Ухвала

від 22.12.2022 по справі 450/2879/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2879/22 Провадження № 2/450/1553/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Гев`як Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-КОМФОРТ» про приведення земельної ділянки до попереднього стану та стягнення грошових коштів,-

встановив:

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-КОМФОРТ» про приведення земельної ділянки до попереднього стану та стягнення грошових коштів.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.09.2022 року відкрито провадження у справі.

21.12.2022 року представник позивача подав до на адресу суду заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ВББ-КОМФОРТ» (код ЄДРПОУ 42722899, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21) проводити будь-які будівельні роботи на земельних ділянках кадастровий номер 4623685100:02:001:0507 площею 0,1349 га. та кадастровий номер 4623685100:02:001:0312 площею 0,1022 га, що знаходяться в с. Горішній Львівського району Львівської області, а також на розташованому на них об`єкті незавершеного будівництва. Свої вимоги мотивує тим, що Пустомитівським районним судом Львівської області розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-КОМФОРТ» про приведення земельної ділянки до попереднього стану та стягнення грошових коштів. Предметом спору в даній справі є вимога про приведення земельних ділянок до попереднього стану шляхом демонтажу розташованого на них незавершеного об`єкта будівництва, відтак, заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві проводити будь-які будівельні роботи на земельних ділянках кадастровий номер 4623685100:02:001:0507 площею 0,1349 га. та кадастровий номер 4623685100:02:001:0312 площею 0,1022 га, а також на розташованому на них об`єкті незавершеного будівництва, є співмірними із заявленими позовними вимогами. Як на підставу позову ОСОБА_1 посилається на те, що такий є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Горішній, кадастровий номер 4623685100:02:001:0507 площею 0,1349 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ 02.03) та земельної ділянки, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Горішній, кадастровий номер 4623685100:02:001:0312 площею 0,1022 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ 02.03). 14.02.2020 року між сторонами укладено два договори про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), а саме: 1) Договір №1 про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) (надалі - Договір №1). За умови вказаного договору, позивач, як Землевласник, надає, а Землекористувач приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Горішній, кадастровий номер 4623685100:02:001:0507 площею 0,1349 га. (пп.1.2. Договору №1); 2) Договір № 2 про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) (надалі - Договір №2). За умови вказаного договору, позивач, як Землевласник, надає, а Землекористувач приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Горішній, кадастровий номер 4623685100:02:001:0312 площею 0.1022 га. (пп.1.2. Договору №2). За умовами вказаних договорів, завершення будівництва об`єктів будівництва із здачею в експлуатацію має бути проведено землекористувачем строком до 31.12.2021 року. Обидва договори укладено терміном до 31.12.2021 року. Термін права користування земельною ділянкою (строк суперфіцію) встановлено до 31.12.2021 р. Відповідач - ТОВ «ББК-КОМФОРТ», отримавши право користування земельними ділянками розпочав на них спорудження багатоквартирного житлового будинку, комерційна назва проекту відповідача Житловий комплекс «Сихів Горішній». Інформація про житловий комплекс розміщена на веб-сайті новобудов ЛУН за аресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , долучена до позовної заяви. Разом з тим, своїх зобов`язань за Договорами відповідач не виконав, а саме, розпочате ним на земельних ділянках будівництво об`єкта будівництва у встановлений строк не завершене, в експлуатацію такий не введений. Розрахунку із позивачем, як землевласником, відповідач не здійснив. У відповідності до пп. 7.8. Договору №1 та Договору №2, у випадку, якщо у термін, вказаний в пп.1.5. цього Договору, Землекористувач не збудує житлові будинки, не введе їх в експлуатацію та між сторонами не буде погоджено продовження строку будівництва, в також у випадку відмови Землекористувача від Договору, то Землекористувач зобов`язаний на вимогу Землевласника привести земельну ділянку до стану, в якому вона була передана .Землекористувачу. Вимоги про приведення земельних ділянок до попереднього стану шляхом демонтажу розташованого на них незавершеного об`єкта будівництва, вивезення з неї будівельних матеріалів, конструкцій та будівельних відходів за наслідками проведення демонтажу, а також відновлення грунтового покриву від 04.08.2022 р. були скеровані позивачем ТОВ «ВББ-КОМФОРТ», однак такі залишилися відповідачем без реагування. Більше того, намагаючись уникнути відповідальності, відповідач вже після подачі позову змінив місцезнаходження на м. Київ, а також засновників та керівника підприємства. У зв`язку із закінченням 31.12.2021 р. строку Договорів та, відповідно і права користування земельними ділянками, відомості про припинення права відповідача щодо забудови земельних ділянок (суперфіцію) як іншого речового права, на цій підставі були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Земельні ділянки на момент звернення із заявою про забезпечення позову, належать позивачу. Разом з тим, прибувши на власні земельні ділянки позивач виявив, що 05.12.2022 року та 06.12.2022 року відповідач знову відновив вже припинені ним будівельні роботи на земельних ділянках та об`єкті незавершеного будівництва, що знаходиться на належних позивачеві земельних ділянках. Фотозображення об`єкта будівництва та процесу виконання робіт додаються. Відповідно до висновку судового експерта № 62/22 від 21.10.2022 року, ступінь будівельної готовності об`єкта незавершеного будівництва, що знаходиться на земельних ділянка позивача, становить 56 %. Судовий експерт дійшов висновку про наявність технічної можливості демонтажу вказаного об`єкта та приведення земельних ділянок до попереднього стану. Технічний стан земельних ділянок позивача до укладення договорів суперфіцію визначений як вільні від забудови, на яких відсутні будь-які покращення, рівнинного рельєфу з наявним ґрунтовим покриття. Подальше продовження виконання відповідачем будівельних робіт безпосередньо впливає на ступінь будівельної готовності об`єкта незавершеного будівництва, а саме збільшує ступінь його будівельної готовності. Продовження виконання будівельних робіт відповідачем також змінює технічний стан належних позивачеві земельних ділянок збільшує площу та відсоток їх забудови, що безпосередньо змінює рельєф таких ділянок та зменшує їх ґрунтове покриття. Вищенаведене свідчить про те, що продовження відповідачем будівельних робі може суттєво ускладнити, чи взагалі унеможливити виконання судового рішення у справі. Крім того з огляду на відсутність у відповідача права землекористування подальше проведення відповідачем будівельних робіт на чужій земельній ділянці, є самочинним. На підставі наведеного, просить заяву задоволити.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

За змістом ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, шляхом заборони вчинити пені дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Співмірність передбачає оцінку судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі №922/4587/13.

Представник позивача в позовній заяві просить зобов`язати відповідача привести земельну ділянку кадастровий № 4323685100:02:001:0507 площею 0, 1349 га та земельну ділянку кадастровий № 4623685100:02:001:0312 площею 0, 1022 га, що розташовані за адресою Львівська область, Львівський район, с. Горішній до стану в якому вони були передані відповідачу, шляхом демонтажу розташованого на них незавершеного об`єкта будівництва, вивезення з таких земельних ділянок будівельних матеріалів, конструкцій та будівельних відходів за наслідками проведення демонтажу, а також відновлення грунтового покриву земельних ділянок; стягнути з відповідача на користь позивача грошову сумі в розмірі 5282310, 00 грн., що включає 2641155, 00 грн. штрафні санкції за порушення умов договору № 1 та 2641155, 00 грн. штрафні санкції за порушення умов договору № 2.

Як на підставу позову та заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на те, що такий є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: Львівська область, Пусгомитівський район, с. Горішній, кадастровий номер 4623685100:02:001:0507 площею 0,1349 га та земельної ділянки, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Горішній, кадастровий номер 4623685100:02:001:0312 площею 0,1022 га.

Підставою для забезпечення позову є те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Однак проаналізувавши заяву представника позивача, судом встановлено, що таке не містить достатнього обгрунтування вжиття забезпечення позовних вимог, а саме, що вказаний захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, щодо приведення земельних ділянок до стану, в якому вони були передані відповідачу та сплати грошових коштів.

Покликання представника позивача, що подальше продовження виконання відповідачем будівельних робіт безпосередньо впливає на ступінь будівельної готовності об`єкта незавершеного будівництва, а саме збільшує ступінь його будівельної готовності та продовження виконання будівельних робіт відповідачем також змінює технічний стан належних позивачеві земельних ділянок збільшує площу та відсоток їх забудови, що безпосередньо змінює рельєф таких ділянок та зменшує їх ґрунтове покриття, є необґрунтовані. До матеріалів справи представником позивача не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що продовження будівельних робіт змінює технічний стан належних позивачеві земельних ділянок, а саме збільшує площу та відсоток їх забудови, що безпосередньо змінює рельєф таких ділянок та зменшує їх ґрунтове покриття

Отже, наявність самого по собі позову не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом встановлення заборони проводити будь-які будівельні роботи на земельних ділянках.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові 10 лютого 2021 року у справі №709/853/20.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Тому з врахуванням наведеного, враховуючи предмет позову, проаналізувавши заяву представника позивача, судом встановлено, що така не містить достатнього обгрунтування для вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 153, 154, 247, 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

постановив :

в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВББ-КОМФОРТ» про приведення земельної ділянки до попереднього стану та стягнення грошових коштів,- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

СуддяН. Б. Добош