Рішення

від 23.12.2022 по справі 308/12107/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12107/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участі секретаря судового засідання Івашко Я.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №308/12107/22 за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Сонячний» про усунення перешкод у користуванні власністю, -

з участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Шутова А.В.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Дудурич Ігор Володимирович, звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до житлово-будівельного кооперативу «Сонячний» - відповідача, про усунення перешкод у користуванні спільною власністю підвальним приміщенням.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить їй як члену житлово-будівельного кооперативу «Сонячний». У спільній власності членів кооперативу, в тому числі ОСОБА_1 , перебувають приміщення загального користування в будинку, зокрема, підвальне приміщення під`їзду №1. Позивачка неодноразово зверталась до голови ЖБК «Сонячний» щодо отримання ключа від вказаного приміщення, однак її звернення були проігноровані.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити з мотивів викладених у ньому.

Позивачка у судовому засіданні пояснила, що підвал завжди закривався з метою унеможливлення проникнення до нього сторонніх осіб, оскільки там розміщені кладові жителів будинку, що проживають у цьому під`їзді. Раніше ключі від підвалу були у неї і кому потрібно було туди потрапити брали у неї ключі. Потім замок (колодка) зламався і хтось встановив інший замок, від якого у неї ключів немає. Неодноразові звернення до голови кооперативу надати пояснення хто зайняв підвал та дати ключ залишені без належного реагування.

Представник відповідача, голова ЖБК «Сонячний» Шутов А.В., у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що кооператив був змушений змінити замок на вхід у підвал у зв`язку з його поломкою. При цьому зазначив, що вхід у підвал ще до того як він став головою кооперативу завжди був закритий з метою схоронності майна, яке у ньому знаходиться. Стверджує, що ніколи не відмовляв позивачці у доступі до підвалу і на її прохання відкривав замок своїм ключем. Неодноразово пропонував позивачці виготовити собі ключ власним коштом, оскільки у кооперативу відсутні кошти для таких потреб, однак остання відмовляється.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка є внучкою позивачки, повідомила, що у її бабки, до заміни замка у підвалі, завжди був ключ, і сусіди приходили до неї за ключем. Після заміни замка ключ від підвалу у неї відсутній. На запитання представника відповідача чи відомі їй випадки відмови ним надати ключ позивачці від підвалу відповіла, що не відомі.

Також свідок повідомила, що не проживає з бабкою у вказаній квартирі постійно.

Ухвалою суду від 16.09.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Під час розгляду справи сторонам надавалась можливість врегулювати спір шляхом надання відповідачем можливості позивачу виготовити дублікат ключа від підвального приміщення, однак остання відмовилась, стверджуючи, що на дверях має бути встановлений інший замок, такий як був до цього.

Суд, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 64, 9кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 у багатоквартирному будинку.

Як установлено з оглянутої в судовому засіданні інвентарної справи будинку по АДРЕСА_2 , у будинку наявне підвальне приміщення.

З пояснень позивачки та представника відповідача встановлено, що вхід у підвальне приміщення знаходиться у під`їзді. У частині підвального приміщення розташовані кладові. З метою збереження схоронності розміщеного у підвальному приміщенні майна вхід у підвальне приміщення закрито.

Ключ від відвалу є у голови кооперативу та кількох осіб будинку, які мають свої кладові у підвалі.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч. 1 ст.384 ЦК України усі власники (співвласники) квартир та нежитлових приміщень у будинку, спорудженому або придбаному житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна такого будинку.

Спільним майном будинку кооперативу є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку кооперативу, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників будинку кооперативу та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований будинок кооперативу та його прибудинкова територія, з моменту державної реєстрації таких прав відповідно до закону.

Цивільне законодавство України визначає, що одним із способів захисту права власності є негаторний позов.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Системний аналіз приписів законодавства дозволяє дійти висновку, що захист речового права шляхом пред`явлення позову про усунення перешкод у користуванні майном (негаторного позову) є можливим носієм речового права і передбачає доведення позивачем наступних обставин: 1) належність позивачу речового права, з приводу захисту якого він звертається до суду; 2) порушення цього права, його невизнання чи оспорювання; 3) вчинення цих дій саме відповідачем.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Відповідно до частин 1-3статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як стверджує позивачка, доступ до підвального приміщення їй обмежено відповідачем шляхом встановлення замка на вході до підвалу від якого у неї немає ключа. Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що такий обмежений доступ до підвального приміщення існував і до виникнення даного спору та має на меті збереження майна, яке там знаходиться. При цьому під час розгляду справи не здобуто доказів того, що позивачці чиняться перешкоди у доступі до підвального приміщення відповідачем. Зокрема, позивачка та свідок не заперечували, що голова кооперативу не відмовлявся на їх вимогу відкрити підвал. Разом з тим позивачка відмовляється виготовити ключ від замка, посилаючись на те, що їй не відомо що це за замок та ким він встановлений.

Щодо стосується акту від 07.07.2022, підписаного мешканцями будинку за адресою АДРЕСА_2 , то такий лише підтверджує обставини, які сторонами і не заперечуються, а саме, що вхід у підвальне приміщення закритий на замок та у зв`язку з цим вільний доступ у підвальне приміщення відсутній.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За нормамистатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1статті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

За таких обставини, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку дійшов висновку, що у задоволенні позову позивачці слід відмовити, оскільки нею не доведено порушення її прав на користування майном.

Відповідно до ст.141 ЦПК України слід здійснити розподіл судових витрат, поклавши їх на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12 ,81, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Сонячний» про усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 26.12.2022.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник