Ухвала

від 26.12.2022 по справі 460/52160/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 грудня 2022 року м. Рівне№ 460/52160/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Правда" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Правда" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 161 КАС України, суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Всупереч вимогам вказаної норми, позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом без повідомлення про вручення.

За правилами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Так, у позовній заяві міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що згідно з частинами 1, 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення", кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду; забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Тобто, державні асигнування спрямовуються лише на виплату пенсій. Таким чином, позивач вказує, що він не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених для таких платежів.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 3674, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм слідує, що підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про звільнення від сплати судового збору, останнім не було додано до позову жодних доказів.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Таким чином, обставини, пов`язані з фінансуванням позивача за рахунок коштів Пенсійного фонду України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судових витрат з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судових витрат.

Із змісту позовних вимог слідує, що предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії в сумі 6155,27грн.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року встановлений в розмірі 2481 гривня.

Частиною другою статті 4 Закону №3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання суб`єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6155,27грн. * 1,5% = 92,32грн), за подання даного позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 1984,80грн (з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Також, позивач не додав до позовної заяви доказів, що підтверджують фактичне отримання зазначеними у позовній заяві пенсіонерами пенсій.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160,161 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

1) доказу надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу листом з описом вкладення;

2) документа про сплату судового збору в розмірі 1984,80грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3) доказів фактичного отримання зазначеними у позовній заяві пенсіонерами пенсій у вказаних у позові розмірах.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Правда" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк