Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7900/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2022 року Подільський районний суд міста Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
адвокат ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022102070000092 від 07.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Заступник керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на товарно-матеріальні цінності, а саме на парфумерно-косметичну продукцію, що належить ТОВ «Брокард-Україна» яка виявлена під час обшуку за адресою: м. Київ, вул. Лаврухіна Миколи, буд. 4 (ТРЦ «Район»).
Клопотання обґрунтовано тим, що Встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Брокард-Україна», засновником якого є кіпрське підприємство Indeon Holding Limited, зареєстроване у республіці Кіпр, є громадянка рф ОСОБА_5 (зареєстрована за адресою: рф, АДРЕСА_1 ), яка також є генеральниим директором «Л`Етуаль» та володіє незначною часткою статутного капіталу «Алькор і Ко» спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Основний акціонер«Алькор і Ко» - кіпрська Letu Holdings Limited.
Також, ОСОБА_5 є бенефіціаром кіпрського підприємства «Невіоко Холдингс Лімітед», якій в Україні належить один з найбільших імпортерів косметики та парфумерії Hexagone. Партнерами Hexagone є Brocard, Watsons, Letu.ua.
У той же час встановлено, що 100 % статутного капіталу ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296), зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 134-А, у розмірі 631 250 грн, володіє Інденон Холдингс Лімітед (Кіпр), кінцевим бенефіціаром якого також є громадянка рф ОСОБА_5 .
Значна частина грошових коштів, отриманих ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296) за реалізовану продукцію на території України, спрямовуються на підконтрольні рахунки підприємства, які відкриті у банківських установах на території Європейського союзу, республіки Кіпр.
За оперативними даними, отримані грошові кошти від реалізації ТМЦ товариства «Брокард-Україна» на території України використовуються для вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні, тобто фінансування дій, вчинених з метою захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.
Також встановлено, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296) ОСОБА_5 на території рф здійснює господарську діяльність та сплачує податки до бюджету країни агресора.
Таким чином, за наявною інформацією, яка перевіряється у кримінальному провадженні, ТОВ «Брокард-Україна» має відношення до російського капіталу, а тому існує високий ризик у прийнятті рішень посадовими особами та власниками вказаного підприємства на шкоду державній безпеці України.
Зазначена інформація підтверджується відомостями, зафіксованими у протоколах слідчих та процесуальних дій, доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема, матеріалами виконання доручення прокурора щодо встановлення обставин кримінального провадження, протоколом допиту свідка тощо.
У кримінальному провадженні 05.09.2022 під час обшуку в приміщенні, яким володіє ТОВ «Брокард-Україна», а саме: а саме: об`єкт нежитлової нерухомості, що знаходиться на території торгово-розважального центру на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:096:0065, за адресою: м. Київ, вул. Лаврухіна Миколи, буд. 4 (ТРЦ «Район»), що перебуває у користуванні ТОВ «Брокард-Україна» та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить ПрАТ «Лівобережжяінвест» (код ЄДРПОУ 35391700) на підставі ухвали слідчого судді № 758/6841/22 від 22.08.2022 за фактичним місцем здійснення діяльності ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296) встановлено наявність товарно-матеріальних цінностей, а саме парфумерно-косметичної продукції, а також виявлено та вилучено копії документів щодо залишку таких товарно-матеріальних цінностей (парфумерно-косметичної продукції) станом на 05.09.2022 згідно до протоколу вказаного обшуку, які мають значення для кримінального провадження.
Наведені речі та документи, з огляду на ймовірний вплив ОСОБА_5 на посадових осіб ТОВ «Брокард-Україна», а також наявність інформації щодо використання коштів від реалізації товарно-матеріальних цінностей вказаного підприємства на фінансування дій, вчинених з метою захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону в Україні, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що виявлені 05.09.2022 під час обшуку за фактичним місцем здійснення діяльності
ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296), за адресою: м. Київ, вул. Лаврухіна Миколи, буд. 4 (ТРЦ «Район»), об`єкт нежитлової нерухомості, що знаходиться на території торгово-розважального центру на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:096:0065 - товарно-матеріальні цінності (парфумерно-косметична продукція) містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та 05.09.2022 вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
В судові засідання які були призначені для розгляду клопотання прокурор не з`являвся, звернувся до суду із заявою, в якій просив розглянути клопотання без його участі, просив його задовольнити.
Представник власника майна у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора у зв`язку з його необґрунтованістю та порушенням процесуального законодавства.
Вивчивши клопотання та документи додані до клопотання суд прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42022102070000092, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України
05.09.2022 під час обшуку в приміщенні, яким володіє ТОВ «Брокард-Україна», а саме: а саме: об`єкт нежитлової нерухомості, що знаходиться на території торгово-розважального центру на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:096:0065, за адресою: м. Київ, вул. Лаврухіна Миколи, буд. 4 (ТРЦ «Район»), що перебуває у користуванні ТОВ «Брокард-Україна» та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить ПрАТ «Лівобережжяінвест» (код ЄДРПОУ 35391700) на підставі ухвали слідчого судді № 758/6841/22 від 22.08.2022 за фактичним місцем здійснення діяльності ТОВ «Брокард-Україна» (ЄДРПОУ 24597296) встановлено наявність товарно-матеріальних цінностей, а саме парфумерно-косметичної продукції, а також виявлено та вилучено копії документів щодо залишку таких товарно-матеріальних цінностей (парфумерно-косметичної продукції) станом на 05.09.2022 згідно до протоколу вказаного обшуку, які мають значення для кримінального провадження.
Станом на час розгляду клопотання про арешт майна в суді, до суду не надано відомостей стосовно особи до якої висунуто підозру.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).
Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 статті 173 КПК України).
Крім цього, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинні бути зазначена, зокрема, достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якого здійснюється клопотання, є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є передчасним.
Зважаючи на те, що до клопотання слідчим надана недостатня кількість доказів необхідності накладення арешту, суд не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства, власника майна та інших осіб від не вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В :
У задоволені клопотання заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022102070000092 від 07.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_8 ОСОБА_9
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2022 |
Оприлюднено | 10.05.2024 |
Номер документу | 108071062 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Скрипник О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні