Справа № 420/24931/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткове)
26 грудня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі питання про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велвстрой» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
В Одеському окружному адміністративному суді перебувала на розгляді справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велвстрой» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 07.09.2021 року №3080637/43761043 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 02.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладу №1 від 02.07.2021 року, подану позивачем для реєстрації 29.07.2021 року датою її надсилання для реєстрації 29.07.2021 року.
Рішенням суду від 15.02.2022 року адміністративний позов задоволено.
03.02.2022 року представником позивача надано заяву щодо обґрунтування та стягнення з відповідачів судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
16.02.2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування вищенаведеного клопотання представником відповідача зазначено, що подані позивачем документи які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги є необґрунтованими. У свою чергу позивачем не надано до суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат. Також представником відповідача зазначено, що дана справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому на думку представника розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.
12.07.2022 року представником позивача надано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, згідно якого вона просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Разом з тим, судом 18.07.2022 року повідомлено позивача про те, що справа №420/24931/21 перебуває у П`ятому апеляційному адміністративному суді у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на рішення суду та зазначено, що заява про ухвалення додаткового рішення буде розглянута після повернення справи до Одеського окружного адміністративного суду.
22.11.2022 року справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до положень частини 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 ст. 252 КАС України).
З огляду на зазначене судом вирішено розглядати заяву в порядку письмового провадження.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.
Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. При цьому суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
29.11.2021 ТОВ «ВЕЛВСТРОЙ» уклало з АО «ПАВЕРЛЕКС» договір №4 «Про надання правової (правничої) допомоги», предметом якого є правова (правнича) допомога відносно захисту прав та представництва інтересів Клієнта у справі (спорі) щодо оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №3080637/43761043 від 07.09.2021 про відмову в реєстрації ПН №l від 02.07.2021 та зобов`язання зареєструвати ПН №1 від 02.07.2021.
Згідно з п.5.2 договору розмір гонорару за підготовку документів (позову та додатків), подання позову до суду та ведення справи в суді першої інстанції складає 15 000,00грн., який сплачується Клієнтом в наступному порядку: 8000,00грн Клієнт сплачує протягом 10 днів з дати укладення цього договору, решту - 7000,00грн Клієнт сплачує протягом 10-ти днів після розгляду справи в суді першої інстанції (ухвалення судом рішення по справі).
Так, сплата першої частини гонорару підтверджується відповідним платіжним дорученням від 07.12.2021 року №802.
Також представником позивача надано звіт про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «ВЕЛВСТРОЙ» по договору «Про надання правової (правничої) допомоги» №4 від 29.11.2021 року у справі №420/24931/21, згідно якого зазначено, що:
- 29.11.2021 року адвокатом Оксютою В.В. (голова АО «Паверлекс»), та адвокатом Свидою К.В. виконана робота, а саме: зустріч з клієнтом, правовий аналіз та вивчення документів, вироблення правової позиції по справі, підготовка та підписання договору про надання правничої допомоги потрачено часу: 01 год. 30хв;
- 29.11-07.12.2021 року, адвокатом Свидою К.В. виконана робота з документами, аналіз судової практики, складення позову, формування додатків до позову потрачено часу: 15 год. 30хв.;
- 09.12.2021 року адвокатом Свидою К.В. виконана робота, а саме подано позов до Одеського окружного адміністративного суду потрачено часу: 00 год. 40 хв.;
- 01.02.2022 року адвокатом Свидою К.В. виконана робота складання та направлення до Одеського окружного адміністративного суду та відповідачам заяви про обґрунтування та стягнення судових витрат потрачено часу: 2 год. 10 хв.
Всього витрачено 19 год. 50 хв.
Отже підсумовуючи надані представником позивача послуги з правничої допомоги на думку сторони позивача становлять 15 000, 00 грн.
Так, слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Суд зазначає, що зустріч з клієнтом, правовий аналіз та вивчення документів, вироблення правової позиції по справі, підготовка та підписання договору про надання правничої допомоги, робота з документами, аналіз судової практики, складення позову, формування додатків до позову, подання заяв по суті справи фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення.
Також суд вказує на те, що аналіз судової практики, складання позову, формування додатків до позову та тривалість такої роботи 15 год. 30хв. на думку суду є завищеною.
Також суд вказує на не значну складність справи (у зв`язку з чим також і була розглянута в порядку спрощеного провадження без виклику сторін), тобто даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у цьому випадку має бути зменшений з 15 000,00 грн. до 3 000,00 грн.
При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.) з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано прийняття неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Велвстрой» задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велвстрой» (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, буд.58, код ЄДРПОУ 43761043) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяІванов Е.А.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2022 |
Оприлюднено | 28.12.2022 |
Номер документу | 108079193 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Іванов Е.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні