Постанова

від 14.11.2022 по справі 910/11569/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2022 р. Справа№ 910/11569/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Полякова Б.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.

за участю представників:

ФОП Шляхтич О.В. - Бородкін Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні спільну апеляційну скаргу Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.08.2022

у справі №911/1708/18 (911/127/22)

за позовом Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

до Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича

про укладення договору

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича

до 1) Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

2) Спілки об`єднання громадян "Асоціація з управління аудіовізуальними правами "Арма-Україна"

3) Спілки кабельного телебачення України

4) Громадської організації "Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж"

5) Асоціації "Телекомунікаційна палата України"

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель"

7) Асоціації правовласників та постачальників контенту

8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Американська торгівельна палата в Україні"

9) Приватного акціонерного товариство "Датагруп"

про визнання недійсними тарифів

В С Т А Н О В И В:

Суть спору.

Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних творів" (далі - позивач; ГС «КАМТ») звернулась до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича (далі - відповідач; ФОП) з вимогами вважати укладеним з 10.04.2020 між Громадською спілкою «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» і Фізичною особою-підприємцем Шляхтичем Олександром Володимировичем Договір № 02-29/04/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на зазначених у проекті умовах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч ч. 3 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» використовує в своїй господарській діяльності об`єкти авторського права і суміжних прав без укладання договору з акредитованою організацією, з огляду на що позивач просить суд укласти між ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних творів" та ФОП Шляхтичем Олександром Володимировичем Договір № 02-29/04/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, у редакції, викладеній в прохальній частині позову.

Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 у позові Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича про укладення договору відмовлено повністю;у зустрічному позові Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича до Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", Спілки об`єднання громадян "Асоціація з управління аудіовізуальними правами "Арма-Україна", Спілки кабельного телебачення України, Громадської організації "Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж", Асоціації "Телекомунікаційна палата України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель", Асоціації правовласників та постачальників контенту, Товариства з обмеженою відповідальністю "Американська торгівельна палата в Україні", Приватного акціонерного товариство "Датагруп" про визнання недійсними тарифів відмовлено повністю.

Господарський суд з урахуванням положень частини першої статті 13 ЦК України, згідно з якою цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, дійшов висновку, що строк дії договору має бути визначений з урахуванням строку акредитації позивача за первісним позовом, тобто в межах повноважень Спілки, визначених Законом, та може бути встановлений до 10.09.2022, оскільки вчинення будь-яких дій, пов`язаних з управлінням у сфері використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції, поза межами строку акредитації Спілки неможливе, а згідно з даними Реєстру організацій колективного управління акредитація надана Спілці 10.09.2019 строком на 3 роки; строк дії договору буде визначено наступним чином: з дня набрання рішенням законної сили (не раніше 13.09.2022) до 10.09.2022, тобто, дата закінчення строку дії договору передує даті його укладання, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки, фактично такий договір не встановлює для сторін можливості здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до такого договору; запропонований позивачем договір не може бути укладеним між сторонами за первісним позовом, оскільки, він не міститиме істотної умови, а саме строку дії договору.

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсними саме тарифи винагороди за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, а не протокол, яким такі тарифи були затверджені, що свідчить про невідповідність обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту способам, визначеним законодавством, більше того, позивач за зустрічним позовом не доводить яким чином обставина затвердження відповідних тарифів порушує його права чи охоронювані законом інтереси, з огляду на що суд дійшов висновку, що зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича до Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", Спілки об`єднання громадян "Асоціація з управління аудіовізуальними правами "Арма-Україна", Спілки кабельного телебачення України, Громадської організації "Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж", Асоціації "Телекомунікаційна палата України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель", Асоціації правовласників та постачальників контенту, Товариства з обмеженою відповідальністю "Американська торгівельна палата в Україні", Приватного акціонерного товариство "Датагруп" про визнання недійсними тарифів, задоволенню не підлягає.

Апеляційне провадження (рух справи).

Позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду першої інстанції у який просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати частково та прийняти нове рішення, яким оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом ГС «КАМП» скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог за зустрічною позовною заявою Шляхтича О.В. Залишити без зміни.

Позивач доводить порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки:

- в силу припису чинного законодавства договір є обов`язковим між сторонами даної справи, проте господарський суд проігнорував вимоги законодавства та практику Верховного суду (Постанова Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20; Постанова Верховного Суду від 19.10.2021 у справі 912/3580/20);

- господарський суд першої інстанції не може достовірно знати, коли саме рішення суду набере законної сили, і чи буде ГС «КАМП» акредитованою у відповідній сфері на день набрання законної сили рішенням суду, тому висновки господарського суду щодо вірогідності настання певних подій довільні;

- рішення місцевого господарського суду не відповідає вимогам частини 4 ст. 238 ГПК України.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, зазначаючи, що:

- висновок місцевого господарського суду щодо строку договору відповідає судовій практиці, зокрема, висновком Верховного Суду щодо строку дії договору;

- у відповідача відсутній обов`язок укладати договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію, оскільки позивач не має права дозволяти або забороняти використання об`єктів авторського права;

- позивачем не доведено факт здійснення відповідачем кабельної ретрансляції об`єктів авторського права або суміжних прав;

