Ухвала

від 22.12.2022 по справі 916/103/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/103/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Теком-Лізинг"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022

у справі № 916/103/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теком-Лізинг"

до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинговий альянс",

про визнання частково недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теком-Лізинг" (далі - ТОВ "Теком-Лізинг") 08.12.2022 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі № 916/103/20, залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2021 у цій справі.

Перевіривши матеріали цієї скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Разом з тим у касаційній скарзі скаржник, посилається на пункти 1, 2, 4 частини другої статті 287 ГПК України, зокрема, вказує на неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду, однак в контексті вказаної підстави скаржник не зазначає норму (норми) права, щодо якої (яких) висновок не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, а лише цитує окремі положення їх мотивувальних частин та не наводить висновків щодо застосування конкретних норм права у подібних правовідносинах; посилаючись на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не зазначає, від якого правового висновку необхідно відступити і в чому полягає необхідність такого відступу, що не може бути належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, Суд зауважує, що саме лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм матеріального та процесуального права, які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, касаційну скаргу ТОВ "Теком-Лізинг" необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині підстав касаційного оскарження передбачених статтею 287 ГПК України, а саме надати Суду уточнену касаційну скаргу в якій конкретизувати з належним обґрунтуванням визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу ТОВ "Теком-Лізинг" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Теком-Лізинг" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі № 916/103/20 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Теком-Лізинг" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Верховним Судом в умовах режиму воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, рекомендовано подавати заяви, клопотання тощо через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (kgs@supreme.court.gov.ua) з використанням кваліфікованого електронного підпису.

4. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Теком-Лізинг", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос