Постанова

від 26.12.2022 по справі 240/30506/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/30506/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

26 грудня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілком-Кераміка" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілком-Кераміка" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської митниці Державної митної служби України №UA101000/2021/000020/2 від 27.08.2021 про коригування митної вартості товарів.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілком-Кераміка" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 8894 (вісім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн 28 (двадцять вісім) коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач зазначив, що під час опрацювання 26.08.2021 поданих до митного оформлення документів в режимі імпорт товару «Мелючі тіла діаметром 10-50 мм для млина барабанного типу (бувші у використанні)» спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками: можливе заниження митної вартості товару.

Саме тому, з метою вирішення складного випадку визначення митної вартості товару №1 надіслано запит до Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання від 26.08.2021 ЖИ/002-МВ.

Подані разом з митною декларацією до митного оформлення документи відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України були проаналізовані на предмет наявності у них розбіжностей, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. В ході аналізу встановлено, що документи, зазначені у частині другій ст.53 Митного кодексу України, подані для митного оформлення, не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар.

Зазначено, що враховуючи умови зовнішньоекономічного контракту, укладеного між сторонами, а також те, що конкретна дата оплати за товар не визначена, покупець міг оплатити товар на момент митного оформлення.

Відсутність документа про оплату товару позбавила митний орган можливості перевірити ціну, що була фактично сплачена за товар та усунути сумніви, що виникли щодо митної вартості товару.

Копія митної декларації країни відправлення №21ІТQUС1Т0033180Е7 від 18.08.2021не могла бути застосована митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості, оскільки подана у неналежній якості (нечіткість зображення). Додатково наданий позивачем звіт про оцінку майна від 18.08.2021 не міг бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку із відсутністю у ньому посиланням на джерело отримання інформації про зібрані оцінювачем вихідні дані.

Таким чином, якщо висновок підготовлений з порушенням, він не міг однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які у ньому наведені.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалася інформація щодо вартості схожого товару.

Методи 2а і 26 не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості схожого товару.

Відтак, апелянт вважає, що ним правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості №UА101000/2021/000020/2 від 27.08.2021.

Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілком-Кераміка" (далі - «Покупець») та Sital International (Італія) (далі - «Постачальник») укладено контракт №VEDI-20210810 на поставку обладнання і запасних частин для керамічного виробництва (далі - Контракт) (а.с.19-23).

Пунктом 0 Контракту передбачено, що «Постачальник» зобов`язаний передати, а «Покупець» зобов`язується прийняти і оплатити обладнання, запчастини до обладнання і витратні матеріали для заводу із виготовлення керамічної плитки.

Відповідно до п. 2.2 Контракту, якщо інше не зазначено у Специфікації, оплата за товар здійснюється у такому порядку: оплата за товар проводиться з відстрочкою платежу на строк до 12 місяців, однак покупець має право оплатити товар достроково, шляхом банківського переказу всієї суми або частинами.

26 серпня 2021 року позивач шляхом електронного декларування, на підставі вищевказаного контракту подав відповідачу для митного оформлення в режимі імпорт вантажну митну декларацію (далі - ВМД) №UA101070/2021/005405 на товар - мелючі тіла діаметром 10-50 мм для млина барабанного типу (бувші у використанні), країна відправлення - Італія, митна вартість товару визначена декларантом за основним методом у розмірі 11000,00 Євро (а.с.15).

На підтвердження митної вартості товару разом з ВМД №UA101070/2021/005405 від 26.08.2021 ТОВ "Ілком-Кераміка" подано відповідачу наступні документи, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №VEDI-20210810 від 10.08.2021 (а.с.19-23;

- додаток № 1 Специфікацію № 1 від 16.08.2021 (а.с.24);

- пакувальний лист від 17.08.2021;

- рахунок-фактуру №53 від 17.08.2021 (а.с. 17);

- автотранспортну накладну CMR від 18.08.2021 №815105 (а.с. 18).

Відповідач вказує, що на виконання вимог пп. 2.4, 2.5 Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митного органу з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації), митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що можливе заниження митної вартості товару.

Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» за даною декларацією було згенеровано наступні митні формальності у напрямку контролю митної вартості: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару:

- здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України»;

- ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 cт.53 МКУ;

- товар(и) №1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Здійснити перевірку правильності визначення країни походження товарів.»

Подані разом з митною декларацією до митного оформлення документи відповідно до вимог ч.3 ст. 53 Митного кодексу України були проаналізовані на предмет наявності у них розбіжностей, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Відповідачем встановлено, що подані документи не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар.

Зважаючи на вказане, декларанту було повідомлено про необхідність подання до митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 4) копію митної декларації країни відправлення.

На вимогу митного органу декларантом надано такі додаткові документи: видаткова накладна №25/9 від 27.09.2017; видаткова накладна №5/05 від 17.05.2018; рахунок іншим імпортерам №85 від 31.12.2020; рахунок іншим імпортерам №74 від 30.10.2020; рахунок іншим імпортерам №55 від 18.08.2021; рахунок іншим імпортерам №41 від 22.06.2021; рахунок іншим імпортерам №34 від 21.05.2021; рахунок №53 від 17.08.2021 (повторно); копія експортної декларації від 18.08.2021; додаток №1 Специфікація №1 від 16.08.2021; звіт про оцінку майна від 18.08.2021

Однак, у подальшому, 27.08.2021 відповідач прийняв рішення №UA101000/2021/000020/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного товару у розмірі 29920,00 Євро. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи подані для митного оформлення, не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар.

Відповідно до п. 2.2 Контракту №VEDI-20210810 від 10.08.2021, якщо інше не зазначено у Специфікації, оплата за товар здійснюється у такому порядку: оплата за товар проводиться з відстрочкою платежу на строк до 12 місяців, однак покупець має право оплатити товар достроково, шляхом банківського переказу всієї суми або частинами. Відповідно до даних Специфікації № 1 від 16.08.2021, товар постачається на умовах відстрочення платежу до 12 місяців. Враховуючи вищевикладені умови договору між сторонами, а також те, що конкретна дата оплати за товар не визначена, покупець міг оплатити товар на момент митного оформлення.

Додатково надана накладна №25/9 від 27.09.2017 не містила даних, які б свідчили, що даний документ стосується оцінюваного товару або подібного товару, що ввозився на митну територію України і у подальшому відчужувався кінцевим споживачам. Аналогічна ситуація щодо видаткової накладної №5/05 від 17.05.2021. Вказані документи складені особами, що не є сторонами зовнішньоекономічного контракту №VEDI-20210810 від 10.08.2021; не містять відомостей, про те, що товар, який в них зазначено, ввозився на митну територію України та має однакові фізичні характеристики та властивості з оцінюваним товаром.

Рахунки іншим імпортерам №85 від 31.12.2020, №74 від 30.10.2020, №41 від 22.06.2020, №34 від 21.05.2021 не могли бути використані для підтвердження ціни товару, оскільки: 1) товар, що в них зазначений, має опис, відмінний від опису оцінюваного товару, а також може мати інші якісні характеристики, що впливають на його вартість; 2) ціна реалізації вказаного в них товару перевищує ціну продажу оцінюваного товару, що зазначена у товарно-супровідних документах.

Копія митної декларації країни відправлення від 18.08.2021не могла бути застосована митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості, оскільки подана у неналежній якості (нечіткість зображення).

Додатково наданий звіт про оцінку майна від 18.08.2021 не міг бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку із відсутністю у ньому посилання на джерело отримання інформації про зібрані оцінювачем вихідні дані.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надана інформація щодо вартості схожого товару.

Методи 2а і 26 не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості схожого товару за МД від 23.06.2021 №UA100070/2021/324548 - «Вироби керамічні для технічного використання: розмелювальні кулі керамічні (алюбітові), в яких твердість еквівалент 9 за шкалою Мооса для кульових млинів, для власного використання, які використовуються для розмелювання глазурі на лінії по виробництву керамічної плитки:30003602 Alubit Leonardo grinding mediadiam. 2" bag kg 25/шары для помолакерамических масс - 4700кг.З0003 601 Alubit Leonardo grinding mediadiam. 1 3/4" bag kg 25/шары для помола керамических масс - 4400кг. 30003554Alubit Leonardo grinding media diam.1/2" bag kg 25 / шары для помолакерамических масс - 2300кг. 30003553 Alubit Leonardo grinding media diam.l/4"bag kg 25 / шары для помола керамических масс - 2300кг. 30003552 Alubit Leonardogrinding media diam. 1 " bag kg 25 / шары для помола керамических масс - 2300кг. Країна виробнива - ІТ Торгівельна марка - GRUPPO tag1OBBIABhpo6hhk - Industrie Bitossi S.p.A.» і складає - 1,36 євро за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Країна відправлення - Італія. Вага нетто - 16000 кг. Умови поставки - EXW Sovigliana.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.08.2021 №UA101070/2021/00143, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість (а.с.11-14).

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням №UA101000/2021/000020/2 від 27.08.2021

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною друга статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Судом встановлено, що для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості декларант (позивач) надав наступні документи, які підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування: зовнішньоекономічний договір (контракт) №VEDI-20210810 від 10.08.2021; додаток №1/Специфікація №1 від 16.08.2021; пакувальний лист від 17.08.2021; рахунок-фактура № 53 від 17.08.2021; автотранспортна накладна CMR від 18.08.2021 А №815105.

Так, частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості.

Суд звертає увагу, що висновки митного органу повинні ґрунтуватися на дослідженні документів, доданих до митної декларації, які в подальшому можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару, а саме мелючі тіла діаметром 10-50 мм для млина барабанного типу (бувші в використанні) в кількості 22000 кг.

Правова позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та за переконанням митного органу, декларантом не надано документи які підтверджують заявлену митну вартість, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом.

Як слідує зі змісту рішення про коригування митної вартості відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (1)", вказано, що подані документи не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар.

Однак після додатково поданих декларантом документів митний орган зазначив, що додатково надана накладна №25/9 від 27.09.2017 не містила даних, які б свідчили, що даний документ стосується оцінюваного товару або подібного товару, що ввозився на митну територію України і у подальшому відчужувався кінцевим споживачам. Аналогічна ситуація щодо видаткової накладної №5/05 від 17.05.2018. Вказані документи складені особами, що не є сторонами зовнішньоекономічного контракту №VEDI-20210810 від 10.08.2021; не містять відомостей, про те, що товар, який в них зазначено, ввозився на митну територію України та має однакові фізичні характеристики та властивості з оцінюваним товаром.

Рахунки іншим імпортерам №85 від 31.12.2020, №74 від 30.10.2020, №41 від 22.06.2020, № 34 від 21.05.2021 не могли бути використані для підтвердження ціни товару, оскільки: 1) товар, що в них зазначений, має опис, відмінний від опису оцінюваного товару, а також може мати інші якісні характеристики, що впливають на його вартість; 2) ціна реалізації вказаного в них товару перевищує ціну продажу оцінюваного товару, що зазначена у товарно-супровідних документах. Окрім того, вказано, що додатково наданий звіт про оцінку майна від 18.08.2021 не міг бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості оскільки не дотримана процедура проведення досліджень.

Водночас, колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи апелянта, оскільки право позивача на мелючі тіла діаметром 10-50 мм для млина барабанного типу бувших у використанні, що ввозилось на територію України відповідно до МД №UA101070/2021/005405 від 26.08.2021, підтверджується зовнішньоекономічним контрактом №VEDI-20210810 від 10.08.2021, специфікацією №1 від 16.08.2021 та рахунком-фактурою №53 від 17.08.2021 відповідно до яких позивач придбав у Sital International (Італія) "Мелючі тіла діаметром 10-50 мм для млина барабанного типу (бувші у використанні)" вагою 22000 кг, вартістю 0,50 Євро за кілограм, загальною вартістю 11000,00 Євро (а.с. 84, 86).

Окрім цього, відповідачем не надано доказів оскарження правочину з приводу придбання позивачем у Sital International (Італія) "Мелючі тіла діаметром 10-50 мм для млина барабанного типу (бувші у використанні)", що ввозилось позивачем на територію України відповідно до МД №UA101070/2021/005405 від 26.08.2021.

Крім цього, на підтвердження своїх доводів відносно визначеної митної вартості товару, митним органом не надано жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури №53 від 17.08.2021, у якому вказано узгоджену вартість товару у розмірі 11000,00 Євро, вагою 22000 кг (вартістю 0,50 Євро за кілограм), в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів країни експорту інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу мелючих тіл діаметром 10-50 мм для млина барабанного типу (бувших у використанні).

Суд також звертає увагу, що сторонами зовнішньоекономічного контракту обумовлено, що оплата за товар може бути проведена з відстрочкою платежу на строк до 12 місяців.

В свою чергу, відповідачем не обґрунтовано суду жодним чином можливості позивача довести контролюючому органу факт відсутності оплати "Покупцем" за товар на момент митного оформлення.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо наявності ознак підробки, розбіжностей даних щодо складових митної вартості в наданих позивачем до митної декларації документах.

А тому, судом першої інстанції правильно зазначено, що матеріалами справи спростовується позиція митниці про те, що подані документи не містять всіх відомостей щодо ціни яка була сплачена за товар. Подані декларантом документи, в своїй сукупності підтверджують факт придбання (постачання) товару, а саме мелючих тіл діаметром 10-50 мм для млина барабанного типу (бувших у використанні) розмірі 11000,00 Євро, вагою 22000 кг (вартістю 0,50 Євро за кілограм).

Щодо твердження відповідача з приводу неможливості використання, як документу, що підтверджує заявлену митну вартість товару, звіту про оцінку майна від 18.08.2021, у зв`язку із відсутністю у ньому посилання на джерело отримання інформації про зібрані оцінювачем вихідні дані, суд зазначає наступне.

Так, вказаний звіт є чинний та ніким не скасований, а тому інформація вказана у ньому могла б бути використана відповідачем при здійсненні митного оформлення.

Також суд зазначає, що позивач не має жодного впливу на процедуру оцінювання або її результату.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA101000/2021/000020/2 від 27.08.2021 вказано, що воно прийняте із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Колегія суддів вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Однак суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.

Окрім того, судом встановлено, що до основних документів, наданих на підтвердження митної вартості у відповідача взагалі не було будь-яких зауважень.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як свідчить зміст рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2021/000020/2 від 27.08.2021, у ньому зазначено про неможливість застосування 2а та 2б методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, як встановлено судом, що у поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично обумовлена сторонами за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічна правова позиція викладене Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а.

Отже, як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення, яким скориговану митну вартість товару, а саме до них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом, які виразились у прийнятті Державної митної служби України Житомирською митницею рішення №UA101000/2021/000020/2 від 27.08.2021 про коригування заявленої митної вартості товару.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо доводів апелянта про надмірне стягнення судового збору на користь позивача, то колегія суддів не приймає їх до уваги, з огляду на наступне.

Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що ціна позову в даному випадку складає 593024,69 грн.

Відтак, при зверненні до суду першої інстанції позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 8895,37 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.