Рішення

від 22.11.2022 по справі 204/654/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/654/21

Провадження № 2/201/436/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Галко С.Д.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , Благодійного фонду «Екологія-Геос» до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, Міністерства енергетики України, Київської міської державної адміністрації, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Міністерства соціальної політики України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

09 березня 2021 року з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відшкодування моральної та моральної шкоди.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 09 березня 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (т. 1, а.с. 15).

Ухвалою судді від 15 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення виявлених недоліків (т. 1, а.с. 16-17).

21 травня 2021 року у зв`язку з не усуненням позивачами виявлених недоліків позовну заяву визнано неподаної та повернуто позивачам (т. 1, а.с. 24).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2021 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т 1, а.с. 45- 49).

10 серпня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відшкодування моральної та моральної шкоди (т. 1, а.с. 54-55).

02 листопада 2021 року на адресу суду від позивача подано уточнену позовну заяву (т. 1 а.с. 76- 91), в прийняті якої ухвалою суду від 04 листопада 2021 року було відмовлено (т. 1, а.с. 105-107).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 1 а.с. 164-167).

01 червня 2022 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява (т. 2 а.с. 30-113).

Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 01 червня 2022 року (т. 2 а.с. 237).

13 вересня 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 238-239).

В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням їх уточнень позивач просив суд негайно поновити гарантію його екологічних та інших особистих немайнових прав, які встановленні ст. ст. 1,3,40, 46,50,56, Конституції України, ст. ст. 9,10,11 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» та іншими законодавчими актами України, шляхом запобігання викидання шкідливих речовин і парникових газів при виробництві енергії, на підставі ст. 2 Європейської конвенції з прав людини «Право на життя» та ст. 3 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та прийняти рішення про відшкодування моральноїшкоди за посягання Держави Україна, в особі: Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства енергетики України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації, Міністерства економіки України, Міністерства соціальної політики України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на гарантію права на життя та гарантію права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, які встановлені статтями 3 та 50 Конституції України, а саме: не вчинення превентивних дій щодо усунення загрози життю та здоров`ю співавторів технології ОСОБА_7 « ОСОБА_8 » та усіх громадян України від онкологічних та інших захворювань пов`язаних із викидами шкідливих речовин при виробництві енергії, та іншими загрозами, у відповідності до статті 2 § 1 Європейської конвенції з прав людини та закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шляхом переведення роботи енергетичних агрегатів на замкнений цикл роботи за технологією ОСОБА_7 «Екотерм» та порушення особистих немайнових та майнових прав, зокрема, за посягання на гарантію екологічних прав, гарантію захисту прав інтелектуальної власності та на ділову репутацію співавторів технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Благодійного фонду «Екологія- Геос». За результатом подання скарг та запитів за №№ БЛ-13878652 від 30/03/2022, БЛ-13853555 від 17/03/2022, БЛ-13882351 від 06/04/2022,БЛ-13551897/Д2 від 20/02/2022, БЛ-13709938 від 02/02/2022, БЛ-13082469/Д1 від 20/11/2021, БЛ-13082935/Д1 від 21/11/2021,БЛ-13083860 від 17/09/2021,БЛ-12339698 від 06/04/2021, БЛ-9009290 від 31/01/2019, БЛ-4894424 від 23/02/2016, Не визначено БЛ-12997120 від 27.08.2021 року, Не визначено БЛ-12990577 від 25.08.2021 року, Не визначено БЛ-12989838 від 25.08.2021 року, БЛ-13203968 від 12/10/2021,БЛ-13079243 від 16/09/2021, БЛ-13280962 від 29/10/2021, БЛ-10748987/Д5 від 05/06/2020, БЛ-9647078/Д1 від 02/09/2019,БЛ-10748713/Д1 від 05/06/2020, БЛ-5209204 від 03/05/2016, № 1175 від 08.05.2014, БЛ-10224075 від 05/02/2020, БЛ-10215020 від 03/02/2020, запит на отримання публічної інформації № 2 від запит на отримання публічної інформації № 3 від 23.08.2021, запит на отримання публічної інформації № 26 від 27.08.2021, запит на отримання інформації від 23.10.2021р запит на отримання інформації від 23.10.2020, запит на отримання інформації від 18.10.2021 до Мінекономіки, запиту № 27 на отримання інформації від 31.08.2021р.до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, запиту на отримання інформації від 23.10.2021р.

Посадові особи Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Дніпровської районної військової державної адміністрації Дніпропетровської області та Дніпропетровської обласної військової державної адміністрації за результатом подання скарг за №№ БЛ- 13945842, БЛ-13933093, БЛ-13963920, згідно недостовірної інформації, яка викладена у листах Вих. № 3-18040/261-22 від 30.05.2022 та №25/4-15/5568/22 від 04.05.2022 та є такою, що суперечить експертному висновку Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України від 12.05.2022 №189/1/1132, що створений за дорученням КМУ, та який засвідчує про високу актуальність та значні перспективи впровадження запатентованих авторами технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » енергетичних агрегатів з виробництва енергії за замкненим циклом на основі ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій, фактично вчинили кримінальний злочин проти інтересів держави та громадян на користь країни агресора, що веде бойові дії на території України, а саме: не вжили та не вживають заходи спрямовані на енергозабезпечення України, узв`язкуіз пошкодженнянафтобаз,переробних нафтозаводівта газопроводів,що призвелодо енергетичноїкризи підчас війни, за рахунок впровадження у виробництво альтернативної сировини - « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©».

У скарзі, зокрема, БЛ-12339698 від 06/04/2021 на адресу Президента України та Прем`єра Міністра України, яка направлена до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, «Про забезпечення екологічних та інших прав гарантованих Державою України» вказано таке: Дніпропетровська облдержадміністрація згідно листа від 30 березня 2021 року вих. № 0-2223/0/261-21 поставила під сумнів ділову репутацію авторів технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » , створила перешкоди для реалізації гарантії екологічних та інших прав, відмовляється вирішувати питання щодо фінансування заходу «Наукові дослідження, проектні та проектно конструктивні розроблення. Розробка та впровадження технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » задля запобігання виникнення та усунення факторів забруднення атмосферного повітря», вказує про припинення розгляду вказаних питань на підставі надання роз`яснень, що порушує ст. 19 Закону «про звернення громадян» , який вимагає перевірки звернень та скарг, а не надання роз`яснень.

У відповідності із законом «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації» Держава Україна в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатом подання скарги БЛ-12339698 від 06/04/2021, не забезпечила гарантії права на отримання інформації, екологічних та інших особистих немайнових прав авторів технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно листа Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 14.04.2021 Вих. № 3-2696/0/261-21 на безпідставній основі поставлено під сумнів ділову репутацію авторів технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », створено перешкоди для реалізації гарантії екологічних та інших прав, відмовлено вирішувати питання щодо розробки та затвердження, в рамках реалізації програми «ТЕПЛОАГЕНТИ БЛАГУТИ» - ЕНЕРГЕТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА, ЗДОРОВ`Я І ДОБРОБУТ НАЦІЇ», ліцензійного договору по захисту прав громадян на винаходи і корисні моделі, у відповідності зі статтею 54 Конституції України, при використанні фізичними та юридичними особами у своїй діяльності об`єктів права інтелектуальної власності винахідників та патентовласників.

Дніпропетровська обласна державна адміністрація не здійснила контроль, згідно статті 28 закону «Про звернення громадян», щодо виконання Департаментом екології та природних ресурсівДніпропетровської обласноїдержавної адміністраціїсвоїх повноваженьспрямованих нареалізацію екологічнихправ громадян,згідно статті9,10,11закону «Проохорону навколишньогоприродного середовища»та врамках реалізаціїпроекту забезпечити розробку ліцензійного договору по захисту прав на винаходи і корисні моделі у відповідності із Конституцією України.

Державні службовці, які є посадовими особами департаменту та членами науково - технічної екологічної ради при департаменті, одноголосно прийняли рішення про безперспективність проекту вказаної програми, при цьому у своєму рішенні не повідомили у чому полягає вказана безперспективність і необхідність конкретизації та яких саме заходів.

Такі протиправні дії посадових осіб Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної адміністрації засвідчують про поставлення під сумнів ділової репутації Благодійного фонду «Екологія -Геос» та авторів та авторів інтелектуального продукту - « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» (патенти на винаходи №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , 86247, 88006).

Період нанесення моральної шкоди, у зв`язку з порушенням його права на звернення починається з дати прийняття постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/9475/15 від 30 жовтня 2015 року та не закінчився по даний час.

На думку позивача шкода нанесена його здоров`ю, яка пов`язана із моральними переживаннями, у зв`язку з тим, що в результаті протиправних дій відповідачів, поставлена під сумнів чи принижена ділова репутація співавторів технології Благута «Екотерм» та право благодійного фонду « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на виконання суспільної діяльності, не забезпечена гарантія екологічних та інших прав, його життю та життю і здоров`ю членів його родини в кінцевому результаті загрожує небезпека від голоду та холоду, у розмірі місячного прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць порушення особистого немайнового права, а саме: посягання на гарантію права на життя, на гарантію права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, посягання на ділову репутацію, гарантію права на звернення та на отримання інформації, буде справедливою.

Окрім того просив суд винести окремі ухвали, на підставі Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (т. 1, а.с.1-5, т. 2 а.с. 30-113).

22 листопада 2021 року головою Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Безус В.О. подано відзив на позовну заяву в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Так зазначив що звернення №№ БЛ 13083860 від 17 вересня 2021 року, БЛ-12339698 від 06 квітня 2021 , БЛ-4894424 від 23лютого 2016, БЛ-12997120 від 27 серпня 2021, БЛ-12990577 від 25 серпня 2021, БЛ- 12989838 від 25 серпня 2021, БЛ -13203968 від 12 жовтня 2021, БЛ- 13079243 від 16 вересня 2021, БЛ- 13280962 від 29 жовтня 2021, БЛ- 9647078/ДІ від 02 вересня 2019 року, БЛ-5209204 від 03 травня 2016, № 1175 від 08 травня 2014, БЛ- 10224075 від 05 лютого 2020, БЛ-10215020 від 03 лютого 2020 від позивача ОСОБА_4 згідно бази даних вхідних документів Держенергоефективності на адресу Агентства не надходили та відповідно не були зареєстровані.

Звернення позивача БЛ-9009290 від 31 січня 2019 року до Держенергоефективності не надходило та направлялось позивачем до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Щодо звернення БЛ- 10748713/Д1, БЛ- 10748987/Д5 від 05 червня 2021 року на обидва звернення своєчасно було надано відповіді, яка була направлена на адресу позивача листом від 17 червня 2020 року № 67-14/17/15-20

Щодо запитів на публічну інформацію від ОСОБА_4 № 2 від 213 серпня 2021 року, № 3 від 23 серпня 2021 року, № 26 від 27 серпня 2021 року, згідно бази Держенергоефективності на адресу Агентства не надходили, та відповідно не були зареєстровані.

На запит позивача від 23 жовтня 2021 року Агентством було надано обґрунтовану відповідь, яка була направлена на адресу позивача листом від 28 жовтня 2021 року № 53-01/17/31-21.

Держенергоефективності на протязі багатьох років починаючи з 2006 року надавало відповіді ОСОБА_4 щодо неможливості такого впровадження із зазначенням обґрунтованих причин. Також зазначили, що більшість питань зазначених у зверненнях та запитах позивача стосуються соціально побутового питання позивача та відповідно до чинного законодавства та положення про Державне агентство з енергоефеткивності та енергозбереження України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопад 2014 року № 676 в розрізі функцій, прав та обов`язків Агентства, вирішення соціально побутових, інших особистих питань з якими звертається позивач у зверненні до компетенції Держенергоефективності не відноситься.

Так,законодавчими та нормативно правовимиактами Державнеагентство зенергоефективності таенергозбереження Українине уповноваженена :самостійне запровадженняу державітехнологій «Екотерм»,придбання ліцензійта технічних рішень «Технології«Екотерм»,здійснення фінансуванняпроекту модернізаціїбудинку позивача,виділення коштівна придбання матеріалів,заміни вікон,дверей,перепроектування тапереобладнання опалювальноїсистеми будинкупозивача,заміни котлата іншого.Також Держенергоефективності жодним законодавчим та нормативно правовим актом не наділенні повноваженням щодо «забезпечення гарантії екологічних прав та забезпечення особистого немайнового громадянина України ОСОБА_4 на життя та особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_4 на безпечне життя і здоров`я довкілля, захисту позивача від онкологічних захворювань шляхом реалізації у виробництво відновлювального вторинного палива та окислювача «Теплоагенти Благути».

Законодавством також не визначено Держенергоефективності як виконавця або регулятора переліку видів діяльності, що належить до природних досліджень, та здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища, окрім того зазначили що до їх компетенції не належить самостійне впровадження технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та прийняття рішення щодо такого впровадження, фінансування, розробки технологій та надання будь який висновків щодо них.

Стосовно відшкодування моральної шкоди зазначили що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди (т. 1 а.с. 171-179).

04травня 2022року представникомМіністерства захистудовкілля таприродних ресурсівУкраїни через систему «Електронний суд» подано заперечення на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав їх необґрунтованості. Зазначили, що оскільки до компетенції Міністерства не належить самостійне впровадження технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та прийняття рішення щодо такого впровадження, фінансування, розробки технологій та надання будь яких висновків щодо них, отже вбачається що Міндовкілля діяло та діє лише у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та жодним чином не порушували законних прав та інтересів позивача. Стосовно відшкодування моральної шкоди вказали що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження спричинення йому моральної шкоди (т. 2 а.с.1-6).

09червня 2022року представником Південно Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції (м.Дніпро) подановідзив на позовну заяву в якій представник просив відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного. Так, рішенням Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі № 160/7440/19 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 160/7440/19 в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Кабінету Міністрів України передати на розгляд відповідно до вимог чинного законодавства до Секретаріату Кабінету Міністрів України звернення № БЛ 9647078 від 02 вересня 2019 року скасовано та в цій частині заявлених вимог прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову. Стосовно стягнення моральної шкоди зазначили що позивачем не доведено наявності усіх складових елементів, для застосування правового механізму відшкодування моральної шкоди, а саме відсутнє матеріальне підтвердження моральної шкоди, не розкрито її суть в цілому, не доведено її фактичне існування та не доведено наявність причинно наслідкового зв`язку між ймовірною шкодою та діями органу державної влади, окрім того зазначили що вони є неналежними відповідачами (т. 2 а.с 200-207, т. 3 а.с.37-47).

Представником КабінетуМіністрів України 09 червня2022року черезсистему «Електроннийсуд» подановідзив на позовну заяву, в якій представник зазначив, що Кабінет Міністрів України не є належним відповідачем у справі, оскільки вони не є тими суб`єктами які ймовірно порушили його права та інтереси, та не здійснили жодних дій спрямованих на завдання збитків позивачу та не мають жодного відношення до даного спору (т. 2 а.с. 214-218, т. 3 а.с 17-27).

08липня 2022року Міністерством захисту довкіллята природних ресурсівУкраїни на позовнузаяву надановідзив в якому державний секретар Ярова Є. просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України не належить самостійне впровадження технології ОСОБА_7 «Екотерм» та прийняття рішення щодо такого впровадження, фінансування, розробки технологій та надання будь - яких висновків щодо них. Міндовкілля в процесі своєї діяльності жодним чином не порушувало і не порушує «гарантії» права на життя та «гарантії» права на безпечне для життя та здоров`я довкілля, а позивачем в той же час не надано доказу який свідчив би про таке порушення. Щодо відшкодування моральної шкоди зазначили що позивачем не надано доказі в спричинення моральної шкоди. (т. 2 а.с. 225-231).

12жовтня 2022року директором департаменту екології таприродних ресурсів Дніпропетровськоїобласної військовоїадміністрації Понікаровою І. надано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю (т. 3 а.с. 1-6).

В судовому засіданні представник позивача підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник Кабінету Міністрів України та Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та недоведеності .

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Відповідно достатті 3 Конституції Україниправа і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зістаттею 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1ст. 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконанняКонституціїта Законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки і а обороноздатності.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 року №614, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки, лісового та мисливського господарства, у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов`язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Міністерство енергетики України забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання. Відповідно до положення про Міністерство енергетики України затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507 Міністерство енергетикиУкраїни (Міненерго)є центральниморганом виконавчоївлади,діяльність якогоспрямовується ікоординується КабінетомМіністрів України. Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує: формування тареалізує державнуполітику велектроенергетичному,ядерно-промисловому,вугільно-промисловому,торфодобувному,нафтогазовому танафтогазопереробному комплексі(далі-паливно-енергетичнийкомплекс); формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.

Міністерство соціальної політики України відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №423, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері соціального захисту населення.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Статтею 16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені нормамист. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, шкода, завдана фізичній або юридичні особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст.1173 ЦК України).

Згідно з п. 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.02.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом враховується, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року по справі № 640/3837/17 та від 29 серпня 2018 року по справі № 686/16161/16-ц.

Отже, в даному випадку необхідною умовою для притягнення відповідачів до відповідальності у вигляді стягнення моральної шкоди є доведення позивачем перед судом факту протиправної поведінки відповідача, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України)

За правилами ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст.13, ч. 6 ст.81 ЦПК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що з боку відповідачів відсутній контроль відповідно до ст. 28Закону України «Про звернення громадян»стосовно розгляду його звернень та останні не вчиняють дії, спрямовані на розвиток економіки України шляхом запровадження у виробництво технології ОСОБА_7 «Екотерм», що спричинило йому моральні страждання.

Просив зобов`язати на підставі ст. 276 ЦК України, в особі відповідачів у справі, у межах повноважень кожного із відповідачів, негайно поновити гарантію його екологічних та інших особистих немайнових прав, які встановленні ст ст 1,3,40,46,50,56 Конституції, ст ст 9,10,11 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими законодавчими актами України, шляхом запобігання викидання шкідливих речовин і парникових газів при виробництві енергії, на підставі ст. 2 Європейської конвенції з прав людини «Право на життя» та ст. 3 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища.

На думку позивача, державою України в особі відповідачів у справі порушено гарантію права на життя та гарантію права на безпечне для життя та здоров`я довкілля , які встановленні статтями 3 та 50 Конституції України, а саме: не вчинено превентивних дій щодо усунення загрози життю та здоров`ю співавторів технології ОСОБА_7 « ОСОБА_8 » та усіх громадян України від онкологічних та інших захворювань пов`язаних із викидами шкідливих речовин при виробництві енергії, та іншими загрозами, у відповідності до ст. 2 параграфу 1 Європейської конвенції з прав людини та закону «Про охорону навколишнього природного середовища» шляхом переведення роботи енергетичних агрегатів на замкнений цикл роботи за технологією ОСОБА_7 «Екотерм» та порушення особистих немайнових та майнових прав, зокрема за посягання на гарантію екологічних прав, гарантію захисту прав інтелектуальної власності та на ділову репутацію співавторів технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та Благодійного фонду «Екологія - Геос» за результатом подання скарг та запитів за №№ БЛ-13878652 від 30/03/2022, БЛ-13853555 від 17/03/2022, БЛ-13882351 від 06/04/2022,БЛ-13551897/Д2 від 20/02/2022, БЛ-13709938 від 02/02/2022, БЛ-13082469/Д1 від 20/11/2021, БЛ-13082935/Д1 від 21/11/2021,БЛ-13083860 від 17/09/2021,БЛ-12339698 від 06/04/2021, БЛ-9009290 від 31/01/2019, БЛ-4894424 від 23/02/2016, Не визначено БЛ-12997120 від 27.08.2021 року, Не визначено БЛ-12990577 від 25.08.2021 року, Не визначено БЛ-12989838 від 25.08.2021 року, БЛ-13203968 від 12/10/2021,БЛ-13079243 від 16/09/2021, БЛ-13280962 від 29/10/2021, БЛ-10748987/Д5 від 05/06/2020, БЛ-9647078/Д1 від 02/09/2019,БЛ-10748713/Д1 від 05/06/2020, БЛ-5209204 від 03/05/2016, № 1175 від 08.05.2014, БЛ-10224075 від 05/02/2020, БЛ-10215020 від 03/02/2020, запит на отримання публічної інформації № 2 від запит на отримання публічної інформації № 3 від 23.08.2021, запит на отримання публічної інформації № 26 від 27.08.2021, запит на отримання інформації від 23.10.2021р запит на отримання інформації від 23.10.2020, запит на отримання інформації від 18.10.2021 до Мінекономіки, запиту № 27 на отримання інформації від 31.08.2021р.до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, запиту на отримання інформації від 23.10.2021р.

В наданому відзиві голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Валерій Безус зазначив, що звернення президента Благодійного фонду «Екологія Геліос» Благути А.А №№ БЛ 13083860 від 17 вересня 2021 року, БЛ-12339698 від 06 квітня 2021 , БЛ-4894424 від 23лютого 2016, БЛ-12997120 від 27 серпня 2021, БЛ-12990577 від 25 серпня 2021, БЛ- 12989838 від 25 серпня 2021, БЛ -13203968 від 12 жовтня 2021,БЛ- 13079243 від 16 вересня 2021, БЛ- 13280962 від 29 жовтня 2021, БЛ- 9647078/ДІ від 02 вересня 2019 року, БЛ-5209204 від 03 травня 2016, № 1175 від 08 травня 2014, БЛ- 10224075 від 05 лютого 2020, БЛ-10215020 від 03 лютого 2020 від позивача ОСОБА_4 згідно бази даних вхідних документів Держенергоефективності на адресу Агентства не надходили та відповідно не були зареєстровані, позивачем на підтвердження направлення вказаних звернень належних доказів суду надано не було.

Звернення позивача БЛ-9009290 від 31 січня 2019 року до Держенергоефективності не надходило та направлялось позивачем до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Щодо звернення БЛ- 10748713/Д1, БЛ- 10748987/Д5 від 05 червня 2021 року на обидва звернення своєчасно було надано відповіді, яка була направлена на адресу позивача листом від 17 червня 2020 року № 67-14/17/15-20 на підтвердження чого відповідачем надано копію відповіді в якій зазначено, що згідно наявної інформації в Держенергоефективності ОСОБА_6 на рівні з ОСОБА_4 є одним із співавторів численних патентів , що стосуються застосування альтернативної сировини « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Зокрема, патентів на винахід № 62197 від 15 червня 2006 року , № 85876 від 10 березня 2009 року, № 86216 від 10 квітня 2009 року, № 86247 від 14 вересня 2009 року, № 88006 від 10 вересня 2009 року, № 98941 від 10 липня 2012 року, № 99107 від 25 липня 2012 та № 100006 від 12 листопада 2012 року. агентство починаючи з 2006 року, неодноразово розглядало звернення ОСОБА_4 суть яких зводиться до впровадження технології «Екотерм» з дотриманням норм чинного законодавства України надавало відповіді по суті звернень. Проте зважаючи на відсутність конструктиву зі сторони автора звернень, Держенергоефективності листом від 23 березня 2017 року № 107-01/17/15-17, керуючись ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» , було змушене повідомити ОСОБА_4 про припинення розгляду його звернень щодо зазначеної тематики.

Щодо запитів на публічну інформацію від ОСОБА_4 № 2 від 23 серпня 2021 року, № 3 від 23 серпня 2021 року, № 26 від 27 серпня 2021 року, згідно бази Держенергоефективності на адресу Агентства не надходили, та відповідно не були зареєстровані.

На запит позивача від 23 жовтня 2021 року Агентством було надано обґрунтовану відповідь, яка була направлена на адресу позивача листом від 28 жовтня 2021 року № 53-01/17/31-21.

Так, зокрема більшість питань у зверненнях та запитах ОСОБА_4 безпосередньо стосується лише впровадженню системи «Енергетична установка Благути» , «Технології «Екодерм», «Теплоагенти Благути» .

Держенергоефективності на протязі багатьох років починаючи з 2006 року надавало відповіді ОСОБА_4 щодо неможливості такого впровадження із зазначенням обґрунтованих причин.

Більшість питань зазначених у зверненнях та запитах позивача стосуються соціально побутового питання позивача та відповідно до чинного законодавства та положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопад 2014 року № 676 в розрізі функцій, прав та обов`язків Агентства, вирішення соціально побутових, інших особистих питань з якими звертається позивач у зверненні до компетенції Держенергоефективності не відноситься.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем належних та допустимих доказів обставин, викладених в позовній заяві, зокрема, щодо протиправності дій відповідачів, суду не надано. Так, позивачем на надано належних та допустимих доказів направлення та отримання вказаних звернень відповідачами та відсутність контролю останніх за ними.

Таким чином, позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральної шкоди та їх обґрунтованого розміру, та не доведено протиправності поведінки органів державної влади та причинного зв`язку між такою поведінкою і заподіяною шкодою, а доводи позивача про заподіяння йому шкоди є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому, Кабінет Міністрів України, Міністерство захисту довкілля України, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпровська районна державна адміністрації Дніпропетровської області, Міністерство енергетики України, Київська міська державна адміністрація, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Міністерство економіки України, Міністерство соціальної політики України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції діють відповідно до чинного законодавства України та в межах своїх повноважень, які закріпленіКонституцією Українита іншими нормативно-правовими актами. Кабінет Міністрів України не може самостійно здійснити фінансування проекту «Енергетична установка Благути» та запровадити у державі технологію Благути «Екотерм», як наслідок фінансування проекту. Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської міської облдержадміністрації законодавчими та нормативно правовими актами не уповноважений на запровадження технологій Благути «Екотерм». До компетенції Міністерства захисту та природних ресурсів України не належить самостійне рішення впровадження технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та прийняття рішення щодо такого впровадження, фінансування, розробки технологій та надання будь яких висновків щодо них, а відтак відповідачі ніяким чином не порушували законних прав та інтересів позивача.

Посилання позивача, що впровадження у виробництво технології ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » підтримано Державним підприємством Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні не є доказом протиправних дій відповідачів та завдання позивачу моральної шкоди.

Крім того, суд звертає увагу, що значна кількість доводів позовної заяви зводиться до пояснень суті технології ОСОБА_9 , що ніким чином не підтверджує завданої позивачу моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У частині 2 зазначеної статті визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Отже, за змістом наведеної норми зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

За загальним правилом, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає з вини відповідача. Водночас до встановлених законом випадків відшкодування моральної шкоди незалежно від вини відноситься випадок її заподіяння внаслідок, зокрема, неправомірних дій органів державної влади або органів місцевого самоврядування (стаття 1173 ЦК) або дій їх посадових чи службових осіб (стаття 1174 ЦК).

Разом із тим, виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач має довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів наявності порушеного відповідачами права позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, а позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судові витрати відносяться за рахунок держави.

Щодо клопотання позивача про постановлення окремих ухвал то відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Згідно із ч. 5 ст. 262 ЦПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Судом під час розгляду справи не установлено недоліки в діяльності відповідачів, порушень нормативно-правових актів, тому відсутні підставі для постановлення окремої ухвали.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

На підставі викладеного та керуючись ст.13,76-78,81,141,259, 263 265, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , Благодійного фонду «Екологія-Геос» до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, Міністерства енергетики України, Київської міської державної адміністрації, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Міністерства соціальної політики України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2022 року

Суддя С.О. Демидова