- проект договору не відповідає вимогам законодавства щодо предмету договору, ціни договору, неправомірного встановлення порядку розрахунку винагороди, виходячи з середньої кількості абонентів за квартал, розрахунку вартості винагороди у якій неправомірно враховуються всі абоненти провайдера, покладення на провайдера не передбачених законодавством обов`язків, відповідальності сторін за договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Грек Б.М. - головуючий суддя, судді: Отрюх Б.В., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 витребувано матеріали справи №910/11569/21 з Господарського суду міста Києва за позовом Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до Фізичної особи-підприємця Шляхтича Олександра Володимировича про укладення договору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11569/21 у за апеляційною скаргою Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Поляков Б.М.; призначити справу до розгляду на 14.11.2022.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.09.2019 № 14 "Про акредитацію організації колективного управління" акредитовано організацію колективного управління Громадську спілку "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, строком на три роки.

У свою чергу, фізична особа-підприємець Шляхтич Олександр Володимирович є провайдером програмної послуги відповідно до ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 00874-п, що діє з 02.12.2020 по 02.12.2030 та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав.

З огляду на викладене, позивач за первісним позовом просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) вважати укладеним з 10.04.2020 між Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних творів" та Фізичною особою-підприємцем Шляхтичем Олександром Володимировичем договір № 02-29/04/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на умовах, викладених у прохальній частині позовної заяви.

Відповідач звернувся з зустрічними позовними вимогами,зазначивши, що тарифи, затверджені Протоколом переговорів від 10.04.2020 щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, не відповідають вимогам законодавства.

Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема: укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Частиною третьою статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" установлено, що користувачі зобов`язані до початку використання в своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права" укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами в відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до вимог чинного законодавства користувачі зобов`язані укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами в відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється лише на підставі відповідного договору, який укладається між провайдером програмної послуги (користувачем у розумінні Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав") та організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері.

Укладання такого договору є обов`язковим у силу вимог чинного законодавства.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частин першої-третьої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Як вже зазначалось, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проєкт договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проєкт договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (частина друга статті 181 ГК України).

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Так, звертаючись з позовом, позивач просив суд визнати укладеним договір з 10.04.2020 (пункт 5.1 проєкту договору).

Положеннями частини третьої статті 631 ЦК України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Колегія суддів зазначає, що принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20 зазначив, що відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування.

В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Таким чином, є неможливим укладення спірного договору з 10.04.2020 у редакції позивача, оскільки умови договору визначають для відповідача зобов`язання, які не існували раніше, а саме до дати набрання чинності рішенням суду про визнання договору укладеним.

При цьому, як зазначив Верховний Суд, умови щодо поширення дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору (постанова від 18.01.2022 у справі 915/1473/20).

Судом встановлено, що спірні правовідносини щодо укладення договору виникли між сторонами у справі 30.04.2021, зокрема проєкт спірного договору було надіслано позивачем відповідачу, а з позовом у даній справі до господарського суду позивач звернувся у липні 2021 року.

Виходячи з положень частини третьої статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати: по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Судом не встановлено: існування будь-яких правовідносин з відповідачем з 10.04.2020 до 30.04.2021 (дати звернення позивача з пропозицією укласти спірний договір).

Як зазначає Верховний Суд, у переддоговірному спорі, який виник щодо договору, укладання якого є обов`язковим в силу закону, фактично судовим рішенням утверджуються права та обов`язки для сторін цього договору, зміст яких є обов`язковим у силу вимог закону, або такі, що погоджені сторонами.

Отже, оскільки такого погодження сторонами на попередній період судами не встановлено, то, відповідно, у суду відсутні підстави застосовувати умови договору до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020.

Враховуючи, що предметом розгляду у цій справі є переддоговірний спір і, відповідно, договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у цій справі.

Крім того, у проєкті договору, запропонованому позивачем, зокрема, у розділі 5 «Строк дії та зміни умов Договору» викладено пункт 5.2 договору у такій редакції: «Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 31.12.2025 року за умови, що Спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку».

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Строк дії договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" або будь-яким іншим законом не визначений.

З урахуванням положень частини першої статті 13 ЦК України, згідно з якою цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що строк дії договору має бути визначений з урахуванням строку акредитації позивача, тобто в межах повноважень, визначених Законом, та має бути встановлений до 10.09.2022 (акредитація надана позивачу 10.09.2019 строком на 3 роки).

Таким чином, договір не може бути чинним з дати припинення у позивача статусу акредитованої організації (правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20, від 23.12.2021 у справі №910/155/21, від 23.12.2021 у справі № 910/1515/21).

У розглядуваному випадку слід звернути увагу, що строк дії договору визначається з дня набрання рішенням законної сили, що з огляду на дату ухвалення оскаржуваного рішення господарськогос уду першої інстанції 23.08.2022 починатиметься не раніше 13.09.2022, а з огляду на вищенаведені висновки такий строк має бути встановлений до 10.09.2022, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки, фактично такий договір не встановлює для сторін можливості здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до такого договору.

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Аргументи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин та на правильність правових висновків господарського суду не впливають, тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції.

З огляду на наведені мотиви, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, оскільки аргументи апеляційної скарги не доводять порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Північний апеляційний господарський суд встановив, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Б.М. Поляков

Б.В. Отрюх

Повний текст постанови складено 26.12.2022.