Постанова

від 26.12.2022 по справі 580/2730/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2730/22 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Черпіцької Л.Т.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року позивач, ОСОБА_2 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- скасувати рішення 188 від 18 травня 2022 року Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області;

- зобов`язати Дисциплінарну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області відкрити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправним та скасовано рішення №188 від 18 травня 2022 року Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області.

Зобов`язано кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Черкаської області повторно здійснити розгляд скарги ОСОБА_4 відносно адвоката ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням суду, третя особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та застосовано норми права.

Зокрема, в обгрунтування доводів апеляційної скарги третя особа вказав, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд скарги, оскільки належним повідомленням особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, є надіслання листа поштою з рекомендованим повідомленням.

Також апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги доказ, який не був доданий позивачем до скарги та до позовної заяви.

Апелянт зазначив, що дисциплінарна справа щодо адвоката не була порушена, тому суд безпідставно дійшов висновку про порушення законодавчих норм, які стосуються порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката.

31 жовтня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме оригіналу звернення ОСОБА_2 до адвоката ОСОБА_1 про надання звіту адвокатом від 04.10.2021 року та додаткову угоду до договору № 81-К для проведення експертизи.

Вищевказане клопотання буде розглянуто апеляційним судом в ході розгляду справи по суті.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

28 листопада 2022 року до Шостого апеляційного адіміністративного суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_3 , в яких третя особа просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

28 листопада 2022 року до Шостого апеляційного адіміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_2 , в якому позивач просить апеляційну скаргу третьої особи залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

06 грудня 2022 року на електронну пошту Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло повторне клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме оригіналу звернення ОСОБА_2 до адвоката ОСОБА_1 про надання звіту адвокатом від 04.10.2021 року для проведення експертизи.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії матеріалів дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_4 відносно адвоката ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області з Вищої КДКА надійшла скарга ОСОБА_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

Зазначена скарга обґрунтована тим, що адвокат ОСОБА_1 під час надання правової допомоги не надав на вимогу клієнта звіт про виконання договору, а також безпідставно не з`явився у судове засідання.

За дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Черкаської області перевірка відомостей, що викладені у вказаній скарзі, проведена членом дисциплінарної палати КДКА Черкаської області ОСОБА_5 , за результатами якої останній дійшов висновку про відсутність необхідності порушення дисциплінарної справи, про що складено довідку від 18.05.2022.

Згідно витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати від 18.05.2022 за результатами розгляду скарги відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 та прийнято рішення №188.

Рішенням КДКА №188 від 18.05.2022 прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , оскільки у адвоката ОСОБА_1 існували підстави для розірвання договору про надання правової допомоги, укладеного між клієнтом ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_1. № 81К від 17.05.2021 року, враховуючи, що в п. 2.2 Договору передбачений обов`язок клієнта не звертатись до інших адвокатів, юристів щодо запропонованої в рамках даного Договору правової позиції (стратегії захисту клієнта) впродовж дії даного договору.

Комісією встановлено, що згідно наданих документів, зокрема заяви ОСОБА_7 адвокату ОСОБА_3 від 10.08.2020 року, скаржник мав договір з іншим, крім адвоката ОСОБА_1 адвокатом з 2018 року, що дає адвокату ОСОБА_1 підстави для розірвання договору про надання правової допомоги на підставі п. 5.1. цього Договору. Також адвокатом надана копія заяви від 19.10.2021 року про припинення договору про надання правової допомоги, відправленої на електронну пошту скаржника 2.08.2021 року та копія заяви від 19.10.2021 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва про припинення договору про надання правової допомоги з відміткою суду про отримання на його електронну адресу.

Доводи ОСОБА_2 стосовно не інформування його щодо стану розгляду його кримінального провадження та не надання звіту про виконаний обсяг робіт, не знайшли свого підтвердження розглянутими матеріалами, оскільки ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає обов`язок адвоката на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги, однак підтвердження таких пред`явлених вимог скаржник не надав, як не надав доказів відсутності інформації за його кримінальним провадженням.

Вважаючи рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що в порушення вимог ст. 40 Закону №5076-VI та п. 43 Положення №120 при вирішенні питання щодо порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , за відсутності належним чином повідомлено скаржника, КДКА проігноровано вимоги п. 40 Положення №120 та не відкладено розгляд скарги.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в наслідок порушення відповідачем процедури розгляду скарги та власне не дослідження всіх мотивів скарги, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області відкрити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 , то суд зазначив, що оскільки КДКА під час з`ясування обставин справи не в повній мірі досліджено питання висвітлені в скарзі та враховуючи права ВКДКА, суд вважав за необхідне зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно здійснити розгляд скарги ОСОБА_4 відносно адвоката ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 34 Закону №5076-VI, дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Частиною першою статті 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення №120).

Пунктом 7 Положення №120 встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Відповідно до пункту 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Пунктом 32 Положення №120 передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 на підставі скарги ОСОБА_2 , у якій останній доводив порушення адвокатом присяги адвоката України, правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків.

Мотивом для такої відмови був висновок відповідача про те, що викладені в скарзі ОСОБА_2 факти не свідчать про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

Колегія суддів звертає увагу, що звертаючись до суду з позовною заявою, позивач фактично повторював аргументи, що були викладені ним у скарзі до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, доводячи, що адвокат не інформував його про стан розгляду кримінального провадження, не надав звіту про виконання робіт, не з`явився в судове засідання.

У контексті викладеного апеляційний суд наголошує, що Верховний Суд уже викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів.

У постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15, від 23 грудня 2021 року у справі №826/13972/18 та ін. було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Водночас суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Отже, апеляційний суд не може вдаватись до переоцінки обставин і фактів, які Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області поклала в основу оскаржуваного рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно адвоката.

Щодо дотримання відповідачем процедури розгляду скарги ОСОБА_2 , суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, вказав, що в порушення вимог ст. 40 Закону №5076-VI та п. 43 Положення №120 при вирішенні питання щодо порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , за відсутності належним чином повідомлено скаржника, КДКА проігноровано вимоги п. 40 Положення №120 та не відкладено розгляд скарги.

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими з огляду на неправильне застосування Черкаським окружним адміністративним судом норм матеріального права, оскільки приписи ст. 40 Закону №5076-VI та п. 43 Положення №120, у зв`язку з порушеннями яких було скасоване оскаржеване позивачем рішення, стосуються розгляду дисциплінарної справи, в той час як в межах спірних правовідносин дисциплінарну справу не було порушено.

Так, як вже було зазначено вище, частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до пункту 31 Положення №120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

При цьому, ані приписами Закону №5076-VI, ані приписами Положення №120 не встановлено порядку та обов`язку Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повідомляти заявника про дату та час розгляду питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Останні лише врегульовують питання повідомлення заявника про розгляд саме дисциплінарної справи.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про те, що внаслідок порушення відповідачем процедури розгляду скарги та власне недослідження всіх мотивів скарги, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення, є помилковим, оскільки судом було невірно застосовано приписи ст. 40 Закону №5076-VI та п. 43 Положення №120, які стосуються процедури розгляду дисциплінарної справи, в той час як у межах даної справи заявнику було відмовлено у порушенні дисциплінарної справи.

Інших доводів стосовно дотримання відповідачем процедури розгляду скарги ОСОБА_2 позовна заява не містить, при цьому, як вже було вказано вище, колегія суддів не надає повторну юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності з огляду на вказані правові позиції Верховного Суду.

При цьому, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме оригіналу звернення ОСОБА_2 до адвоката ОСОБА_1 про надання звіту адвокатом від 04.10.2021 року та додаткову угоду до договору № 81-К для проведення експертизи не підлягає задоволенню, оскільки з огляду на встановлені вище обставини останнє не впливає на результат розгляду справи по суті спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

Л.Т. Черпіцька