Постанова

від 06.08.2010 по справі 2а-6773/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 06 серпня 2010 року           12:45           № 2а-6773/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді  Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом                 ТОВ «Бебі Лайн»

до                                 Державного департаменту інтелектуальної власності

Третя особа                ПП «Компанія Діатрейд»

про                               визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії

У судовому засіданні 6 серпня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

                                                О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И

ТОВ «Бебі Лайн»(надалі також –«Позивач») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності України (надалі також –«Відповідач»), за участю ПП «Компанія Діатрейд»(надалі також – «Третя особа») та з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати недійсним свідоцтво України № 118932 на знак для товарів і послуг «Ваby line»від 25 лютого 2010 року, видане на підставі рішення Державного департаменту інтелектуальної власності № 1047 від 12 січня 2010 року; зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг у зв’язку із визнанням недійсним повністю свідоцтв України № 118932 від 25 лютого 2010 року та опублікувати пов’язані з цим відповідні відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність»; визнати протиправним та нечинним Наказ Державного департаменту інтелектуальної власності від 18 червня 2010 року про затвердження рішення Апеляційної палати від 19 травня 2010 року, прийняте за результатами розгляду заперечення проти рішення від 6 листопада 2009 року про відмову в реєстрації знака за заявкою № m200904069; визнати протиправним та нечинним Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 6 листопада 2009 року про відмову в наданні правової охорони знаку «Бебі Лайн»прийняте за результатами розгляду заявки № m200904069; зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності відновити діловодство за заявкою на знак для товарів і послуг № m 200904069 від 9 квітня 2009 року; зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності переглянути питання про реєстрацію знаку за заявкою № m 200904069 від 9 квітня 2009 року відносно всього переліку заявлених на реєстрацію товарів та послуг.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 6 листопада 2009 року про відмову в наданні правової охорони знаку «Бебі Лайн», прийняте за результатами розгляду заявки № m200904069, та Наказ Державного департаменту інтелектуальної власності від 18 червня 2010 року про затвердження рішення Апеляційної палати від 19 травня 2010 року, прийнятий за результатами розгляду заперечення проти рішення від 6 листопада 2009 року про відмову в реєстрації знака за заявкою № m200904069, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представником Позивача в судовому засіданні було зазначено про те, що висновок Відповідача про те, що для всіх товарів 25 та послуг 35 класів, що зазначені у наведеному в матеріалах заяви переліку, заявлене словесне позначення схоже настільки, що його можна сплутати з комбінованим позначенням «baby line», раніше поданим на реєстрацію в Україні Приватним підприємством «Компанія Діатрейд», щодо споріднених товарів і послуг, –є безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам.

Так, як зазначив представник Позивача, ТОВ «Бебі Лайн»засноване та працює на ринку виробництва товарів з 7 липня 2003 року і пропонує до продажу повний спектр дитячого одягу. На даний час торгова мережа Позивача налічує не лише більше ніж 400 точок продажу продукції в Україні, а й відкриті представництва в Російській Федерації. Позивач пропонує свої товари в таких містах як Москва, Санки-Петербург, Єкатеринбург, Брянськ, Київ, Харків, Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ, Луцьк та інші. Зокрема, лише тільки в Києві Позивач реалізує свою продукцію в таких відомих на всю країну магазинах як «ЦУМ», торгівельно-розважальний комплекс гіпермаркет «Караван», універмаг «Дитячий світ», в мережі магазинів «Велика Кишеня»(ТОВ «Квіза Трейд»), про що свідчать укладені з цими підприємствами задовго до моменту подачі заявки № 200818401 Третьою особою договори поставки. Крім цього, реалізація продукції здійснюється через власний Інтернет-магазин www.kpoxa-shop.com.ua та www.babyline.com.ua. Продукція, яку виготовляє Позивач, розрахована для дітей, тому саме цій продукції Позивач приділяє високі вимоги якості та суворого контролю її безпеки. Позивач один з перших в Україні запровадив на своєму виробництві систему якості УкрСЕПРО, яка продовжує вирізняти його продукцію серед великого обсягу мало якісних товарів дитячого вжитку.

Таким чином, на думку представника Позивача, фірмове найменування «Бебі Лайн»стало і є відомим в Україні для цільового споживача товарів 25 класу МКТП і підприемців відповідного сектору ринку, до дати подання Третьою особою заявки № 200818401 до ДП «Укрпатент»щодо таких самих та/або споріднених товарів, тобто до 9 жовтня 2008 року.

Внаслідок тривалого фактичного використання фірмового найменування «Бебі Лайн»в діловій документації, пов’язаної з товарами 25 і послугами 35 класів, та на етикетках та бирках товарів 25 класу, використання позначення «baby line»за свідоцтвом України № 118932, на думку представника Позивача, призведе до того, що цей знак буде сприйматися цільовим споживачем як такий, що походить від Позивача і викликати в нього асоціації, пов’язані з високою якістю продукції Позивача, в результаті чого споживач буде введений в оману щодо особи, яка його виробляє.

Представник Відповідача –Державного департаменту інтелектуальної власності, –в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником Позивача було зазначено про те, що при винесенні оскаржуваного рішення Держдепартаментом не було порушено жодної з вимог законодавства України, так як Держдепартамент діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, яке регулює спірні правовідносини.

Як зазначила представник Відповідача, приватним підприємством «Компанія Діатрейд»9 жовтня 2008року було подано заявку № m 200818401 на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг «baby line»для товарів 20, 25, 28 та 35 класів МКТП. На підставі пункту 8 статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»Позивачем було подано мотивоване заперечення проти реєстрації знаку «baby line»для всіх заявлених товарів 25 класу МКТП.

При розгляді заперечення та прийнятті рішення, як вказала представник Відповідача, було встановлено, що представлених матеріалів недостатньо для підтвердження факту відомості зазначеного фірмового найменування на території України станом на 9 жовтня 2008 року для товарів 25 класу МКТП, оскільки в наданих договорах не було зазначено щодо поставки якої продукції було укладено договори, а також послуги з постачання та реалізації на території України класифікуються як сприяння продажеві (посередництво) будь-яких товарів та відносяться до 35 класу МКТП.

Таким чином, за результатами експертизи заявки № m 2008 18401 було зроблено висновок про відповідність позначення baby line умовам надання правової охорони та на ім’я Третьої особи було видано свідоцтво України № 118932 на  знак «baby line»для всіх заявлених товарів і послуг 20, 25, 28 та 35класів МКТП.  

Третя особа –ПП «Компанія Діатрейд», –явку уповноваженого представника до суду в судове засідання 6 серпня 2010 року не забезпечила, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення Третьої особи на позов, в яких ПП «Компанія Діатрейд»просить відмовити в його задоволенні.

На думку Третьої особи, надані Позивачем копії господарських договорів не можуть бути доказом того, що комерційне (фірмове) найменування Позивача є добре відомим в Україні.

Комерційне (фірмове) найменування Позивача, на думку Третьої особи, повинно розглядатися виключно в контексті «Товариство з обмеженою відповідальністю «Бебі Лайн»або «ТОВ «Бебі Лайн»відповідно до установчих документів останнього. Наявна в матеріалах справи Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Позивача свідчить про державну реєстрацію саме фірмового найменування у формі «Товариство з обмеженою відповідальністю».

При протиставлені комерційного (фірмового) найменування Позивача –«Товариство з обмеженою відповідальністю «Бебі лайн»і знаку для товарів і послуг «ПП «baby line»за свідоцтвом України № 118932 очевидна, на думку Третьої особи, відсутність схожості порівнюваних позначень, яка здатна призвести до змішування між ними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

                                           В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затвердженими наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 року № 116.

Публічно-правові відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні, регулюються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (надалі також –«Закон»).

Згідно з статтею 1 Закону знак –це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до статті 2 Закону до повноважень Відповідача входить забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, Державний департамент інтелектуальної власності, зокрема, організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг; приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у межах своїх повноважень.

Таким чином, Державний департамент інтелектуальної власності є суб’єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 7 Закону особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Державного департаменту інтелектуальної власності заявку. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу. Заявка повинна стосуватися одного знака. Заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака; зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП. У заяві про реєстрацію знака необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги. Документ про сплату збору повинен надійти до Державного департаменту інтелектуальної власності разом з заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.

9 жовтня 2008 року ПП «Компанія Діатрейд»до установи Державного Підприємства «Український інститут промислової власності»подано заявку № m 2008 18401 на реєстрацію комбінованого позначення «Baby Line»для товарів і послуг 20, 25, 28 та 35 класів МКТП.

9 квітня 2009 року ТОВ «Бебі Лайн»–Позивачем по даній адміністративній справі, –до ДП «Укрпатент»подано заявку № m 2009 04069 про реєстрацію знака для товарів і послуг «Бебі Лайн»для товарів і послуг 25 та 35 класів МКТП.

Згідно з частиною 8 статті 10 Закону будь-яка особа може подати до закладу експертизи мотивоване заперечення проти заявки щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони, встановленим цим Законом.

10 квітня 2009 року Позивачем до ДП «Укрпатент»подано мотивоване Заперечення проти реєстрації позначення за заявкою ПП «Компанія Діатрейд»№ m 2008 18401.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону  кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику.

Висновком Державного департаменту інтелектуальної власності № 33092/4 від               6 листопада 2009 року про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи (щодо заявки № m 2009 04069 від 9 квітня 2009 року) визначено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони (пункт 1 статті 5, стаття 6 Закону) на підставі: для всіх товарів 25 та послуг 35 класів, що зазначені у наведеному в матеріалах заявки переліку, заявлене словесне позначення схоже настільки, що його можна сплутати з комбінованим позначення «babe line», раніше поданим на реєстрацію в Україні Приватним підприємством «Компанія Діатрейд», UA (заявка № m 2008 18401 від 9 жовтня 2008 року) щодо споріднених товарів та послуг (Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», розділ ІІ, стаття 6, пункт 3).

В той же час, Суд звертає увагу на те, що висновком Державного департаменту інтелектуальної власності № 1047 від 12 січня 2010 року про відповідність позначення умовам надання правової охорони (затверджено Рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності № 1047 від 12 січня 2010 року) за результатами кваліфікаційної експертизи (за заявкою № m 2008 18401 від 9 жовтня 2008 року) визначено, що заявлене позначення відповідає умовам надання правової охорони (пункт 1 статті 5, стаття 6 Закону) відносно усього переліку товарів і послуг.

На підставі рішення Відповідача про реєстрацію знака 25 лютого 2010 року ПП «Компанія Діатрейд»було видано Свідоцтво № 118932.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону заявник може оскаржити рішення Установи за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати.

6 січня 2010 року ТОВ «Бебі Лайн»звернулося до Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності із Запереченням на рішення про відмову в реєстрації знака за заявкою № m 2009 04069 від 9 квітня 2009 року, в якому просило скасувати рішення про відмову в реєстрації знака «Бебі Лайн»за заявкою № m 2009 04069 та прийняти нове рішення про реєстрацію цього знака для всього заявленого переліку товарів і послуг.

Частиною 7 статті 15 Закону визначено, що за результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.

Рішенням Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 19 травня 2010 року, затвердженим наказом Державного департаменту інтелектуальної власності № 64 від 18 червня 2010 року відмовлено ТОВ «Бебі Лайн»у задоволенні заперечення; рішення Держдепартаменту від 6 листопада 2009 року за заявкою № m 2009 04069 про відмову в реєстрації знака залишено чинним.

          Відповідно до частини 1 статті 19 Закону Свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Рішення Держдепартаменту від 6 листопада 2009 року за заявкою № m 2009 04069 про відмову в реєстрації знака та Рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 19 травня 2010 року, затверджене наказом Державного департаменту інтелектуальної власності № 64 від 18 червня 2010 року, Позивач вважає протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

На думку Позивача, є таким, що підлягає визнанню недійсним також Свідоцтво України № 118932 на знак для товарів і послуг «Ваby line»від 25 лютого 2010 року, видане на підставі рішення Державного департаменту інтелектуальної власності № 1047 від 12 січня 2010 року

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є, зокрема, визнання протиправним Рішення Держдепартаменту від 6 листопада 2009 року за заявкою № m 2009 04069 про відмову в реєстрації знака та Рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 19 травня 2010 року, затверджене наказом Державного департаменту інтелектуальної власності № 64 від 18 червня 2010 року, а також рішення Відповідача № 1047 від 12 січня 2010 року, як рішення суб’єкта владних повноважень, а також визнання недійсним Свідоцтва, виданого на підставі вищезазначеного рішення № 1047.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

          Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі»означає, що суб’єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти  відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчинює дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 6 Закону не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.

Згідно з пунктом 4.3.2.4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 року № 116 (надалі –також «Правила») Позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно: - провести пошук тотожних або схожих позначень; - визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; - визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку.

З вищевказаного нормативного положення випливає, що у випадку оскарження рішення про відмову в наданні правової охорони відповідному знаку на підставі зазначеної вище правової норми, особа (скаржник) повинна довести факт виникнення у неї права інтелектуальної власності на заявлений до реєстрації знак раніше дати подання іншою особою заявки на аналогічний знак.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Бебі Лайн»(ідентифікаційний код 32489071) –зареєстровано Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією 7 липня 2003 року (що підтверджується Довідкою № 16233 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України).

Комерційне (фірмове) найменування –це оригінальне позначення юридичної особи, що займається підприємництвом, яке дозволяє індивідуалізувати її серед інших осіб та не вводить в оману споживачів щодо справжнього характеру діяльності особи.

Таким чином, під фірмовим найменуванням Суд розуміє найменування чи власне ім’я, під яким підприємство виступає в цивільному обороті і яке дозволяє відрізняти це підприємство від інших учасників цивільного обороту.

Відповідно до частини 1 статті 489 Цивільного кодексу України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки (частина 2 статті 489 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

Враховуючи вищевикладене, Суд повторно звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 6 Закону не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.

Судом встановлено, що Позивач –ТОВ «Бебі Лайн», –було зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку у 2003 році, а тому відповідно до вимог частини 2 статті 489 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності на комерційне найменування («Бебі Лайн») є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Третьою особою –ПП «Компанія Діатрейд», – було подано заявку на реєстрацію знака «baby line»9 жовтня 2008 року.

Суд звертає увагу на те, що Позивач –ТОВ «Бебі Лайн», –є виробником та реалізатором дитячого одягу та супутніх товарів.

В матеріалах справи наявні Договори купівлі-продажу, Договори поставки та Договори підряду, які свідчать про те, що Позивачем здійснюється господарська діяльність щодо реалізації дитячого одягу та супутніх товарів на території України та за її межами. При цьому, укладаючи зазначені договори, Позивач активно використовує власне фірмове найменування –«Бебі Лайн».

Крім того, реалізація продукції Позивача здійснюється також через Інтернет-магазин «КРОХА»www.kpoxa-shop.com.ua та www.babyline.com.ua.

Позивач пропонує до продажу товари під власними торговими марками «КРОША»за свідоцтвом України № 56892 (20, 24, 25 класи МКТП) від 15 грудня 2005 року, «Libellule»за свідоцтвом № 64666 (20, 24, 25 класи МКТП) від 17 липня 2006 року, «Xstreet»за свідоцтвом № 78158 (20, 24, 25 класи МКТП) від 25 червня 2007 року.

Таким чином, Суд приходить до висновку про те, що фірмове найменування Позивача –«Бебі Лайн»стало відомим в Україні для цільового споживача товарів 25 класу МКТП та послуг 35 класу МКТП до дати подання Третьою особою заявки на реєстрацію знака «baby line» 9 жовтня 2008 року.

Враховуючи вищезазначене, у Відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення та видачі Третій особі Свідоцтва України № 118932 на знак для товарів і послуг «Ваby line»від 25 лютого 2010 року щодо товарів 25 та послуг 35 класу МКТП (оскільки саме в цих класах Позивачем здійснюється діяльність з використанням свого фірмового найменування «Бебі Лайн») з огляду на наступне.

Фірмове найменування Позивача є словесним і складається з двох слів, виконаних друкованим шрифтом, кирилицею, перші літери яких великі, всі інші літери –маленькі.

Заявлене Третьою особою на реєстрацію позначення «baby line» за заявкою № m 200818401 є комбінованим позначенням, яке складається зі словесного та зображувального елементів.

Слово «baby»виконано друкованим шрифтом, латиницею, маленькими літерами чорного кольору на білому тлі.

Слово «line»виконане прописним шрифтом, латиницею, маленькими літерами білого кольору на чорному тлі.

Обидва слова розміщені в прямокутнику із заокругленими кутами, верхня та нижня сторони якого –випуклі.

Відповідно до пункту 4.3.2.6 Правил словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Стосовно звукової (фонетичної) схожості фірмового найменування Позивача «Бебі Лайн»та знака «baby line», Суд приходить до висновку про їх фонетичну схожість, так як вказані знаки є фонетично тотожними, оскільки вимовляються однаково як [бебі лайн].

Фірмове найменування Позивача «Бебі Лайн»та знак, поданий на реєстрацію Третьою особою, «baby line»відрізняються за графічною ознакою, оскільки фірмове найменування Позивача виконується як «Бебі Лайн», а комбінований знак Третьої особи має комбіноване графічне виконання –«baby line»та інші геометричні елементи.

Під семантичною схожістю Суд розуміє подібність покладених у позначення понять, ідей, тобто, смислове значення позначення.

Фірмове найменування Позивача є словесним і складається з двох слів –«Бебі»та «Лайн», які представляють собою транслітерацію українською абеткою словесних елементів знака Третьої особи «baby»та «line», викладених латиною.

Слово «baby»в перекладі з англійської мови означає «немовля, маля, дитина»; слово «line»–«лінія, риска, штрих»(новий англо-український словник –К.: Чумацький шлях, 2000 р.).

Відтак, Суд приходить до висновку про семантичну тотожність фірмового найменування Позивача та знака Третьої особи.

Суд акцентує увагу на необхідності цілісної оцінки візуальних, фонетичних та смислових рис фірмового найменування Позивача та позначення Третьої особи, адже вони свідчать про їх відрізняльні та домінуючі елементи.

Таким чином, в світлі вищенаведеного аналізу, Суд під тотожністю розуміє такі відмінності, які є непомітними для пересічного споживача (суб’єктивна тотожність).

          Враховуючи вищенаведене, Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 6 Закону позначенню «baby line»не могло бути надано правової охорони щодо товарів 25 та послуг 35 класів МКТП, оскільки воно є тотожним фірмовому найменуванню Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебі Лайн», право на використання якого виникло у Позивача до дати подання Третьою особою заявки на реєстрацію знака «baby line».

Відтак, приймаючи рішення про відмову Позивачу в реєстрації знака «Бебі Лайн»(Рішення Держдепартаменту від 6 листопада 2009 року за заявкою № m 2009 04069 про відмову в реєстрації знака та Рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 19 травня 2010 року, затверджене наказом Державного департаменту інтелектуальної власності № 64 від 18 червня 2010 року), Відповідачем було порушено вимоги Закону та Паризької конвенції, оскільки не враховано факту виникнення у Позивача права на фірмове (комерційне найменування) з 2003 року.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення Відповідача про реєстрацію знака Третьої особи (Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 12 січня 2010 року № 1047) в частині реєстрації знака «baby line»щодо всіх товарів 25 та послуг 35 класу МКТП (оскільки вказаним рішенням було порушено права Позивача, як власника фірмового найменування «Бебі Лайн»), а також визнання недійсним виданого на його підставі Свідоцтва України № 118932 на знак для товарів і послуг «Ваby line»від 25 лютого 2010 року в частині всіх товарів 25 і послуг 35 класів МКТП (тобто, в тих класах товарів та послуг МКТП, в яких Позивачем здійснюється господарська діяльність), а також зобов’язання Відповідача внести зміни до Державного реєстру Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України № 118932 на знак для товарів і послуг «Ваby line»від 25 лютого 2010 року в частині всіх товарів 25 і послуг 35 класів МКТП та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Обґрунтованими Суд також вважає вимоги про визнання протиправним і скасування Рішення Держдепартаменту від 6 листопада 2009 року за заявкою № m 2009 04069 про відмову в реєстрації знака та Рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 19 травня 2010 року, затверджене наказом Державного департаменту інтелектуальної власності № 64 від 18 червня 2010 року, оскільки на підставі вищевикладеного Судом встановлено, що їх прийнято з порушенням принципу обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, для належного захисту прав Позивача, Суд зобов’язує Державний департамент інтелектуальної власності повторно розглянути питання щодо реєстрації знака для товарів і послуг «Бебі Лайн»щодо усіх товарів 25 і послуг 35 класів МКТП за заявкою № m 200904069 від 9 квітня 2009 року відповідно до вимг чинного законодавства України.  

Стосовно інших позовних вимог, Суд звертає увагу на те, що задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права Позивача у сфері публічно-правових відносин. Задоволення позовної вимоги про зобов’язання Державного департаменту інтелектуальної власності повторно розглянути питання щодо реєстрації знака для товарів і послуг «Бебі Лайн»щодо усіх товарів 25 і послуг 35 класів МКТП за заявкою № m 200904069 від 9 квітня 2009 року відповідно до вимог чинного законодавства України передбачає відновлення Відповідачем діловодства за вказаною заявкою.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.      

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є частково обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

           На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

                                                 П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов задовольнити частково.

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 12 січня 2010 року № 1047 в частині реєстрації знаку для товарів і послуг «Вaby line»щодо всіх товарів 25 та послуг 35 класів МКТП.

2. Визнати недійсним Свідоцтво України № 118932 на знак для товарів і послуг «Ваby line»від 25 лютого 2010 року в частині всіх товарів 25 і послуг 35 класів МКТП.

 3. Зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним Свідоцтва України № 118932 на знак для товарів і послуг «Ваby line»в частині всіх товарів 25 та послуг 35 класів МКТП та опублікувати відповідні зміни в офіційному бюлетені «Промислова власність».

 4. Визнати протиправним та скасувати Наказ Державного департаменту інтелектуальної власності № 64 від 18 червня 2010 року про затвердження рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 19 травня 2010 року.

5. Визнати протиправним та скасувати Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 6 листопада 2009 року № 33092/4 про відмову в реєстрації знака «Бебі Лайн», прийняте за результатами розгляду заявки № m 2009 04069.

6. Зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності повторно розглянути питання щодо реєстрації знака для товарів і послуг «Бебі Лайн»щодо усіх товарів 25 і послуг 35 класів МКТП за заявкою № m 2009 04069 від 9 квітня 2009 року відповідно до вимог чинного законодавства України.  

7. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

8. Стягнути на користь ТОВ «Бебі Лайн»1,70 грн. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суддя                                                                                                                Н. Є.  Блажівська    

Дата складення постанови в повному обсязі –11 серпня 2010 року.