Рішення

від 22.12.2022 по справі 922/1491/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1491/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 24-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгівельна компанія "Парітет" (61033, м. Харків, Вологодський 2-ий В`їзд, 2) простягнення 346026,87 грн,без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгівельна компанія "Парітет" (відповідач), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгівельна компанія "Парітет" (код ЄДРПОУ: 43316779, 61033, м. Харків, Вологодський 2-ий В`їзд, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (код ЄДРПОУ: 37068787, 49130, м. Дніпро, вул. Березінська, 24-А) суму заборгованості у розмірі 346026,87 грн, з них: 302979,64 грн - сума основного боргу; 43047,23 грн - 30% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати по оплаті судового збору у розмірі 5190,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн та 5000,00 грн в якості відшкодування гонорару успіху.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №6/Х від 02.03.2020 щодо оплати отриманого товару.

У позовній заяві позивач просив розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1491/22.

Вказаною ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та вирішено розглядати справу №922/1491/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2022 про відкриття провадження у справі №922/1491/22 позивачу було встановлено строк для подачі доказів та відповіді на відзив відповідача.

Відповідачу цією ухвалою суду було встановлено строк для подачі: відзиву на позов та доказів; заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін і строк для подання заперечень на відповідь позивача на відзив.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію ухвали від 12.09.2022 про відкриття провадження у справі №922/1491/22.

Позивач копію ухвали від 12.09.2022 отримав 27.09.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 6102271497627, згідно з яким на адресу позивача надсилалась поштова кореспонденція.

Проте, надіслана на адресу відповідача копія ухвали від 12.09.2022 повернулася на адресу суду 06.10.2022 з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

Днем проставлення у поштовому повідомленні відділенням зв`язку відмітки є 28.09.2022.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 116 та ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлений господарським судом в ухвалі від 12.09.2022 п`ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу цієї ухвали для подачі, зокрема, відзиву на позов та доказів спливає 13.10.2022.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Ухвала Господарського суду Харківської області від 12.09.2022 про відкриття провадження у цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, ухвала Господарського суду Харківської області від 12.09.2022 про відкриття провадження у справі №922/1491/22 була опублікована на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд судом справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

18.10.2022 позивач надав суду лист у відповідь на ухвалу суду, який був прийнятий судом до розгляду.

У вказаному листі позивач надав уточнення з приводу періоду нарахування 30% річних, зазначивши, що видаткові накладні №ДУ145823 від 18.02.2022, №ДУ130283 від 14.02.2022, №ДУ32270 від 13.01.2022 та №ДУ25173 від 11.01.2022 були вирахувані з періодом прострочення в 90 календарних днів, оскільки 15.01.2022 між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода №1 про збільшення відтермінування оплати за товар до 90 календарних днів. Інші видаткові накладні до 15.01.2022 рахувалися за п. 4.3 договору з відтермінуванням у 60 календарних днів. Щодо ТТН, ТОВ "Долфі-Україна" повідомив, що у співпраці з відповідачем ТТН не використовувалися, оскільки позивач має власні транспортні засоби і в ТТН немає необхідності, тому що факт поставки товару підтверджується видатковими накладними.

Відповідач не надав господарському суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Також відповідач не надав суду відзив на позов та витребувані документи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.03.2020 між сторонами був укладений договір поставки №6/Х (надалі - договір), за яким в порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник (позивач) зобов`язується передавати (постачати) покупцеві непродовольчі товари (надалі - товар), а покупець (відповідач) зобов`язується приймати такий товар і оплачувати його вартість.

Відповідно до п. 1.2 договору кількість, ціна і асортимент товару узгоджуються сторонами в видатковій та/або товарно-транспортній накладній (надалі - накладна), яка складається постачальником на підставі замовлення покупця.

Згідно з п. 1.3 договору загальна ціна цього договору складає суму всіх поставок, здійснених сторонами в межах даного договору

Пунктом 1.4 вказаного договору сторони визначили, що загальна кількість товару, що постачається за даним договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно підписаних сторонами накладних.

Відповідно до п. 2.3 договору поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями, на підставі накладної. Оформлення специфікації є необов`язковим.

Якщо оплата вартості товару здійснюється на умовах передплати, то поставка здійснюється після надходження передплати на банківський рахунок постачальника.

Згідно з п. 2.4 договору постачальник здійснює поставку кожної парти товару на умовах DDP (Інкотермс 2010), за адресою вказаною в заявці покупця, якщо інші умови поставки не визначені сторонами.

Пунктом 2.5 зазначеного договору сторони узгодили, що кожна партія товару повинна супроводжуватись видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною, документом, що підтверджує якість товару та податковою накладною, зареєстрованою постачальником в електронному вигляді, в строки і порядку встановленими чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених постачальником на дату отримання заявки під покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі, вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (видаткові, товарно-транспортні накладні). В ціну (вартість) товару включено вартість пакування, маркування та доставки товару.

Згідно з п. 4.2 договору розрахунок за товар здійснюється в національній валюті України (гривні), в безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем коштів на банківський рахунок постачальника.

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що покупець сплачує 100 (сто)% вартості кожної партії товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати отримання товару. Отримання товару підтверджується (видатковою, товарно-транспортною накладною) підписаною сторонами. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

15.01.2021 між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №1 до договору поставки №6/Х від 02.03.2020, в якій сторони дійшли спільної згоди внести зміни до п. 4.3, виклавши його в наступній редакції: "п. 4.3. Покупець сплачує 100 (сто)% вартості кожної партії товару протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати отримання товару. Отримання товару підтверджується (видатковою, товарно-транспортною накладною) підписаною сторонами. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.".

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов договору та відповідно до видаткових накладних, він поставив відповідачу товар на загальну суму 4466264,57 грн та згідно з проведеними оплатами, відповідач частково розрахувався з ним за товар на загальну суму 4163284,93 грн. Таким чином, на день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором складає 302979,64 грн.

Як убачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними: №ДУ716654 від 15.09.2021 на суму 43000,00 грн; №ДУ800542 від 11.10.2021 на суму 3000,00 грн; №ДУ803439 від 12.10.2021 на суму 1324,00 грн; №ДУ812000 від 18.10.2021 на суму 6600,00 грн; №ДУ839326 від 25.10.2021 на суму 18540,00 грн; №ДУ839327 від 25.10.2021 на суму 4800,00 грн; №ДУ850023 від 27.10.2021 на суму 1238,50 грн; №ДУ874725 від 03.11.2021 на суму 91000,00 грн; №ДУ891130 від 08.11.2021 на суму 1680,00 грн; №ДУ893583 від 09.11.2021 на суму 4300,00 грн; №ДУ899665 від 11.11.2021 на суму 12900,00 грн; №ДУ899667 від 11.11.2021 на суму 11400,00 грн; №ДУ986296 від 08.12.2021 на суму 1680,00 грн; №ДФ1027173 від 21.12.2021 на суму 12360,00 грн; №ДФ1027174 від 21.12.2021 на суму 19200,00 грн; №ДУ25173 від 11.01.2022 на суму 51500,00 грн; №ДУ32270 від 13.01.2022 на суму 1800,00 грн; №ДУ130283 від 14.02.2022 на суму 11600,00 грн; №ДУ145823 від 18.02.2022 на суму 21870,00 грн, а всього на загальну суму 319792,50 грн, що підтверджується підписами позивача і відповідача на вказаних накладних про одержання товару без зауважень (застереження) про відсутність того чи іншого документа.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором та не оплатив отриманий товар у строк, встановлений п. 4.3 договору, в зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 302979,64 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов`язань.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГК України відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 5.5 договору сторони визначили, що за прострочення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товарів, покупець сплачує постачальнику 30% (тридцять) річних від простроченої суми заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України.

На підставі п. 5.5 вищевказаного договору позивач нарахував відповідачу 30% річних за загальний період з 15.12.2021 по 20.05.2022 у сумі 43047,23 грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. А згідно з ч. 2 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар за договором поставки №6/Х від 02.03.2020, 30% річних або будь-яких обґрунтованих заперечень.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 - 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У позовній заяві позивач вказує, що ним понесені витрати на правову допомогу адвоката у сумі 6000,00 грн, які він просить стягнути з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача при задоволенні позову суму гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем, у розмірі 5000,00 грн.

Позивач, на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката та витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги у сумі 6000,00 грн, надав копії: договору про надання правової допомоги від 15.08.2022, укладеного між ТОВ "Долфі-Україна" та адвокатом Горець О.А., відповідно до п. 4.1 якого сторони визначили, що оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється наступним чином: 100% вартості послуг сплачується протягом 10 календарних днів з моменту набрання судового рішення законної сили; додаткової угоди №1 від 15.08.2022 до договору про надання правової допомоги №б/н від 15.08.2022, згідно з п. 4.1 якої оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється наступним чином: 100% вартості послуг сплачується протягом 10 календарних днів з моменту набрання судового рішення законної сили; акту прийому-передачі послуг від 17.08.2022, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 6000,00 грн; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4771 від 12.06.2020 Горець О.А. та ордеру серії АЕ №1148486 від 17.08.2022.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення ТОВ "Долфі-Україна" витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі на зазначену ним суму 6000,00 грн.

Щодо заявленого позивачем до стягнення з відповідача при задоволенні позову гонорару успіху у сумі 5000,00 грн суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, §268).

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин, яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Як убачається з матеріалів справи та вказано судом вище, між ТОВ "Долфі-Україна" та адвокатом Горець О.А. був укладений договір про надання правової допомоги від 15.08.2022.

У пункті 4.4 зазначеного договору сторони узгодили, що у разі, якщо буде досягнуто мету представництва (прийнято судове рішення про стягнення заборгованості у повній сумі) клієнт (позивач) додатково сплачує адвокату гонорар у розмірі 5000,00 гривень.

Також у п. 4.2 додаткової угоди №1 від 15.08.2022 до договору про надання правової допомоги №б/н від 15.08.2022 сторони визначили, що у разі, якщо буде досягнуто мету представництва (прийнято судове рішення про стягнення заборгованості у повній сумі) клієнт (позивач) додатково сплачує адвокату гонорар у розмірі 5000,00 гривень.

За таких обставин, оскільки між адвокатом та клієнтом була домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги у сумі 5000,00 грн, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача гонорару успіху у сумі 5000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає гонорар успіху у сумі 5000,00 грн.

Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції тлумачить гонорар успіху як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.

За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі Пакдемірлі проти Туреччини.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 №904/4507/18.

Крім того, беручи до уваги сплату позивачем судового збору за подання позову до Господарського суду Харківської області в сумі 5190,40 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 5190,40 грн.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Так, відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Проте, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року (який продовжено на даний час).

Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №152 від 14.07.2022), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за №453/37789.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного та у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, повітряні тривоги, відключення електроенергії, обстріли міста Харкова, наявною у зв`язку з цим загрозою життю, здоров`ю та безпеці працівників апарату суду, суддів, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 248 ГПК України.

Керуючись ст. 193, 198 ГК України, ст. 525, 526, 530, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ст. 2, 16, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 202, 233, 237, 238, 248 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгівельна компанія "Парітет" (61033, м. Харків, Вологодський 2-ий В`їзд, 2. Код ЄДРПОУ 43316779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 24-А. Код ЄДРПОУ 37068787) заборгованість за договором поставки №6/Х від 02.03.2020 у сумі 302979,64 грн, 30% річних у сумі 43047,23 грн, судовий збір у сумі 5190,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн та гонорар успіху у сумі 5000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "22" грудня 2022 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.