Ухвала

від 10.10.2022 по справі 760/30689/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/30689/21 4-с/760/10/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю секретаря судового засідання Омельченко Ю. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочний союз-АГРО», Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною скаргою, в якій просить зобов`язати уповноважених осіб Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт в електронній базі АІС «Арешт АМТ» з належного йому на праві власності транспортного засобу SKODA OCTAVIA vin-код НОМЕР_1 , 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що Солом`янським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) був накладений арешт на вказаний транспортний засіб, на підставі виконавчого листа № 2-1326 від 04 квітня 2009 року, що був виданий Солом`янським районним судом міста Києва щодо стягнення з нього заборгованості на користь ТОВ «Молочний союз-АГРО».

Заявник зазначає, що ним повною мірою виконано зобов`язання перед ТОВ «Молочний союз-АГРО», що підтверджується заявою стягувача.

У зв`язку з викладеним, представник заявника - ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із адвокатським запитом, в якому просив здійснити дії відносно припинення арешту, однак отримав відповідь про те, що 30 липня 2009 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу; надати більш детальну інформацію про вищевказане виконавче провадження, Відділ не має можливості, оскільки матеріали виконавчого провадження були знищені за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, станом на дату звернення до суду, виконавче провадження в межах якого накладено арешт - завершене та знищене, а тому скасувати арешт можливо виключно у судовому порядку, у зв`язку з чим він звернувся до суду з указаною скаргою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2021 року вказану справу передано судді Ішуніній Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року вказану скаргу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Заявник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявсяся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. У поданій скарзі просив проводити розгляд справи у його відсутність.

Заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочний союз-АГРО», Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) явку своїх представників в судове засідання не забезпечели, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про можливість слухання справи у відсутність учасників справи.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Виходячи з положень статті 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

В силу статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові.

Зваживши доводи скарги в частині поновлення процесуального строку, обставини справи та обґрунтування скарги, суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Суд установив, що на виконанні у Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 13486545 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1326 від 04 квітня 2009 року, виданого Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Молочний союз-АГРО».

25 червня 2009 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника.

Згідно з відповіддю заступника начальника Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВ в м. Києві Рубана М. від 03 листопада 2021 року № 31/26-805Аз на автомобіль SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_2 , було накладено арешт на підставі постанови ВДВС Солом`янського РУЮ м. Києва від 25 червня 2009 року.

Постановою від 30 липня 2009 року було повернуто виконавчий документ стягувачу.

Зі змісту заяви кредитора (стягувача) - директора ТОВ «Молочний союз-Агро» про закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувачу від 17 липня 2009 року за вих. № 18 вбачається, що ОСОБА_1 борг повністю погашений.

Крім того, з листа головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко С. вбачається, що виконавче провадження № 13486545 знищено за закінченням терміну зберігання.

Тож, звертаючись до суду з указаною скаргою ОСОБА_1 посилається на те, що заборгованість перед ТОВ «Молочний союз-АГРО» ним погашена повністю, а тому перебування його майна під арештом за відсутності на те правових підстав, порушує його права та інтереси.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Зазначений правовий висновок Верховного суду визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року № 813/1341/15. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 24 травня 2021 року по справі №712/12136/18.

Таким чином у випадку наявності арешту на майно боржника, яке не було знято під час закінчення виконавчого провадження у виконавчої служби відсутнє право на скасування відповідної постанови, а у випадку якщо не встановлено порушення порядку накладення арешту у керівника відповідного відділу виконавчої служби також відсутнє відповідне право. Єдиною можливістю, визначеної законодавцем, щодо зняття арешту є відповідне рішення суду, на підставі якого арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня.

Так, судом установлено, що зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Молочний союз-АГРО» виконані в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення скарги.

З огляду на викладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 15, 16, 18, 317, 321, 391 ЦК України, статтями 260, 354, 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги.

Зобов`язати уповноважених осіб Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з транспортного засобу SKODA OCTAVIA vin-код НОМЕР_1 , 2007 року випуску, д. н. з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який був накладений в межах виконавчого провадження № 13486545 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1326 від 04 квітня 2009 року, що був виданий Солом`янським районним судом міста Києва.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна