Є.у.н.с.512/560/16-ц
Провадження №2/512/9/22
"22" листопада 2022 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року Савранський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Бростовської Н.О.,
секретаря Сивак Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «САВРАНЬ-ЕКСПРЕС» про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «БОГДАН А-09212», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким є співвідповідач ТОВ «САВРАНЬ-ЕКСПРЕС», було застраховано в ПрАТ «СК «УНІКА» на умовах полісу №АІ/5469230 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.02.2015р.
26.04.2015р. співвідповідач ОСОБА_1 , який працював на посаді водія в ТОВ «САВРАНЬ-ЕКСПРЕС», керуючи вказаним транспортним засобом, скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого постановою Савранського районного суду Одеської області від 04.06.2015р. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню.
На підставі заяви ОСОБА_2 від 03.12.2015р. ПрАТ «СК «УНІКА» виплатило йому страхове відшкодування на загальну суму 17624,62грн.
Позивач зазначає, що ані ОСОБА_1 , ані ТОВ «САВРАНЬ-ЕКСПРЕС» не повідомили його, як страховика, про дорожньо-транспортну пригоду, а на його претензії від 04.04.2016р. про добровільне відшкодування заподіяного збитку не відреагували.
У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь, в порядку регресу, завдану майнову шкоду в розмірі 17624,62грн., а також суму сплаченого ним судового збору.
Співвідповідач ОСОБА_1 подав до суду заперечення на позовну заяву (в розумінні ст.191 ЦПК України - відзив на позовну заяву), в якому просив відмовити у позові до нього, посилаючись на те, що про дорожньо-транспортну пригоду він письмово повідомив керівництво ТОВ «САВРАНЬ-ЕКСПРЕС», яке, на його думку, повинно було саме повідомити страховика ПрАТ «СК «УНІКА» про настання страхового випадку, а також сплатити страхове відшкодування, оскільки він особисто з ПрАТ «СК «УНІКА» ніяких договорів не укладав, те не є особою, відносно якої страховик має право подати регресний позов відповідно до п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.41-43).
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що обов`язок повідомити страховика про дорожньо-транспортну пригоду покладається як на страхувальника, так і на водія забезпеченого транспортного засобу, у даному випадку ОСОБА_1 , який не виконав цього обов`язку та не пояснив поважності причин його невиконання. Також, позивач вказав, що ОСОБА_1 не надав доказів того, що на момент спричинення дорожньо-транспортної пригоди він виконував свої трудові (службові обов`язки). Позивач вважає, що оскільки предмет зобов`язання є неподільним, та визначити ступінь вини у спричиненні шкоди кожного з відповідачів неможливо, то на них має бути покладено солідарний обов`язок щодо відшкодування шкоди (а.с.53-56, 64-67).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в матеріалах справи є клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.30, 44, 62, 73, 79, 85, 93-94, 100, 102, 109).
Відповідачі в судове засідання також не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутністю не подавали.
З огляду на положення ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає, що неявка належним чином повідомлених про розгляд справи учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ТОВ «САВРАНЬ-ЕКСПРЕС» застрахувало цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу в ПрАТ «СК «УНІКА» на умовах полісу №АІ/5469230 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.02.2015р., згідно якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «БОГДАН А-9212», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.8).
В матеріалах справи є копія постанови Савранського районного суду Одеської області від 04.06.2015р., з якої вбачається, що ОСОБА_1 26.04.2015р. о 13год. 00хв. на автодорозі Київ - Одеса, керуючи автомобілем марки «БОГДАН А-9212», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечним, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості та допустив наїзд на автомобіль марки «ВАЗ 2108», в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаною постановою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню (а.с.7).
Згідно довідки №62505263 про дорожньо-транспортну пригоду учасником вказаної дорожньо-транспортної пригоди, а також власником автомобіля «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який отримав механічні пошкодження, є ОСОБА_2 (а.с.6).
03.12.2015р. ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою про виплату матеріального збитку (а.с.9), та отримав від нього страхове відшкодування в розмірі 17624,62грн., що підтверджується страховим актом №00170611 від 12.12.2015р. (а.с.13) та платіжним дорученням №043484 від 17.12.2015р. (а.с.14).
04.04.2016р. ПрАТ «СК «УНІКА» направило ОСОБА_1 та ТОВ «САВРАНЬ-ЕКСПРЕС» претензії про добровільне відшкодування заподіяного збитку (а.с.15-16), але в матеріалах справи відсутні відомості про те, що вказані претензії були виконані.
30.10.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про долучення до матеріалів справи DVD диску, під час перегляду якого судом встановлено, що на ньому відображені лише обставини дорожньо-транспортної пригоди, викладені в постанові Савранського районного суду Одеської області від 04.06.2015р., які, на думку суду, не мають значення для вирішення справи (а.с.39-40). Оцінка та дослідження вказаних обставин, за яких сталася дорожньо-транспортна пригода, є фактично переглядом постанови по справі про адміністративне правопорушення, що з огляду на норми ЦПК України є неприпустимим. Частиною 6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В матеріалах справи є розписка ОСОБА_2 про те, що він не має претензій до ОСОБА_1 (а.с.87), але вказану розписку суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_2 не є учасником справи та отримав від позивача ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 993 цього Кодексу передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 1 ст.1166ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 ст.1191 цього Кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пунктом 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Статтею 29 цього Закону визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п.п.33.1.4 п.33.1 ст.33 зазначеного Закону у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.
Підпунктом «ґ» п.п.38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п.33.1.2 п.33.1 ст.33 цього Закону.
Вказаними правовими нормами встановлено обов`язок особи, яка скоїла ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
Згідно роз`яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013р. №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Таким чином, вказаними нормами не встановлений солідарний обов`язок страхувальника та водія забезпеченого транспортного засобу відшкодування страховику понесених ним витрат з оплати страхового відшкодування потерпілому, ними лише визначено право страховика за наявності певних умов подати такий позов або до страхувальника або до водія автомобіля. Крім того, страховим полісом №АІ/5469230 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.02.2015р. не передбачений солідарний обов`язок щодо відшкодування шкоди.
Крім того, п.6 зазначеної вище постанови визначено, що якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.
Таким чином, відповідальність за заподіяну шкоду несе особа, яка керувала транспортним засобом в момент ДТП, тож оскільки саме дії водія ОСОБА_1 є неправомірними та наявний безпосередній причинний зв`язок між його діями та завданою шкодою, вимоги позивача щодо солідарного стягнення завданої майнової шкоди з посиланням на положення ст.541ЦК України є безпідставними.
За таких умов, суд дійшов висновку, що позивач має право регресного позову лише до співвідповідача ОСОБА_1 , як до водія причетного до ДТП, який зобов`язаний був повідомити, але не повідомив позивача про настання події, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Також, згідно ч.ч.1, 2 ст.133, ч.1 ст.141ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір в сумі 1378,00грн.
Враховуючи наведене, керуючисьп.п.38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.979, 993, ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1191 ЦК України, ч.1 ст.13, ч.ч.1, 2 ст.133, ч.1 ст.141, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЕДРПОУ 20033533, що знаходиться за адресою м.Київ, вул.Теліги Олени, 6, літ. «В», в порядку регресу завдану майнову шкоду в розмірі 17624,62грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять чотири грн. шістдесят дві коп.), а також судовий збір в розмірі 1378,00грн., а всього 19002,62грн. (дев`ятнадцять тисяч дві грн. шістдесят дві коп.).
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.1 ст.354, ч.1 ст.355 ЦПК України).
СУДДЯ (підпис)
Суддя Савранського районного
суду Одеської області Бростовська Н.О.
Суд | Савранський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2022 |
Оприлюднено | 27.12.2022 |
Номер документу | 108063938 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Савранський районний суд Одеської області
БРОСТОВСЬКА Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні