо суму 16 640,00 грн.

4.55. Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При розподілі судового збору суд також врахував приписи ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, тому застосовує таку пропорційність і до витрат на професійну правничу допомогу. Судом вище встановлено, що позовні вимоги фактично задоволені на 98,37 % від ціни позову. Тому 98,37 % від 16 640,00 грн становить 16 368,77 грн. Саме таку суму суд вважає за доцільне відшкодувати позивачу за рахунок стягнення її з відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 221, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Оазис Карпат» Східницької селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 43538434, 82391, Львівська обл., місто Борислав(з), селище міського типу Східниця(з), вул. Шевченка, будинок 55а) на користь Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 37650131, 82300, Львівська обл., місто Борислав, вул. Володимира Великого, будинок 229А) 32 005,71 грн пені, 6 802,58 грн 3 % річних, 70 446,38 грн інфляційних втрат і 6 054,96 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, 16 368,77 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.У задоволенні вимог про стягнення 1 408,53 грн 3 % річних і 5 274,74 грн пені відмовити.

4.Провадження в частині стягнення 294 414,40 грн основного боргу закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.12.2022.

Суддя Матвіїв Р.І.