Рішення

від 23.12.2022 по справі 922/1967/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2022 р. Справа № 922/1967/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (адреса: 61204, м. Харків, пр.-т Людвіга Свободи, буд. 46-В, кв. 79; код ЄДРПОУ 25184975) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульс-Актив" (адреса: 61103, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 66; код ЄДРПОУ 40629213) про стягнення 28531,92 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Томаш" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульс-Актив" (далі - відповідач) 28531,92 грн., з яких:

19374,47 грн - основного боргу;

3345,11 грн - пені;

5812,34 грн - штрафу.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору поставки № 41 від 04.01.2022 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2022 відкрито провадження у справі № 922/1967/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію вказаної ухвали від 28.10.2022.

Копію зазначеної ухвали позивач отримав, про що свідчить залучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення № 014253/2, згідно з яким направлялась поштова кореспонденція (а. с. 63).

Проте, надіслана на адресу відповідача копія ухвали від 28.10.2022 повернулась на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 64-67). Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи; в розумінні ч. 6 ст. 242 ГПК України копія ухвали від 28.10.2022 вважається врученою сторонам, а тому останні в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважаються таким, що належним чином повідомлений про розгляд судом справи.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2022.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 04.01.2022 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № 41 (далі за текстом договір; а. с. 7-9), за умовами якого постачальник зобов`язується систематично поставляти і передавати у власність покупця лікарські засоби, медичні вироби та інші товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (далі по тексту товар), а покупець зобов`язується приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. п. 3.1-3.3 договору загальна сума останнього складається із суми всіх накладних за даним договором.

Ціна товару, суми кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розміри націнки вказуються в накладних, які є невід`ємною частиною даного договору.

Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку у формі платіжного доручення або в іншій формі, передбаченій чинним законодавством.

У пункті 6.2 договору передбачено: покупець за даним договором, крім відшкодування збитків, несе таку відповідальність:

-за несплату вартості товару у встановлений термін сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення;

-за прострочення виконання грошового зобов`язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, сплачує постачальнику 30% від загальної вартості несплаченого товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач з 04.02.2022 по 22.02.2022 на виконання умов договору поставив відповідачу обумовлений договором товар на загальну суму 19374,47 грн. згідно з товарно-транспортними накладними від 04.02.2022 від 04.02.2022, від 04.02.2022, від 08.02.2022, від 08.02.2022, від 11.02.2022, від 11.02.2022, від 11.02.2022, від 11.02.2022, від 11.02.2022, від 11.02.2022, від 11.02.2022, від 15.02.2022, від 15.02.2022, від 22.02.2022, від 22.02.2022, від 22.02.2022, від 22.02.2022 (а. с. 13-30).

У вказаних товарно-транспортних накладних вказано, що поставлений товар має бути оплачений протягом 21 з моменту його одержання.

Однак, за отриманий товар відповідач з позивачем не розрахувався.

Обставини щодо стягнення боргу за договором стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі. Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивач на підставі п. 6.2 договору нарахував до стягнення з відповідача 3345,11 грн пені та 5812,34 грн штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ст. ст. 598-599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки позивачем на користь відповідача товару на загальну суму 19374,47 грн є доведеним, оскільки, всі товарно-транспортні накладні, згідно з якими здійснювалася поставка, містять підписи та печатки сторін, що в свою чергу засвідчує факт здійснення відповідних господарських операцій, про які йдеться в цьому документі.

Борг відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 19374,47 грн. Строк оплати зазначеного боргу визначений умовами укладеного між сторонами договору та вказаний в товарно-транспортних накладних, та є таким, що настав. Відповідач не надав суду доказів сплати зазначеного боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 19374,47 грн.

Щодо вимог про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як зазначалось, на підставі п. 6.2 договору покупець за даним договором, крім відшкодування збитків, несе таку відповідальність:

-за несплату вартості товару у встановлений термін сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення;

-за прострочення виконання грошового зобов`язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, сплачує постачальнику 30% від загальної вартості несплаченого товару.

Відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати отриманого товару більше ніж на 30 днів. За таких обставини, нарахування позивачем відповідачу штрафу та пені за прострочення оплати отриманого товару є таким, що відповідає умовам договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд констатує, що його правомірність та арифметичну вірність.

За таких обставин, заявлений позивачем позов в частині стягнення 3345,11 грн пені та 5812,34 грн штрафу також підлягає задоволенню.

Крім того, за наслідками розгляду справи, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2481,00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульс-Актив" (адреса: 61103, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 66; код ЄДРПОУ 40629213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (адреса: 61204, м. Харків, пр.-т Людвіга Свободи, буд. 46-В, кв. 79; код ЄДРПОУ 25184975):

19374,47 грн. - основного боргу;

3345,11 грн. - пені;

5812,34 грн. - штрафу;

2481,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак