Рішення

від 20.12.2022 по справі 620/6459/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2022 року Чернігів Справа № 620/6459/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді ЖитнякЛ.О.

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

представника позивачаРуденка В.М.,

представника відповідачаДмитрук І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАССЕРВІС-ЛЮКС» до Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАССЕРВІС-ЛЮКС» (далі ТОВ «ПАССЕРВІС-ЛЮКС», товариство) звернулося до суду з позовом до Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області, в якому просить визнати незаконними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від07.09.2022 №329805 та від07.09.2022 №329804.

В обґрунтовання вимог позивач зазначає, що в момент рейдової перевірки та складання Актів перевірки він не був автомобільним перевізником у розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт». Враховуючи наведене, Акти перевірки складені безпідставно, а позивач не може нести відповідальність за транспортні правопорушення.

Суд ухвалою від22.09.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Надав відповідь на відзив та додаткові посянення, в яких наголосив, що фактичні автоперевезення пасажирів, зафіксовані в Акті перевірки, здійнювало ТОВ «ТРАНСБАМ». Відповідачем не долучено до матеріалів справи жодного допустимого і належного доказу, що підтверджуються використання транспортних засобів саме ТОВ «ПАССЕРВІС-ЛЮКС». Наявні в матеріалах справи фотографії викликають сумніви в їх достовірності і в порядку ст.99 КАС України не можуть братися судом до уваги. Також позивачем долучено інформацію з ліцензійного реєстру.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому він просить відмовити у задовленні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та наголошує, що використання транспортних засобів саме позивачем було встановлено на підставі тимчасових реєстраційних талонів. Також вказав, що в дорожньому листі також було зазначено ТОВ «ПАССЕРВІС-ЛЮКС». Наголосив, що позивач намагається уникнути відповідальності , надаючи документи, які були відсутні на момент проведення перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

15.07.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області була проведена рейдова перевірка транспортних засобів марки РУТА 25ПЕ, державний номерний знак НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Перевірка провадилась на підставі щотижневого графіку та направлення на рейдову перевірку від08.07.2022 №006945.

Під час перевірки водіями були надані свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, дорожній лист від15.07.2022 та тимчасовий реєстраційний талон, виданий на ТОВ «ПАССЕРВІС-ЛЮКС», на підставі якого відповідач встановив, що зазначені вище транспортні засоби використовуються позивачем.

Інших документів, на підставі яких виконувалося перевезення пасажирів по маршрутам «Чернігів-Новий Білоус» та «Чернігів-Березанка» водіями надано не було, на підставі чого було складено Акти додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від15.07.2022 №322862 та №322796. Під час перевірки виявлено порушення ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутні схеми маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду.

В актах перевірки також зроблено відмітки, що водії транспортного засобу з актом ознайомлені, від підпису та пояснень відмовилися.

Після отримання актів відповідачем було викликано позивача на 17.08.2022 для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, шляхом направлення повідомлення, направленого засобами поштового зв`язку 27.07.2022 відповідно до списку згрупованих поштових відправлень.

Вказане повідомлення було отримано 01.08.2022, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

17.08.2022 на розгляд справи до приміщення територіального органу Укратрансбезпеки з`явився представник позивача та надав свої усні та письмові пояснення, до яких були додані договори оренди транспортних засобів та акти приймання-передачі, датовані 02.06.2022, які також надані суду. Одночасно подав заяву про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи винесено оскаржувані постанови від07.09.2022 №329805 та від07.09.2022 №329804, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно абзацу 3 пункту 1Постанови Кабінету Міністрів України від10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

В силу пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку №1567).

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 60 Закону України від05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №2344-ІІІ) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.

Суд зазначає, що акт перевірки - це лише один із доказів, який повинен братися до уваги під час розгляду справи про адміністративне (чи інше) правопорушення. Діючим законодавством не визначено такий акт, як єдиний доказ вчинення правопорушення перевізником. Даний документ є лише службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб`єктами.

Судом встановлено, що спірними постановами до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яким передбачено, що перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону, застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першоїстатті 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно з частиною другоюстатті 39 Закону №2344-ІІІ документи для регулярних пасажирських перевезень: <…> для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; <…>.

Також згідно з статтею 1 Закону №2344-ІІІ автобусний маршрут міський, це автобусний маршрут, який не виходить за межі території населеного пункту.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення статті 39 Закону №2344-ІІІ в частині відсутності у водіїв схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду. При цьому, маршрути «Чернігів-Новий Білоус» та «Чернігів-Березанка» не є міськими маршрутами, а отже наявність зазначених вище документів є обов`язковою.

В той же час, не погоджуючись з винесеними постановами, позивач наголошує, що він не використовував зазначені в Акті перевірки транспортні засоби. В свою чергу, відповідач встановив використання транспортних засобів саме позивачем на підставі тимчасових реєстраційних талонів.

Згідно з пунктом 6.3 Інструкції №379 якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Пори те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції №379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом №2344-ІІІ.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним сервісним центром МВС 30.11.2022 надано інформацію, що позивачем отримано тимчасові реєстраційні талони на право користування транспортними засобами, зазначеними в Акті перевірки, терміном дії до 31.12.2025 ( НОМЕР_1 ) та до 07.08.2023 ( НОМЕР_2 ), які станом на момент надання цієї інформації є чинними (а.с.115).

Тобто, належними та допустими доказами підтверджується факт використання позивачем зазначених вище транспортних засобів, а тому відповідач дійшов вірного висновку про притягнення позивача до відповідальності.

Щодо посилань позивача на використання транспортних засобів іншою особою, що на його думку підтверджується копіями договорів про оренду транспортного засобу та актами прийому-передачі, суд зазначає, що подання таких документів при розгляді справи про накладення адміністративно-господарського штрафу та до суду, не спростовують факт встановлених порушень та відсутності зазначених документів на момент проведення перевірки, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Наведене також не спростовується поясненнями водіїв, наданими директору ТОВ «ТРАНСБАМ», які суд оцінює критично, оскільки Акти перевірки містять інформацію про ознайомлення та відмову водіїв від надання пояснень. За умови надання посадовим особам, які проводили перевірку, договорів про оренду транспортного засобу та відмови останніх у прийнятті їх до уваги, водії транспортних засобів мали об`єктивну можливість зазначити про це в Актах.

При цьому, клопотання позивача про неналежність як доказів - Актів додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від15.07.2022 №322862 та №322796, суд визнає безпідставним, оскільки акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб`єктами.

Також суд зазначає, що в судовому засіданні було розглянуто клопотання позивача про неналежність електронних доказів та проведено огляд телефону посадової особи відповідача, яким було зроблено фото під час проведення перевірки. За наслідками такого огляду вказані фото визнано належним доказом в силу п.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

На противагу посилань позивача на відсутність використання транспортних засобів марки РУТА 25ПЕ, державний номерний знак НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що на його думку підтверджується витягом з реєстру електронної системи «ШЛЯХ» (а.с.124-128), суд зазначає, що подання такого витягу, не спростовує встановлених порушень та відсутності визначених Законом №2344-ІІІ документів на момент проведення перевірки, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крмі того, як вже зазначалось, позивачем отримано тимчасові реєстраційні талони на право користування транспортними засобами, зазначеними в Акті перевірки, терміном дії до 31.12.2025 ( НОМЕР_1 ) та до 07.08.2023 ( НОМЕР_2 ), які станом на момент розгляду справи у суді є чинними та надавались водіями під час проведення перевірки.

Відповідно, враховуючи встановлені обставини, суд критично оцінює наданий позивачем наказ від01.04.2022 №1 про призупинення дії трудових договорів всіх працівників товариства на період воєнного стану (а.с.145), оскільки такий наказ також не спростовує факт встановлених порушень та відсутності зазначених документів на момент проведення перевірки.

Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, в межах спірних правовідносин суд погоджується з висновками відповідача про правомірність винесення спірнихпостанов та наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАССЕРВІС-ЛЮКС» до Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАССЕРВІС-ЛЮКС» (вул.Громадська, 60, м.Чернігів, Чернігівська область, 14037, код ЄДРПОУ 32284593).

Відповідач: Державна служба з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області (вул..П`ятницька, 39, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39816845).

Повне рішення суду складено 26.12.2022.

Суддя Л.О. Житняк