Рішення

від 22.12.2022 по справі 741/138/22

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/283/22

Єдиний унікальний номер 741/138/22

РІШЕННЯ

іменем України

22 грудня 2022 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської об`єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У січні 2022 року представник позивача адвокат Коршок Олена Григорівна, діючи від імені та представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернулася до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно. ОСОБА_1 є сином спадкодавця. Позивач прийняв спадщину після смерті батька, подавши заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухи Р.Б. Нотаріусом заведено спадкову справу за № 7/2021. Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частини житлового будинку. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 4,8068 га, кадастровий номер 7423886000:02:002:0178, що розташована на території Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 097222, виданим Носівською РДА Чернігівської області від 20 червня 2003 року. У видачі позивачеві свідоцтва про право на спадщину за законом на цю земельну ділянку нотаріус відмовив, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 097222, виданий Носівською РДА Чернігівської області 20 червня 2003 року, виготовлений з порушенням вимог чинного на той час законодавства України, а саме: датою видачі державного акта та датою його реєстрації Носівським районним відділом земельних ресурсів зазначено 20 червня 2003 року, а свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на підставі якого ОСОБА_2 було передано у власність земельну ділянку площею 4,8068 га, кадастровий номер 7423886000:02:002:0178, що розташована на території Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області, видано державним нотаріусом Гринь Л.А. 18 липня 2003 року, тобто після реєстрації правовстановлюючого документа, який і був підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку. Тому нотаріус рекомендував позивачеві вирішити зазначене питання в судовому порядку.

Від Головного управління Держгеокадастру на адвокатський запит отримано відповідь про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,8068 га, кадастровий номер 7423886000:02:002:0178, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області, серії ЧН № 097222 було дійсно видано на ім`я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Носівською районною державною нотаріальною конторою від 18 липня 2003 року. Крім того, у відповіді зазначено, що датою видачі державного акта згідно з Книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі є 13 лютого 2004 року. До відповіді Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області додано копії сторінок вищевказаної Книги, де чітко видно, що за порядковим номером № 217 під особистий підпис 13 лютого 2004 року ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 097222 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 липня 2003 року, реєстровий номер 1234. Отже, у вищевказаному державному акті помилко зазначено дату його видачі: замість дати 13 лютого 2004 року в ньому помилково зазначено 20 червня 2003 року.

Отримати новий державний акт з виправленою датою наразі неможливо, тому представник позивача просила встановити факт, що вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_2 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,8068 га, кадастровий номер 7423886000:02:002:0178, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 01 лютого 2022 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15 вересня 2022 року замінено первісного відповідача Носівську ОТГ в особі Носівської міської ради Чернігівської області належним відповідачем Макіївською сільською територіальною громадою в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, відкладено підготовче судове засідання до 22 грудня 2022 року.

12 грудня 2022 року представником позивача ОСОБА_3 подано до суду клопотання про зменшення позовних вимог, у якому вона просить зменшити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,8068 га, кадастровий номер 7423886000:02:002:0178, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, клопотання представника позивача про зменшення позовних вимог, суд не розглядає питання про встановлення факту належності державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 .

У підготовче судове засідання позивач та представник позивача ОСОБА_3 не з`явилися, але до початку підготовчого судового засідання представник позивача подала до суду заяву, у якій зазначила, що вони підтримують позовні вимоги, просять їх задовольнити та розглянути справу без участі позивача та представника позивача.

Представник відповідача Макіївської ОТГ в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області в підготовче судове засідання не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, у якій указала, що відповідач визнає позовні вимоги та просить справу розглянути без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом встановлено, що 18 липня 2003 року державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Гринь Л.А., ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) розміром 5,79 га члена КСП «Носівське», належного померлій гр. ОСОБА_4 на підставі сертифіката ЧН № 0163732 на право на земельну частку (пай) (а. с. 12).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Носівською райдержнотконторою 18 липня 2003 року, на ім`я ОСОБА_2 видано державний акт серії ЧН № 097222 на право власності на земельну ділянку площею 4,81 га з кадастровим номером 7423886000:02:002:0178, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області, що підтверджується копією вищевказаного державного акта (а. с. 11) та повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 29-25-0.2-4936/2-21 від 20 грудня 2021 року (а. с. 20). Із копії державного акта вбачається, що його видано та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 217 від 20 червня 2003 року. Однак із вищевказаного повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області вбачається, що датою видачі зазначеного державного акта згідно з Книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі є 13 лютого 2004 року (а. с. 20). Ця дата видачі державного акта також підтверджується копією витягу із вищезазначеної Книги (а. с. 21).

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 4,81 га, кадастровий номер 7423886000:02:002:0178, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 14084703 від 06 грудня 2013 року (а. с. 13).

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вартість земельної ділянки площе 4,8068 га з кадастровим номером 7423886000:02:002:0178 становить 139780,59 грн.

Отже, ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 4,81 га з кадастровим номером 7423886000:02:002:0178, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області (наразі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області).

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10).

Після його смерті залишилося спадкове майно, у тому числі і вищевказана земельна ділянка.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_2 за життя заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 41). А, отже, спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 43).

Згідно з копією спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 № 7/2021, заведеної приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухою Р.Б., ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька, подавши в установлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Дочка померлого ОСОБА_5 та дружина померлого ОСОБА_6 подали до нотаріальної контори у встановлений законодавством шестимісячний строк заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частини спадкового житлового будинку (а. с. 35-51).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Рекухи Р.Б. з метою оформлення спадкових прав на спірну земельну ділянку. Нотаріус відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,8068 га, кадастровий номер: 7423886000:02:002:0178, що розташована на території Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області, після померлого батька ОСОБА_2 , оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 097222, виданий Носівською РДА Чернігівської області 20 червня 2003 року, виготовлений з порушенням вимог чинного на той час законодавства України, а саме: державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 097222 виданий Носівською РДА Чернігівської області та зареєстрований Носівським районним відділом земельних ресурсів 20 червня 2003 року, а свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на підставі якого ОСОБА_2 було передано у власність земельну ділянку площею 4,8068 га, кадастровий номер: 7423886000:02:002:0178, що розташована на території Степовохутірської сільської ради Носівського району Чернігівської області, видано державним нотаріусом Носівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області Гринь Л.А. 18 липня 2003 року, тобто після реєстрації правовстановлюючого документа, який і був підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом підтверджується постановою приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Рекухи Р.Б. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 100/02-31 від 27 серпня 2021 року (а. с. 17).

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

У даному випадку державний акт на право власності наявний, однак у ньому зазначена помилкова дата його видачі. Отримати новий державний акт з виправленою датою видачі позивач не має змоги, оскільки чинне на час спірних правовідносин законодавство України не передбачає видачі державних актів на право власності на земельні ділянки.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 1397,90 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 6а).

Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд уважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 529, 548 ЦК УРСР, ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1261, 1268 ЦК України, п. «г» ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. ст. 211, 247, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Макіївської об`єднаної територіальної громади в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку площею 4,8068 га, кадастровий номер 7423886000:02:002:0178, яка розташована на території Степовохутірської сільської ради Носівського району (наразі Макіївської сільської ради Ніжинського району) Чернігівської області, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений у Чернігівському РУ ТВБВ 10024/260 АТ «Ощадбанк» за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 698 (шістсот дев`яносто вісім) грн. 95 коп. відповідно до квитанції № 32 від 23 грудня 2021 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Макіївська об`єднана територіальна громада в особі Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04415531, місцезнаходження: 17152, с. Макіївка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 27.

Повний текст судового рішення складено 22 грудня 2022 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА