Рішення

від 12.12.2022 по справі 276/583/21

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/583/21

Провадження по справі №2/276/66/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., за участю:

секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР АВТОВИПЛАТ ПОЛІС", про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просили, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у poзмірі 25620,00 грн, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 54017,84 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 6264,65 грн, інфляційні втрати у розмірі 20191,50 грн, а також понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у poзмірі 67220,00 грн, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 141881,33 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 16438,05 грн, інфляційні втрати у розмірі 52980,66 грн, а також понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначили, що 17.07.2017 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «BMW-735i», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул Столичне Шосе в м. Києві здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , внаслідок чого остання від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «BMW-735i» на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «АРКС», тому позивачі 11.09.2017 звернулись до страховика за виплатою страхового відшкодування на загальну суму 185120, 00 грн (у межах страхового ліміту). 17 серпня 2020 року ПАТ «СК «АРКС» повідомило, що рішення щодо виплати страхового відшкодування буде прийнято після отримання СК відповідного рішення щодо результатів розгляду кримінальної справи за фактом вказаної ДТП. З рішенням ПАТ «СК «АРКС» про зупинення строків розгляду страхової справи і відтермінування прийняття рішення про виплату страхового відшкодування не погодились та звернулись до суду з позовом про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційних втрат. 26 травня 2021 року відповідач частково виплатив страхове відшкодування у розмірі 91 550,00 гривень, у зв`язку з чим позивачами було уточнено позовні вимоги до суду. На переконання позивачів, рішення відповідача про часткову виплату страхового відшкодування суперечить Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24.06.2021 відкрито загальне позовне провадження за вказаним позовом та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 23.08.2022 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог.

01.09.2022 відповідачем до суду направлено відзив на уточнену позовну заяву, в якому ПАТ «СК «АРКС» просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за безпідставністю. Зазначив, що пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено припинення перебігу строку прийняття рішення страховиком щодо здійснення страхового відшкодування до набрання рішення у справі, яка розглядається судом чи органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, законної сили. Постанову від 29.12.2020 про закриття кримінального провадження щодо результатів розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди, в якій загинула ОСОБА_4 ПАТ "СК "АРКС" отримало лише 07.05.2021, а 26.05.2021 АТ "СК "АРКС" було виплачене страхове відшкодування представнику Позивачів ТОВ "ЦЕНТР АВТОВИПЛАТ ПОЛІС". На переконання відповідача, страхове відшкодування виплачено в порядку та строки, визначені Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому вимоги щодо стягнення частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних витрат, витрат на правову допомогу є незаконними, недоведеними та необґрунтованими. Крім того, ДТП сталася з вини самого пішохода ОСОБА_4 , яка перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння, та внаслідок грубого порушення нею Правил дорожнього руху України. Разом з цим, вина водія забезпеченого автомобіля «BMW-735i», ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.07.2017 відсутня. Тому, беручи до уваги наявність вини пішохода ОСОБА_4 у настанні ДТП, в якій вона загинула, ПАТ "СК "АРКС", керуючись ст. 1193 ЦК України та п.36.3 ст. 36 Закону №1961-IV, було прийнято рішення про зменшення розміру страхового відшкодування на 50%. До розрахунку страхового відшкодування Страховиком не включено витрати на поховання ОСОБА_4 в сумі 2520,00 грн, на підтвердження яких позивачем ОСОБА_1 надано накладну магазину "Ритуал" від 18.07.2017, оскільки вона не є розрахунковим документом, не містить назви юридичної особи, яка здійснила продаж товару. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то представник відповідача зазначив, що витрати в загальній сумі 20 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи), не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру. Крім того, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені (1 рік), 3% річних та інфляційних втрат (3 роки).

Ухвалою суду від 07.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання представник позивачів не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачів, позовні вимоги просив задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача просив відкласти судове засідання, у зв`язку з хворобою. В письмовій промові заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, керуючись доводами, викладеними у відзиві.

Від третьої особи ТОВ "ЦЕНТР АВТОВИПЛАТ ПОЛІС" надійшла заява про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримують.

Суд, керуючись положенням ч.3 ст. 223 ЦПК України, ухвалив проводити судовий розгляд справи без участі позивачів та представників сторін, третьої особи.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.07.2017 року водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «BMW-735i», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Столичне Шосе в м. Києві, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , внаслідок чого остання від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.

Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 18.07.2017 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2137 від 18.07.2017 смерть ОСОБА_4 настала на ОСОБА_5 , причина смерті - пішохід травмований автомобілем (а.сп.43).

За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди 18 липня 2017 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100000000763 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Згідно копії свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 (а.сп.21). ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 - а.сп.24). На день смерті потерпілої вони всі постійно проживали разом за однією адресою в АДРЕСА_1 (довідка - а.сп.27).

Крім цього, ОСОБА_6 навчався на 2 курсі факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва Вінницького національного аграрного університету 3-4 рівня акредитації, що підтверджується довідкою №473 від 07.08.2017 (а.сп.28). Також, він перебуває на обліку в Хорошівському об`єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області і отримує пенсію в разі втрати годувальника з липня 2017 року (довідка - а.сп. 42).

Згідно квитанції №128-17 від 22.08.2017 ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Володарсько-Волинський гранітний кар`єр» за комплект пам`ятника 29500,00 гривень, а відповідно до накладної від 18.07.2017 витрати на поховання становлять 2520.00 гривень (а.сп.32-33).

Цивільно - правова відповідальність водія автомобіля «BMW-735», р.н. НОМЕР_1 ,

була застрахована за полісом №АК6343882 від 07.04.2017 року в ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АХА СТРАХУВАННЯ" (а.сп.34).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 24.06.2019 ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АХА СТРАХУВАННЯ" змінило назву на Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС"

11 вересня 2017 року на адресу відповідача було надіслано заяву про виплату

страхового відшкодування в інтересах ОСОБА_2 (сина потерпілої),

ОСОБА_1 (чоловіка потерпілої), ОСОБА_7 (матері

потерпілої) на загальну суму 185 120,00 гривень. Сума страхового відшкодування для ОСОБА_2 становила 128 000,00 грн (моральна шкода та відшкодування на утримання); для ОСОБА_1 - 44 320, 00 грн (моральна шкода та витрати на поховання); для ОСОБА_7 - 12 800, 00 (моральна шкода).

04 серпня 2020 року до ПАТ «СК «АРКС» було надіслано запит про надання інформації

з метою отримання відомостей щодо стану розгляду страхової справи. 17 серпня 2020 року АТ «СК «АРКС» повідомило, що рішення щодо виплати страхового відшкодування буде прийнято після отримання СК відповідного рішення щодо результатів розгляду кримінальної справи за фактом вказаної ДТП.

29 вересня 2020 року на адресу ПАТ «СК «АРКС» було надіслано заяву про долучення

документів, а саме: довідки про отримання пенсії в разі втрати годувальника та копії

лікарського свідоцтва про смерть та причину смерті. 07 жовтня 2020 року на адресу ПАТ «СК «АРКС» направлено досудову вимогу про виплату страхового відшкодування з метою досудового врегулювання спору.

26 березня 2021 року на адресу ПАТ «СК «АРКС» було надіслано заяву про долучення

документів, а саме: відповіді Борзнянського районного відділу державної реєстрації актів

цивільного стану від 25.02.2021 року щодо смерті ОСОБА_7 (матері загиблої) та

довіреностей від ОСОБА_1 та ОСОБА_2

07.05.2021 відповідачем отримано постанову від 29.12.2020 про закриття кримінального провадження щодо результатів розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди, в якій загинула ОСОБА_4 .

Згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 29.12.2020, в дорожній ситуації, водій автомобіля «BMW-735i», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 з моменту виникнення небезпеки для руху, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, шляхом застосування екстреного гальмування. В діях водія автомобіля «BMW-735i», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , невідповідностей вимогам пунктам: 12.2; 12.3 ПДР України не встановлено. Разом з тим, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, рухалась через проїзну частину Столичного Шосе в місті Києві поза пішохідним переходом, у місці, де дорога має більше чотирьох смуг для руху в обох напрямках, раптово вибігла на смугу руху автомобіля «BMW-735i», не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, внаслідок чого вказаний автомобіль здійснив на неї наїзд. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100000000763 від 18.07.2017 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17.07.2017 закрите в зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення (т.1, а.сп.227-247).

26.05.2021 П АТ "СК "АРКС" було виплачене страхове відшкодування представнику позивачів ТОВ "ЦЕНТР АВТОВИПЛАТ ПОЛІС" на підставі довіреності в розмірі 91 550 грн 00 коп.: 14 750,00 грн - відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника на користь ОСОБА_1 ; 57 600, 00 грн - страхова виплата щодо втрати годувальника на користь ОСОБА_2 ; 9 600,00 грн - страхова виплата щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю фізичної особи, на користь ОСОБА_1 ; 9 600,00 грн - страхова виплата щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю фізичної особи, на користь ОСОБА_8 . Вказане підтверджується платіжними дорученнями від 26.05.2021 (т.2, а.сп.80-83).

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Відповідно до частини першої статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в ДТП, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).

За вимогами статті 3 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно пункту 23.1 статті 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Статтею 27 Закону визначено порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого.

Пунктом 27.1 статті 27 Закону передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 27.2 статті 27 Закону визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених Законом на день настання страхового випадку.

Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами (п.27.3).

Відповідно до п.27.4 статті 27 Закону Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду (п.27.5).

З наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що заподіяння шкоди смертю потерпілого має низку особливостей. Зокрема, така особливість полягає у тому, що будь-яке діяння, яким завдається шкода ушкодженням здоров`я і, до того ж, джерелом підвищеної небезпеки, презюмується протиправним.

Що стосується причинно-наслідкового зв`язку між протиправним діянням і завданою шкодою, як на тому наполягає сторона відповідача, то цей зв`язок також є специфічним у даному деліктному зобов`язанні. Вина заподіювача шкоди у випадках, коли така шкода завдається джерелом підвищеної небезпеки, не враховується, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини заподіювача, а її розмір визначений в Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на рівні 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі.

Таким чином, при заподіянні шкоди життю потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, цивільно-правова відповідальність власника такого джерела настає незалежного від його вини, в силу закону, у певних межах, а саме щодо відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди. Отже, якщо настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, виникає і обов`язок страховика здійснити страхову виплату в порядку, передбаченому ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто здійснити відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди.

За змістом пункту 36.3 статті 36 вказаного Закону у разі, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2022 (справа №477/874/19, провадження № 14-24цс21) зазначила, що припис пункту 36.3 статті 36 Закону № 1961-IV розрахований на випадки, якщо: 1) шкода завдана взаємопов`язаними, сукупними діяннями декількох осіб, які за це відповідальні, тобто поведінка яких обов`язково є неправомірною, внаслідок чого вони разом спричинили завдання шкоди; 2) остання є неподільною (як-от у випадках із завданням шкоди здоров`ю чи моральної шкоди). Тільки за таких умов розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну особу з тих, які завдали шкоди, треба визначати шляхом поділу її розміру на кількість осіб, які цю шкоду завдали (п.42 постанови ВП ВС). За змістом припису пункту 36.3 статті 36 Закону № 1961-IV частки відповідальних за завдання неподільної шкоди страхувальників (їхніх страховиків або Моторного (транспортного) страхового бюро України) є рівними (п.47 постанови ВП ВС).

Відповідачем під час судового розгляду не доведено наявність підстав для поділу заподіяної шкоди між водієм ОСОБА_3 та пішоходом ОСОБА_4 . Також, у постанові про закриття кримінального провадження відсутня будь - яка інформація щодо наявності умислу потерпілого чи непереборної сили у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що виключає застосування у даному випадку положень ч.5 ст. 1187 ЦК України.

Крім того, враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 січня 2019 року у справі №274/4882/17 (провадження № 61-38295св18), положення пункту 36.3 статті 36 вказаного Закону застосуванню в даних правовідносинах не підлягають, оскільки у ній йдеться про поділ розміру заподіяної шкоди між особами, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, а цивільно-правова відповідальність пішохода ОСОБА_4 не була і не може бути застрахована відповідно до вимог вказаного Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на наведене розмір страхового відшкодування на користь позивачів повинен визначатись страховиком без поділу розміру заподіяної шкоди на водія ОСОБА_3 , відповідальність якого була застрахована та пішохода ОСОБА_4 , а тому доводи відповідача не ґрунтуються на нормах закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним нормативно-правовим актом для спірних правовідносин, і безпосередньо регулює відносини, пов`язані з обов`язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не передбачено зменшення розміру страхового відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, з урахуванням наведених вимог закону та обставин справи, зокрема, що відповідачем відшкодовано лише 50% від суми коштів, яка мала бути сплачена позивачам, та безпідставно не враховано витрати ОСОБА_1 на поховання в сумі 2520.00 гривень, які були належним чином підтверджені, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів недоплаченого страхового відшкодування, пов`язаного з заподіяною моральною шкодою, та витрат на поховання і спорудження надгробного пам`ятника.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 додатково має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 9 600,00 грн, на компенсацію витрат на поховання у розмірі 2520,00 грн та витрат на спорудження пам`ятника у розмірі 14750,00 грн, що разом складає 26870.00 грн, однак суд вважає за можливе стягнути з відповідача на його користь відшкодування у розмірі 25620,00 гривень - в межах заявленої позовної вимоги, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Крім того, на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути з відповідача 57 600, 00 грн - страхова виплата щодо втрати годувальника, 9 600,00 грн - відшкодування моральної шкоди, що разом складає 67200,00 гривень.

Що стосується стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, то суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 35.1. ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пунктами 36.1 і 36.2 ст. 36 Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно з абз. 5 пункту 36.2. ст. 36 Закону протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

З аналізу вказаних норм законодавства суд приходить до висновку, що обов`язок по прийняттю рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та здійснення виплати такого відшкодування, або ж прийняття рішення про відмову в проведенні такої виплати у відповідача виник з дня подання позивачем відповідної заяви про здійснення страхового відшкодування і повинен бути виконаний не пізніше ніж на 90 день з дня подання позивачем відповідної заяви.

Як встановлено судом, заява про виплату страхового відшкодування подана відповідачу 15 вересня 2017 року, згідно з відміткою страхової компанії про реєстрацію вхідної кореспонденції. Відтак, останнім днем для проведення виплати є 14.12.2017.

В порушення наведених норм матеріального закону страхова компанія, отримавши інформацію про дорожньо-транспортну пригоду, не вчинила дій передбачених ст. 34 Закону і не встановивши підстав для відмови у прийняття такого рішення згідно ст. 37 цього Закону, не оспорюючи обставини страхового випадку і заявлені членами сім`ї загиблої вимоги про відшкодування моральної шкоди, рішення про здійснення страхового відшкодування не прийняла, як і не прийняла рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Безпідставними є посилання відповідача на те, що виплату страхового відшкодування призупинено на підставі ст. 36.2 Закону, згідно з якою, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку

припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Під справою, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, мається на увазі справа, порушена у встановленому законом порядку, що розглядається відповідним судом. Порушення кримінальної справи органами досудового слідства не є підставою для зупинення провадження у справі. Оскільки кримінальне провадження перебувало на досудовому розслідуванні, тому підстав для зупинення виплати страхового відшкодування у АТ "СК "АРКС" не було.

Крім того, положення статті 35 Закону не передбачає обов`язку подання разом із заявою про виплату страхового відшкодування доказів на підтвердження вини страхувальника у вчиненні ДТП, зокрема вироку суду чи постанови у кримінальній справі.

Відтак, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог Закону призупинено розгляд заяви позивачів через відсутність документального підтвердження вини особи, у зв`язку із не набранням законної сили судового рішення за результатом розгляду кримінальної справи. Тим самим, відповідач фактично позбавив позивача права на отримання такої страхової виплати у строки, встановлені Законом, при тому, що Закон передбачає право страховика на заявлення регресної вимоги (ст.38) і застосування відповідальності за порушення умов страхування (ст. 38-1).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору, страхову суму.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Крім того, у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно зі статтею 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

За несвоєчасну виплату страхового відшкодування страховик має сплатити на вимогу страхувальника (чи вигодонабувача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Надаючи оцінку поданому позивачами розрахунку заборгованості, суд виходить з того, що 15 вересня 2017 року позивачі звернулися до відповідача із необхідними документами про виплату страхового відшкодування, останнім днем для проведення виплати є 14.12.2017, проте, часткову виплату страхового відшкодування проведено лише 26.05.2021.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивачі крім відшкодування невиплаченої страхової суми мають право на стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 15.12.2017 до 23.08.2022. Разом з тим, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності: 12 місяців щодо вимог про стягнення пені, 36 місяців стосовно вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1, ч.2, ст.258 ЦК України).

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вище викладене, а також те, що позивачі звернулися до суду з даним позовом 01.04.2021, шляхом направлення його засобами поштового зв`язку, а тому обґрунтованими є доводи відповідача про наявність підстав для застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Відтак, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в частині вимог про стягнення пені за період з 15.12.2017 по 31.03.2020, а також стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 15.12.2017 по 31.03.2018 року. В іншій частині позовні вимоги слід задовольнити.

Що стосується сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, то суд враховує наступне.

Розрахунок суми пені для ОСОБА_1 за період з 01.04.2020 по 25.05.2021 складає 7819,04 грн, з яких: 01.04.2020 - 23.04.2020: 51 220,00 (сума боргу) x (2 x 10,00 : 366 ) x 23 днів (прострочення) : 100 = 643,75 грн; 24.04.2020 - 11.06.2020: 51 220,00 (сума боргу) x (2 x 8,00 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 100 = 1 097,17 грн; 12.06.2020 - 31.12.2020: 51 220,00 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 203 днів (прострочення) : 100 = 3 409,07 грн; 01.01.2021 - 04.03.2021: 51 220,00 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 365) x 63 днів (прострочення) : 100 = 1 060,89 грн; 05.03.2021 - 15.04.2021: 51 220,00 (Сума боргу) x (2 x 6,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 766,20 грн; 16.04.2021 - 25.05.2021: 51 220,00 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 40 днів (прострочення) : 100 = 841,97 грн. Сума пені для ОСОБА_1 за період з 27.05.2021 по 23.08.2022 складає 7511,92 грн, з яких: 27.05.2021 - 22.07.2021: 25 620,00 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 57 днів (прострочення) : 100 = 600,14 грн; 23.07.2021 - 09.09.2021: 25 620,00 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100 = 550,30 грн; 10.09.2021 - 09.12.2021: 25 620,00 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 100 = 1 085,87 грн; 10.12.2021 - 20.01.2022: 25 620,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 530,65 грн; 21.01.2022 - 02.06.2022: 25 620,00 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 100 = 1 867,10 грн; 03.06.2022 - 23.08.2022: 25 620,00 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 82 днів (прострочення) : 100 = 2 877,86 грн. Разом сума пені за період з 01.04.2020 по 23.08.2022 складає 15330,96 гривень.

Розрахунок 3% річних для ОСОБА_1 за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. За період з 01.04.2018 по 25.05.2021 складає 4841,34 грн, з яких: з 01.04.2018 до 31.12.2019: 51 220,00 x 3 % x 640 : 365 : 100 = 2 694,31 грн; з 01.01.2020 до 31.12.2020: 51 220,00 x 3 % x 366 : 366 : 100 = 1 536,60 грн; з 01.01.2021 до 25.05.2021: 51 220,00 x 3 % x 145 : 365 : 100 = 610,43 грн. За період з 27.05.2021 по 23.08.2022 складає 956,01 грн: 25 620,00 x 3 % x 454 : 365 : 100. Разом сума 3% річних за період з 01.04.2018 по 23.08.2022 складає 5797,35 гривень.

Розрахунок інфляційних втрат для ОСОБА_1 за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. За період з 01.04.2018 по 25.05.2021 інфляційне збільшення становить IIc (100,80 : 100) x (100,00 : 100) x (100,00 : 100) x (99,30 : 100) x (100,00 : 100) x (101,90 : 100) x (101,70 : 100) x (101,40 : 100) x (100,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) = 1.22944553; Інфляційне збільшення: 51 220,00 x 1.22944553 - 51 220,00 = 11 752,20 гривень. За період з 27.05.2021 по 23.08.2022: IIc (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) = 1.23894029; Інфляційне збільшення: 25 620,00 x 1.23894029 - 25 620,00 = 6 121,65 гривень. Разом інфляційні втрати за період з 01.04.2018 по 23.08.2022 складають 17873,85 гривень.

Розрахунок пені для ОСОБА_2 за період з 01.04.2020 по 25.05.2021 складає 20516,97 грн, з яких: 01.04.2020 - 23.04.2020: 134 400,00 (сума боргу) x (2 x 10,00 : 366 ) x 23 днів (прострочення) : 100 = 1 689,18 грн; 24.04.2020 - 11.06.2020: 134 400,00 (сума боргу) x (2 x 8,00 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 100 = 2 878,95 грн; 12.06.2020 - 31.12.2020: 134 400,00 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 203 днів (прострочення) : 100 = 8 945,31 грн; 01.01.2021 - 04.03.2021: 134 400,00 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 365) x 63 днів (прострочення) : 100 = 2 783,74 грн; 05.03.2021 - 15.04.2021: 134 400,00 (Сума боргу) x (2 x 6,50 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 2 010,48 грн; 16.04.2021 - 25.05.2021: 134 400,00 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 40 днів (прострочення) : 100 = 2 209,32 грн. Сума пені для ОСОБА_2 за період з 27.05.2021 по 23.08.2022 складає 19703,41 грн, з яких: 27.05.2021 - 22.07.2021: 67200,00 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 57 днів (прострочення) : 100 = 1 574,14 грн; 23.07.2021 - 09.09.2021: 67200,00 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100 = 1 443,42 грн; 10.09.2021 - 09.12.2021: 67200,00 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 100 = 2 848,18 грн; 10.12.2021 - 20.01.2022: 67200,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 42 днів (прострочення) : 100 = 1 391,87 грн; 21.01.2022 - 02.06.2022: 67200,00 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 133 днів (прострочення) : 100 = 4 897,32 грн; 03.06.2022 - 23.08.2022: 67200,00 (Сума боргу) x (2 x 25,00 : 365) x 82 днів (прострочення) : 100 = 7 548,49 грн. Разом сума пені за період з 01.04.2020 по 23.08.2022 складає 40220,38 гривень.

Розрахунок суми 3% річних для ОСОБА_2 за період з 01.04.2018 по 25.05.2021 складає 12703,56 грн, з яких: з 01.04.2018 до 31.12.2019: 134 400,00 x 3 % x 640 : 365 : 100 = 7 069,81 грн; з 01.01.2020 до 31.12.2020: 134 400,00 x 3 % x 366 : 366 : 100 = 4 032,00 грн; з 01.01.2021 до 25.05.2021: 134 400,00 x 3 % x 145 : 365 : 100 = 1 601,75 грн. За період з 27.05.2021 по 23.08.2022 складає 2 507,57 грн: 67 200,00 x 3 % x 454 : 365 : 100. Разом сума 3% річних за період з 01.04.2018 по 23.08.2022 складає 15211,13 гривень.

Розрахунок інфляційних втрат для ОСОБА_2 за період з 01.04.2018 по 25.05.2021: IIc (100,80 : 100) x (100,00 : 100) x (100,00 : 100) x (99,30 : 100) x (100,00 : 100) x (101,90 : 100) x (101,70 : 100) x (101,40 : 100) x (100,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) = 1.22944553; Інфляційне збільшення: 134 400,00 x 1.22944553 - 134 400,00 = 30837,48 гривень. За період з 27.05.2021 по 23.08.2022: IIc (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) = 1.23894029; Інфляційне збільшення: 67 200,00 x 1.23894029 - 67 200,00 = 16 056,79 грн. Разом інфляційні втрати за період з 01.04.2018 по 23.08.2022 складають 46894,27 гривень.

Вказані суми пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів.

Відтак, позовні вимоги слід задовольнити частково, а в решті вимог - відмовити.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то слід вказати наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування розміру понесених позивачами витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано наступні документи:

1. копії ордерів від 02.04.2021 про надання правової допомоги за договорами №19.10.20 від 19 жовтня 2020 року, укладених між адвокатом Ільківим Миколою Миколайовичем та ОСОБА_2 , Тодоровським І.В.;

2. детальні описи наданих послуг від 26.08.2021 року (наданої правової допомоги по договору №19.10.20 від 19 жовтня 2020 року), відповідно до якого адвокатом надано наступну правову допомогу ОСОБА_1 на загальну суму 10000,00 гривень, та ОСОБА_2 на суму 10000,00 гривень, що включає:

- аналіз документів, наданих клієнтом, формування правової позиції щодо захисту порушених прав: 4 години, сума - 4000,00 грн;

- підготовка та написання позовної заяви - 3 години, сума - 3000,00 грн;

- підготовка та написання інших процесуальних документів (відзиву, адвокатських запитів, клопотань, заяв): 3 години, сума - 3000,00 грн.

3. квитанція №162 від 26.08.2021 до договору №19.10.20 від 19 жовтня 2020 року на суму 10000,00 гривень;

4. квитанція №163 від 26.08.2021 до договору №19.10.20 від 19 жовтня 2020 року на суму 10000,00 гривень;

Відповідач заперечив проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, оскільки вважає їх неспівмірними, штучно завищеними та необгрунтованими.

Суд вважає, що наявні підстави для відшкодування відповідачу витрат на правову допомогу. Разом з цим, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково - на 60,87%, а тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачів компенсацію витрат у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме по 6087,00 гривень на кожного з позивачів.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам - у розмірі 2341 гривень 48 копійок.

Керуючись ст. 4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у poзмірі 25620 (двадцять п`ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 15330 (п`ятнадцять тисяч триста тридцять) гривень 96 копійок, три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 5797 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто сім) гривень 35 копійок, інфляційні втрати у розмірі 17873 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят три) гривні 85 копійок, а також понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 6087 (шість тисяч вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у poзмірі 67200 (шістдесят сім тисяч двісті) гривень 00 копійок, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 40220 (сорок тисяч двісті двадцять) гривень 38 копійок, три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 15211 (п`ятнадцять тисяч двісті одинадцять) гривень 13 копійок, інфляційні втрати у розмірі 46894 (сорок шість тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 27 копійок, а також понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 6087 (шість тисяч вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь держави судовий збір у розмірі 2341 гривень 48 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Позивач: ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач: ПАТ «Страхова компанія «АРКС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912.

Повний текст рішення складено 23.12.2022.

Головуючий суддя: А.М. Збаражський